Ухвала

від 10.04.2020 по справі 320/3152/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 квітня 2020 року 320/3152/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши у м. Києві позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінії Контрактів" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінії Контрактів" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 08.11.2019.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Частиною 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Згідно з вимогами ч. 7 та ч. 8 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). (ч. 10 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України).

У підпункті 15.16 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Суд звертає увагу, що на цей час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала. Водночас, суд зазначає, що у суді продовжується тестова робота підсистем та модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, підключення до яких буде здійснюватися поступово, згідно з окремими наказами Державної судової адміністрації України. Зокрема, тестування підсистеми "Електронний суд" у Київському окружному адміністративному суді вже здійснюється відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 22.12.2018 №628.

При цьому, підпунктом 15.1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

У позовній заяві зазначено, що документ сформований в системі "Електронний суд" 06 квітня 2020 року. Однак, на момент подання цієї позовної заяви Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі.

Зазначена правова позиція щодо необхідності подання документів у паперовій формі до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, викладена також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2019 по справі №9901/43/19 (П/9901/43/19).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи те, що позовна заява сформована позивачем в системі "Електронний суд", тобто подана не у паперовій формі, суд вважає, що позивач (уповноважений ним представник) має подати до суду позовну заяву в письмовій формі та її копії, а також надати належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, або зазначити про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу, відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2020 року, становить 2102,00 грн.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

У якості доказу сплати судового збору позивачем до позовної заяви приєднано копії платіжних доручень від 14.11.2019 №517 на суму 1921,00 грн. та від 01.04.2020 №44 на суму 181,00 грн.

Проте, як вбачається з відомостей програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду", вищевказане платіжне доручення від 14.11.2019 №517 на суму 1921,00 грн. було додане позивачем на підтвердження сплати судового збору при зверненні до Київського окружного адміністративного суду в межах адміністративної справи №320/6443/19 (суддя Колеснікова І.С.).

Судом встановлено, що ухвалою суду від 13.12.2019 у справі №320/6443/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінії Контрактів" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про скасування рішення про опис майна у податкову заставу - повернуто позивачу, при цьому питання про повернення сплаченого ним судового збору не вирішувалося.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Таким чином, за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір", а тому судовий збір, сплачений за подання одного адміністративного позову, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі адміністративного позову, поданого тим самим позивачем до того самого суду.

Крім того, пункт 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Тобто, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому, на розсуд особи, може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову. В той же час, чинним процесуальним законодавством не передбачено можливості використання суми судового збору сплаченої в межах подачі одного позову при поданні іншого позову, що є порушенням порядку сплати судового збору.

З огляду на викладене, платіжне доручення від 14.11.2019 №517 про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн. не може бути підтвердженням сплати судового збору в адміністративній справі №320/3152/20, оскільки вказана квитанція була доказом сплати судового збору в межах адміністративної справи №320/6443/19.

Відносно доказів сплати судового збору в сумі 181,00 грн. згідно платіжного доручення від 01.04.2020 №44, то судом встановлено, що судовий збір був сплачений за платіжними реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи те, що позивач здійснив сплату судового збору за реквізитами іншого суду, суд дійшов висновку про те, що платіжне доручення від 01.04.2020 №44 не є належним доказом сплати судового збору за звернення до Київського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Отже, судовий збір за подачу даного адміністративного позову вважається не сплаченим у сумі 2102 ,0 0 грн.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду: позовної заяви в письмовій формі та її копії для відповідача, а також надати належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, відповідно до кількості учасників справи, зазначивши про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу; оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінії Контрактів" - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду .

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Балаклицький А. І.