Постанова

від 25.09.2020 по справі 640/20594/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Літвінова А.В. суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року Справа № 640/20594/19

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Шурка О.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Керам-Про

до Державної податкової служби України

про визнання бездіяльності протиправною

та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Керам-Про (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №531471207 від 27.06.2019 (форма Н ) про:

- визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби України, що полягає у незабезпечені автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених, на величину від`ємного значення за серпень 2019 року в розмірі 305 278,00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- зобов`язання Державну податкову службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладені та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених, на величину від`ємного значення за серпень 2019 року в розмірі 305 278,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року позов задоволено повністю.

Постановляючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом мали бути враховані визначені у поданих позивачем розрахунках коригування суми для збільшення суми податку, на яку такий платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки такими розрахунками здійснювалось коригування помилково зазначених раніше у поданих позивачем податкових накладних сум.

Разом з тим, суд зазначив, що ТОВ Керам-Про правомірно не відобразило в податковій декларації за липень 2019 року суми ПДВ, які вказані у помилкових податкових накладних №№ 7, 9 на загальну суму 305 278,00 грн., що в подальшому була вправлена шляхом подання відповідних розрахунків коригування.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПС України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що СЕА ПДВ є автоматичною системою, враховує лише ту звітність, яка надана ТОВ Керам-Про за відповідний звітний період та не допускає ручного втручання в її роботу.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, а тому просить скасувати таке рішення суду та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Керам-Про (далі - ТОВ Керам-Про ) (ЄДРПОУ 37637021) є юридичною особою та зареєстровано як платник ПДВ.

У липні 2019 року позивачем було складено податкові накладні, які подані засобами інформаційно-телекомунікаційної системи до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН):

1) податкова накладна № 9, складена позивачем 18.07.2019, отримувач (покупець) - товариство з обмеженою відповідальністю Сепіа Рент , на суму 915 834,28 грн., у тому числі податок на додану вартість (далі також - ПДВ) 152 639,05 грн.

Податкова накладна №9 була зареєстрована в ЄРПН 14.08.2019, про що свідчить Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9181600142 від 14.08.2019.

2) Податкова накладна № 7, складена позивачем 30.07.2019, отримувач (покупець) - товариство з обмеженою відповідальністю Сепіа Рент , на суму 915 834,29 грн., у тому числі ПДВ 152 639,05 грн.

Податкова накладна № 7 зареєстрована в ЄРПН 30.07.2019, про що свідчить квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН за № 9166995246 від 30.07.2019.

За посиланням позивача зазначені накладні складені ним помилково. Загальна сума податкових зобов`язань позивача з ПДВ за помилково складеними податковими накладними №№ 7, 9 становила 305 278,10 грн.

У серпні 2019 року, самостійно виявивши помилки, позивач склав та подав засобами інформаційно-телекомунікаційної системи до відповідача на реєстрацію в ЄРПН розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних №№ 7, 9:

1) розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 12 до податкової накладної № 7, складений позивачем 20.08.2019, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту - 152 639,05 грн.

Розрахунок до податкової накладної № 12 був зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних 20.08.2019, про що свідчить Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9187626950 від 20.08.2019.

2) Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 до податкової накладної № 9, складений позивачем 21.08.2019, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту 1 152 639,05 грн.

Розрахунок до податкової накладної № 2 був зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних 21.08.2019, про що свідчить Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9188384664 від 21.08.2019.

20.08.2019 позивач склав та подав засобами інформаційно-телекомунікаційної системи до контролюючого органу на реєстрацію податкову декларацію з ПДВ за липень 2019 року, у складі якої, у тому числі, довідка на суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) та розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

За посиланням позивача, податкова декларація за липень 2019 року жодним чином не враховувала дані з помилкових податкових накладних №№ 7, 9, з огляду на їх наступне коригування розрахунками.

30.09.2019 позивач отримав з системи електронного адміністрування ПДВ Витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН з системи електронного адміністрування ПДВ № 1 на запит від 30.09.2019.

З Витягу позивачем встановлено обставини списання суми ПДВ, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (далі - реєстраційний ліміт), у розмірі 305 278,00 грн., оскільки саме така сума з від`ємним значенням була зазначена в графі 6 Загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі в колонці Сума Витягу, при цьому у колонці Реєстраційний номер документу, відповідно до якого відбулися останні зміни цієї ж графи був зазначений показник Перевищення / 08.2019 .

Позивач вважаючи, що його реєстраційний ліміт було списано у зазначеному розмірі безпідставно, внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення в СЕА ПДВ суми, на яку він має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, на величину від`ємного значення за серпень 2019 року в розмірі 305 278,00 грн., звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок № 569), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 ПК України, платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

У пункті 200-1.3 статті 200-1 ПК України визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах + УОвердрафт - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ,

де: УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього i0;одексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті.

УОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 ПК України;

УНаклВид - загальна сума ПДВ за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН;

УВідшкод - загальна сума ПДВ, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до ПК України;

УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Порядок № 569 визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно з пунктами 4, 5, 9, 11 Порядку № 569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 01 лютого 2015 року - 01 лютого 2015 року).

Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (Унакл), обчислену за такою формулою: УНакп = УНаклОтр + УМитн + УПопРах + УОвердрафт - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ.

Показники, зазначені у пункті 9 цього Порядку, обліковуються в розрізі платників податку наростаючим підсумком: з 1 липня 2015 р.- для платників, що зареєстровані платниками податку до 1 липня 2015 р.; з дати реєстрації платником податку, зазначеної у реєстрі платників податку, - для платників, що зареєстровані платниками податку після 1 липня 2015 року.

Пунктами 15, 16 Порядку № 569 передбачено, що якщо після постачання/надання товарів/послуг змінюється сума компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у разі повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або під час повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача товарів/послуг підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в Реєстрі.

Розрахунок коригування, складений постачальником/надавачем товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Реєстрі отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник/надавач товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов`язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації у Реєстрі отримувачем.

Згідно з пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно з пунктів 12, 13 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 Кодексу.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що в разі направлення у визначеному законом порядку платником податку рахунку коригування до податкової накладної, вказана у ньому сума має бути врахована контролюючим органом при обчисленні суми податку, на яку такий платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що всі подані позивачем розрахунки коригування були прийняті податковим органом, що підтверджується відповідними квитанціями, примірники яких наявні в матеріалах справи.

Отже, як було правильно встановлено судом першої інстанції, контролюючим органом мали бути враховані визначені у поданих позивачем розрахунках коригування суми для збільшення суми податку, на яку такий платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки такими розрахунками здійснювалось коригування помилково зазначених раніше у поданих позивачем податкових накладних сум.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги й те, що в індивідуальній податковій консультації від 03.10.2017 № 2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК безпосередньо ДФС України роз`яснено, що у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані у складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та суми ПДВ, вказані в помилкових податкових накладних і розрахунках коригування до них, не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ.

Тож, позивачем правомірно не було відображено у податковій декларації за липень 2019 року суми ПДВ, які вказані у помилкових податкових накладних №№ 7, 9 на загальну суму 305 278,00 грн., яка в подальшому була вправлена шляхом подання відповідних розрахунків коригування.

При цьому, відповідно до вимог Порядку № 569, саме на відповідача, як правонаступника ДФС України, покладено обов`язок щодо обчислення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН. Тобто, саме на відповідача покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення в СЕА ПДВ реєстраційного ліміту - суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму непогашеного від`ємного значення ПДВ.

Разом з тим, відповідач своєю тривалою бездіяльністю щодо забезпечення належного функціонування СЕА ПДВ допустив помилкове автоматичне віднесення в СЕА ПДВ відповідних даних з податкових накладних №7 та №9 (на загальну суму 305 278,00 грн.) до показника УПеревищ. Як наслідок, незважаючи на те, що позивач виконав всі умови, додержання яких вимагається чинним податковим законодавством України для реалізації права на збільшення в СЕА ПДВ реєстраційного ліміту, наразі він позбавлений права використати від`ємне значення з ПДВ на вказану суму.

Доводи апелянта про те, що СЕА ПДВ є автоматичною системою, враховує лише ту звітність, яка надана ТОВ Керам-Про за відповідний звітний період та не допускає ручного втручання в її роботу, апеляційний суд відхиляє з огляду на викладене та зазначає, що такі доводи та взагалі позиція відповідача суперечать принципу належного урядування.

Водночас, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме правову позицію, викладену ним в рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України , в якому Суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Державної податкової служби України підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 25 вересня 2020 року.

Головуючий суддя

Судді: