Ухвала

від 13.04.2020 по справі 320/4411/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4411/19

УХВАЛА

13 квітня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Черпіцької Л.Т. та суддів Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., перевіривши апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Контакт" до Київської митниці Державної фіскальної служби (правонаступник Київська митниця Держмитслужби) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків десять днів з моменту отримання ухвали про залишення без руху шляхом сплати судового збору та шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

Відповідно до зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 03 березня 2020 року.

18 березня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано доказ сплати судового збору. Проте, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення не подано.

Суд звертає увагу на те, що сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі № 820/4558/16, від 22 травня 2018 року у справі № 826/26113/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 826/25121/15.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Жодних доводів поважності причин пропуску строку скаржником на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 52, 241, 243, 248, 256, 295, 296, 298, 299, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Контакт" до Київської митниці Державної фіскальної служби (правонаступник Київська митниця Держмитслужби) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Л.Т.Черпіцька

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є. Пилипенко