Рішення

від 13.04.2020 по справі 910/791/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.04.2020Справа № 910/791/20

За позовом Приватного підприємства Будіндустрія-1 (м. Київ)

до Приватного підприємства Укрбалтбуд (м. Київ)

про стягнення 334.774,96 грн

Суддя Ващенко Т.М.

секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Будіндустрія-1 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Укрбалтбуд про стягнення 334.774,96 грн, з яких: 323.912,73 грн основного боргу, 1.065,00 грн 3% річних, 9.797,23 грн пені.

Позовні вимоги обгрунтовано невиконанням відповідачем умов Договору поставки № 19/09/26-1 від 26.09.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.20. відкрито провадження у справі № 910/791/20, з підстав, викладених в ухвалі, постановлено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Судом встановлено, що ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі отримано відповідачем 13.02.20. згідно рекомендованого повідомлення № 0103053438729 , отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/ 791/20, однак Приватне підприємство Укрбалтбуд своїм правом на подачу письмового відзиву не скористалось, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надало.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

26.09.19. між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки № 19/09/26-1 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупця будівельні матеріали, а саме: товарний бетон, гарцовку, розчин цементний, розчин вкладочний, керамзитобетон, цемент та щебінь (дали -Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити його в прядку та на умовах Договору.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 9.5 з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.20., але до повного виконання обов`язків за Договором.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з постачання товару.

За своїм змістом та правовою природою Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Постачальник зобов`язаний здійснити поставку Товару на базових умовах поставки згідно з Правилами ИНКОТЕРМС в редакції 2010 року DDP, DAP або FCA - пунктом поставки Товару є житловий комплекс по вул. Жилянській 26-28 у Голосіївському районі міста Києва. При передачі Товару Постачальник передає Покупцеві товаросупроводжувальні документи на кожну партію Товару: товарно-транспорту накладну; сертифікат або паспорт якості (пункти 3.5, 3.6 Договору).

У відповідності до наявних в матеріалах справи видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, скріплених печатками та підписами сторін, складених на виконання зобов`язань за Договором, позивачем було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 1.282.567,73 грн.

Оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо передачі Товару відповідачу докази, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов`язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Жодних заперечень з приводу отримання Товару відповідачем в порядку пункту 4.6 Договору, суду сторонами надано не було.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Покупця за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов`язань з передання Товару на суму 1.282.567,73 грн.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені до матеріалів справи видаткові та товарно-транспортні накладні є належними доказами передачі Товару відповідачу, а отже виконання позивачем своїх зобов`язань з передання Товару на суму 1.282.567,73 грн в межах Договору здійснено належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ціна на Товар та маркування, що поставляється по Договору, погоджується сторонами в рахунках-фактурах або видаткових накладних на кожну окрему поставку партії Товару. Розрахунок за Товар по Договору здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування 100% вартості Товару на підставі рахунку-фактури.

Судом враховано правову позицію, викладену в постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.08.14., про те, що згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами, або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати . Відтак, обов`язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

За таких обставин, враховуючи дату поставки партій товару за представленими до матеріалів справи видатковими та товарно-транспортними накладними, суд дійшов висновку, що строк оплати товару на суму в розмірі 1.282.567,73 грн настав в момент його прийняття відповідачем.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У відповідності до наявних в матеріалах справи доказів відповідач сплатив позивачу за Товар 958.655,00 грн.

Отже, неоплаченим залишився Товар на суму 323.912,73 грн.

Претензією № б/н від 18.12.19. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити наявну заборгованість в сумі 323.912,73 грн.

Оскільки грошові кошти від відповідача позивачу не надійшли, то вказане зумовило звернення Приватного підприємства Будіндустрія-1 з даним позовом до суду.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Твердження позивача з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані.

З огляду на вказане, борг відповідача перед позивачем за представленими до матеріалів справи документами становить 323.912,73 грн, з огляду на що вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Також позивачем пред`явлено до стягнення 1.065,00 грн 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду розмір 3% річних становить 1.065,00 грн, внаслідок чого вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Також позивачем пред`явлено до стягнення 9.797,23 грн пені.

Відповідно до п. 6.3 Договору в разі порушення Покупцем строків оплати поставленого Товару більш ніж на 21 календарний день, Постачальник має право вимагати від Покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент прострочення за кожний день затримки.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При здійснені перерахунку пені судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 9.797,23 грн, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

За викладеного в сукупності позов задовольняється судом повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Укрбалтбуд (01011, м. Київ, вул. Рибальська, б. 13; ідентифікаційний код 35533023) на користь Приватного підприємства Будіндустрія-1 (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 37-41, приміщення 7; ідентифікаційний код 34763197) 323.912 (триста двадцять три тисячі дев`ятсот дванадцять) грн 73 коп. основного боргу, 1.065 (одну тисячу шістдесят п`ять) грн 00 коп. 3% річних, 9.797 (дев`ять тисяч сімсот дев`яносто сім) грн 23 коп. пені, 5.021 (п`ять тисяч двадцять одну) грн 62 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко