Рішення

від 14.04.2020 по справі 160/11094/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року Справа № 160/11094/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудпостачання до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

07.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбудпостачання з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 0001901411 та №0001921411 від 01.10.2019 року, якими визначено податкове зобов`язання Товариству з обмеженою відповідальністю Спецбудпостачання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) у загальному розмірі 1 746 524,25 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не погоджується з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх протиправними.

Позивач вважає, що обставини, на які посилається відповідач не є підставою для позбавлення як платника податку, права на податковий кредит з податку на додатну вартість у випадку, коли ним виконані усі, передбачені законом умови, стосовно отримання такого права та він має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оскільки податкове законодавство не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо.

Окрім того, на думку позивача, посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не може бути належним засобом доказування при ухваленні податкових рішень.

Як зазначає позивач, посилання відповідача на кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не стосуються посадових осіб ТОВ Спецбудпостачання та не визначають в діях таких осіб складу злочину при здійсненні господарських операцій з постачальниками.

За поясненнями позивача, про той факт, що укладені позивачем договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків, їх результат був використаний ТОВ Спецбудпостачання у власній господарській діяльності, а здійснені операції спричинили реальні зміни майнового стану сторін, свідчать про оформлені належним чином сторонами первинні документи, які були надані відповідачеві в ході перевірки.

Ухвалою суду від 12.11.2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

16.12.2019 року, заперечуючи проти позову, відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. Відповідач зазначив, що під час перевірки встановлено, що контрагенти позивача - ТОВ КассірСтор (попередня назва АсторТрейд. , ТОВ Торг База , ТОВ Нігем є фігурантами у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Окрім того, відповідач вказує, що у зазначених підприємств відсутня можливість фактичного здійснення господарський операцій з одержання/поставки товарів та отримання/надання послуг, підприємства не відображають у податковій звітності інформацію, що свідчила про наявність у них основних фондів, транспортних засобів, що необхідні для здійснення господарських операцій з надання послуг та придбання, навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товарів у задекларованих обсягах, а відповідні послуги із залученням стороннього ресурсу не здійснювались.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Велмакс Плюс , відповідач зазначає, що за результатами аналізу ЄРПН з початку діяльності ТОВ Велмакс Плюс не встановлено придбання підприємством Ремонтно-будівельні роботи згідно договору № 18/442.2, Послуги архітектурні щодо будівель , у зв`язку з чим неможливо підтвердити факт виконання ТОВ Велмакс Плюс ідентифікованих робіт за відсутності реального придбання таких робіт, відсутності основних фондів, надання робіт власним трудовим і виробничим ресурсом ТОВ Велмакс Плюс .

Також, відповідач вказує, за результатами аналізу ЄРПН з початку діяльності ТОВ А.Буд Проект не встановлено придбання підприємством Ремонтно-будівельні роботи, Надання інжинірингових послуг, ремонт будівельних риштувань , у зв`язку з чим неможливо підтвердити факт виконання ТОВ А.Буд Проект ідентифікованих робіт за відсутності реального придбання таких робіт, відсутності основних фондів, надання робіт власним трудовим і виробничим ресурсом ТОВ А.Буд Проект .

Тому відповідач вважає доводи позивача безпідставними, необґрунтованими та недоведеними та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

13.01.2020 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи. Позивач зазначає, що первинні документи складені за результатом господарських операцій позивача з контрагентами та які вказані в Акті перевірки відповідають вимогам податкового законодавства, свідчать про реальність господарських операцій, вчинених з метою досягнення конкретно визначених результатів, підтверджують рух активів позивача та зміни у власному капіталі.

Позивач вважає безпідставними посилання відповідача на податкову інформацію щодо даних з ЄРПН за спірний період, оскільки аналіз податкових накладних контрагентів здійснено у кожному випадку виключно за один місяць, що не дає змоги здійснити обґрунтований висновок, що ними не здійснювалося фактичне виконання робіт/надання послуг.

На думку позивача, посилання відповідача на наявні досудові розслідування відносно окремих контрагентів не можуть бути визнані як належні докази, які б свідчили про безтоварність господарських операцій, оскільки факт проведення досудового розслідування не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарський операцій, проведених позивачем та його контрагентами.

Таким чином, позивач вважає, аргументи відповідача, наведені у відзиві, безпідставними не необґрунтованими.

У судове засідання 06.04.2020 року сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Позивач надав до суду електронною поштою заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від відповідача до суду клопотання не надходили.

Окрім того, розпорядженням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року № 57 Про вжиття заходів, щодо запобігання поширенню корона вірусу COVID-19 рекомендовано суддям обмежити (за можливості) спілкування з учасниками судового процесу та їх представниками, зменшити кількість судових засідань, що призначається у відкритому судовому засіданні протягом робочого дня, рекомендовано учасниками справи та відвідувачам обмежити відвідування приміщень суду з метою запобігання респіраторних захворювань.

Також, пунктами 4, 6 Наказу голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року № 80-од Про встановлення особливого режиму роботи суду на період дії карантину , наказано обмежити допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань. Головуючим суддям у справах за можливості здійснювати судовий розгляд справи без участі сторін, у порядку письмового провадження.

Відповідно до пункту 1 Наказу голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року № 83-од, наказано обмежити вхід до приміщень суду, розташованих, зокрема, за адресами: вул. Академіка Янгеля, 4, учасників судового процесу для участі у судових засіданнях, а також інших осіб для подачі документів через канцелярію суду.

Суд зазначає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року № 215) були внесені зміни та на усій території України карантин продовжено до 24.04.2020 року.

Тому, суд ухвалив задовольнити заяву представника позивача та подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд позовної заяви судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбудпостачання (код ЄДРПОУ 37213380) зареєстроване у встановленому законом порядку, перебуває на обліку в Головному управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області у період 07.08.2019 року по 13.08.2019 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Спецбудпостачання , за результатами якої було складено Акт від 20.08.2019 року № 46733/04-36-14-11/37213380 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Спецбудпостачання (код ЄДРПОУ 37213380) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ АсторТрейд (код ЄДРПОУ 42465303) за період з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року, ТОВ Торг-База (код ЄДРПОУ 42391771) за період з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року, ТОВ Нігем (код ЄДРПОУ 42418908) за період з 01.12.2018р. по 31.12.2018р., ТОВ Велмакс Плюс (код ЄДРПОУ 37148652) за період з 01.12.2018р. по 31.12.2018 року, ТОВ А. Буд Проект (код ЄДРПОУ 39147687) за період з 01.12.2018р. по 31.12.2018 року .

Перевіркою встановлено, що позивачем допущено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу Українивід 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 1399405,0 грн., що призвело до:

- завищення суми від`ємного значення (р. 21), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2018 року у сумі 10928,00 грн.;

- заниження податку на додану вартість за грудень 2018 року в сумі 1290505,00 грн.;

- заниження податку на додану вартість за січень 2018 року в сумі 97972,00 грн.

01.10.2019 року на підставі Акту перевірки від 20.08.2019 року № 46733/04-36-14-11/37213380 було винесено податкове повідомлення-рішення №0001901411, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 10 928,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0001921411, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1 735 596, 25 грн. (з яких 1388477,00 грн. - сума збільшення за податковим зобов`язанням та 347119,25 грн. - сума грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За змістом п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

За приписами п. 82.2 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області у період 07.08.2019 року по 13.08.2019 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Спецбудпостачання з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ АсторТрейд (код ЄДРПОУ 42465303) за період з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року, ТОВ Торг-База (код ЄДРПОУ 42391771) за період з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року, ТОВ Нігем (код ЄДРПОУ 42418908) за період з 01.12.2018р. по 31.12.2018р., ТОВ Велмакс Плюс (код ЄДРПОУ 37148652) за період з 01.12.2018р. по 31.12.2018 року, ТОВ А. Буд Проект (код ЄДРПОУ 39147687) за період з 01.12.2018р. по 31.12.2018 року .

За результатами перевірки було складено Акт від 20.08.2019 року № 46733/04-36-14-11/37213380.

Згідно пункту 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

За положеннями п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. 1.2 Положення господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов`язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ АсторТрейд , ТОВ Торг-База , ТОВ Нігем , ТОВ Велмакс Плюс , ТОВ А. Буд Проект .

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Спецбудпостачання (замовник) та ТОВ АсторТрейд. (виконавець) було укладено договір № 28 від 01.10.2018 року про надання інжинірингових послуг.

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов`язується надати замовнику інжинірингові послуги: оцінка стану будівельних об`єктів, та підбір систем утеплення; розробку та складання технологічних карт і конструктивно-технологічних рішень; проведення технічного супроводження монтажу розроблених систем.

Згідно з п. 3.1 загальна вартість робіт за даною угодою визначається кошторисом (додаток до Договору).

Підпунктом 3.2.1 п. 3.2 Договору визначено, що Замовник проводить оплату згідно Договору в наступному порядку: шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3 Договору остаточний розрахунок проводиться за фактом виконання робіт протягом 30 (тридцяти) банківських днів після підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором № 28 від 01.10.2018 року про надання інжинірингових послуг позивачем та ТОВ Астортрейд підписано Акт № 1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.12.2018 року на суму 140 000,00 грн.

Судом також встановлено, що між ТОВ Спецбудпостачання (замовник) та ТОВ АсторТрейд (виконавець) було укладено договір на надання послуг з прибирання офісу і складу № 29 від 01.10.2018 року.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання організувати виконання комплексу робіт з прибирання офісних та складських приміщень замовника, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 7, оф. 609 та м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 7, загальною площею 445 кв.м.

Згідно з п. 2.1, 2.2 до 28 лютого 2019 року замовник оплачує виконані виконавцем роботи на підставі Акту виконаних робіт. Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором на надання послуг з прибирання офісу і складу № 29 від 01.10.2018 року позивачем та ТОВ Астортрейд підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.12.2018 року на суму 240 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Спецбудпостачання (замовник) та ТОВ АсторТрейд (виконавець) було укладено договір № 30 від 01.10.2018 року про надання інформаційно-консультаційних послуг.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного Договору виконавець за завданням замовника, зобов`язується особисто (крім випадків, які узгоджені сторонами у п. 3.1 цього Договору), надати інформаційно-консультаційні послуги з питань інформатизації, а замовник зобов`язується здійснювати оплату за надані йому послуги в строки, в порядку та на умовах, визначених в Договорі.

Відповідно до пунктів 3.1-3.3 Договору загальна вартість цього договору визначається як сума вартості всіх наданих послуг, відповідно до підписаних сторонами Актів прийому-передачі наданих послуг за цим Договором протягом строку його дії.

Вартість послуг виконавця погоджена сторонами та роз`яснена у Додатку 1 (специфікація) до цього Договору.

Замовник здійснює оплату за даним договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця після підписання сторонами відповідного Акту прийому-передачі наданих послуг.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором № 30 від 01.10.2018 року про надання інформаційно-консультаційних послуг позивачем та ТОВ Астортрейд підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.12.2018 року на суму 240 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та ТОВ АсторТрейд (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 31 від 01.10.2018 року, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати замовнику рекламні послуги: виробництво рекламних матеріалів, виробництво сувенірної продукції, виробництво рекламних матеріалів для місць продаж, розміщення рекламних матеріалів в місцях продажу, макетування, адаптація рекламних матеріалів, розробка концептуального дизайну упаковки, розробка ключового рекламного зображення, розробка POSM на базі ключового рекламного зображення, створення 3-Д моделі рекламних матеріалів, консультація представництва по поточним завданням, комунікація з відділом маркетингу замовника, проведення досліджень, розміщення реклами в засобах масової інформації, інші рекламні послуги, а Замовник зобов`язується оплатити послуги відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.2 вказаного Договору оплата послуг за цим Договором здійснюється на підставі відповідного рахунку-фактури або акту виконаних робіт виконавця, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором про надання послуг № 31 від 01.10.2018 року позивачем та ТОВ Астортрейд підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.12.2018 року на суму 180 000,00 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ Спецбудпостачання (замовник) та ТОВ АсторТрейд (виконавець) було укладено договір № 33 на виконання ремонтних робіт від 03.10.2018 року.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по виконанню робіт з обробки металоконструкцій та підготувати їх до фарбування в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Обсяг та об`єкт визначаються у кошторисах (додатки до Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору замовник проводить оплату згідно Договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця після підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором № 33 на виконання ремонтних робіт від 03.10.2018 року позивачем та ТОВ Астортрейд підписано Акт № 1 про прийняття-передачі виконання робіт з підготовки металоконструкцій під фарбування від 21.12.2018 року на суму 400 000,00 грн. та Акт № 2 про прийняття-передачі виконання робіт з підготовки металоконструкцій під фарбування від 22.12.2018 року на суму 300 000,00 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ АсторТрейд (первинний кредитор), ТОВ Спецбудпостачання (Боржник) та ТОВ Збут транс Груп (новий кредитор) було укладено договір № 3 про переведення боргу від 21.01.2019 року.

Відповідно до п. 1 зазначеного Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, боржник зобов`язується сплатити новому кредитору суму заборгованості перед первинним кредитором за Договорами № 28, 29, 30, 31 від 01.10.2018 року та № 33 від 03.10.2018 року, укладеними між первинним кредитором та боржником, а новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання зобов`язань щодо сплати суми заборгованості за основним зобов`язанням.

Згідно з п. зазначеного Договору під зобов`язанням, що передається по цьому Договору мається на увазі оплата боржником новому кредитору суми заборгованості у розмірі 1 500 000,00 грн.

Вказані зобов`язання зі сторони ТОВ Спецбудпостачання були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 492 від 01.02.2019 року на суму 375 000,00 грн., № 493 від 01.02.2019 року на суму 375000,00 грн., № 494 від 01.02.2019 року на суму 375000,00 грн., № 495 від 01.02.2019 року на суму 375000,00 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Спецбудпостачання (замовник) та ТОВ Нігем (виконавець) було укладено Договір № 8 про надання інжинірингових послуг від 01.10.2018 року.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору виконавець зобов`язується надати замовнику інжинірингові послуги: оцінка стану будівельних об`єктів, та підбір систем утеплення; розробку та складання технологічних карт і конструктивно-технологічних рішень; проведення технічного супроводження монтажу розроблених систем.

Згідно з п. 3.1 загальна вартість робіт за даною угодою визначається кошторисом (додаток до Договору).

Підпунктом 3.2.1 п. 3.2 Договору визначено, що замовник проводить оплату згідно Договору в наступному порядку: шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3 Договору остаточний розрахунок проводиться за фактом виконання робіт протягом 30 (тридцяти) банківських днів після підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором № 8 про надання інжинірингових послуг від 01.10.2018 року позивачем та ТОВ Нігем підписано Акт № 1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.12.2018 року на суму 498 000,00 грн., Акт № 2здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.12.2018 року на суму 456 000,00 грн., Акт № 3здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2018 року на суму 522 000,00 грн., Акт №4здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2018 року на суму 560 000,00 грн., копія яких міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, що між ТОВ Трейдер-С (кредитор), ТОВ Нігем (первинний боржник), ТОВ Спецбудпостачання (новий боржник) було укладено договір № 77П про переведення боргу від 01.02.2019 року, відповідно до п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первинний боржник передає новому боржникові зобов`язання оплатити суму заборгованості перед кредитором за Договором № 8 від 01.10.2018 року, та актом звіряння взаєморозрахунків від 01.01.2019 року, укладеним між кредитором та первинним боржником, який є невід`ємною частиною цього договору, а кредитор одержує право вимагати від нового боржника (замість первісного божника) належного виконання зобов`язань щодо сплати суми заборгованості за основним зобов`язанням.

Відповідно до п. 2 зазначеного договору під зобов`язанням, що передається по цьому Договору мається на увазі оплата новим боржником за первинного боржника кредиторові суми заборгованості у розмірі 648 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між цими ж сторонами були укладено додаткову угоду від 16.04.2019 року до Договору № 77П про переведення боргу, відповідно до якої сторони дійшли висновку про збільшення суми заборгованості на 200 000,00 грн.

Вказані зобов`язання зі сторони ТОВ Спецбудпостачання були оплачені, що підтверджується платіжними дорученнями № 563 від 08.04.2019 року на суму 150 000,00 грн., №654 від 15.04.2019 року на суму 498 000,00 грн. та № 573 від 17.04.2019 року на суму 200 000,00 грн., № 585 від 23.04.2019 року на суму 456 000,00 грн., №595 від 25.04.2019 року на суму 560 000,00 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ Нігем (кредитор), ТОВ Спецбудпостачання (первинний боржник), ТОВ Рейка (новий боржник) було укладено договір № 15П про переведення боргу від 21.01.2019 року.

Відповідно до п. 1 даного Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первинний боржник передає новому боржнику зобов`язання оплатити суму заборгованості перед кредитором за Договором № 18/445.3, 18/445.4 від 15.11.2018 року та актом звіряння взаєморозрахунків від 18.01.2019 року, укладеним між кредитором та первинним боржником, який є невід`ємною частиною цього Договору, а кредитор одержує право вимагати від нового боржника (замість первісного боржника) належного виконання зобов`язань щодо сплати суми заборгованості за основним зобов`язанням.

Згідно з п. 2 вказаного Договору під зобов`язанням, що передається по цьому Договору, мається на увазі оплата новим боржником за первинного божника кредиторові суми заборгованості у розмірі 780 000,00 грн.

Судом встановлено, що ТОВ Спецбудпостачання було сплачено послуги за договором №18/445.4 від 08.10.2018 року та № 18/445.3, що підтверджується платіжними дорученнями № 472 від 09.01.2019 року на суму 600 000,00 грн. та № 471 від 09.01.2019 року на суму 180 000,00 грн., відповідно.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Спецбудпостачання (замовник) та ТОВ Торг-База (виконавець) було укладено договір №18/445.1 від 03.10.2018 року про надання послуг архітектурних щодо будівель.

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов`язується надати замовнику наступні послуги архітектурні щодо будівель на ремонт і утеплення житлових будинків, розташованих за адресою м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 34, буд. 36, буд. 40, вивчення та оцінка стану будівельного об`єкта, підбір систем утеплення, розробку та складання технологічної карти і конструктивно-технологічних рішень; проведення технічного супроводження монтажу розроблених систем.

Згідно з п. 3.1 замовник оплачує послуги виконавця в розмірі, зазначеному у кошторису (додаток 1 до Договору).

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором №18/445.1 від 03.10.2018 року про надання послуг архітектурних щодо будівель 17.12.2018 року підписано Акт прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання послуг архітектурних щодо будівель № 18/445.1 від 03.10.2018 року на суму 520 000,00 грн.

Вказані зобов`язання зі сторони ТОВ Спецбудпостачання були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 472 від 09.01.2019 року на суму 520 000,00 грн.

03.10.2018 року між ТОВ Спецбудпостачання (замовник) та ТОВ Торг-База (виконавець) було укладено Договір на надання послуг з прибирання офісу та складу № 18/445.2.

Відповідно до п. 1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання організувати виконання комплексу робіт з прибирання офісних і складських приміщень замовника, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська. 7, оф. 609 та м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 7, загальною площею 439,8 кв. м.

Згідно з п. 3.1-3.3 Договору, до 28 лютого замовник оплачує виконання виконавцем роботи за Актом виконаних робіт.

Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахунку замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Вартість прибирання приміщень, вказаних в п. 1.1 складає (з ПДВ) 9,92 грн. за 1 кв. м.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договоромна надання послуг з прибирання офісу та складу № 18/445.2 від 03.10.2018 року сторонами підписано Акт № 1 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 17.12.2018 року на суму 240 000,00 грн.

Вказані зобов`язання зі сторони ТОВ Спецбудпостачання були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 506 від 21.02.2019 року на суму 240000,00 грн.

Між ТОВ Спецбудпостачання (замовник) та ТОВ Торг-База (виконавець) було укладено Договір № 18 від 05.10.2018 року про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1.1 Договору, цим договором регулюються цивільно-правові відносини, в межах яких замовник доручає виконавцеві, а виконавець бере на себе зобов`язання з надання послуг з ведення бухгалтерського обліку в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.3.1, 3.2 Договору загальна вартість робіт за даною угодою визначається в актах виконаних робіт (додатки до Договору).

Замовник проводить оплату згідно Договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок після підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт, якщо інше не передбачено цим Договором.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором № 18 від 05.10.2018 року про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку між сторонами було підписано Акт № 1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.12.2019 року на суму 600 000,00 грн.

Позивачем було сплачено ТОВ Торг-База за надання бухгалтерських послуг, згідно Договору № 18 від 05.10.2018 року грошові кошти у сумі 160 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 515 від 26.02.2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Спецбудпостачання (замовник) та ТОВ Торг-База (виконавець) було укладено договір № 18/1 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 05.10.2018 року.

Відповідно до п. 1 Договору виконавець, за завданням замовника, зобов`язується особисто (крім випадків, узгоджені Сторонами у п. 3.1 цього Договору), надати інформаційно-консультаційні послуги з питань інформатизації, а замовник зобов`язується здійснювати оплату за надані йому послуги в строки, в порядку та на умовах, визначених в Договорі.

Згідно з пунктами 3.2-3.3 Договору вартість послуг виконавця погоджена сторонами під час підписання цього Договору та складає 240 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Замовник здійснює оплату за даним Договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3 місяців з дня підписання сторонами відповідного Акту прийому-передачі наданих послуг.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором № 18/1 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 05.10.2018 року сторонами було підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.12.2018 року на суму 240 000,00 грн.

Вказані зобов`язання зі сторони ТОВ Спецбудпостачання були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 514 від 26.02.2019 року на суму 240000,00 грн.

Також, судом встановлено, що між ТОВ Спецбудпостачання (замовник) та ТОВ Торг-База було укладено договір № 18/445.5 на вантажно-розвантажувальні роботи від 15.10.2018 року, відповідно до п. 1.1 якого виконавець бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок замовника виконати послуги, пов`язані з розвантажуванням та завантажуванням вантажу замовника, визначеного в додатках до цього Договору, а саме: навантаження та розвантаження вантажу.

Відповідно до п. 3.2 Договору замовник проводить оплату згідно Договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця після підписання сторонами акту приймання виконаних робіт, якщо інше не передбачено цим Договором.

Згідно з п. 3.5 Договору підставою для здійснення кінцевого розрахунку між сторонами за Договором є належним чином підписані Акти виконаних робіт, які готуються виконавцем та підписуються представниками сторін за результатами приймання робіт.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором № 18/445.5 на вантажно-розвантажувальні роботи від 15.10.2018 року сторонами було підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.12.2018 року на суму 180 000,00 грн.

Вказані зобов`язання зі сторони ТОВ Спецбудпостачання були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №472 від 09.01.2019 року на суму 180 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Спецбудпостачання (замовник) та ТОВ Торг-База (експедитор) було укладено договір на транспортно-експедиційні послуги № 18/4 від 15.10.2018 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а експедитор бере на себе зобов`язання по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом на умовах., обумовлених цим Договором.

Згідно з п. 3.1 зазначеного Договору замовник здійснює 100 % оплату послуги постачальнику на його розрахунковий рахунок за ціною, вказаною в Акті виконаних робіт.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором на транспортно-експедиційні послуги № 18/4 від 15.10.2018 року сторонами було підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.12.2018 року на суму 400 000,00 грн.

Вказані зобов`язання зі сторони ТОВ Спецбудпостачання були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 507 від 21.02.2019 року на суму 400 000,00 грн.

Між позивачем (замовник) то ТОВ Торг-База було укладено договір № 18/3 про виконання роботи від 12.10.2018 року, відповідно до п. 1.1 якого предметом цього Договору є надання замовнику послуг з розміщення рекламно-інформаційних матеріалів замовника в мережі Інтернет на сайтах виконавця.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором № 18/3 про виконання роботи від 12.10.2018 року сторонами було підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.12.2018 року на суму 350 000,00 грн.

Вказані зобов`язання зі сторони ТОВ Спецбудпостачання були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 508 від 21.02.2019 року на суму 350 000,00 грн.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Спецбудпостачання та ТОВ Торг-База було укладено Договір № 18/445.6 про виконання роботи від 15.10.2018 року.

Відповідно до п. 1.1 цього Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по виконанню робіт: ремонт промислового обладнання (будівельних риштувань) за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 7.

Згідно з п. 3.1 договору загальна вартість робіт за даною угодою визначається в кошторисі (додаток 1 до Договору).

Відповідно до п. 3.2.1 Договору замовник проводить оплату згідно Договору в наступному порядку: шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 14 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту виконання робіт.

Пунктом 3.3 зазначеного договору визначено, що остаточний розрахунок проводиться за фактом виконання робіт після підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором № 18/445.6 про виконання роботи від 15.10.2018 року сторонами було підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.12.2018 року на суму 300 000,00 грн.

Вказані зобов`язання зі сторони ТОВ Спецбудпостачання були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 513 від 26.02.2019 року на суму 300 000,00 грн.

Таким чином, суд зазначає, що реальність господарських операцій підтверджується позивачем наданими первинними документами.

Доводи податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, трудових, матеріальних ресурсів, як підстави неможливості реального здійснення господарських операцій є необґрунтованими, враховуючи не доведення відповідачем відсутності можливості у контрагента укладати із іншими суб`єктами господарювання власні договори оренди, найма та інші, з метою виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ Спецбудпостачання .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/10290/15.

Як зазначено в пункті 38 Рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України , коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, на думку Європейського суду з прав людини, відмова у підтвердженні права на бюджетне відшкодування ПДВ може ґрунтуватися на встановленні зловживань з боку саме того платника податку, який формував суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

За таких обставин, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність у ТОВ Нігем , ТОВ Торг-База та ТОВ АсторТрейд основних засобів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, що встановлена на підставі аналізу баз даних податкового органу, в тому числі і ЄРПН.

Щодо посилань відповідача на кримінальні провадження №32019200000000010 від 07.02.2019року, № 42019000000000638 від 22.03.2019 року, № 42018000000002084 від 23.08.2018 року, в яких фігурують ТОВ Нігем , ТОВ Торг-База та ТОВ АсторТрейд , суд зазначає, що наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Аналогічна правова позиція з цього питання також висловлена Верховним Судом в постанові від 15.05.2018р. у справі № 815/423/17 (№К/9901/4625/17).

Суд зазначає, що докази, отримані за процедурою, встановленою Кримінально-процесуальним кодексом України, підлягають оцінці судом при прийнятті рішення у кримінальній справі та за відсутності обвинувального вироку і доведеності певних фактів у кримінальній справі не можуть носити преюдиційний характер в адміністративному процесі під час вирішення адміністративної справи.

Окрім того, ухвалою суду від 17.02.2020 року було витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області відомості про наявність вироків суду по наступним кримінальним провадженням, а також в наступних судових справах:

- № 32019200000000010 від 07.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України;

- № 42019000000000638 від 22.03.2019 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України;

- № 42018000000002084 від 23.08.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України;

- № 487/2796/19, № 592/5949/19, № 757/22153/19-к, № 757/17977/19-к, № 592/5948/19, № 755/3881/19, № 592/6159/19.

02.03.2020 року відповідачем надано до суду пояснення, відповідно до яких вбачається, що з метою виконання ухвали суду управлінням правового забезпечення здійснено запит до в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Пенькова С., який координує оперативне та слідче управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області, у віданні яких може бути інформація щодо наявності вироків суду. Проте, станом на 02.03.2020 року відповідь на запит до управління правового забезпечення не надходила.

Натомість, відповідачем надано до суду копію висновку експерта від 14.06.2019 року № 137.

Суд зазначає, що даний висновок експерта від 14.06.2019 року № 137 не є доказом наявності вироків щодо контрагентів позивача.

Щодо відносин позивача з ТОВ Велмакс Плюс та ТОВ А. Буд. Проект , суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та ТОВ Велмакс Плюс було укладено договір № 18/442.2 від 05.06.2018 року про виконання ремонтних робіт.

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по виконанню робіт з ремонту та утеплення складського приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 7. Обсяг та об`єкт визначається у кошторисах (додатки до Договору).

Згідно з п. 3.2 замовник проводить оплату згідно Договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця після підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.5 Договору, підставою для здійснення кінцевого розрахунку між сторонами за Договором є належним чином підписані Акти виконаних робіт, які готуються виконавцем та підписуються представниками сторін за результатами приймання робіт.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором № 18/442.2 від 05.06.2018 року про виконання ремонтних робіт сторонами було підписано Акт прийняття-передачі виконання робіт від 27.12.2018 року на суму 128968,00 грн.

Вказані зобов`язання зі сторони ТОВ Спецбудпостачання були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 462 від 27.12.2019 року на суму 128 968,00 грн.

Також, між ТОВ Спецбудпостачання та ТОВ Велмакс Плюс було укладено договір № 18/392 про надання інжинірингових послуг від 12.01.2018 року, відповідно до п. 1.1 якого, виконавець зобов`язується надавати замовнику інжинірингові послуги: оцінка стану будівельних об`єктів, та підбір систем утеплення; розробку та складання технологічних карт і конструктивно-технологічних рішень; проведення технічного супроводження монтажу розроблених систем.

Згідно з п. 3.1 загальна вартість робіт за даною угодою визначається кошторисом (додаток до Договору).

Підпунктом 3.2.1 п. 3.2 Договору визначено, що замовник проводить оплату згідно Договору в наступному порядку: шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3 Договору остаточний розрахунок проводиться за фактом виконання робіт протягом 30 (тридцяти) банківських днів після підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором № 18/392 про надання інжинірингових послуг від 12.01.2018 року сторонами було підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.04.2019 року на суму 351 032,00 грн.

Вказані зобов`язання зі сторони ТОВ Спецбудпостачання були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 462 від 27.12.2019 року на суму 351 032,00 грн.

Судом встановлено, що між позивачем (орендар) та ТОВ Велмакс плюс (орендодавець) було укладено договір №18/416.1 від 15.01.2018 року.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного Договору орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове користування будівельне універсальне стаціонарне риштування згідно специфікацій або актам прийму-передачі, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.3 Договору орендна плата сплачується згідно акту виконаних робіт в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця відповідно до виставленого рахунку-фактури на протязі 3-х днів з дати виставлення рахунку-фактури. Неотримання орендарем рахунку -фактури не є підставою для несплати орендної плати за цим Договором.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором №18/416.1 від 15.01.2018 року сторонами було підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.12.2019 року на суму 134 431,00 грн.

Вказані зобов`язання зі сторони ТОВ Спецбудпостачання були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 461 від 27.12.2019 року на суму 134 431,00 грн.

Також, судом встановлено, що між ТОВ Спецбудпостачання та ТОВ А. Буд Проект було укладено договір № 18/31.1 про надання інжинірингових послуг від 08.01.2018 року.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується надавати замовнику інжинірингові послуги: оцінка стану будівельних об`єктів, та підбір систем утеплення; розробку та складання технологічних карт і конструктивно-технологічних рішень; проведення технічного супроводження монтажу розроблених систем.

Згідно з п. 3.1 загальна вартість робіт за даною угодою визначається кошторисом (додаток до Договору).

Підпунктом 3.2.1 п. 3.2 Договору визначено, що замовник проводить оплату згідно Договору в наступному порядку: шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3 Договору остаточний розрахунок проводиться за фактом виконання робіт протягом 30 (тридцяти) банківських днів після підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором 18/31.1 про надання інжинірингових послуг від 08.01.2018 року сторонами було підписано Акт прийому -передачі виконаних робіт від 29.12.2019 року на суму 500 000,00 грн.

За вказані зобов`язання зі сторони ТОВ Спецбудпостачання були оплачені грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями № 633 від 11.05.2019 року на суму 6000,00 грн., № 761 18.07.2019 року на суму 3500,00 грн., № 719 від 21.06.2019 року на суму 2950,00 грн., № 696 від 07.06.2019 року на суму 3000,00 грн., № 800 від 07.08.2019 року на суму 3500,00 грн., № 532 від 11.03.2019 року на суму 7000,00 грн., № 562 від 11.04.2019 року на суму від 7000,00 грн., № 746 від 05.07.2019 на суму 3000,00 грн.

Між позивачем та ТОВ А. Буд. Проект укладено договір № 18/38 про виконання робіт від 01.10.2018 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по виконанню робіт: ремонт промислового обладнання (будівельних риштувань) за адресою м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 7.

Згідно з п. 3.1 загальна вартість робіт за даною угодою визначається кошторисом (додаток до Договору).

Підпунктом 3.2.1 п. 3.2 Договору визначено, що замовник проводить оплату згідно Договору в наступному порядку: шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 14 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором № 18/38 про виконання робіт від 01.10.2018 року сторонами було підписано Акт прийому-передачі виконаних робіт від 28.12.2019 року на суму 250 000,00 грн.

Вказані зобов`язання зі сторони ТОВ Спецбудпостачання були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 500 від 14.02.2019 року на суму 100 000,00 грн. та № 496 від 01.02.2019 року на суму 150000,00 грн.

Також, судом встановлено, що між ТОВ Спецбудпостачання та ТОВ А.Буд Проект було укладено Договір № 18/37 про виконання ремонтних робіт від 01.10.2018 року, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по виконанню робіт з ремонту та утеплення складського приміщення, за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 7. Обсяг та об`єкт визначається у кошторисах (додатки до Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору замовник проводить оплату згідно Договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця після підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт.

На підтвердження факту виконання зобов`язання за договором № 18/37 про виконання ремонтних робіт від 01.10.2018 року сторонами було підписано Акт № 1 про прийняття-передачі виконання робіт від 29.12.2018 року на суму 436 000,00 грн.

Вказані зобов`язання зі сторони ТОВ Спецбудпостачання були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 486 від 23.01.2019 року на суму 436 000,00 грн. та № 496 від 01.02.2019 року на суму 150000,00 грн.

Судом встановлено, що наведені документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а тому, є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, тобто містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і, як наслідок, вони є такими, які підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Щодо твердження відповідача, що за результатами аналізу ЄРПН ТОВ Велмакс Плюс та ТОВ А. Буд Проект не встановлено придбання підприємствами послуг, суд зазначає, що аналіз податкових накладних контрагентів здійснено у кожному випадку виключно за один місяць, що не дає змоги здійснити обґрунтований висновок, що ними не здійснювалось фактичне виконання робіт/надання послуг позивачу.

Беручи до уваги час, з якого здійснюється господарська діяльність вказаних в Акті перевірки підприємств, а саме з моменту державної реєстрації, а також факт, що інші періоди, в яких контрагенти фактично могли придбавати відповідні послуги, роботи, товар, відповідачем не досліджувалось, протилежного відповідачем суду не доведено, суд дійшов висновку, що доводи відповідача базуються на припущеннях, а тому є необґрунтованими.

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Аналогічний правовий висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 30.08.2019 року у справі № 804/17176/14.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт наявності у позивача бухгалтерських та інших фінансово-господарських документів оформлених згідно вимог чинного законодавства, що підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентами, а відповідач в свою чергу у встановленому порядку не довів факту підробки, недостовірності чи неналежного оформлення цих документів.

На підтвердження зміни майнового стану позивача у результаті здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами, Товариством до матеріалів справи долучено платіжні доручення про перерахування коштів на рахунок контрагентів, що свідчить про понесення витрат за придбання послуг.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 0001901411 та №0001921411 від 01.10.2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Приймаючи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та є обґрунтованими.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудпостачання підлягають задоволенню в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що на підставі ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудпостачання підлягають судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн., його сплата підтверджується платіжним дорученням № 868 від 30.10.2019 року, що наявне в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 205, 229, 241 - 246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудпостачання до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 0001901411 та №0001921411 від 01.10.2019 року, якими визначено податкове зобов`язання Товариству з обмеженою відповідальністю Спецбудпостачання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) у загальному розмірі 1 746 524,25 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудпостачання (адреса: 49600, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 7, код ЄДРПОУ 37213380) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А; код ЄДРПОУ 39394856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14.04.2020 року.

Суддя І.О. Лозицька