Постанова

від 26.05.2020 по справі 200/2138/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року справа №200/2138/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Тараса Шевченка" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі № 200/2138/20-а (головуючий І інстанції суддя Логойда Т.В., у повному обсязі виготовлено 03 березня 2020 року у м.Слов`янськ Донецької області) за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Тараса Шевченка" до Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа: Управління державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправною та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа: Управління державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про відкриття виконавчого провадження від 04 лютого 2020 року ВП № 61137317.

В обґрунтування позову зазначив, що оскаржувана постанова прийнята щодо примусового виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 12 листопада 2019 року № 081718, що винесена Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області, і оскаржуються позивачем в судовому порядку в іншій справі, рішення по якій ще не винесено. Вважає, що виконавче провадження відкрито за документом, який не є виконавчим документом і не відповідає вимогам ч. 4 Закону України Про виконавче провадження , такий документ винесений Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області, яке не є юридичною особою, а тому не мало право його виносити; виконавчий документ підписаний в.о. начальника Управління С.І. Єфімовим і скріплений печаткою без Державного Гербу України, яка має наступну інформацію Державної служби України з безпеки на транспорті, м.Київ. Ідентифікаційний код 39816845 , в той час, як за кодом Єдиного державний реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 39816845 зареєстровано Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), і серед осіб, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або мають право вчиняти дії від імені юридичної особи відсутній в.о. начальника Управління С.І. Єфімов, як особа яка має право вчинити дії від імені Укртрансбезпеки. Вважав, що державним виконавцем порушені вимоги п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , на підставі яких він мав повернути такий виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач звертає увагу суду, що суд неправильно застосував ст. 3 та ст. 60 Закону Про автомобільний транспорт , п.п. 3, 27, 28, 29, 32, 33 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті. Зазначає, що судом не враховано, що Порядком не надано право підписувати постанови виконуючому обов`язку начальника територіального органу. Вважає, що матеріали справи не містять підтвердження наявності права в.о. начальника Управління С.І. Єфімова підписувати постанови від імені позивача. Наголошує на тому, що постанова не скріплена печаткою із зображенням Державного Герба України, отже відповідач не мав права відкривати виконавче провадження. Суд не надав оцінки тому, що постанова не містить повного найменування стягувача, його місцезнаходження, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

На підставі ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами в межах та доводів апеляційної скарги.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, заслухав суддю доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

12 листопада 2019 року Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт винесена постанова від 12 листопада 2019 року № 081718 про застосування СТОВ ім. Тараса Шевченка адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн. Постанова підписана в.о. начальника Управління С.І. Єфімовим і скріплена печаткою. В постанові зазначено дата набрання нею законної сили 12 листопада 2019 року, строк пред`явлення її до виконання по 12 лютого 2020 року (а.с. 13).

Постановою старшого державного виконавця Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 04 лютого 2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 61137317 з примусового виконання постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області від 12 листопада 2019 року № 081718 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн. Стягувачем у постанові зазначено Управління державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області (а.с. 62).

В той же день винесено постанови від 04 лютого 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору (а.с. 64-67).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VІІІ, (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частин 1 та 2 ст. 12 Закону №1404 виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 26 цього Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

Згідно статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду.

Відповідно до п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567(далі Порядок) за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 Згідно з п. 3 Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

За змістом пункту 28 вказаного Порядку адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб`єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Згідно з п. 29 вказаного Порядку у разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до п. 32 вказаного Порядку скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю.

Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником органу державного контролю за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).

Згідно пункту 33 Порядку подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови до розгляду скарги по суті.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, вказані положення регулюють питання оскарження таких постанов до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю

Судом першої інстанції встановлено та не є спірним у справі, позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, яка перебувала в провадженні Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року, справа №200/14694/19-а. Суд не застосовував відповідні заходи забезпечення позову та не зупиняв дію оскаржуваної постанови.

Частиною ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Як зазначалося вище, постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу не оскаржувалася до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю.

Постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу набрала законної сили в день її винесення і пред`явлена до примусового виконання у встановлений законом строк.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження , ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу є виконавчим документом, який має відповідати вимогам ч. 4 Закону України Про виконавче провадження та Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.

В постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу №081718, як виконавчому документі зазначено назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ, вказано повне найменування стягувача; вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб; вказана дата набрання законної сили; не порушено строк пред`явлення до виконання; виконавчий документ підписаний уповноваженою особою і скріплено печаткою. При цьому слід зазначити, що скріплення печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Отже твердження апелянта, що надана до примусового виконання постанова не є виконавчим документом та не відповідає вимогам ст. 4 Закону № 1404 є неприйнятним.

Крім того, позивачем оскаржено до суду постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 12 листопада 2019 року № 081718.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, яке набрало законної сили 27.03.2020 року, задоволено позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Тараса Шевченка та скасована постанова Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 12 листопада 2019 року № 081718, що, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону №1404, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Тараса Шевченка залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року по справі № 200/2138/20-а залишити без змін.

Повне судове рішення складено 26 травня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, але не менше строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щодо запобігання поширення короновірусної хвороби (COVID-19).

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: Т.Г. Гаврищук

І.Д. Компанієць