Рішення

від 10.04.2020 по справі 640/659/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2020 року м. Київ № 640/659/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Спецтеплоенергомонтаж доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21 жовтня 2019 року №014980411 в частині,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спецтеплоенергомонтаж (далі по тексту - позивач, ТОВ СТЕМ ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПС у м. Києві), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21 жовтня 2019 року №014980411 в частині порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України щодо строків оплати документів №9015260491 від 08 лютого 2019 року, №9000440623 від 11 січня 2019 року, №9264976710 від 28 листопада 2018 року та накладення штрафу у розмірі 7 006, 80 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, зокрема, щодо порушення позивачем граничних строків сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість за уточнюючими розрахунками №9015260491 від 08 лютого 2019 року, №9000440623 від 11 січня 2019 року, №9264976710 від 28 листопада 2018 року, оскільки грошове зобов`язання було сплачено позивачем у граничні строки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

12 лютого 2020 року представником Головного управління ДПС у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачається, оскільки, на думку податкового органу, спірне податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до вимог податкового законодавства.

24 лютого 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій він зазначив, що висновки, викладені відповідачем в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи, відтак, податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Києві в частині визначення йому грошового зобов`язання з податку на додану вартість за уточнюючими розрахунками підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2020 року суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначивши її до розгляду у судовому засіданні.

Протокольною ухвалою від 07 квітня 2020 року, з урахуванням думок сторін, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

ТОВ СТЕМ є юридичною особою, основним видом діяльності якої є будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20).

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ СТЕМ (код ЄДРПОУ 39400838).

За результатами проведення камеральної перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 18 жовтня 2019 року №6233/26-15-04-11-13 (далі по тексту - Акт перевірки), за висновками якого перевіркою встановлено порушення ТОВ СТЕМ граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, передбачених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 08 лютого 2019 року №9015260491;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 11 січня 2019 року №9000440623;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28 листопада 2018 року №9264976710;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 18 січня 2019 року №9307546650.

На підставі висновків Акта перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення від 21 жовтня 2019 року №014980411, яким, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 3 та 1 календарних днів сплати грошового зобов`язання у розмірі 102 119, 90 грн. ТОВ СТЕМ зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 10 211, 90 грн.

Позивач, не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України.

За результатами розгляду скарги ТОВ СПЕМ , ДПС України прийнято рішення від 27 грудня 2019 року №14982/6/99-00-08-05-05, яким залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 21 жовтня 2019 року №014980411, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача в частині порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України щодо строків оплати документів №9015260491 від 08 лютого 2019 року, №9000440623 від 11 січня 2019 року, №9264976710 від 28 листопада 2018 року та накладення штрафу у розмірі 7 006, 80 грн., позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 20 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За змістом пункту 76.1 статті 76 20 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 20 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України встановлено, що розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків у системі електронного адміністрування, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Пунктом 20 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі по тексту - Порядок №569) передбачено, що у разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов`язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов`язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

Таким чином, податок на додану вартість за уточнюючими розрахунками проводиться через електронні ПДВ-рахунки, відтак платник податку на додану вартість на дату подання уточнюючого розрахунку повинен забезпечити наявність відповідної суми на своєму електронному ПДВ-рахунку.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Матеріалами справи встановлено, що висновки Акта перевірки ґрунтуються на тому, що ТОВ СТЕМ порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за наступними документами, зокрема:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 08 лютого 2019 року №9015260491;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 11 січня 2019 року №9000440623;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28 листопада 2018 року №9264976710.

У той же час, позивач, посилаючись на протиправність спірного податкового повідомлення - рішення зазначив, що оплату по уточнюючим розрахункам ним було здійснено у граничні строки. На підтвердження зазначених доводів позивачем долучено до матеріалів справи наступні платіжні доручення АТ МЕГАБАНК , а саме:

1) №393 від 08 лютого 2019 року (за уточнюючим розрахунком від 08 лютого 2019 року №9015260491);

2) №298 від 11 січня 2019 року (за уточнюючим розрахунком від 11 січня 2019 року №9000440623);

3) №200 від 27 листопада 2019 року (за уточнюючим розрахунком від 28 листопада 2018 року №9264976710).

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву жодним чином не спростував вказаних обставин, а тому суд вважає їх доведеними.

Ухвалою суду від 03 березня 2020 року від АТ МЕГАБАНК витребувано інформацію, яка містить банківську таємницю, зокрема, щодо дати та часу зарахування грошових коштів у розмірі 33 919,00 грн згідно платіжного доручення №200 від 27 листопада 2018 року, у розмірі 158 263,00 грн згідно платіжного доручення №298 від 11 січня 2019 року, у розмірі 9 370,00 грн згідно платіжного доручення №393 від 08 лютого 2019 року на рахунок Казначейства України.

26 березня 2020 року на адресу суду від АТ МЕГАБАНК надійшов лист від 11 березня 2020 року №10-939 БТ, згідно з яким встановлено, що:

1) грошові кошти у розмірі 33 919, 00 грн згідно платіжного доручення №200 від 27 листопада 2018 року зараховані на рахунок Казначейства України 27 листопада 2018 о 16:22:46;

2) грошові кошти у розмірі 158 263, 00 грн згідно платіжного доручення №298 від 11 січня 2019 року зараховані на рахунок Казначейства України 11 січня 2019 року о 14:08:23;

3) грошові кошти у розмірі 9 370, 00 грн згідно платіжного доручення №393 від 08 лютого 2019 року о 15:50:52.

Враховуючи вище викладене, судом встановлено, що позивачем сплачено суму самостійно визначених податкових зобов`язань за уточнюючими розрахунками №9015260491 від 08 лютого 2019 року, №9000440623 від 11 січня 2019 року, №9264976710 від 28 листопада 2018 року у строк, визначений податковим законодавством, відтак, накладення ГУ ДПС у м. Києві на позивача штрафу у розмірі 7 006, 80 грн є неправомірним, а тому податкове повідомлення - рішення від 21 жовтня 2019 року №014980411 підлягає скасуванню в цій частині.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що кошти, які сплачував платник, зараховувались в рахунок погашення боргу з ПДВ згідно з черговістю його виникнення, згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, як і не надано таких відповідачем, на підтвердження того, що станом на час подання уточнюючих розрахунків №9015260491 від 08 лютого 2019 року, №9000440623 від 11 січня 2019 року, №9264976710 від 28 листопада 2018 року, у позивача обліковувався податковий борг з податку на додану вартість на рахунок погашення якого, відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, були спрямовані кошти, сплачені позивачем за квитанціями №393 від 08 лютого 2019 року, №298 від 11 січня 2019 року та №200 від 27 листопада 2019 року.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, ГУ ДПС у м. Києві приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення, діяло поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтеплоенергомонтаж задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21 жовтня 2019 року №014980411 в частині нарахування штрафу у розмірі 7 006, 80 грн. за уточнюючими розрахунками №9015260491 від 08 лютого 2019 року, №9000440623 від 11 січня 2019 року, №9264976710 від 28 листопада 2018 року, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтеплоенергомонтаж понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Спецтеплоенергомонтаж (код ЄДРПОУ 39400838, адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 6, офіс 307)

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)