ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
14.04.2020 м. ДніпроСправа № 904/444/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" (49052, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Валентина Ларіонова, буд. 145)
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" (49017, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Авіаційна, буд. 39, офіс 17)
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" (42006, Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, буд. 8)
про витребування майно за договорами поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019, №02/12-19-2 від 02.12.2019
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" (42006, Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, буд. 8)
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" (49052, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Валентина Ларіонова, буд. 145)
про визнання недійсними договори поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019
Суддя Бондарєв Е.М.
Без участі представників сторін.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 27.01.2019, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 19.02.2020, про:
- вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" (ЄДРПОУ 0037964, адреса: 42006, Сумська обл., м. Ромни, вул. Прокопенка, буд. 8.) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" (ЄДРПОУ 42295910, адреса: 49017, м. Дніпро, вул. Авіаційна, буд. 39, оф. 17.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" (ЄДРПОУ: 30563975, адреса: 49052, м. Дніпро, вул. Валентина Ларіонова, буд. 145) майно згідно:
1) Договору поставки обладнання № 02/12-19-1 від 02.12.2019, а саме: Дробарка молоткова (1 шт.); Заварювальна машина ХЗМ-300 (1 шт.); Заварювальна машина ХЗМ-600 (1 шт.); Кормодробарка КДУ-2 (1 шт.); Котел варильний (1 шт.); Котел варильний (1 шт.); Машина для формування пряника (1 шт.); піч газова А-2 ШБГ (1 шт.); Силос для зберігання борошна (1 шт.); Силос для зберігання борошна (1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР" (1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР" (1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР" (1 шт.); Тиражний котел (1 шт.); Тиражний котел А-2 ТК-1(1 шт.); Транспортер для сушки пряника (1 шт.); Установка для приготування емульсії (1 шт.); Тістомісильна машина (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Насос (1 шт.); Норія ХМЗ (1 шт.); Паровий котел 150 л. (1 шт.);
2) Договору поставки обладнання № 02/12-19-2 від 02.12.2019, а саме: Компресор (1 шт.); Компресор (1шт.); Компресор (1 шт.); Компресор (1 шт.); Тістомісильна машина (1 шт.); Машина для тиражування пряника (1 шт.); Сахарожиророзчинник (1 шт.); Візок гідравлічний (1 шт.); Візок гідравлічний (1 шт.); Барабан (1 шт.); Барабан (1 шт.); Пряникова лінія (1 шт.); Стабілізатори (1 шт.): Пристрій змазування печі (1 шт.); Насос (1 шт.); Стабілізатор (1 шт.).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" без належних правових підстав, незаконно утримує вищезазначене обладнання, тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" немає можливості виконати свої зобов`язання по договору поставки обладнання № 02/12-19-1 від 02.12.2019 та договору поставки обладнання № 02/12-19-2 від 02.12.2019. Обладнання для виготовлення пряничної продукції на даний час так і знаходиться на зберіганні на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик". Позивач стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" порушено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" на обладнання для виготовлення пряничної продукції в тому числі пряничні лінії, яке належить позивачу на праві власності відповідно до договорів поставки обладнання №02/12-19-1 та № 02/12-19-2 від 02.12.2019.
Ухвалою суду від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/444/20, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначено підготовче засідання на 20.02.2020 о 10:00год.
До суду 17.02.2020 надійшла заява відповідача-2 про відкладення підготовчого засідання оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем-2 07.02.2020, крім відзиву на позову відповідач-2 також готує зустрічний позов, який також необхідно подати у встановлений судом 15-денний термін.
Позивач 19.02.2020 звернувся до суду із заявою про перенесення судового засідання у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" у судове засідання.
Суд задовольнив клопотання позивача та відповідача-2 та відклав підготовче засідання до 19 березня 2020 року о 11 год. 00 хв.
До суду 24.02.2020 надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" про визнання недійсними договори поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019.
Позовні вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" не є стороною оспорюваних договорів, але в пункті 3.2 цих договорів місцем поставки вказаний склад продавця за адресою: Сумська область, м. Ромни, вулиця Прокопенко, буд. 8, що співпадає з місцезнаходженням позивача за зустрічним позовом. Крім того, на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" передати обладнання, яке є предметом оспорюваних договорів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" в листі-відповіді від 13.12.2019 №1213/2 вказало, що вищезазначене обладнання незаконно утримує Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик". Позивач за зустрічним позовом зазначає, що за адресою: Сумська область, м. Ромни, вулиця Прокопенко, буд. 8 немає і ніколи не було складів і майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів". В п.3.2 договорів продавець попереджає покупця, що приміщення за вищевказаною адресою йому не належить і що питання збереження обладнання після переходу права власності до покупця, а також питання щодо демонтажу обладнання повинні вирішуватись покупцем з власником приміщення, яке належить іншій особі. Згідно з п.3.4 вищевказаних договорів право власності на обладнання переходить до покупця з моменту підписання цього договору уповноваженими представниками та скріплення підписів печатками сторін. Листом від 13.12.2019 продавець повідомив покупця про неможливість виконати свої зобов`язання по вищевказаним договорам поставки обладнання, так як 02.01.2018 зазначене в договорах обладнання передане Приватному акціонерному товариству "Роменський хлібокомбінат".
Таким чином, позивач за зустрічним позовом вважає, що угоди є фіктивними і направлені на ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" від боргових стягнень згідно наказів Господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання від 24.05.2019 у справі №904/3787/18 та від 26.04.2019 у справі №904/2416/18 згідно яких з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сладкоєжка" (до перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів") необхідно стягнути майна на суму 1 542 156,29 грн. Також позивач за зустрічним позовом вважає, що укладення таких за змістом оспорюваних договорів стало можливим завдяки тому, що кінцеві беніфіціарні власники Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є також учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів". Відповідно до ч. 2 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визначається судом недійсним. Позивач за зустрічним позовом вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" при укладенні договорів поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019 відступили від встановлених приписами статті 203 Цивільного кодексу України вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Крім того, до суду 24.02.2020 надійшов відзив відповідача-2 яким просить суд в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" відмовити в повному обсязі оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" не набуло права власності на спірне майно відповідно до цих договорів та в розумінні статті 334 Цивільного кодексу України, так як на момент укладення договорів у продавця було відсутнє обладнання, яке було предметом договору, і створити (придбати, набути) обладнання в майбутньому, як слідує з умов договорів, продавець не мав наміру і можливості, що дає підстави для визнання договорів поставки недійсними. Сторони на момент укладення договорів не знали, де знаходиться майно, що є предметом договорів поставки і чи взагалі є воно в наявності, так як вони не мали доступу до зазначеного майна. Майно, яке є предметом договорів поставки, не визначене певними індивідуальними ознаками, отже не можна визначити, яке конкретне майно підлягало поставці. Майно, яке є предметом договорів, не передавалось Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроінвест". Таким чином, відповідач-2 стверджує, що матеріалами позовної заяви не підтверджено чи належало право власності на спірне майно при укладенні вищезазначених договорів поставки саме продавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів". В позовній заяві вказано, що до останнього спірне майно перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" (після перейменування - ТОВ "Сладкоєжка") по розподільчому балансу, але ніякими доказами ця обставина не підтверджена. Крім того, вартість обладнання, яке є предметом договору оренди обладнання № 1 від 02 січня 2018 року, згідно п. 1.3. цього ж договору становить 131 390,00 грн., а згідно договорів поставок аналогічне по найменуванню і кількості обладнання коштує 1 427 798,00грн., що більше ніж в десять раз. Отже, між майном, яке передавалось в оренду Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" і майном, яке витребовує Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест", відсутній будь який зв`язок.
Ухвалою від 10.03.2020 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест", до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" про визнання недійсними договори поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019 залишено без руху.
До суду 11.03.2020 надійшов відзив відповідача-2 де вказує, що позивач не надав доказів того, що на момент подання позовної заяви спірне майно знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик", а також що у останнього відсутні правові підстави для володіння цим майном. Твердження позивача про те, що 09.12.2019 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" вів якісь переговори з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" та отримав відповідь, що спірне майно знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" на підставі договору оренди, є відвертою неправдою. Відповідач-2 стверджує, що в даному спір позивач вибрав спосіб захисту, передбачений статтею 387 Цивільного кодексу України. Крім того, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 Цивільного кодексу України, лише у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна. Як вбачається з матеріалів даної судової справи, безпосередньо між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" відносини речово-правового характеру відсутні. Отже посилання позивача на статтю 1212 Цивільного кодексу України як на підставу задоволення позовних вимог є помилковим. Таким чином позивач в своїй позовній заяві не підтвердив право власності на майно, яке просить вилучити, факт вибуття майна з його володіння, не довів індивідуальні ознаки майна, що підлягає вилученню, наявність майна у незаконному володінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик", а також відсутність в останнього правових підстав для володіння цим майном.
До суду 18.03.2020 відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву де вказує, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідач-1 зазначає, що дійсно 02.01.2018 між Приватним акціонерним товариством "Роменський хлібокомбінат", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" підписано договір оренди обладнання №1. Відповідно до умов договору та акту приймання-передачі до договору оренди обладнання №1 від 02.01.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" передало, а Приватне акціонерне товариство "Роменський хлібокомбінат" прийняло обладнання для виготовлення пряничної продукції в тому числі пряничні лінії, які знаходяться за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, 8. Проте, оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору оренди обладнання №1 від 02.01.2018, договір є неукладеним. За фактом неукладеності договору у сторін не виникає жодних цивільних прав та обов`язків. В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" по акту прийому-передачі активів та зобов`язань від 07.07.2018 згідно Розподільчого балансу на 07.07.2018 передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" обладнання для виготовлення пряничної продукції в тому числі пряничні лінії. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" не здійснює діяльності з виготовлення пряників та для поповнення обігових коштів, товариство 02.12.2019 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" (позивач) договір поставки обладнання №02/12-19-1 та договір поставки обладнання №02/12-19-2. Відповідач-1 немає можливості виконати свої зобов`язання по договору поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та договору поставки обладнання №02/12-19-2 від 02.12.2019, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" без належних правових підстав, незаконно утримує обладнання.
До суду 18.03.2020 позивачем подано відзив на зустрічну позовну заяву яким просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі. Позивач за первісним позовом зазначає, що припущення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" є безпідставними, оскільки останній не є однією зі сторін правочину, а саме укладання договорів поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019 та немає жодного відношення до домовленостей між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" щодо продажу та поставки обладнання за вищевказаними договорами. Всі умови та пункти договорів поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 року та №02/12-19-2 від 02.12.2019 були визначені та узгоджені сторонами цих договорів, а саме між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" та відповідають всім вимогам ст.203 Цивільного кодексу України. Також позивачем за зустрічним позовом не зазначено яким чином договори поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019 порушують норми ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, ч.1 ст.266 Господарського кодексу України, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.656 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 19.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначене підготовче засідання на 14.04.2020 о 11:30год.
До суду 24.03.2020 надійшло клопотання позивача за зустрічним позовом про усунення недоліків, а саме долучено платіжне доручення №57 від 18.03.2020 про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 25.03.2020 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест", до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" про визнання недійсними договори поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019 для спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів", до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" про витребування майно за договорами поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019, №02/12-19-2 від 02.12.2019. Розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним позовом у підготовчому засіданні, призначеному на 14 квітня 2020 року о 11 год. 30 хв.
До суду 30.03.2020 надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" до відзиву де вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" не є власником спірного майна, оскільки не відбувся перехід права власності на спірне майно до нього від Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів", так як в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують набуття права власності на спірне майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" до укладення договорів поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019, №02/12-19-2 від 02.12.2019.
Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" подані додаткові пояснення до зустрічного позову де вказує, що є підстави вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" укладаючи договори поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019, №02/12-19-2 від 02.12.2019, ввело в оману Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" щодо наявності у нього права власності на майно, яке було предметом зазначених договорів.
Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" подана відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву де вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" не надало доказів того, що майно, яке є предметом оспорюваних договорів, знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" чи на його території. Опонент у своєму відзиві безпідставно стверджує про нібито відоме йому місцезнаходження оспорюваного майна. Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроінвест", виходячи з відзиву, незрозуміло, яким чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" ухиляється від боргових стягнень. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" вважає, що відчуження майна є одним із способів ухилення від боргових стягнень. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" при укладенні договорів поставки обладнання № 02/12-19-1 від 02 грудня 2019 року та № 02/12-19-2 від 02 грудня 2019 року відступили від встановлених приписами статті 203 Цивільного кодексу України вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
До суду 08.04.2020 надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадження на території України карантину.
Також до суду 13.04.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" подано клопотання перенесення судового розгляду справи на іншу дату.
Кабінетом Міністрів України прийнята рішення №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", відповідно до якої, через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 до 03.04.2020 в Україні вводиться карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239 дію карантину продовжено до 24 квітня 2020 включно.
Листом Ради суддів України № 186/20 від 16.03.2020, голова Ради суддів України Богдан Моніч звернувся до голів судів з рекомендацією, враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року встановити особливий режим роботи.
Розпорядженням Голови Господарського суду Дніпропетровської області №48 від 03.04.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19" із змінами, листа Ради суддів України від 16.03.2020 №9рс-186/20 та рекомендацій Вищої ради правосуддя, з метою запобігання розповсюдження інфекційних захворювань серед працівників суду та відвідувачів суду, у тому числі викликаних коронавірусною інфекцією СОVID-19 та організаційного забезпечення роботи суду в період карантину, оголошеного на території України, встановлено на період з 03.04.2020 по 24.04.2020 особливий режим роботи Господарського суду Дніпропетровської області згідно з яким обмежено вхід до приміщення Господарського суду Дніпропетровської області відвідувачам суду (учасникам судових проваджень, особам, які не є учасниками судових проваджень та ін.), крім тим, які мають намір подати документи через канцелярію суду, за умови використання засобів індивідуального захисту (вдягнутої медичної маски (або респіратора) та рукавичок).
На підставі зазначеного вище судове засідання 14.04.2020 у справі №904/444/20 не відбулось.
З метою виконання заходів щодо зниження небезпеки для представників сторін і населення країни в цілому, а також, з метою забезпечення прав сторін на участь в судових засіданнях, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання сторін та відкласти розгляд справи на іншу дату в межах розумних строків розгляду справ з урахуванням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 177-185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Призначити підготовче засідання на 05 травня 2020 року о 12 год. 00 хв. Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1, 2-й поверх, кабінет № 2-209.
2. Викликати у судове засідання повноважних представників учасників справи, визнавши їх явку обов`язковою.
3. Запропонувати учасникам справи подати до суду:
Відповідачам за зустрічним позовом:
- відзив на зустрічний позов протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про об`єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом;
- заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді позивача на відзив (ст. 167 Господарського процесуального кодексу України);
Учасникам:
- оригінал письмового доказу, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (надати для огляду в судове засідання);
- належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).
4. Роз`яснити учасникам справи про обов`язок повідомити суд про причини неявки та про наслідки неявки в судове засідання на виклик суду, що передбачені статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею;
- якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
- у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
5. Роз`яснити учасникам, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам ст. 161-168 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.
6. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170, 251 Господарського процесуального кодексу України.
7. Роз`яснити учасникам судового процесу наступне.
Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.
Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.
8. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz.
9. Попередити учасників справи про те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 14.04.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 та ст. 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Суддя Е.М. Бондарєв
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2020 |
Оприлюднено | 15.04.2020 |
Номер документу | 88746105 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні