Рішення

від 14.04.2020 по справі 160/1775/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року Справа № 160/1775/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Авісбуд до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

13.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство Авісбуд (далі - ПП Авісбуд , позивач) з позовом до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.02.2020 року: № 1450472/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.02.2019 року № 2, №1450473/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.03.2019 року № 6, № 1450474/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2019 року № 14, №1450475/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.02.2019 року № 3, № 1450476/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.08.2019 року № 22, № 1450477/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.03.2019 року № 5, № 1450478/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.03.2019 року № 7, № 1450479/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.09.2019 року № 25;

- зобов`язати Державну податкову службу України провести в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію поданих Приватним підприємством Авісбуд (код ЄДРПОУ 38433270) податкові накладні: від 25.02.2019 року № 2, від 21.03.2019 року № 6, від 27.03.2019 року № 14, від 22.02.2019 року № 3, від 09.08.2019 року № 22, від 19.03.2019 року № 5, від 21.03.2019 року № 7, від 30.09.2019 року № 25, днем їх надходження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не погоджується з рішеннями відповідача-1 та вважає їх необґрунтованими, такими, що підлягають скасуванню, оскільки під час розгляду комісією питання про прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних нею неповно з`ясовані обставини, що мають юридичне значення для вирішення питання щодо реєстрації. Також, за поясненнями позивача, відповідачем-1 невірно застосовані норми податкового законодавства. Крім того, 30.01.2020 року позивач надав відповідачу пояснення з документальним підтвердженням по кожній з восьми податкових накладних, які складені на одного отримувача - платника податку Комунальне підприємство Дніпроводоканал Дніпровської міської ради (далі - КП Дніпроводоканал ДМР), та реєстрацію яких зупинено, а саме: податкові накладні від 25.02.2019 року № 2, від 21.03.2019 року № 6, від 27.03.2019 року № 14, від 22.02.2019 року № 3, від 09.08.2019 року № 22, від 19.03.2019 року № 5, від 21.03.2019 року № 7, від 30.09.2019 року № 25.

Тому, враховуючи, що оскаржуваними рішеннями позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних, він звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Ухвалою суду від 18.02.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також у встановлений відповідачам строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) та заперечень на відповідь на відзив, а позивачу - відповіді на відзив.

У встановлений судом строк відповідачі надали суду свої відзиви на адміністративний позов.

Так, 13.04.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області у своєму відзиві зазначило, що вважає правомірними підстави відмови у реєстрації податкових накладних, що вказані в оскаржуваних рішеннях комісії, які приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК), бо такі були прийняті відповідно до норм діючого законодавства та в установленому законом порядку, а вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. За поясненнями відповідача-1, платником податку відповідно до господарської операції здійснено роботи/послуги, на які придбано відповідні матеріали заздалегідь, але не надано інформації щодо їх зберігання та доставки до місця проведення робіт. При цьому, посилаючись на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 Про затвердження Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , відповідач-1 зазначає, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є, зокрема, ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, ненадання платником податку копій документів, відповідно до пп. 4 п. 13 Порядку, надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Тому, з урахуванням того, що позивачем не були надані первинні документи щодо реалізації послуг (банківські виписки з особових рахунків - перша подія), надано не в повному обсязі первинні документи щодо придбання матеріалів, відсутні первинні документи щодо транспортування та зберігання матеріалів, відсутні акти надання послуг оренди техніки та інше, відповідачем-1 були прийняті оскаржувані рішення про відмову у державній реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). З урахування цього, ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ПП Авісбуд в повному обсязі.

Також, 13.04.2020 року свій відзив на позов надав відповідач-2, який, щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України провести в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію поданих Приватним підприємством Авісбуд (код ЄДРПОУ 38433270) податкових накладні: від 25.02.2019 року № 2, від 21.03.2019 року № 6, від 27.03.2019 року № 14, від 22.02.2019 року № 3, від 09.08.2019 року № 22, від 19.03.2019 року № 5, від 21.03.2019 року № 7, від 30.09.2019 року № 25, днем їх надходження, зазначив, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним поважанням та виключною компетенцією уповноваженого органу. При цьому, за твердженнями відповідача-2, позовна вимога про зобов`язання зареєструвати податкові накладні, є похідною вимогою до ДПС України від позовної вимоги до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування. Тому, відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Суд, враховуючи положення ч. 3 та ч. 4 ст. 257, ст. 261, ст. 262 КАС України, розглянув адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за відомостями з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство Авісбуд (код ЄДРПОУ 38433270) було зареєстроване як юридична особа - 13.11.2012 року, основним видом діяльності якого є: 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель. Також, ліцензією від 25.10.2017 року № 2013044003 визначені інші види робіт ПП Авісбуд із впровадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середнім та значними наслідками.

За поясненнями позивача, які підтверджуються матеріалами справи, внаслідок перемоги у тендері між ПП Авісбуд та КП Дніпроводоканал ДМР (код ЄДРПОУ 03341305) 29.08.2018 року був укладений договір підряду № 248-Т щодо виконання робіт Технічне переоснащення фільтрів 1983 року будівництва на Ломовський насосно-фільтрувальній станції м. Дніпро . Коригування II. Ціна робіт складає 13900000 грн, у тому числі ПДВ 2316666,67 грн, згідно з п. 3.2. договору, попередня оплата складає 30% від вартості договірної ціни. Це підтверджується копією договору підряду № 248 Т від 29.08.2018 року.

05.08.2019 року між ПП Авісбуд та КП Дніпроводоканал ДМР був укладений договір підряду № 252 щодо виконання робіт Реконструкція будівлі решіток із заміною обладнання на Лівобережній станції аерації у м. Дніпро . Додаткові роботи (код ДК 021:2015 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), ціна робіт складає 460000 грн, у тому числі ПДВ 76666,67 грн.

07.12.2018 року між ПП Авісбуд та КП Дніпроводоканал ДМР був укладений договір підряду № 35ОТ щодо виконання робіт Реконструкція будівлі решіток із заміною обладнання на Лівобережній станції аерації у м. Дніпро . Коригування (код ДК 021:2015 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), ціна робіт складає 4937709,38 грн, у тому числі ПДВ 822951,56 грн.

07.12.2018 року між ПП Авісбуд та КП Дніпроводоканал ДМР був укладений договір підряду № 35ОТ щодо виконання робіт Реконструкція будівлі решіток із заміною обладнання на Лівобережній станції аерації у м. Дніпро . Коригування (код ДК 021:2015 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), ціна робіт складає 4937709,38 грн, у тому числі ПДВ 822951,56 грн.

12.10.2018 року між ПП Авісбуд та КП Дніпроводоканал ДМР був укладений договір підряду №301Т щодо виконання робіт Реконструкція будівлі решіток із заміною обладнання на Лівобережній станції аерації у м. Дніпро . Коригування (код ДК 021:2015 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), ціна робіт складає 3393235 грн, у тому числі ПДВ 565539,17 грн.

Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - ПН) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) від 01.03.2019 року, від 15.03.2019 року, від 08.04.2019 року, від 10.04.2019 року, від 12.04.2019 року, від 16.05.2019 року, від 30.08.2019 року, від 09.10.2019 року, які містяться в матеріалах справи, ПП Авісбуд були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 25.02.2019 року №2, від 21.03.2019 року №6, від 27.03.2019 року №14, від 22.02.2019 року №3, від 09.08.2019 року №22, від 19.03.2019 року №5, від 21.03.2019 року №7, від 30.09.2019 року №25. Проте, їх реєстрація була зупинена.

Так, за відомостями зі вказаних вище квитанцій, податкові накладні були прийняті, проте їх реєстрація була зупинена, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, ПН/РК відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

При цьому, 05.02.2020 року відповідачем-1 були прийняті оскаржувані рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме рішення: № 1450472/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.02.2019 року № 2, № 1450473/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.03.2019 року № 6, № 1450474/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2019 року № 14, № 1450475/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.02.2019 року № 3, № 1450476/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.08.2019 року № 22, № 1450477/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.03.2019 року № 5, № 1450478/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.03.2019 року № 7, № 1450479/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.09.2019 року № 25.

За відомостями зі вказаних рішень, підставою відмови, є: ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Проте, не погодившись з рішеннями відповідача-1 про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач оскаржує їх в судовому порядку. Тому, суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу протиправності рішень Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 05.02.2020 року № 1450472/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.02.2019 року № 2, № 1450473/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.03.2019 року № 6, № 1450474/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2019 року № 14, № 1450475/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.02.2019 року № 3, № 1450476/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.08.2019 року № 22, № 1450477/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.03.2019 року № 5, № 1450478/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.03.2019 року № 7, № 1450479/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.09.2019 року № 25.

Суд, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, виходить з наступного.

Податковий кодекс України - є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Положенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до положень п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі -Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) та відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пунктів 5, 7, 12, 13, 14, 15, 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою. Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок № 117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 18, 19, 20, 21, 22, 23 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Відповідно до пунктів 27, 28 Порядку № 117, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку.

Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку;

протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, суд зазначає, що у квитанціях про реєстрацію ПН/РК кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН зазначено, реєстрація податкових накладних зупинена, бо такі відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, відповідно до Критеріїв ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року та введені в дію 08.08.2019 року, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, зареєстровані в ДФС за № 1963/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року та введені в дію 08.08.2019 року, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо, зокрема, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і

пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

При цьому, як зазначив відповідач-1, ПП Авісбуд 28.11.2019 року за рішенням комісії було виключено з переліку ризикових як такого, що не відповідав п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених листом ДФС України 07.08.2019 року № 1962/99-99-29-01-01. Проте, суд не бере до уваги вказані твердження, бо такі не були покладені відповідачем-1 в основу прийнятих ним 05.02.2020 року оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

З огляду на викладене вище, у зв`язку зі встановленою відповідачем-1 відповідністю платника податків критеріям ризиковості, позивач надав податковому органу пояснення та первинні документи, що підтверджують здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом КП Дніпроводоканал ДМР.

При цьому, суд бере до уваги те, що у п. 14 Порядку № 117 визначений загальний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Тому, суд зазначає, що орган податкової служби був зобов`язаний у квитанціях чітко вказати конкретні обставини, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових, та відповідачами не надані належні та допустимі докази необхідності зупинення реєстрації податкової накладної.

За змістом оскаржуваних рішень вбачається, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є ненадання позивачем первинних та розрахункових документів, проте відповідачем-1 не конкретизоване яких саме документів не вистачає, бо як було встановлено судом, позивач надав відповідачу-1 такі документи на підтвердження своїх тверджень, а саме: пояснення від 30.01.2020 року, виписка з ЄДРПОУ; ліцензія; довідка про трудовий колектив; витяг з електронного кабінету платника податків щодо відповідності критеріям ризиковості; витяг з електронного кабінету платника податків щодо відсутності податкового боргу; договори оренди з доданими до них реєстраційними документами зі специфікаціями на техніку від 22.01.2019 року № 106-ОУ-19, від 01.07.2019 року № 006/СП, від 26.07.2019 року, нотаріально засвідчений ННТ 641396, від 25.06.2019 року № 151; договір підряду № 248-Т від 29.08.2018 року; податкова накладна № 5 від 19.03.2019 року; платіжне доручення № 122 від 19.03.2019 року; акт № 10 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 18.03.2019 року; акт приймання виконаних будівельних робіт №8; Акт приймання виконаних будівельних робіт № 9; договір купівлі-продажу товару №7 від 01.04.2018 року; ВН № Б-00000722 від 25.03.2019 року; ПД № 1879 від 21.03.2019 року; рахунок-фактура від 20.03.2019 року № 0000000424; договір № 240 від 01.02.2019 року; акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (ТОВ ТРЕЙНКОМ ); акт приймання виконаних будівельних робіт № 6; акт приймання виконаних будівельних робіт № 7; акт приймання виконаних будівельних робіт № 8; ПД № 1883 від 21.03.2019 року; ПД № 1882 від 21.03.2019 року; рахунок ШП-0000008 від 15.03.2019 року; ПД № 1885 від 22.03.2019 року; ВН № ШП-0000008 від 22.03.2019 року; податкова накладна № 6 від 21.03.2019 року; акт приймання виконаних будівельних робіт № 11; акт приймання виконаних будівельних робіт № 12; договір поставки з ТОВ Ватербрік від 03.12.2018 року; ВН № 5 від 03.12.2018 року; ВН № 7 від 03.12.2018 року; договір № 310119/1 від 31.01.2019 року; ПД № 1893 від 25.03.2019 року; ПД № 1894 від 25.03.2019 року; акт приймання виконаних будівельних робіт № 9; акт приймання виконаних будівельних робіт № 10; договір постачання № 071738 від 03.07.2017 року; ВН № 270308 від 27.03.2019 року; ВН № 280304 від 28.03.2019 року; ПД № 1893 від 25.03.2019 року; ПД № 1894 від 25.03.2019 року; акт приймання виконаних будівельних робіт № 9; акт приймання виконаних будівельних робіт № 10; договір постачання № 071738 від 03.07.2017 року; ВН № 270308 від 27.03.2019 року; ВН № 280304 від 28.03.2019 року; ПД № 1898 від 26.03.2019 року; ПД № 1889 від 26.03.2019 року; рахунок на оплату № 1153 від 21.03.2019 року; рахунок на оплату від 21.03.2019 року; ПД № 3 від 21.03.2019 року (КП Дніпроводоканал ДМР); ПД № 1885 від 22.03.2019 року; податкова накладна № 14 від 27.03.2019 року; акт приймання виконаних будівельних робіт № 13; акт приймання виконаних будівельних робіт № 14; договір поставки № 26 від 04.01.2018 року; ПД № 1950 від 10.04.2019 року; ВН № РН-0000196 від 10.04.2019 року; рахунок-фактура СФ-0001924 від 10.04.2019 року; договір поставки № 77СТ від 29.08.2017 року; ВН № 1902 від 12.04.2019 року; ПД № 1957 від 12.04.2019 року; рахунок на оплату замовлення № 1967 від 11.04.2019 року; договір № 350БКТЛ-1002 купівлі-продажу нафтопродуктів від 13.08.2018 року; накладна на відпуск товарів № 350БКТЛ-1002-9081859358 від 10.04.2019 року; ПД №1936 від 05.04.2019 року; рахунок 100628867 від 05.04.2019 року; договір купівлі-продажу № 7 від 01,04.2018 року; ВН № Б-00000866 від 09.04.2019 року; ПД № 1940 від 08.04.2019 року; рахунок-фактура № 0000000496 від 16.05.2018 року; рахунок-фактура № 0000000501 від 05.04.2019 року; ВН №Б-00000865 від 09.04.2019 року; ПД № 1941 від 08.04.2019 року; ПД № 650349906 від 05.04.2019 року (КП Дніпроводоканал ДМР); ПД № 1958 від 12.04.2019 року; договір підряду № 252 від 05.08.2019 року; податкова накладна № 22 від 30.08.2019 року; акт № 2 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року; ПД № 744949491 від 09.08.2019 року (КП Дніпроводоканал ДМР); договір № 012618 від 11.01.2018 року; накладна МЦК-0004123/0 від 05.09.2019 року; ПД2202 від 03.09.2019 року; рахунок-фактура № МЦК-0004123/0 від 05.09.2019 року; договір поставки ДВ2703 від 31.10.2017 року; ВН № UТ-2871 від 10.09.2019 року; рахунок на оплату № UТ-3002 від 04.06.2019 року; ПД № 2193 від 29.08.2019 року; договір поставки № 626 від 18.09.2019 року; ВН 626 від 02.10.2019 року; ВН 626/2 від 31.10.2019 року; ПД 2249 від 25.09.2019 року; рахунок на оплату № 626 від 19.09.2019 року; ВН 6124 від 23.08.2019 року; накладна на відпуск товарів № 350БКТЛ-1002-9088857122 від 06.09.2019 року; ПД 2212 від 05.09.2019 року; рахунок № 100673801 від 05.09.2019 року; податкова накладна № 25 від 30.09.2019 року; ПД № 771949397 від 01.10.2019 року (КП Дніпроводоканал`ДМР); рахунок на оплату UT-5867 від 21.10.2019 року; ВН № UТ-4449 від 13.12.2019 року; ПД 2378 від 10.12.2019 року; рахунок № 100687844 від 05.12.2019 року; накладна на відпуск товарів № 350БКТЛ-1002-9094315616 від 05.12.2019 року; ПД 2349 від 05.12.2019 року; рахунок на оплату № 69072 від 06.12.2019 року; ВН 49220 від 06.12.2019 року; ПД 2376 від 06.12.2019 року; податкова накладна № 2 від 25.02.2019 року; договір підряду № 350Т від 07.12.2018 року; ПД № 110 від 25.02.2019 року (КП Дніпроводоканал ДМР); акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2019 року; акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року; договір підряду № 17/1099 від 01.09.2017 року; акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року на суму 506878,55 грн; акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року на суму 95090,77 грн.; податкова накладна №7 від 21.03.2019 року; ПД 4 від 21.03.2019р (КП Дніпроводоканал ДМР); акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт; договір купівлі-продажу № 98ДП/18 від 22.01.2018 року; ВН Рнк/DP-0019043 від 04.05.2019 року; ПД 1969 від 18.04.2019 року; договір поставки № 1101-01 від 11.01.2018 року; ВН 75 від 29.05.2019 року; ПД 2043 від 21.05.2019 року; рахунок на оплату № 82 від 21.05.2019 року; договір поставки № 1893/17сб від 12.12.2017 року; ВН № Днеп-008469 від 21.05.2019 року; ВН № Днеп-006017 від 11.04.2019 року; ВН № Днеп-007079 від 24.04.2019 року; рахунок-фактура № 45204 від 04.04.2019 року; договір постачання № 54-05/05-11 від 01.05.2018 року; ВН РН-0000333 від 21.05.2019 року; ПД 2037 від 20.05.2019 року; рахунок-фактура СФ-00000381 від 25.04.2019 року; рахунок-фактура № 37374; ВН 129820 від 23.05.2019 року; ПД 2044 від 22.05.2019 року; ВН 238 від 10.04.2019 року; ВН 237 від 10.04.2019 року; ПД 1946 від 08.04.2019 року; ПД 1949 від 09.04.2019 року; податкова накладна № 3 від 22.02.2019 року; договір підряду № 301Т від 12.10.2018 року; ПД №109 (КП Дніпроводоканал ДМР); рахунок-фактура № 00001162 від 28.09.2018 року; рахунок фактура № 00001672 від 13.12.2018 року; ПД № 1359 від 02.11.2018 року; ПД № 1598 від 26.12.2018 року; ВН № Б-0004263 від 05.11.2018 року; ВН № Б-0004966 від 28.12.2018 року; акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт; акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт на 48617,27 грн; договір підряду № 48Т від 28.02.2019 року; ПД 8673941814 від 26.12.2018 року; акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт; договір купівлі-продажу № 124 від 03.05.2018 року; ВН № Д000000590 від 08.02.2019 року; ВН № Д000000624 від 07.02.2019 року; ПД 1637 від 29.12.2018 року; рахунок на оплату № Д000005855 від 27.12.2018 року; договір поставки № 21-09 від 21.09.2017 року; ВН № рр-0009 від 22.01.2019 року; ПД 1672 від 15.01.2019 року; рахунок-фактура № рр-0009 від 11.01.2019 року; ВН Б-00000184 від 29.01.2019 року; ПД 1623 від 28.12.2018 року; рахунок-фактура № 00001740 від 26.12.2018 року; ПД 1636 від 29.12.2018 року; документи, що підтверджують якість придбаних матеріалів на 88 арк.

Відповідачем-1 в рішеннях, що є предметом оскарження не зазначено, які вимоги законодавства порушено позивачем при складанні документів та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, суд доходить висновку, що посилання відповідача-1 на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови ненаведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

З урахуванням наведеного, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не доведено правомірності та обґрунтованості прийнятих рішень, що є предметом оскарження, з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, суд, з урахуванням викладеного вище, дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.02.2020 року: № 1450472/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.02.2019 року № 2, № 1450473/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.03.2019 року № 6, № 1450474/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2019 року № 14, № 1450475/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.02.2019 року № 3, № 1450476/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.08.2019 року № 22, № 1450477/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.03.2019 року № 5, № 1450478/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.03.2019 року № 7, № 1450479/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.09.2019 року № 25, є протиправними та підлягають скасуванню.

З приводу позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України провести в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію поданих Приватним підприємством Авісбуд (код ЄДРПОУ 38433270) податкові накладні: від 25.02.2019 року № 2, від 21.03.2019 року № 6, від 27.03.2019 року № 14, від 22.02.2019 року № 3, від 09.08.2019 року № 22, від 19.03.2019 року №5, від 21.03.2019 року № 7, від 30.09.2019 року № 25, днем їх надходження, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної влади своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надання повного або часткового визначення змісту і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі , суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Крім того, суд зазначає, що за приписами підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами ст. 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), якими, зокрема, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинена, реєструються у день, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Також, слід зазначити, що за приписами КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), п.п. 28-36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, податковому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, "свобода розсуду" податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, у суду наявні правові підстави для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні: від 25.02.2019 року № 2, від 21.03.2019 року № 6, від 27.03.2019 року № 14, від 22.02.2019 року № 3, від 09.08.2019 року № 22, від 19.03.2019 року № 5, від 21.03.2019 року № 7, від 30.09.2019 року № 25, днем їх надходження, в порядку встановленому чинним законодавством.

У відповідності до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Водночас ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Приймаючи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та є обґрунтованими, тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, стягненню з ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Авісбуд підлягають судові витрати у розмірі по 8408,00 грн з кожного, відповідно. Сплата судового збору у загальному розмірі 16816,00 грн підтверджується оригіналами платіжних доручень №№ 2481, 2482, 2483, 2484, 2485, 2486, 2487, 2488 від 10.02.2020 року, що містяться в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Авісбуд до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.02.2020 року: № 1450472/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.02.2019 року № 2, № 1450473/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.03.2019 року № 6, № 1450474/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2019 року № 14, № 1450475/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.02.2019 року № 3, № 1450476/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.08.2019 року № 22, № 1450477/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.03.2019 року № 5, № 1450478/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.03.2019 року № 7, № 1450479/38433270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.09.2019 року № 25.

Зобов`язати Державну податкову службу України провести в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію поданих Приватним підприємством Авісбуд (код ЄДРПОУ 38433270) податкових накладних: від 25.02.2019 року № 2, від 21.03.2019 року № 6, від 27.03.2019 року № 14, від 22.02.2019 року № 3, від 09.08.2019 року № 22, від 19.03.2019 року № 5, від 21.03.2019 року № 7, від 30.09.2019 року № 25, днем їх надходження.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Симферопольська, буд. 17а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) на користь Приватного підприємства Авісбуд (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 38433270) судових витрат у розмірі сплаченого судового збору 8408,00 грн (вісім тисяч чотириста вісім гривень 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Приватного підприємства Авісбуд (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 38433270) судових витрат у розмірі сплаченого судового збору 8408,00 грн (вісім тисяч чотириста вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду у повному обсязі складено 14.04.2020 року.

Суддя І.О. Лозицька