Рішення

від 14.04.2020 по справі 640/20594/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 року м. Київ № 640/20594/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Керам-Про до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Керам-Про (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у незабезпечені автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених, на величину від`ємного значення за серпень 2019 року в розмірі 305 278,00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- зобов`язати Державну податкову службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладені та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених, на величину від`ємного значення за серпень 2019 року в розмірі 305 278,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що його реєстраційний ліміт в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі також - СЕА ПДВ) на суму 305 278,00 грн. було списано безпідставно, внаслідок протиправної бездіяльності Державної податкової служби України, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення в СЕА ПДВ суми, на яку товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - ЄРПН), на величину від`ємного значення за серпень 2019 року в розмірі 305 278,00 грн.

Ухвалою суду від 15.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачам надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про відсутність з його боку порушень вимог податкового законодавства в межах спірних правовідносин.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Також позивачем подано декілька клопотань про прискорення розгляду справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з матеріалів справи, у липня 2019 року позивачем були складені податкові накладні, які були в подальшому подані засобами інформаційно-телекомунікаційної системи до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1) податкова накладна за № 9, складена позивачем 18.07.2019, отримувач (покупець) - товариство з обмеженою відповідальністю Сепіа Рент , на суму 915 834,28 грн., у тому числі податок на додану вартість (далі також - ПДВ) 152 639,05 грн.

Податкова накладна №9 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.08.2019, про що свідчить Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9181600142 від 14.08.2019.

2) податкова накладна за №7, складена позивачем 30.07.2019, отримувач (покупець) - товариство з обмеженою відповідальністю Сепіа Рент , на суму 915 834,29 грн., у тому числі податок на додану вартість (далі також - ПДВ) 152 639,05 грн.

Податкова накладна №7 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.07.2019, про що свідчить Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9166995246 від 30.07.2019.

За посиланням позивача, зазначені накладні складені ним помилково. Загальна сума податкових зобов`язань позивача з ПДВ за помилково складеними податковими накладними №7, №9 становила 305 278,10 грн.

У серпні 2019 року, самостійно виявивши помилки, позивач склав та подав засобами інформаційно-телекомунікаційної системи до відповідача на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних №7, №9:

1) розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 12 до податкової накладної № 7, складений позивачем 20.08.2019, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту - 152 639,05 грн.

Розрахунок до податкової накладної № 12 був зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних 20.08.2019, про що свідчить Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9187626950 від 20.08.2019.

2) розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 до податкової накладної № 9, складений позивачем 21.08.2019, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту - 152 639,05 грн.

Розрахунок до податкової накладної № 2 був зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних 21.08.2019, про що свідчить Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9188384664 від 21.08.2019.

Позивач 20.08.2019 склав та подав засобами інформаційно-телекомунікаційної системи до контролюючого органу на реєстрацію податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2019 року, у складі якої був, у тому числі, довідка на суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) та Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

За посиланням позивача, податкова декларація за липень 2019 року жодним чином не враховувала дані з помилкових податкових накладних №7 та № 9, з огляду на їх наступне коригування розрахунками.

Позивач 30.09.2019 отримав з системи електронного адміністрування ПДВ Витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 1 на запит від 30.09.2019.

З Витягу позивачем встановлено обставини списання суми ПДВ, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (далі також - реєстраційний ліміт), у розмірі 305 278,00 грн., оскільки саме така сума з від`ємним значенням була зазначена в графі 6 Загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі в колонці Сума Витягу, при цьому у колонці Реєстраційний номер документу, відповідно до якого відбулися останні зміни цієї ж графи був зазначений показник Перевищення / 08.2019 .

Позивач вважає, що його реєстраційний ліміт було списано у зазначеному розмірі безпідставно, внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення в СЕА ПДВ суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, на величину від`ємного значення за серпень 2019 року в розмірі 305 278,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно абзацу 1, 2 та 7 пункту 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України, платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах + УОвердрафт - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ,

де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті.

УОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 ПК України;

УНаклВид - загальна сума ПДВ за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН;

УВідшкод - загальна сума ПДВ, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до ПК України;

УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569), згідно абз. 1 п. 1 якого цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Згідно абзацу 1, 3 пункту 5 Порядку № 569, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р. - 1 лютого 2015 р.).

Згідно абзацу 1, 2 пункту 9 Порядку № 569, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (Унакл), обчислену за такою формулою:

УНакп = УНаклОтр + УМитн + УПопРах + УОвердрафт - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ.

Згідно пункту 11 Порядку № 569, показники, зазначені у пункті 9 цього Порядку, обліковуються в розрізі платників податку наростаючим підсумком: з 1 липня 2015 р.- для платників, що зареєстровані платниками податку до 1 липня 2015 р.; з дати реєстрації платником податку, зазначеної у реєстрі платників податку, - для платників, що зареєстровані платниками податку після 1 липня 2015 року.

Пунктами 15, 16 Порядку №569 передбачено, що якщо після постачання/надання товарів/послуг змінюється сума компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у разі повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або під час повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача товарів/послуг підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в Реєстрі.

Розрахунок коригування, складений постачальником/надавачем товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Реєстрі отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник/надавач товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов`язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації у Реєстрі отримувачем.

Згідно з пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

З наведеного вбачається, що в разі направлення у визначеному законом порядку платником податку рахунку коригування до податкової накладної, вказана у ньому сума має бути врахована контролюючим органом при обчисленні суми податку, на яку такий платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вже зазначалось вище, всі подані позивачем розрахунки коригування були прийняті податковим органом, що підтверджується відповідними квитанціями, примірники яких наявні в матеріалах справи.

Так, згідно з пунктів 12, 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 Кодексу.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Отже, контролюючим органом мали бути враховані визначені у поданих позивачем розрахунках коригування суми для збільшення суми податку, на яку такий платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки такими розрахунками здійснювалось коригування помилково зазначених раніше у поданих позивачем податкових накладних сум.

Так, у своєму Листі № 2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 03 жовтня 2017 року ДФС України надало роз`яснення, згідно якого у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані у складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та суми ПДВ, вказані в помилкових податкових накладних і розрахунках коригування до них, не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ.

А відтак, товариством з обмеженою відповідальністю Керам-Про правомірно не відобразило у податковій декларації за липень 2019 року суми ПДВ, які вказані у помилкових податкових накладних №7 та №9 на загальну суму 305 278,00 грн., яка в подальшому була вправлена шляхом подання відповідних розрахунків коригування.

Відповідно до вимог Порядку №569, на відповідача, як правонаступника ДФС України, покладено обов`язок щодо обчислення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН. Тобто саме на відповідача покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення в СЕА ПДВ реєстраційного ліміту - суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму непогашеного від`ємного значення ПДВ.

Водночас, відповідач своєю тривалою бездіяльністю щодо забезпечення належного функціонування СЕА ПДВ допустила помилкове автоматичне віднесення в СЕА ПДВ відповідних даних з податкових накладних №7 та №9 (на загальну суму 305 278,00 грн.) до показника УПеревищ. Як наслідок, незважаючи на те, що позивач виконав всі умови, додержання яких вимагається чинним податковим законодавством України для реалізації права на збільшення в СЕА ПДВ реєстраційного ліміту, наразі він позбавлений права використати від`ємне значення з ПДВ на вказану суму.

Беручи до уваги встановлене вище, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Керам-Про .

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувана бездіяльність не відповідає наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу

Відповідно до приписів статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.

Також, суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд наголошує на тому, що належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи у яких конкретизовано справу у якій таку допомогу надано.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у справі № 821/1594/17 від 15.05.2018.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI ).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI ).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження наявності у позивача витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копії таких документів: Договору про надання правничої допомоги № 1909-01 від 30.09.2019, окрему угоду про надання правової допомоги за дорученням від 30.09.2019, акт надання правової допомоги від 10.10.2019, рахунок-фактура №191010-01 від 10.10.2019 на суму 25 000,00 грн., платіжне доручення №1163 від 11.10.2019 на суму 25 000,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю гр. Клименко Петра Миколайовича Серія КС№7737/10, ордер Серія КС№611154.

Так, між товариством з обмеженою відповідальністю Керам-Про (Клієнт) та Адвокатом Клименко Петром Миколайовичем (Адвокат) укладено Договір про надання правничої допомоги від 30.09.2019 №1909-01.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного вище Договору, Адвокат зобов`язується надавати правову допомогу Клієнту за його дорученням, а Клієнт зобов`язується оплатити Адвокату надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору, на умовах і в порядку, що визначені цим Договором.

Пунктом 1.3. Договору зазначено, що вид, зміст і обсяг правової допомоги, що надається Клієнту, а також строк надання правової допомоги та розмір винагороди Адвокату за її надання визначаються Сторонами за їх взаємною згодою відповідно до доручення Клієнта, про що Сторони складають Окрему угоду про надання правової допомоги за дорученням, кожна з яких є невід`ємною частиною цього Договору.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю Керам-Про (Клієнт) та Адвокатом Клименко Петром Миколайовичем (Адвокат) укладено Окрему угоду про надання правової допомоги за дорученням від 30.09.2019, відповідно до якої Гонорар Адвоката за виконання доручення Клієнта обчислюється погодинно з розрахунку 2500,00 грн. за кожну годину часу Адвоката, витраченого на виконання доручення Клієнта. Розмір Гонорару, належного до сплати Клієнтом Адвокату , визначається Сторонами в Акті надання правової допомоги. Клієнт оплачує Адвокату Гонорар протягом двох робочих днів з дня підписання Сторонами відповідного Акту на підставі отриманого від Адвоката розрахунку.

Відповідно до акту надання правової допомоги від 10.10.2019, Адвокат вчинив наступні дії на виконання доручення Клієнта за Договором та Окремою угодою:

- пошук і аналіз законодавства та судової практики, застосованих до спірних відносин Клієнта та Державної податкової служби України - 2 500,00 грн. за 1 год.;

- надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань чинного законодавства України та судової практики - 2 500,00 грн. за 1 год.;

- складання від імені Клієнта повідомлення до податквої служби про виявлену методологічну помилку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що є предметом спірних відносин - 2 500,00 грн. за 1 год.;

- складання в інтересах Клієнта позовної заяви до податкової служби про визнання протиправною її бездіяльності і зобов`язання вчинити дії - 12 500,00 грн. за 7 год.;

Загальна вартість наданих адвокатом Клименком Петром Миколайовичем товариству з обмеженою відповідальністю Керам-Про послуг з правової допомоги, у відповідності до підписаного сторонами акта надання правової допомоги від 10.10.2019 становить 25 000,00 грн.

Так, товариством з обмеженою відповідальністю Керам-Про на підставі рахунку від 10.10.2019 №191010-01, відповідно до платіжного доручення від 11.10.2019 №1163 здійснено оплату наданих адвокатом Клименко Петром Миколайовичем послуг з правової допомоги у повному розмірі.

Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.

Розглянувши матеріали справи та, зокрема, наданий представником позивача акт надання правової допомоги по Договору про надання правничої допомоги від 30.09.2019 №1909-01, судом встановлено, що вартість однієї години надання правової допомоги становить 2 500,00 грн. Також, в акті зазначено витрачений час в годинах для кожного виду правової допомоги.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. не відповідають критерію реальності витрат та розумності їх розміру, є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю Керам-Про щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню та на думку суду, відповідні витрати підлягають зменшенню в два рази від заявленої до стягнення суми.

Згідно частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 132-134, 139, 143, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Керам-Про до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у незабезпечені автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених, на величину від`ємного значення за серпень 2019 року в розмірі 305 278 (триста п`ять тисяч двісті сімдесят вісім гривень) 00 копійок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладені та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених, на величину від`ємного значення за серпень 2019 року в розмірі 305 278 (триста п`ять тисяч двісті сімдесят вісім гривень) 00 копійок.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Керам-Про (01013, м. Київ, вул. Промислова, 3-Г офіс 205, код ЄДРПОУ 37637021) понесені ним судові витрати у розмірі 6 500 (шість тисяч п`ятсот гривень) 20 копійок.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Керам-Про (01013, м. Київ, вул. Промислова, 3-Г офіс 205, код ЄДРПОУ 37637021) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот гривень) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Літвінова А.В.