Постанова

від 23.09.2020 по справі 640/659/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/659/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Аліменка В.О.

суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтеплоенергомонтаж" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтеплоенергомонтаж" (далі по тексту - позивач, ТОВ "СТЕМ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПС у м. Києві), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21 жовтня 2019 року №014980411 в частині порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України щодо строків оплати документів №9015260491 від 08 лютого 2019 року, №9000440623 від 11 січня 2019 року, №9264976710 від 28 листопада 2018 року та накладення штрафу у розмірі 7 006, 80 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції обставинам справи, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2020 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "СТЕМ" є юридичною особою, основним видом діяльності якої є будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20).

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ "СТЕМ" (код ЄДРПОУ 39400838).

За результатами проведення камеральної перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 18 жовтня 2019 року №6233/26-15-04-11-13 (далі по тексту - Акт перевірки), за висновками якого перевіркою встановлено порушення ТОВ "СТЕМ" граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, передбачених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 08 лютого 2019 року №9015260491;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 11 січня 2019 року №9000440623;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28 листопада 2018 року №9264976710;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 18 січня 2019 року №9307546650.

На підставі висновків Акта перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення від 21 жовтня 2019 року №014980411, яким, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 3 та 1 календарних днів сплати грошового зобов`язання у розмірі 102 119, 90 грн. ТОВ "СТЕМ" зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 10 211, 90 грн.

Позивач, не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України.

За результатами розгляду скарги ТОВ "СПЕМ", ДПС України прийнято рішення від 27 грудня 2019 року №14982/6/99-00-08-05-05, яким залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 21 жовтня 2019 року №014980411, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача в частині порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України щодо строків оплати документів №9015260491 від 08 лютого 2019 року, №9000440623 від 11 січня 2019 року, №9264976710 від 28 листопада 2018 року та накладення штрафу у розмірі 7 006, 80 грн., позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомлення-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з ПДВ визначені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абзаці пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Питання, пов`язані з обчисленням, нарахуванням і сплатою ПДВ, врегульовані розділом V цього Кодексу.

За змістом статті 14 Податкового кодексу України податковим зобов`язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), а грошовим зобов`язанням платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 31.1, пункту 31.3 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, як передбачено у пункту126.1 статті 126 Податкового кодексу України, підставою для застосування штрафних санкцій є не сплата платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, висновки Акта перевірки ґрунтуються на тому, що ТОВ "СТЕМ" порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за наступними документами, зокрема:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 08 лютого 2019 року №9015260491;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 11 січня 2019 року №9000440623;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28 листопада 2018 року №9264976710.

У той же час, позивач, посилаючись на протиправність спірного податкового повідомлення - рішення зазначив, що оплату по уточнюючим розрахункам ним було здійснено у граничні строки. На підтвердження зазначених доводів позивачем долучено до матеріалів справи наступні платіжні доручення АТ "МЕГАБАНК", а саме:

1) №393 від 08 лютого 2019 року (за уточнюючим розрахунком від 08 лютого 2019 року №9015260491);

2) №298 від 11 січня 2019 року (за уточнюючим розрахунком від 11 січня 2019 року №9000440623);

3) №200 від 27 листопада 2019 року (за уточнюючим розрахунком від 28 листопада 2018 року №9264976710).

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву жодним чином не спростував вказаних обставин, а тому суд вважає їх доведеними.

Суд першої інстанції, ухвалою від 03 березня 2020 року від АТ "МЕГАБАНК" витребувано інформацію, яка містить банківську таємницю, зокрема, щодо дати та часу зарахування грошових коштів у розмірі 33 919,00 грн згідно платіжного доручення №200 від 27 листопада 2018 року, у розмірі 158 263,00 грн згідно платіжного доручення №298 від 11 січня 2019 року, у розмірі 9 370,00 грн згідно платіжного доручення №393 від 08 лютого 2019 року на рахунок Казначейства України.

26 березня 2020 року на адресу суду від АТ "МЕГАБАНК" надійшов лист від 11 березня 2020 року №10-939 БТ, згідно з яким встановлено, що:

1) грошові кошти у розмірі 33 919, 00 грн згідно платіжного доручення №200 від 27 листопада 2018 року зараховані на рахунок Казначейства України 27 листопада 2018 о 16:22:46;

2) грошові кошти у розмірі 158 263, 00 грн згідно платіжного доручення №298 від 11 січня 2019 року зараховані на рахунок Казначейства України 11 січня 2019 року о 14:08:23;

3) грошові кошти у розмірі 9 370, 00 грн згідно платіжного доручення №393 від 08 лютого 2019 року о 15:50:52.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді (пункт 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України).

Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пункту 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість (пункту 200-1.7 статті 200 Податкового кодексу України).

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України ввід 16 жовтня 2014 року №569 (далі - Порядок №569).

Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку №569 електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 01 лютого 2015 року, - 01 лютого 2015 року).

Згідно з пунктом 20 Порядку №569 за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статті 200 Податкового кодексу України, та/або здійснюється перерахування сум податку на спеціальний рахунок.

Суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються до бюджету та/або на спеціальний рахунок з електронного рахунка платника податку.

З аналізу наведених норм вбачається обов`язок контролюючого органу та казначейської служби здійснити заходи, спрямовані на зарахування коштів з рахунку платника податків у системі електронного адміністрування ПДВ до бюджету у строки, встановлені Податковим кодексом України, для самостійної сплати податкових зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2018 року №К/9901/48911/18.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність нарахування податковим органом штрафу за порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2020 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма

Повний текст постанови складено 23 вересня 2020 року.