Рішення
від 13.04.2020 по справі 826/12563/16
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2020 року м. Київ № 826/12563/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гринтек до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гринтек (ТОВ Гринтек ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2016 №0001704029.

В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 03.08.2016 №0001704029 прийняте відповідачем на підставі необґрунтованих висновків акту від 21.07.2016 №1852/1000/14/37203084 про порушення ТОВ Гринтек вимог пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (Положення №637), шляхом видачі з каси підприємства готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 74000 грн.

Позивач наголошує на тому, що вказані кошти видавались касирам підприємства як розмінна монета на підтвердження оформлення приймання і видачі касирам готівки в межах однієї каси господарської одиниці з поверненням попередньо виданих коштів наступного робочого дня каси підприємства у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому, операції з видачі розмінної монети в межах однієї каси господарської одиниці не є операціями з видачі коштів під звіт на відрядження або на господарські витрати, а тому не підпадають під регулювання пунктом 2.11 Положення №637. Щодо кожного факту отримання та повернення розмінної монети з каси підприємства у ТОВ Гринтек наявні: видаткові касові ордери, чеки про внесення коштів (розмінної монети) до операційних кас (РРО) як службове внесення, прибуткові касові ордери, чеки про винесення коштів (розмінної монети) з операційних кас (РРО) як службова видача, авансові звіти.

Позивач зазначає, що про вказані обставини зазначав у запереченні на акт від 21.07.2016 №1852/1000/14/37203084, але відповідач не врахував таких доводів, а також не забезпечив права позивача на участь у розгляді таких заперечень, адже позивача 02.08.2016 повідомлено про те, що розгляд заперечень відбудеться 01.08.2016.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2016 відкрито провадження у справі і її призначено до розгляду.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України, за правилами загального позовного провадження.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018 справу прийнято до провадження і призначено до розгляду.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов в якому вказав на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позову. Зауважив, що спірне рішення від 03.08.2016 №0001704029 є правомірним, адже прийняте на підставі обґрунтованих висновків акту перевірки від 21.07.2016 №1852/1000/14/37203084 про те, що в порушення вимог пункту 2.11 Положення №637, з каси ТОВ Гринтек видані готівкових коштів під звіт на загальну суму 74000 грн без повного звітування щодо раніше виданих коштів шляхом складання авансових звітів про використання коштів підзвітними особами. Зауважив, що під час перевірки позивач не зазначав, що вказані кошти є розмінною монетою та не подав звітів про використання коштів виданих під звіт.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача письмово викладені позиції підтримали та зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні й потреби заслухати свідка чи експерта за клопотанням представників, суд на підставі частини третьої статті 194 КАС України ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Так, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

20.07.2016 працівниками ДПІ у Шевченківському районі проведено фактичну перевірку магазину ТОВ Гринтек за адресою м . Вишневе, вул. Машинобудівників , 11-а.

За результатом перевірки складено акт від 21.07.2016 №1852/1000/14/37203084.

Перевіркою встановлено факти видачі готівкових коштів під звіт підзвітній особі ОСОБА_1 на загальну суму 34200 грн в період з 06.06.2016 по дату перевірки без повного звітування за раніше отримані під звіт кошти. ОСОБА_1 01.06.2016 отримано під звіт готівкові кошти в сумі 1350 грн, а при їх поверненні 01.06.2016 звіт про використання коштів виданих під звіт або на відрядження до бухгалтерії не подавався.

Також в ході перевірки встановлено факти видачі готівкових коштів під звіт підзвітній особі ОСОБА_2 на загальну суму 39800 грн в період з 02.05.2016 по дату перевірки без повного звітування за раніше отримані під звіт кошти. ОСОБА_2 01.05.2016 отримано під звіт готівкові кошти в сумі 300 грн при чому при їх поверненні 01.05.2016 звіт про використання коштів виданих під звіт або на відрядження до бухгалтерії не подавався.

Звіти про використання коштів виданих підзвіт або на відрядження підзвітних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до перевірки не надавалися.

З урахуванням викладеного відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ Гринтек вимог пункту 2.11 Положення №637 шляхом видачі готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів, а саме авансові звіти про використання коштів підзвітними особами ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ), які отримували такі кошти на підприємстві в розмірі 74000 грн не складались.

23.07.2016 ТОВ Гринтек надіслано до ДПІ у Шевченківському районі заперечення на акт від 21.07.2016 №1852/1000/14/37203084, а також до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ГУ ДФС у Київській області) листом №18 від 21.07.2016 направлено документи, що не були враховані під час перевірки.

Розгляд заперечення призначено на 01.08.2016, про що ТОВ Гринтек повідомлено листом ГУ ДФС у Київській області, який позивач отримав 02.08.2016, що підтверджується довідкою УДППЗ Укрпошта від 08.08.2016 №3810-10-2171.

Вказані заперечення ТОВ Гринтек відхилені листом ГУ ДФС у Київській області від 01.08.2016 №1750/10/10-36-14-06-20 та листом ДПІ у Шевченківському районі від 03.08.2016 №21921/10/26-59-40-17.

На підставі вказаних висновків акту від 21.07.2016 №1852/1000/14/37203084, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2016 №0001704029, яким до ТОВ Гринтек за порушення пункту 2.11 Положення №637 та на підставі абзацу 5 статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 18500 грн за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів.

Позивач не погоджується із податковим повідомленням-рішенням від 03.08.2016 №0001704029, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами і підприємцями, а також окремі питання організації банками роботи з готівкою до 04.01.2018 було врегульовано Положенням №637.

Відповідно до пункту 2.11 Положення №637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, враховуючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за держані готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Відповідно до підпункту 170.9.2 пункту 170.9 статті 170 ПК України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Згідно із пунктом 2 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та його форму №841, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.09.2015, дія цього Порядку поширюється на осіб, що видали платнику податку - фізичній особі кошти на вирядження або піл звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, та платників податків - фізичних осіб, які отримали такі кошти.

Таким чином, вказаний Звіт слугує підставою: для списання з підзвітної особи коштів, виданих на відрядження або під звіт; відшкодування працівнику витрат, понесених за рахунок особистих коштів; відображення в бухгалтерському та податковому обліку видаткових операцій, проведених у зв`язку з виконанням службового завдання (доручення).

Із форми звіту вбачається, що він містить лише графи: витрачено , залишок , перевитрата , тобто форма звіту не передбачає можливості внести до нього відомості, у разі, якщо кошти отримано та їх не витрачено.

Таким чином, складання авансового звіту у випадку повернення підзвітних коштів без їх використання (витрачання) взагалі, чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

В рішенні Європейського суду з прав людини 14.10.2010 у справі Щокін проти України наголошено на необхідності дотримання судами правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків. Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема, у зв`язку з тим, що національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Суд також застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справах Серков проти України (заява №39766/05) в якому зафіксовано практику Європейського суду з прав людини з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків такого платника.

З урахуванням викладеного та враховуючи відсутність нормативного закріплення протилежного, суд зазначає, що звіт про використання коштів виданих під звіт складається у разі фактичного здійснення витрат виданих під звіт коштів, адже передбачено звітування лише про витрачені кошти, а не про повністю повернуті до каси.

Відтак, якщо припустити, що вказані кошти мали статус виданих під звіт, то складання звіту про їх використання не передбачене, ні нормами, що регламентують складання такого звіту, ні затвердженою формою такого звіту, ні порядком ведення касових операцій.

Разом з цим, суд зауважує, що відсутні підстави вважати вказані кошти як такі, що видані під звіт, адже за своїм правовим статусом такі кошти є розмінною монетою.

Відповідно до пункту 2.13 Положення №637 підприємства (підприємці) під час здійснення розрахунків із споживачами за готівку зобов`язані приймати у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) без обмежень банкноти і монети та мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.

Встановлено, що позивач є суб`єктом господарювання та здійснює діяльність у сфері торгівлі з використанням касових апаратів. Отже, позивач повинен забезпечити касирів належним розміром розмінної монети. В магазині ТОВ Гринтек кошти, які отримувалися з каси підприємства передавалися до операційних кас (до реєстраторів розрахункових операцій) як розмінна монета. Щодо кожного факту отримання та повернення розмінної монети з каси підприємства у ТОВ Гринтек наявні: видаткові касові ордери, чеки про внесення коштів (розмінної монети) до операційних кас (РРО) як службове внесення, прибуткові касові ордери, чеки про винесення коштів (розмінної монети) з операційних кас (РРО) як службова видача, авансові звіти.

Згідно пункту 6 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (Порядок №547), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій службове внесення та службова видача , якщо такі внесення чи видача не пов`язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція службове внесення використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

За змістом розділу ІІІ Положення №637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України Про застосування реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Згідно з пунктом 1.2 Положення №637, каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Відповідно до положень статті 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

При цьому, операції з видачі розмінної монети в межах однієї каси господарської одиниці не є операціями з видачі заробітної плати, коштів під звіт на відрядження або на господарські витрати (виробничі потреби, виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт).

Встановлено, що на підтвердження оформлення приймання і видачі готівки з каси магазину в межах однієї каси господарської одиниці з призначенням розмінна монета позивачем надано належним чином завірені копії касових ордерів по магазину, які містять обов`язкові реквізити, фіскальні звітні чеки, витяги з книг обліку руху готівки та сум розрахунків. У авансових звітах в графі призначення вказано розмінна монета .

Щодо доводів відповідача про неподання до перевірки первинних документів, зокрема вказаних звітів, суд зважає на наступне.

Відповідно до абзацу 2 пункту 44.6 статті 44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з пунктом 44.7 статті 44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копи таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Як пояснив позивач, під час проведення перевірки надано, зокрема, х-звіт на дату перевірки, чеки з РРО, видаткові та прибуткові касові ордери, касові книги, книги ОРО, картки рахунків 372/1.

Щодо надання авансових звітів по розмінній монеті, перевіряючих повідомлено, що ТОВ Гринтек готове їх надати, проте це потребувало часу, оскільки авансові звіти - це бухгалтерські документи, що зберігаються в бухгалтерії в офісі ТОВ Гринтек , а не за місцем проведення торгової діяльності де фактично проводилась перевірка.

Однак, не дочекавшись надання вказаних звітів, перевіряючі почали складати акт перевірки з вказівкою на відсутність авансових звітів та порушення пункту 2.11 Положення №637.

Позивач стверджує, що листом від 21.07.2016 №18 (ідентифікатор УДППЗ Укрпошта - 0308703980486) направив ГУ ДФС у Київській області документи : копії чеків про службове внесення розмінної монети до операційних кас, чеків про службову видачу розмінної монети з операційних кас, видаткових ордерів про видачу розмінної монети з каси підприємства, прибуткових ордерів про повернення розмінної монети до каси підприємства, авансових звітів, картки рахунків 372/1. Однак, поштове відправлення з ідентифікатором №0308703980486 з невідомих причин повернулася на адресу відправника, що підтверджується роздруківкою з сайту УДППЗ Укрпошта .

При цьому суд враховує, що 23.07.2016 ТОВ Гринтек надіслано до ДПІ у Шевченківському районі заперечення на акт фактичної перевірки від 21.07.2016 №1852/1000/14/37203084.

Позивач зазначає, а відповідач не заперечує того, що про те, що розгляд заперечень ТОВ Гринтек на акт від 21.07.2016 №1852/1000/14/37203084 відбудеться 01.08.2016 позивача фактично повідомлено 02.08.2016. Дана обставина також підтверджується довідкою УДППЗ Укрпошта від 08.08.2016 №3810-10-2171.

Водночас, позивач наголошує на тому, що за умови особистої участі у розгляді заперечень на акт перевірки, відповідачу були б надані пояснення та документи про відсутність яких зазначає контролюючий орган, вказуючи про порушення позивачем вимог пункту 2.11 Положення №637.

За правилами пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Оскільки, внаслідок невчасного повідомлення позивача про дату розгляду його заперечень на акт перевірки позивача обмежили у праві на участь у такому розгляді та праві подати зазначені документи, суд вважає, що відповідачем порушено порядок прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, сукупність наведених вище обставин, зокрема те, що досліджувані кошти (готівка) одержувалися виключно касирами, використовувалися виключно для забезпечення надання здачі при здійсненні торгівлі, але не витрачалися, достеменно свідчить, що такі кошти мають статус розмінної монети, до порядку обліку якої не застосовуються правила звітування про одержані кошти під звіт.

Наведений висновок узгоджується із постановою Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №810/1430/17.

Таким чином, досліджені в ході перевірки операції з видачі готівки з каси позивача не регулюються нормами пункту 2.11 Положення №637, а тому є необґрунтованими висновки відповідача про порушення позивачем вимог вказаних норм.

При цьому, суд враховує, що відомості про видачу згаданим вище старшим касирам готівкових коштів відображені на субрахунку 3721 Розрахунки з підзвітними особами .

Разом з цим, у регістрах бухгалтерського обліку операції, пов`язані з видачею розмінної монети, відображаються за дебетом субрахунку 301 Операційна каса і кредитом субрахунку 301 Каса в національній валюті .

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, на субрахунку 372 Розрахунки з підзвітними особами , ведеться облік розрахунків з підзвітними особами. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо - в складі оборотних активів, кредитове сальдо - в складі зобов`язань балансу підприємства.

При цьому, частинами першою та другою статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із статтею 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до пункту 4.8 Положення №637 касир на підприємстві є матеріально - відповідальною особою, тобто, по суті є підзвітною особою.

У зв`язку з цим та обставина, що позивачем випадки передачі розмінної монети касирам відображалися із застосуванням субрахунку 372 Розрахунки з підзвітними особами по суті не змінює характер самих вчинених касових операцій.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем вимог пункту 2.11 Положення №637 та неправомірність застосування до позивач штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 03.08.2016 №0001704029, відтак, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень, а позивачем надано належні та достатні докази на підтвердження протилежного, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявного у справі платіжного доручення від 12.08.2016 №5433 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 2756 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гринтек до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.08.2016 №0001704029.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гринтек судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2756 грн (дві тисячі сімсот п`ятдесят шість гривень).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Гринтек (місцезнаходження юридичної особи: 03055, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 21-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37203084).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43141267).

Суддя О.М. Чудак

Дата ухвалення рішення13.04.2020
Оприлюднено15.04.2020
Номер документу88743853
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Судовий реєстр по справі —826/12563/16

Ухвала від 23.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Постанова від 03.11.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Постанова від 03.11.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 08.09.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 08.09.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 07.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 07.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Рішення від 13.04.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Чудак О.М.

Ухвала від 13.04.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Чудак О.М.

Ухвала від 08.10.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Чудак О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні