Рішення

від 02.04.2020 по справі 914/2201/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2020 справа № 914/2201/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Міського комунального підприємства Миколаївводоканал

до відповідача-1 Миколаївського комунального підприємства Житлово-комунальне управління

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю А.Омега

до відповідача-3 Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

до відповідача-4 Миколаївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області

до відповідача-5 Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області

про визнання права господарського віддання та зняття арешту з транспортних засобів

за участю представників :

від позивача не з?явився

від відповідача-1 не з?явився

від відповідача-2 не з?явився

від відповідача-3 не з?явився

від відповідача-4 не з?явився

від відповідача-5 не з?явився

Суть спору : Позов заявлено Міським комунальним підприємством Миколаївводоканал до відповідача-1 Миколаївського комунального підприємства Житлово-комунальне управління , до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю А.Омега , до відповідача-3 Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, до відповідача-4 Миколаївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області та до відповідача-5 Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання права господарського віддання та зняття арешту з транспортних засобів. Зокрема позивач просить:

- визнати право господарського відання за Міським комунальним підприємством Миколаївводоканал (81600, Львівська область, місто Миколаїв, вулиця Чорновола, 1, ідентифікаційний код 03348809) на транспортні засоби (автомобілі): ГАЗ-33023, вантажопасажирський - В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску; ГАЗ 3307 НОМЕР_8 цистерна - С, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1992 року випуску; ЗІЛ 431412, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску, на які накладено арешт в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю А.Омега та Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з боржника - Миколаївського комунального підприємства Житлово-комунальне управління ;

- зняти арешт з транспортних засобів (автомобілів): ГАЗ-33023, вантажопасажирський - В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску; ГАЗ 3307 цистерна - С, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1992 року випуску; ЗІЛ 431412, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження старшим державним виконавцем ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції від 05.04.2016р. ЗВП №26343184;

- зняти арешт з транспортних засобів (автомобілів): ГАЗ-33023, вантажопасажирський - В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску; ГАЗ 3307 цистерна - С, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1992 року випуску; ЗІЛ 431412, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем Білим Андрієм Миколайовичем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 20.07.2016р. ВП №51605115.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Позивач та відповідачі явку представників в судове засідання 02.04.2020р. не забезпечили, проте суд вважає, що у справі є достатньо доказів для завершення розгляду справи по суті та ухвалення рішення. Водночас, заперечень щодо розгляду справи по суті без участі представнків сторін чи клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило.

Відпорвідач-1 позов визнав в повному обсязі, проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Відповідач-3 проти позову заперечив з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке .

Міське комунальне підприємство Миколаївводоканал набуло право господарського відання на транспортні засоби:

- ГАЗ-33023, вантажопасажирський - В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску;

- ГАЗ 3307 цистерна - С, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1992 року випуску;

- ЗІЛ 431412 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску.

Автомобіль ГАЗ 33023 вантажопасажирський - В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску був придбаний позивачем за договором купівлі-продажу №01/11 від 23.10.2007р., що укладений між ПП АІС-Захід (продавець) та МКП Миколаївводоканал (покупець), та який отримано від продавця по видатковій накладній №48 від 21.11.2007р. та акту приймання-передачі від 21.11.2007р.

Автомобіль ГАЗ 3307, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1992 року випуску було придбано позивачем за договором купівлі-продажу товаро-матеріальних цінностей №51/10/11С від 25.10.2011р., що укладений між ТзОВ БНТЕД (продавець), МКП Миколаївводоканал (покупець) та Миколаївською міською радою (інвестор), та який отримано від продавця по видатковій накладній №РН-0000137 від 04.11.2011р.

Автомобіль ЗІЛ 431412 відповідно до рішення сесії Миколаївської міської ради Львівської області від 23.12.2015р. №894 передано безоплатно на баланс МКП Миколаївводоканал , та який отримано ним по акту прийому-передачі автотранспортного засобу від 27.12.2005р.

Відповідно до рішення Миколаївської міської ради Львівської області від 09.11.2012р. №816 вирішено вилучити з повного господарського відання Міського комунального підприємства Миколаївводоканал та передати в повне господарське відання Миколаївського комунального підприємства Житлово-комунальне управління такі транспортні засоби:

- ГАЗ-33023, вантажопасажирський, 2007 року випуску;

- ГАЗ 3307 КО 503 В, 1992 року випуску;

- ЗІЛ 431412, 1988 року випуску;

- екскаватор Борекс 2102, 2007 року випуску.

Передання транспортних засобів здійснено відповідно до актів приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів від 31.12.2012р.

29.03.2013р. МКП "Житлово-комунальне управління" зареєструвало в Стрийському ВРЕР ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області транспортні засоби, що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів від 29.03.2013р. долучених до матеріалів справи.

В подальшому, відповідно до рішення Миколаївської міської ради Львівської області від 15.08.2014р. №1308 вказані транспортні засоби вилучено із повного господарського відання МКП Житлово-комунальне управління та передано на баланс Миколаївської міської ради, після чого передано в повне господарське відання МКП Миколаївводоканал .

Передання транспортних засобів в повне господарське відання МКП Миколаївводоканал здійснено відповідно до актів приймання-передачі основних засобів від 29.08.2014р.

Однак, як зазначає позивач, перереєстрація вказаних транспортних засобів за Міським комунальним підприємством Миколаївводоканал на праві повного господарського відання не відбулась.

Як зазначено у позовній заяві, при зверненні Міського комунального підприємства Миколаївводоканал до Територіального сервісного центру 4645 (місто Стрий, вулиця Коссака, 11) МВС України про переєстрацію транспортних засобів з обліку за Миколаївським комунальним підприємством Житлово-комунальне управління на облік за МКП Миколаївводоканал , позивачу було відмовлено у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження від 05.04.2016р. ВП№26343184.

Так, 05.04.2016р. старшим державним виконавцем ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ЄДРВП №26343184, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, якою накладено арешт на все майно МКП "Житлово-комунальне управління" в межах суми звернення стягнення: 2097851,82 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Як вбачається із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №51475748 від 15.02.2017р. щодо МКП "Житлово-комунальне управління", запис про вказане обтяження внесено до державного реєстру 08.04.2016р. за номером 15774903 (запис-4).

Крім того, 20.07.2016р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, при примусовому виконанні наказу №914/4121/15 від 19.05.2016р. про стягнення з МКП "Житлово-комунальне управління" на користь ТОВ "А.Омега" 2617057,54 грн. - основного боргу, 336345,66 грн. - пені, 69262,40грн. - 3% річних та 1046823,02 грн. - інфляційних втрат, 61042,33грн. - судового збору, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №51605115, якою накладено арешт на все майно МКП "Житлово-комунальне управління" у межах суми звернення стягнення: 4130530,95 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Як вбачається із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №51475748 від 15.02.2017р. щодо МКП "Житлово-комунальне управління", запис про вказане обтяження внесено до державного реєстру 20.07.2016р. за номером 15905505 (запис-5).

Позивач звернувся із заявою від 22.02.2017р. №50 до Миколаївського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області про зняття на підставі ч.3 статті ст.59 ЗУ Про виконавче провадження арешту із вказаних автомобілів, зазначаючи при цьому, що транспортні засоби відповідно до рішення Миколаївської міської ради Львівської області від 15.08.2014р. №1308 належать на праві повного господарського відання МКП Миколаївводоканал , а не МКП Житлово-комунальне управління .

У листі-відповіді від 24.02.2017р. №01-40/716 Миколаївський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області зазначено, що в даному випадку немає підстав для зняття арешту з транспортних засобів, оскільки у Миколаївського комунального підприємства Житлово-комунальне управління існує заборгованість перед державою та юридичними особами.

15.03.2017р. позивач звернувся із заявою від №71 до начальника ГТУЮ у Львівської області з приводу відмови Миколаївським РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області зняти арешт з транспортних засобів.

Листом від 04.04.2017р. Управління ДВС ГТУЮ у Львівської області №97/0/6-17 позивача повідомлено, що стаття 59 ЗУ Про виконавче провадження передбачає випадки у відповідності до яких державним виконавцем знімається арешт з майна (коштів) боржника, а також повідомлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Крім того у вказаному листі зазначено, що МКП Миколаївводоканал не є стороною виконавчого провадження і вичерпна інформація про хід виконання рішення суду може бути надана у випадку належно оформлених документів про представництво інтересів сторін виконавчого провадження.

10.07.2017р. позивач звернувся із листом №237 до начальника Управління ДВС ГТУЮ у Львівської області та начальника Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області про зняття арешту з транспортних засобів, зазначаючи при цьому, що транспортні засоби відповідно до рішення Миколаївської міської ради Львівської області від 15.08.2014р. №1308 належать на праві повного господарського відання МКП Миколаївводоканал , а не МКП Житлово-комунальне управління .

Однак, листом від 14.07.2017 №В-9/8130 начальником Відділу ПВР УДВС управління ДВС ГТУЮ у Львівській області повідомлено про відсутність правових підстав для зняття арешту з майна, а також про те, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належіть їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як зазначає позивач у позовній заяві, реєстрація транспортних засобів у відповідних реєстраційних органах не є підставою набуття права господарського відання (власності) на них, а тому враховуючи, що транспортні засоби відповідно до рішення Миколаївської міської ради Львівської області від 15.08.2014 року №1308 належать на праві повного господарського відання Міському комунальному підприємству Миколаївводоканал , то в даному випадку відсутні підстави для накладення на них арешту у зв?язку з наявністю заборгованості у МКП Житлово-комунальне управління .

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить:

- визнати право господарського відання за Міським комунальним підприємством Миколаївводоканал (81600, Львівська область, місто Миколаїв, вулиця Чорновола, 1, ідентифікаційний код 03348809) на транспортні засоби (автомобілі): ГАЗ-33023, вантажопасажирський - В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску; ГАЗ 3307 НОМЕР_8 цистерна - С, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1992 року випуску; ЗІЛ 431412 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску, на які накладено арешт в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю А.Омега та Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з боржника - Миколаївського комунального підприємства Житлово-комунальне управління ;

- зняти арешт з транспортних засобів (автомобілів): ГАЗ-33023, вантажопасажирський - В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску; ГАЗ 3307 цистерна - С, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1992 року випуску; ЗІЛ 431412, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження старшим державним виконавцем ОСОБА_2 Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції від 05.04.2016р. ЗВП №26343184;

- зняти арешт з транспортних засобів (автомобілів): ГАЗ-33023, вантажопасажирський - В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску; ГАЗ 3307 цистерна - С, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1992 року випуску; ЗІЛ 431412, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем Білим Андрієм Миколайовичем Відділу примусових виконань управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 20.07.2016р. ВП №51605115.

Відповідач-1 подав заяву про визнання позову, в якій зазначено, що відповідно до рішення Миколаївської міської ради Львівської області від 15.08.2014р. за №1308 та актів приймання-передачі основних засобів від 29.08.2014р. транспортні засоби були повернуті Міському комунальному підприємству Миколаївводоканал на праві господарського відання.

Крім того, у поданій заяві відповідач-1 зазначає, що між Миколаївським комунальним підприємством Житлово-комунальне управління та Міським комунальним підприємством Миколаївводоканал жодні договори щодо придбання вказаних автотранспортних засобів не укладалися.

З врахуванням наведеного відпорвідач-1 позов визнав в повному обсязі, проти задоволення позовних вимог Міського комунального підприємства Миколаївводоканал не заперечив.

Відповідач-3 проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву. Зокрема, ГУ ДФС у Львівській області зазначає, що за час здійснення діяльності у Миколаївського комунального підприємства Житлово-комунальне управління (ідентифікаційний код 05759646) виник податковий борг з 14.07.2015р. по 16.03.2018р. перед бюджетом, який станом на 17.05.2018р. становить 3512102,20 грн.

Як зазначено у відзиві на позовну заяву, описане майно було передане у податкову заставу, про що свідчать витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого та нерухомого майна.

У зв`язку з тим, що платник податків - Миколаївське комунальне підприємство Житлово-комунальне управління не вжило жодних заходів для погашення податкових зобов`язань, відповідач-3 заперечив проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 статті 24 Господарського кодексу України передбачено, що управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Відповідно до частини 2 статті 24 Господарського кодексу України, правовий статус окремого суб`єкта господарювання у комунальному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Відносини органів управління між зазначеними суб`єктами у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах.

Згідно з частиною 3 статті 24 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання комунального сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб`єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Частинами 1 та 2 статті 78 Господарського кодексу України визначено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 78 Господарського кодексу України, майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою. Статутний капітал комунального унітарного підприємства підлягає сплаті до закінчення першого року з дня державної реєстрації такого підприємства.

Як вбачається із пунктів 1.1. та 1.2. Статуту позивача, Міське комунальне підприємство Миколаївводоканал (надалі - підприємство) - самостійний суб`єкт господарювання, створений органом місцевого самоврядування в особі Миколаївської міської ради Львівської області (далі - Засновник ) в розпорядчому порядку на підставі рішення Миколаївської міської ради від 30.05.2002 року за №11 шляхом реорганізації Миколаївського ВРУЖКГ на базі відокремленої частини комунальної власності і виступає його правонаступником. Підприємство засноване на власності територіальної громади міста Миколаєва. Відповідно до способу є унітарним та комерційним.

Відповідно до частини 1 статті 133 Господарського кодексу України, основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 134 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом. Правовий режим власності та правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Частиною 1 статті 136 Господарського кодексу України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до частини 4 статті 136 Господарського кодексу України, щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Як встановлено судом, рішенням Миколаївської міської ради Львівської області від 15.08.2014р. №1308 транспортні засоби вилучено, а саме: ГАЗ-33023, вантажопасажирський - В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску; ГАЗ 3307 НОМЕР_8 цистерна - С, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1992 року випуску; ЗІЛ 431412 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску, передано в повне господарське відання МКП Миколаївводоканал .

Факт передання вказаних транспортних засобів в повне господарське відання МКП Миколаївводоканал на підставі рішення Миколаївської міської ради Львівської області від 15.08.2014р. №1308 підтверджується актами приймання-передачі основних засобів від 29.08.2014р.

Відповідно до статті 34 Закону України Про дорожній рух , державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлюється "Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (далі - Порядок №1388).

Цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Пунктом 3 Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Згідно з пунктом 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Відповідно до пункту 8 Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.03.2013р. транспортні засоби були зареєстровані в Стрийському ВРЕР ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області за МКП "Житлово-комунальне управління", що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів від 29.03.2013р.

Доказів в підтвердження скасування реєстрації, зняття з обліку спірних транспортних засобів, доказів в підтвердження відсутності підстав проведеної державної реєстрації спірних транспортних засобів за МКП "Житлово-комунальне управління" суду не надано.

Також позивачем не надано доказів в підтвердження здійснення державної реєстрації спірних транспортних засобів за Міським комунальним підприємством "Миколаївводоканал", зокрема станом на час накладення спірного арешту на майно.

Однак, не здійснення державної реєстрації транспортних засобів за позивачем, навіть якщо це відбулось у зв`язку з неналежним виконанням обов`язку позивача щодо вчинення дій пов`язаних з державною реєстрацією, не свідчить про відсутність у нього права господарського відання, адже сама державна реєстрація права по своїй суті не породжує права власності (права господарського відання), а лише є підтвердженням та визнанням державою факту набуття такого права, за умови звернення особи у порядку встановленому законом.

Тобто, суд вважає, що недотримання обов`язку власника транспортного засобу зареєструвати належні йому транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, як це передбачено у статті 34 Закону України Про дорожній рух , не може бути підставою для позбавлення особи права власності (господарського відання).

Згідно частини 4 статті 136 Господарського кодексу України, щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За приписами процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Тобто, учасники справи - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник).

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

Вищенаведена позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13 травня 2019 р. N 905/494/18.

З матеріалів справи вбачається, що як Державна виконавча служба так і ГУ ДФС у Львівській області фактично не визнає за позивачем права господарського відання чи права здійснювати правомочності власника.

Так, у листі-відповіді від 24.02.2017р. №01-40/716 Миколаївський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області зазначено, що немає підстав для зняття арешту з транспортних засобів, оскільки у Миколаївського комунального підприємства Житлово-комунальне управління (відповідача-1) існує заборгованість перед державою та юридичними особами.

Листом від 04.04.2017р. Управління ДВС ГТУЮ у Львівської області №97/0/6-17 позивача повідомлено, що стаття 59 ЗУ Про виконавче провадження передбачає випадки у відповідності до яких державним виконавцем знімається арешт з майна (коштів) боржника, а також повідомлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Також, листом від 14.07.2017 №В-9/8130 начальником Відділу ПВР УДВС управління ДВС ГТУЮ у Львівській області повідомлено про відсутність правових підстав для зняття арешту з майна, а також про те, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належіть їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

ГУ ДФС у Львівській області заперечуючи проти позову зазначає, що за час здійснення діяльності у Миколаївського комунального підприємства Житлово-комунальне управління (відповідач-1) виник податковий борг з 14.07.2015р. по 16.03.2018р. перед бюджетом, який станом на 17.05.2018р. становить 3512102,20 грн. За твердженням відповідача-3, спірне майно було описано та передане у податкову заставу, про що свідчать витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого та нерухомого майна. Також, як зазначає відповідач-3, у зв`язку з тим, що платник податків - Миколаївське комунальне підприємство Житлово-комунальне управління не вжило жодних заходів для погашення податкових зобов`язань, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Суд звертає увагу відповідача-3, що за вищенаведених обставин заборгованість перед бюджетом виникла не у позивача, а в Миколаївського комунального підприємства Житлово-комунальне управління . Підстав для погашення заборгованості відповідача-1 за рахунок майна позивача судом не встановлено. Слід зазначити, що для забезпечення реального виконання рішення, в силу приписів ч.1 ст.56 ЗУ Про виконавче провадження , застосовується арешт майна (коштів) саме боржника. Законодавець надав виконавцеві право звернення стягнення на майно, яке перебуває у інших осіб, за умови, що це майно належить боржнику (ч.1 ст. 53 ЗУ Про виконавче провадження ).

Частиною 1 статті 59 ЗУ Про виконавче провадження передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З вищенаведених приписів ЗУ Про виконавче провадження вбачається, що зняття арешту за рішенням суду здійснюється за умови визнання права власності (господарського відання) на майно.

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах (п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження").

Таким чином, оскільки факт набуття права господарського відання на транспортні засоби на позивачем підтверджується матеріалами справи, зважаючи на те, що виконавчою службою після набуття такого права позивачем було накладено арешт на вказані транспортні засоби, як на майно іншої особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права господарського відання на ці транспортні засоби, а також для зняття з них арешту.

Щодо заперечень ГУ ДФС у Львівській області, які викладені у відзиві на позовну заяву, суд зазначає таке.

Як вбачається із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №51475748 від 15.02.2017р. щодо МКП "Житлово-комунальне управління" було внесено запис-3 (№15567199 від 06.11.2015р.): публічне обтяження, податкова застава, об`єкт обтяження: майно платника податків згідно акту опису майна від 02.11.2015р.

Згідно акту опису майна від 02.11.2015р., на підставі рішення начальника (заступника начальника) Миколаївської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 11.04.2014р. №6 про опис майна у податкову заставу платника податків - МКП "Житлово-комунальне управління" (ідентифікаційний код 05759646) проведено опис такого майна:

- МАЗ 533702 (сміттєвоз контейнерний СКЗ-16), 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

- МАЗ 5337 А2 (спеціалізований вантажний піскорозкидач), 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 .

Водночас, із долученого витягу та поданих документів не вбачається про включення спірних транспортних засобів ГАЗ-33023, вантажопасажирський - В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; ГАЗ 3307, цистерна-С, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; ЗІЛ-431412, цистерна харчова, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску до транспортних засобів, які знаходяться в податковій заставі.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку позов задовольнити в повному обсязі.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3842,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2654 від 22.10.2019р. на суму 1921,00 грн. та №2655 від 22.10.2019р. на суму 1921,00 грн.

Згідно з пунктом частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що даний спір виник внаслідок неправильних дій позивача, оскільки після передачі спірних транспортних засобів в його повне господарське відання, йому належало вчинити дії щодо держаної реєстрації цього майна. Суд вважає, що за умови проведення такої державної реєстрації у відповідності до вимог законодавства, спору б не виникало.

Таким чином, керуючись частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору покласти на позивача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій позивача.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити.

2 . Визнати право господарського відання за Міським комунальним підприємством Миколаївводоканал (81600, Львівська область, місто Миколаїв, вулиця Чорновола, будинок 1, ідентифікаційний код 03348809) на транспортні засоби (автомобілі): ГАЗ-33023, вантажопасажирський - В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску; ГАЗ 3307, цистерна - С, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1992 року випуску; ЗІЛ 431412, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску, на які накладено арешт в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю А.Омега (ідентифікаційний код 30123825) та Миколаївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області (ідентифікаційний код 38663728) для забезпечення виконання рішення боржником - Миколаївським комунальним підприємством Житлово-комунальне управління (ідентифікаційний код 05759646).

3 . Зняти арешт з транспортних засобів (автомобілів): ГАЗ-33023, вантажопасажирський - В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску; ГАЗ 3307, цистерна - С, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1992 року випуску; ЗІЛ 431412, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження старшим державним виконавцем ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції від 05.04.2016р. ЗВП №26343184;

Стягувач - Міське комунальне підприємство Миколаївводоканал (81600, Львівська область, місто Миколаїв, вулиця Чорновола, будинок 1, ідентифікаційний код 03348809).

Боржник - Миколаївський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (81600, Львівська обл., Миколаївський район, місто Миколаїв, вулиця Шептицького, будинок 9, ідентифікаційний код 35048088).

4 . Зняти арешт з транспортних засобів (автомобілів): ГАЗ-33023, вантажопасажирський - В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску; ГАЗ 3307, цистерна - С, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1992 року випуску; ЗІЛ 431412, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем Білим Андрієм Миколайовичем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 20.07.2016р. ВП №51605115.

Стягувач - Міське комунальне підприємство Миколаївводоканал (81600, Львівська область, місто Миколаїв, вулиця Чорновола, будинок 1, ідентифікаційний код 03348809).

Боржник - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79000, Львівська обл., місто Львів, Площа Шашкевича, будинок 1, ідентифікаційний код 34942940).

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.04.2020р.

Суддя Петрашко М.М.