Постанова

від 09.04.2020 по справі 520/5079/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 р.Справа № 520/5079/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Зеленського В.В.,

Суддів: П`янової Я.В. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 26.09.19 у справі № 520/5079/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРІНТЕХ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРІНТЕХ" (далі за текстом також - позивач, ТОВ НВП УКРІНТЕХ ) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі та текстом також - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000951401 від 22.04.2019 в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 256 372,33 грн, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області на підставі акту № 929/20-40-14- 01-08/37461045 від 25.03.2019 про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "УКРІНТЕХ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000961401 від 22.04.2019 в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 395 969,25 грн, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області на підставі акту № 929/20-40-14-01-08/37461045 від 25.03.2019 про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "УКРІНТЕХ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, повний текст якого складено 26 вересня 2019 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00000951401 від 22.04.2019 в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 256 372,33 грн, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області на підставі акту № 929/20-40-14- 01-08/37461045 від 25.03.2019 про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "УКРІНТЕХ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00000961401 від 22.04.2019 в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 395 969,25 грн, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області на підставі акту № 929/20-40-14-01-08/37461045 від 25.03.2019 про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "УКРІНТЕХ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 27 січня 2020 року Харківський окружний адміністративний суд замінив відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Харківській області (надалі також - Головне управління ДПС у Харківській області).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог апеляційної скарги шляхом викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень. За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Харківській області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що твердження відповідача, наведені у апеляційній скарзі є хибними та спростовуються положеннями чинного законодавства України. Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції установлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 25.02.2019 по 18.03.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства УКРІНТЕХ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018.

За результатами такої перевірки, ГУ ДФС у Харківській області був складений акт № 929/20-40-14-01-08/37461045 від 25.03.2019 (т. 1, а.с. 21-97), відповідно до висновків якого встановлені наступні порушення:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань по податку на прибуток всього в сумі 1 020 452 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 346 268 грн., за 2017 рік на суму 674 184 грн.;

- п.188.1 ст. 188, п.192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, абз.19 п.201.10 ст. 201, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 1 149 376 грн., в тому числі у квітні 2016 року в сумі 253 грн., у вересні 2016 року в сумі 192 грн., у жовтні 2016 року в сумі 119 229 грн., у грудні 2016 року в сумі 265 513 грн., у січні 2017 року в сумі 44 956 грн., у березні 2017 року в сумі 16 грн., у червні 2017 року в сумі 15 556 грн., у вересні 2017 року в сумі 22 978 грн., у жовтні 2017 року в сумі 1 833 грн., у грудні 2017 року в сумі 659 377 грн., у січні 2018 року в сумі 11 160 грн., у червні 2018 року в сумі 8 313 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2018 року на суму 1 496 грн.;

- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: встановлено порушення терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 3 736,00 грн;

- п.121.1 ст. 121 Податкового кодексу України - платником податків не надано контролюючому органу в ході перевірки оригінали/копії документів;

- п. 11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320) (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено неоприбуткування готівкових коштів в касу підприємства у сумі 2 010,00 грн.

- п.п."б" п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, вимог Наказу Міністерства Фінансів України № 4 від 13.01.2015 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" - у податкових розрахунках не вказано суму виплаченої поворотної фінансової допомоги та не відображено суми доходів, виплачених фізичним особам-підприємцям за придбані товарно-матеріальні цінності та отримані послуги. У податковому розрахунку за ІVкв.2016 року не відображено суму заробітної плати працівнику ОСОБА_1 у сумі 80,45 грн.;

- п.2.1 ст. 6, п.1 ч.1 ст. 7, п.2.1 ст. 6, статей 8, 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: внаслідок заниження бази нарахування єдиного внеску, в результаті чого занижено суму нарахованого єдиного внеску на суму 195,34 грн у листопаді 2016 року, на 4 246,00 грн у грудні 2016 року, на 5 913,60 грн у жовтні 2017 року.

На підставі акт перевірки № 929/20-40-14-01-08/37461045 від 25.03.2019 ГУ ДФС у Харківській області 22 квітня 2019 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №00000951401, № 00000961401 (т. 1, а.с. 98, 100).

У податковому повідомленні-рішенні № 00000951401 від 22.04.2019 ГУ ДФС у Харківській області було встановлено порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1 275 565 грн. (за податковими зобов`язаннями - 1 020 452 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 255 113 грн).

У податковому повідомленні-рішенні № 00000961401 від 22.04.2019 ГУ ДФС у Харківській області було встановлено порушення п.188.1 ст. 188, п.192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, абз.19 п.201.10 ст. 201, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України та визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 436 720 грн. (за податковими зобов`язаннями - 1 149 376 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 287 344 грн.).

Підставою для висновків контролюючого органу про заниження ТОВ НВП УКРІНТЕХ податку на прибуток у сумі 1 020 452,00 грн та податку на додану вартість у сумі 1 149 376 грн слугувало відображене в акті перевірки твердження ГУ ДФС у Харківській області щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Центр великих бізнес послуг , ТОВ "Лілі-Роуз", ПП "Аєдирн", ТОВ "Мегаполис Юг", ТОВ "Укрінвестпро", ТОВ "Векторс Груп", ТОВ "Аверонсаміткомпані", ТОВ "Трейд-Векс" про формування активу за рахунок надходження товарів/матеріалів з джерела невідомого походження з його легалізацією за рахунок використання документів "контрагента", що фактично не міг і не здійснював постачання .

ТОВ НВП УКРІНТЕХ частково погодилось із податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Харківській області і сплатило суму грошових зобов`язань за взаємовідносинами з ТОВ Центр великих бізнес послуг (код ЄДРПОУ: 41517161), визначену в наступних податкових повідомленнях-рішеннях:

- за податковим повідомленням-рішенням № 00000951401 від 22.04.2019 сплатило податок на прибуток у сумі 19 193,03 грн.

- за податковим повідомленням-рішенням № 00000961401 від 22.04.2019 сплатило податок на додану вартість у сумі 40 750,75 грн.

Не погодившись із Головним управлінням ДФС у Харківській області в іншій частині донарахувань та штрафів, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень від 22.04.2019 за № 00000951401 та № 00000961401 з урахуванням такого:

- сума оскарження за податковим повідомленням-рішенням № 00000951401 від 22.04.2019 (податок на прибуток) складає 1 256 372,33 грн. (за податковими зобов`язаннями - 1 005 097,86 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 251 274,47 грн.) за взаємовідносинами позивача з ТОВ "Лілі-Роуз" на суму 126 978,13 грн., ПП "Аєдирн" на суму 111 983,57 грн, ТОВ "Мегаполис Юг" на суму 26 694,05 грн, ТОВ "Укрінвестпро" на суму 18 047,34 грн, ТОВ "Векторс Груп" на суму 435 214,47 грн, ТОВ "Аверонсаміткомпані" на суму 178 874,22 грн, ТОВ "Трейд-Векс" на суму 107 306,07 грн.

- сума оскарження за податковим повідомленням-рішенням № 00000961401 від 22.04.2019 (податок на додану вартість) складає 1 395 969,25 грн. (за податковими зобов`язаннями - 1 116 775,40 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 279 193,85 грн) за взаємовідносинами позивача з ТОВ "Лілі-Роуз" на суму 141 086,81 грн, ПП "Аєдирн" на суму 124 426,19 грн, ТОВ "Мегаполис Юг" на суму 29 660,06 грн, ТОВ "Укрінвестпро" на суму 20 052,60 грн, ТОВ "Векторс Груп" на суму 483 571,64 грн, ТОВ "Аверонсаміткомпані" на суму 198 749,13 грн, ТОВ "Трейд-Векс" на суму 119 228,97 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що висновки ГУ ДФС у Харківській області, викладені в акті перевірки № 929/20-40-14-01-08/37461045 від 25.03.2019 про порушення ТОВ НВП УКРІНТЕХ норм Податкового кодексу України, є неправомірними та не відповідають дійсним обставинам, податкове повідомлення-рішення № 00000951401 від 22.04.2019 в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 1 005 097,86 грн, податкове повідомлення-рішення № 00000961401 від 22.04.2019 в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1 116 775,40 грн є такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи та виходить з такого.

Згідно із п.п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.

Згідно із п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до вимог п.185.1 ст. 185 Податкового Кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно із п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п.201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п.184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

За частиною другою статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 755-ІV від 15 травня 2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Згідно із частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно із п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За частиною другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (надалі також - Закон № 996-ХІV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частиною першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Виходячи з викладеного, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Водночас, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Зазначене узгоджується із висновком, наведеним Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові у справі №816/652/15-а від 05.02.2019.

Як убачається із матеріалів справи, ТОВ НВП УКРІНТЕХ було здійснено придбання товару (запчастини до приладів вимірювання вібрації твердості металів) у ТОВ "Лілі-Роуз", ПП "Аєдирн", ТОВ "Мегаполис Юг", ТОВ "Укрінвестпро", ТОВ "Векторс Груп", ТОВ "Аверонсаміткомпані", ТОВ "Трейд-Векс", і на підтвердження виконання умов нижчезазначених договорів, укладених позивачем з даними контрагентами, були надані видаткові, податкові, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, котрі за своїм змістом відповідають вимогам ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16 липня 1999 року, отже, визнаються первинними документами бухгалтерського обліку та підтверджують факт передання товару вищезазначеними контрагентами ТОВ НВП УКРІНТЕХ та факт його отримання уповноваженими представниками останнього:

ТОВ "Лілі-Роуз": Договір поставки № 758 від 26.12.2016 року, Специфікація № 1 від 27.12.2016 року, рахунок № 1366 від 29.12.2016 року, видаткова накладна № РН-1229/13 від 29.12.2016 року, податкова накладна № 181 від 29.12.2016 року з квитанцією про реєстрацію (ПДВ 141 086,81 грн.), товарно-транспортна накладна № 1229 від 29.12.2016 (т. 1, а.с. 125-135).

ПП "Аєдирн": рахунок на оплату № 2034 від 29.12.2016 року, видаткова накладна № 1678 від 29.12.2016 року, податкова накладна № 16 від 29.12.2016 року з квитанцією про реєстрацію (ПДВ 124 426,19 грн.), товарно-транспортна накладна № 1678 від 29.12.2016 року (т. 1, а.с. 136-141).

ТОВ "Мегаполис Юг": рахунок-фактура № 8/2017 від 16.05.2017 року, видаткова накладна № 2017623 від 16.05.2017 року, податкова накладна № 8 від 16.05.2017 року з квитанцією про реєстрацію (ПДВ 29 660,06 грн.), товарно-транспортна накладна № 369 від 16.05.2017 року (т.1, 142-147).

ТОВ "Укрінвестпро": Договір поставки № 750 від 01.06.2017 року, замовлення покупця № 1965 від 01.06.2017 року, рахунок № 01/06-001 від 01.06.2017 року, видаткова накладна № 32 від 01.06.2017 року, податкова накладна № 7 від 01.06.2017 року (ПДВ 20 052,60 грн.), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 7 від 01.06.2017 року, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 304091, товарно-транспортна накладна № ВН32 від 01.06.2017 року (т. 1, а.с. 148-160).

ТОВ "Векторс Груп": Договір поставки № 24/12-2017 від 16.12.2017 року, видаткова накладна № 73 від 16.12.2017 року, видаткова накладна № 74 від 16.12.2017 року, видаткова накладна № 75 від 16.12.2017 року, видаткова накладна № 76 від 16.12.2017 року, видаткова накладна № 77 від 16.12.2017 року, податкова накладна № 69 від 16.12.2017 року, податкова накладна № 70 від 16.12.2017 року, податкова накладна № 71 від 16.12.2017 року, податкова накладна № 72 від 16.12.2017 року, податкова накладна № 73 від 16.12.2017 року, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 305301 (загальна сума ПДВ 483 571,64 грн.), товарно-транспортна накладна № 68 від 16.12.2017 року (т. 1, а.с. 161-177).

ТОВ "Аверонсаміткомпані": Договір поставки № АВ0612 від 06.12.2017 року, рахунок на оплату № 0612-11 від 06.12.2017 року, рахунок на оплату № 0712-23 від 07.12.2017 року, рахунок на оплату № 0712-24 від 07.12.2017 року, рахунок на оплату № 0712-25 від 07.12.2017 року, рахунок на оплату від 12.12.2017 року, рахунок на оплату № 1412-11 від 14.12.2017 року, видаткова накладна № 16 від 06.12.2017 року, видаткова накладна № 19 від 07.12.2017 року, видаткова накладна № 20 від 07.12.2017 року, видаткова накладна № 21 від 07.12.2017 року, видаткова накладна № 30 від 12.12.2017 року, видаткова накладна № 34 від 14.12.2017 року, податкова накладна № 37 від 06.12.2017 року, податкова накладна № 38 від 07.12.2017 року, податкова накладна № 39 від 07.12.2017 року, податкова накладна № 40 від 07.12.2017 року, податкова накладна № 41 від 12.12.2017 року, податкова накладна № 42 від 14.12.2017 року, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 305265 (загальна сума ПДВ 198 749,13 грн.), товарно-транспортна накладна № 42 від 07.12.2017 року, товарно-транспортна накладна № 48 від 14.12.2017 року (т. 1, а.с. 178-204).

ТОВ "Трейд-Векс": рахунок-фактура № 177 від 10.10.2016 року, видаткова накладна № 89/2016 від 10.10.2016 року, податкова накладна № 177 від 10.10.2016 року з квитанцією про реєстрацію (ПДВ 119 228,97 грн.), товарно-транспортна накладна № 177 від 10.10.2016 року (т. 1, а.с. 205-211).

Оцінивши вищевказані первинні документи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб`єктами права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Виходячи зі змісту вищевказаних товарно-транспортних накладних, товар, придбаний позивачем у ТОВ "Лілі-Роуз", ПП "Аєдирн", ТОВ "Мегаполис Юг", ТОВ "Укрінвестпро", ТОВ "Векторс Груп", ТОВ "Аверонсаміткомпані", ТОВ "Трейд-Векс", був перевезений автотранспортом ТОВ НВП УКРІНТЕХ та поставлений на його склад, який розташований за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 20 та знаходився в користуванні позивача на підставі Договору № 235-15 оренди нежитлових приміщень від 23.10.2015 року (акт приймання-передачі приміщень в оренду від 23.10.2015 року, Додаткові угоди № 1 від 01.02.2016 року, № 235-П від 01.11.2015 року, акт приймання-передачі приміщень в оренду від 01.02.2016 року, Додаткова угода № 2 від 01.03.2016 року, Додаткова угода № 2 від 13.06.2016 року, акт приймання-передачі приміщень в оренду від 13.06.2016 року), Договору № 257-16 оренди нежитлових приміщень від 01.11.2016 року (акт приймання-передачі приміщень в оренду від 01.11.2016 року, Додаткові угоди № 1 від 01.11.2016 року та № 257-П від 01.11.2016 року, акт повернення орендованих приміщень від 31.10.2017 року), Договору № 231-17 оренди нежитлових приміщень від 01.11.2017 року (акт приймання-передачі приміщень в оренду від 01.11.2017 року, Додаткові угоди № 1 від 01.11.2017 року та № 231-П від 01.11.2017 року, акт повернення орендованих приміщень від 31.10.2018 року), укладених з ПАТ "Харківський завод "Оргтехніка" (т. 1, а.с. 212-234).

Автотранспортні засоби Volkswagen Transporter Т4 № НОМЕР_1 та Renault Logan № НОМЕР_2 , якими позивач користувався для перевезення вказаного товару, знаходилися у ТОВ НВП УКРІНТЕХ в оренді та у власності відповідно, що підтверджується Договором найму (оренди) автомобіля від 16.06.2014, укладеним з ОСОБА_2 та посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В., з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 17.06.2016 року, а також Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (т. 1, а.с. 235-238).

На підтвердження факту ведення позивачем на складі обліку товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ "Лілі-Роуз", ПП "Аєдирн", ТОВ "Мегаполис Юг", ТОВ "Укрінвестпро", ТОВ "Векторс Груп", ТОВ "Аверонсаміткомпані", ТОВ "Трейд-Векс", є картка рахунку 281 за грудень 2016 року- січень 2017 року, картка рахунку 281 за грудень 2016 року - лютий 2017 року, картка рахунку 281 за травень 2017 року, картка рахунку 281 за червень 2017 року, картка рахунку 281 за грудень 2017 року, картка рахунку 281 за грудень 2017 року, картка рахунку 281 за жовтень 2016 року (т. 1, а.с. 248-250, т. 2, а.с. 1-10).

Факт часткової оплати ТОВ НВП УКРІНТЕХ вартості отриманого товару від ТОВ "Векторс Груп", ТОВ "Аверонсаміткомпані", ТОВ "Трейд-Векс" підтверджується наступними документами: ТОВ "Векторс Груп" - платіжне доручення № 8 від 04.01.2018, ТОВ "Аверонсаміткомпані" - платіжні доручення № 83 від 05.02.2018, № 84 від 05.02.2018, № 51 від 25.01.2018, № 50 від 25.01.2018, Договір № 67 цесії (відступлення права вимоги) від 22.05.2018 (ТОВ "Амегопромкомпані"), акт приймання-передачі від 22.05.2018, повідомлення про відступлення права вимоги за Договором № 67 (відступлення права вимоги), платіжні доручення № 272 від 08.06.2018, № 320 від 27.06.2018, № 216 від 23.05.2018.

Розрахунок з ТОВ "Лілі-Роуз", ПП "Аєдирн", ТОВ "Мегаполис Юг", ТОВ "Укрінвестпро" проведено в повному обсязі, що підтверджується наступними документами: ТОВ "Лілі-Роуз" - платіжне доручення № 30 від 18.01.2017 та платіжне доручення № 1035 від 18.01.2017, ПП "Аєдирн" - платіжні доручення № 17 від 16.01.2017, № 35 від 24.01.2017, № 70 від 07.02.2017, ТОВ "Мегаполис Юг" - платіжне доручення № 335 від 15.06.2017, ТОВ "Укрінвестпро" - платіжне доручення № 310 від 06.06.2017, ТОВ "Трейд-Векс" - платіжні доручення № 574 від 28.11.2016, № 564 від 23.11.2016, № 510 від 27.10.2016, Угода про розстрочку платежів від 29.11.2016 (т.2, а.с. 11-31).

Товар, отриманий ТОВ НВП УКРІНТЕХ від ТОВ "Лілі-Роуз", ПП "Аєдирн", ТОВ "Мегаполис Юг", ТОВ "Укрінвестпро", ТОВ "Векторс Груп", ТОВ "Аверонсаміткомпані", ТОВ "Трейд-Векс", був використаний позивачем як у виробництві готової продукції з метою подальшої реалізації покупцям на внутрішньому ринку України, так і для подальшого продажу контрагентам ТОВ НВП УКРІНТЕХ .

Слід зазначити, що записів щодо припинення підприємницької діяльності ТОВ "Лілі-Роуз", ПП "Аєдирн", ТОВ "Мегаполис Юг", ТОВ "Укрінвестпро", ТОВ "Векторс Груп", ТОВ "Аверонсаміткомпані", ТОВ "Трейд-Векс" не було внесено, отже, цивільна правоздатність даних підприємств на момент укладення договорів з ТОВ НВП УКРІНТЕХ та на момент складання податкових накладних припинена не була. Крім того, зазначені підприємства були та є зареєстрованими як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, отже, мали право видавати ТОВ НВП УКРІНТЕХ належним чином оформлені податкові накладні, котрі є підставою для формування ним податкового кредиту.

Окрім того, як вбачається з акта перевірки № 929/20-40-14-01-08/37461045 від 25.03.2019, ГУ ДФС у Харківській області вищевказані порушення ТОВ НВП УКРІНТЕХ фактично були встановлені на підставі отриманої узагальненої податкової інформації від інших контролюючих органів відносно його контрагентів про непідтвердження реальності проведених ними господарських операцій, однак, дані висновки є неправомірними, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов`язання зі сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідач, як доказ правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 22 квітня 2019 року за № 00000951401 та № 00000961401, посилався на податкову інформацію відносно контрагентів позивача про:

- вчинення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення;

- відсутність матеріальних та зареєстрованих трудових ресурсів контрагентів Позивача;

- порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства;

- невстановлення контрагентів позивача за податковою адресою;

- наявність кримінальних проваджень відносно контрагентів.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Водночас, ГУ ДФС у Харківській області не надано доказів визнання правочинів недійсними або нікчемними, тому всі правочини, укладені між позивачем та його контрагентами, є дійсними і реальними, внаслідок чого посилання відповідача на неправомірне визначення декларування через встановлення нереальності господарських операцій є хибним.

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції, що недекларування контрагентами позивача у поданій податковій звітності результатів своїх господарських операцій та/або наявних трудових ресурсів, не є підставою для позбавлення позивача права на отримання податкової вигоди.

Висновок контролюючого органу про відсутність матеріальних ресурсів та необхідної чисельності працівників у контрагентів позивача на виконання робіт як підстава незаконного формування останнім податкового кредиту є хибним та суперечить вимогам законодавства.

Також, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак, якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Більш того, законодавство України не покладає на платника обов`язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи, послуги, не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства, перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту.

Отже, реалізація контрагентами позивача товарів та послуг за номенклатурою відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для них, але не є підставою для позбавлення позивача в отриманні податкової вигоди.

Посилання контролюючого органу щодо невстановлення контрагентів позивача за податковою адресою не відповідає дійсності, оскільки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вбачається записів про відсутність їх за місцезнаходженням.

Більш того, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом.

Беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи, що договори, укладені ТОВ НВП УКРІНТЕХ з ТОВ "Лілі-Роуз", ПП "Аєдирн", ТОВ "Мегаполис Юг", ТОВ "Укрінвестпро", ТОВ "Векторс Груп", ТОВ "Аверонсаміткомпані", ТОВ "Трейд-Векс", мали реальний характер, правові наслідки, обумовлені цими правочинами, реально настали для обох сторін даних договорів, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач мав всі правові підстави для віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ, оскільки дані суми, у зв`язку з придбанням товарів у вказаних контрагентів, підтверджені належними первинними документами, та придбаний ТОВ НВП УКРІНТЕХ товар призначався для використання в його господарській діяльності, у зв`язку з чим спростовуються висновки ГУ ДФС у Харківській області про порушення п.188.1 ст. 188, п.192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, абз.19 п.201.10 ст. 201, п.200.1 ст. 200, п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

Що ж стосується посилання відповідача на фігурування контрагентів позивача у кримінальних провадженнях, відкритих за ознаками кримінальних порушень щодо ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), колегія суддів зазначає таке.

Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених підприємством та його контрагентами. Окрім цього, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Відтак, судом першої інстанції зроблено правомірний висновок про те, що посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень, відкритих за ознаками кримінальних порушень щодо ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), відносно позивача та його контрагентів, не знайшло підтвердження у ході судового розгляду, а тому не має безпосереднього впливу на дослідження факту реальності спірних господарських операцій.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що ГУ ДФС у Харківській області, викладені в акті перевірки № 929/20-40-14-01-08/37461045 від 25.03.2019 про порушення ТОВ НВП УКРІНТЕХ норм Податкового кодексу України, є неправомірними та не відповідають дійсним обставинам, податкове повідомлення-рішення № 00000951401 від 22.04.2019 в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 1 005 097,86 грн, податкове повідомлення-рішення № 00000961401 від 22.04.2019 в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1 116 775,40 грн є такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування та підлягають скасуванню.

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер доводять правомірність формування позивачем, як витрат так і податкового кредиту за фактом придбання товару (продукції), та спростовує висновки відповідача про податкові правопорушення, покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень № 00000951401 та № 00000961401 від 22 квітня 2019 року.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток спірними податковими повідомленнями-рішеннями № 00000951401 та № 00000961401 від 22 квітня 2019 року унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

З урахуванням положень статті 139 КАС України судові витрати зі сплаті судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 у справі №520/5079/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Зеленський Судді Я.В. П`янова І.С. Чалий Повний текст постанови складено 14.04.2020 року