Ухвала

від 13.04.2020 по справі 200/2138/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 квітня 2020 року справа №200/2138/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Ястребова Л.В., розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Тараса Шевченка" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі №200/2138/20-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Тараса Шевченка" до Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа: Управління державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправною та скасування постанови,-

УСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №200/2138/20-а з апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Тараса Шевченка" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Апелянт надав квитанцію про сплату судового збору на суму 3040,50 грн.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлені Законом України Про судовий збір , який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.

Частиною 3 статті 9 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону № 3674-VI в даному випадку об`єктом справляння судового збору є апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 2102,00 грн.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 3153,00 грн. (2102,00 грн. * 150%). Тобто, апелянту потрібно доплатити судовий збір у розмірі 112,50 грн.

Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова судовий збір , код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Таким чином, апелянту потрібно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів Краматор.УК/м Краматорськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944338; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA578999980313111206081005059; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації, позивача), Перший апеляційний адміністративний суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи предмет спору, процесуальні питання розгляду наведеної справи врегульовані параграфом 2 Глави 11 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ст. 287 цього Кодексу, відповідно до ч. 6 якої апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі №200/2138/20-а подана до суду апеляційної інстанції 14 березня 2020 року, тобто після сплину десятиденного строку на оскарження рішення суду першої інстанції, встановленого в цій категорії справ.

Апелянтом не надано до суду клопотання про поновлення строку.

Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) регламентовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 11 березня 2019 року в справі № 824/1069/18-а, норми ст. 287 КАС України є спеціальними по відношенню до ст. 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху з наданням строку для подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами такого пропуску.

Таким чином, апелянту необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважні підстави та відповідні докази з обґрунтованими причинами такого пропуску, якщо такі є та докази сплати судового збору.

Згідно абз. 2 п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись статтями 133, 169, 287, 296, 298, 321, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Тараса Шевченка" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі №200/2138/20-а - залишити без руху для усунення недоліків, а саме: надати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважні підстави та відповідні докази з обґрунтованими причинами такого пропуску, якщо такі є та докази сплати судового збору.

Встановити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, але не більше, ніж десять днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог даної ухвали стосовно надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Ястребова