Постанова

від 03.11.2020 по справі 826/12563/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Чудак О.М. суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року Справа № 826/12563/16

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Мілян М.В.,

представника відповідача Грановської Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Гринтек

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Гринтек (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2016 № 0001704029.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року позов задоволено повністю.

Постановляючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спірні кошти (готівка) одержувалися виключно касирами магазину позивача, використовувалися лише для забезпечення надання здачі при здійсненні торгівлі, але не витрачалися, а також з того, що такі кошти мають статус розмінної монети, до порядку обліку якої не застосовуються правила звітування про одержані кошти під звіт і спірні в цій справі правовідносини взагалі не регулюються нормами пункту 2.11 Положення № 637, за порушення яких позивача притягнуто до відповідальності.

При цьому, судом першої інстанції було враховано правові висновки Верховного Суду у справі № 810/1430/17.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову повністю, стверджуючи, що під час перевірки магазину позивача контролюючим органом було встановлено факти видачі під звіт готівки з каси у період з 01.05.2016 по дату перевірки в загальних сумах 34 200,00 грн., 1350,00 грн., 300,00 грн. і 39 800,00 грн. за відсутності звітних документів щодо використання цих коштів, що на переконання апелянта є порушенням пункту 2.11 Положення № 637.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, а тому просить скасувати таке рішення суду та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.07.2016 ДПІ у Шевченківському районі проведено фактичну перевірку магазину ТОВ Гринтек за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 11-а.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 21.07.2016 № 1852/1000/14/37203084.

У зазначеному акті перевірки відповідачем установлено факти видачі готівкових коштів:

- під звіт підзвітній особі ОСОБА_1 на загальну суму 34200,00 грн. у період з 06.06.2016 по дату перевірки без повного звітування за раніше отримані під звіт кошти; 01.06.2016 коштів у сумі 1350 грн. за відсутності звіту про використання вказаних сум коштів.

- під звіт підзвітній особі ОСОБА_2 на загальну суму 39800,00 грн. в період з 02.05.2016 по дату перевірки без повного звітування за раніше отримані під звіт кошти. ОСОБА_2 01.05.2016 отримано під звіт готівкові кошти в сумі 300 грн при чому при їх поверненні 01.05.2016 звіт про використання коштів виданих під звіт або на відрядження до бухгалтерії не подавався.

Зазначені обставини кваліфіковані відповідачем як порушення ТОВ Гринтек пункту 2.11 Положення № 637 шляхом видачі готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів, оскільки авансові звіти про використання коштів підзвітними особами ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ), які отримували такі кошти на підприємстві в розмірі 74000,00 грн. не складались.

23.07.2016 ТОВ Гринтек надіслано до ДПІ у Шевченківському районі заперечення на акт від 21.07.2016 №1852/1000/14/37203084, а також до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ГУ ДФС у Київській області) листом № 18 від 21.07.2016 направлено документи, що не були враховані під час перевірки.

Розгляд заперечення призначено на 01.08.2016, про що ТОВ Гринтек повідомлено листом ГУ ДФС у Київській області, який позивач отримав 02.08.2016.

Вказані заперечення ТОВ Гринтек відхилені листом ГУ ДФС у Київській області від 01.08.2016 № 1750/10/10-36-14-06-20 та листом ДПІ у Шевченківському районі від 03.08.2016 № 21921/10/26-59-40-17.

На підставі вищезазначених висновків акта перевірки від 21.07.2016 № 1852/1000/14/37203084 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2016 № 0001704029, яким до ТОВ Гринтек за порушення пункту 2.11 Положення № 637 та на підставі абзацу 5 статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 18500,00 грн. за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів.

Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Указом Президента України від 12.06.1995 № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (далі - Указ № 436/95), Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, яке було чинним на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин (далі - Положення № 637), Порядком складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та його форму № 841, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.09.2015 (далі - Порядок), Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі - Порядок № 547).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2.11 Положення № 637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, враховуючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за держані готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Статтею 1 Указу № 436/95 передбачено, що в разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Відповідно до підпункту 170.9.2 пункту 170.9 статті 170 ПК України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Згідно з пунктом 2 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та його форму №841, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.09.2015, дія цього Порядку поширюється на осіб, що видали платнику податку - фізичній особі кошти на вирядження або піл звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, та платників податків - фізичних осіб, які отримали такі кошти.

Разом з тим, відповідно до пункту 2.13 Положення № 637 підприємства (підприємці) під час здійснення розрахунків із споживачами за готівку зобов`язані приймати у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) без обмежень банкноти і монети та мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.

Згідно пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 547 внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій службове внесення та службова видача , якщо такі внесення чи видача не пов`язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція службове внесення використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

За змістом розділу ІІІ Положення № 637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України Про застосування реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Згідно з пунктом 1.2 Положення № 637 каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Відповідно до положень статті 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

При цьому, операції з видачі розмінної монети в межах однієї каси господарської одиниці не є операціями з видачі заробітної плати, коштів під звіт на відрядження або на господарські витрати (виробничі потреби, виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт).

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що цільовим призначенням звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, є списання з підзвітної особи виданих їй коштів, відшкодування працівнику витрат, понесених за рахунок особистих коштів, відображення в бухгалтерському та податковому обліку видаткових операцій, проведених у зв`язку з виконанням службового завдання (доручення).

Із форми звіту вбачається, що він містить лише графи: витрачено , залишок , перевитрата , тобто форма звіту не передбачає можливості внести до нього відомості, у разі, якщо кошти отримано та їх не витрачено.

Таким чином, складання звіту у випадку повернення підзвітних коштів без їх використання (витрачання) взагалі чинним законодавством не передбачено.

При цьому, слід враховувати, що операції з видачі розмінної монети в межах однієї каси господарської одиниці не є операціями з видачі заробітної плати, коштів під звіт на відрядження або на господарські витрати (виробничі потреби, виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт).

Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що спірні кошти, які були виявлені в ході перевірки магазину позивача, за своїм правовим статусом є розмінною монетою в розумінні п. 2.13 Положення № 637.

Водночас, як було правильно встановлено судом першої інстанції, на підтвердження оформлення приймання і видачі готівки з каси магазину в межах однієї каси господарської одиниці з призначенням саме розмінна монета позивачем надано належним чином завірені копії касових ордерів по магазину, які містять обов`язкові реквізити, фіскальні звітні чеки, витяги з книг обліку руху готівки та сум розрахунків. В авансових звітах в графі призначення вказано розмінна монета .

Аналізуючи всі доводи апелянта, судова колегія відзначає, що контролюючим податковим органом була проведена фактична перевірка магазину позивача, під час якої позивачем були надані всі наявні в нього документи (які зберігалися саме в магазині) на підтвердження правового статусу спірних сум коштів саме як розмінної монети та повідомлено про те, що інші бухгалтерські документи зберігаються безпосередньо в офісі товариства (у бухгалтерії) і для їх надання потрібен час (запропоновано особам, які проводили перевірку зачекати), однак такі пояснення ані під час складання акта перевірки, ані під час дослідження заперечень позивача на такий акт відповідачем не враховані.

Крім того, повно та всебічно перевіряючи всі обставини цієї справи, апеляційний суд ураховує й те, що заперечення позивача на акт перевірки були розглянуті контролюючим органом 01.08.2016, а повідомлення про дату та час їх розгляду товариством отримано 02.08.2016.

При цьому, як убачається з матеріалів справи, позивач одразу після проведення контролюючим органом фактичної перевірки його магазину направив йому листом копії відповідних документів, що зберігалися, за його твердженням, у бухгалтерії товариства, на підтвердження правового статусу спірних сум коштів як розмінної монети , але такі документи повернулися внаслідок неотримання відповідачем даного поштового відправлення.

Враховуючи всі обставини цієї справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем при винесенні оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення не було здійснено повного, всебічного та об`єктивного розгляду спірних правовідносин і фактично притягнуто позивача до відповідальності за нормою п. 2.11 Положення № 637, яка взагалі не врегульовує спірні правовідносини.

Тож, доводи апелянта про те, що під час перевірки магазину позивача контролюючим органом було встановлено факти видачі під звіт готівки з каси у період з 01.05.2016 по дату перевірки в загальних сумах 34 200,00 грн., 1350,00 грн., 300,00 грн. і 39 800,00 грн. за відсутності звітних документів щодо використання цих коштів, є необґрунтованими і безпідставними.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 03.08.2016 № 0001704029 та наявності підстав для задоволення позову в цій справі.

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 04 листопада 2020 року.

Головуючий суддя

Судді: