Ухвала

від 13.04.2020 по справі 826/9605/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9605/17

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

13 квітня 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Мєзєнцев Є.І., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний Центр "Омніс"" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що її не може бути прийнято до апеляційного провадження та вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ).

Відповідно до вимог п. 1 ч . 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Положеннями п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній на час звернення до суду з даним позовом, передбачено сплату судового збору за подання юридичною особою адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного року.

З огляду на викладене, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 15 043, 38 грн. грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA638999980313171206081026007, Код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається із матеріалів справи, копія оскаржуваного рішення отримана апелянтом 14 січня 2020 року.

Відповідно до штемпеля апеляційна скарга була подана 02 квітня 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 295 КАС України, а апелянт в своїй заяві не зазначає поважних причин для порушення питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, то апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом звернення з заявою про поновлення строків із зазначенням підстав для його поновлення.

За наведеного, апелянту необхідно надати заяву про поновлення строків із зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного строку.

Згідно з приписами частини 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом з тим, апелянт посилаючись на обмежене бюджетне фінансування просить суд відстрочити сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За наведено вбачається, що законодавством не передбачено права органу владних повноважень для відстрочення або звільнення від сплати судового збору з підстав зазначених у вказаній нормі. Водночас, суд не встановив обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути підставами для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 537 від 19 червня 2019 року, вбачається, що правонаступником Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві є Головне управління Державної податкової служби України у місті Києві.

Таким чином, суд вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі, допустивши заміну Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на Головне управління Державної податкової служби України у місті Києві.

Згідно з приписами частини 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 КАС України, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст. ст. 52, 132, 133, 169, 296, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Здійснити процесуальне правонаступництво відповідача допустивши заміну ГУ ДФС у місті Києві на Головне управління Державної податкової служби України у місті Києві.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний Центр "Омніс"" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків - 5 днів з дня закінчення строку карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширення на території України коронавірусу COVID-19". Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Є.І. Мєзєнцев