Ухвала

від 07.04.2020 по справі 686/1072/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 квітня 2020 року

м. Київ

справа №686/1072/15-ц

провадження №61-5113ск20

Верховний Суд у складі суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2019 року та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 лютого 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Арсенал-Центр , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватне підприємство Фасад , фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ Арсенал-Центр , про захист прав споживача, в обґрунтування якого зазначав, що 29 листопада 2007 року він придбав в магазині ПП Фасад металочерепицю суму 9449,15 грн. 20 березня 2008 року ним в магазині ПП Фасад через приватного підприємця ОСОБА_2 придбано ще 194,52 кв.м. металочерепиці на суму 10154,77 грн. Придбаною металочерепицею виробництва ТОВ Арсенал-Центр він покрив дах житлового будинку, що знаходиться в смт. Стара Ушиця Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Однак через шість років металочерепиця на даху змінила свій колір, на ній місцями відстала фарба. Враховуючи, що дані обставини трапились в період дії гарантійного строку наданого виробником ТОВ Арсенал-Центр , ним 20 травня 2014 року було направлено письмову претензію ПП Фасад з проханням замінити неякісну металочерепицю, яка не була задоволена. 16 січня 2015 року на його звернення до ПП Фасад він отримав відповідь про те, що на дату звернення вартість даного виду металочерепиці виробництва ТОВ Арсенал-Центр становить 117 грн. за 1 кв.м., відтак враховуючи обов`язок виробника товару сплатити неустойку за кожен день прострочення заміни неякісного товару на якісний, просив стягнути з ТОВ Арсенал-Центр 102 004,25 грн неустойки за період з 20 травня 2014 року до 16 січня 2018 року, а також зобов`язати виробника замінити неякісну металочерепицю на якісну.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2019 року з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2019 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11 лютого 2020 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2019 року залишено без змін, а додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2019 року - скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким стягнуто з позивача на корить відповідача витрати на проведення судово-будівельної експертизи.

13 березня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2019 року та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

В пункті 8 статті 129 Конституції України зазначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік станом на 01 січня 2020 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.

Зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що у даній справі позивачем заявлена ціна позову у розмірі 102 004,25 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102*100=210 200).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З цього приводу скаржник зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 24 червня 2019 року у справі №185/3592/18-ц, оскільки суди не встановили, що відповідачем було продано позивачу товар неналежної якості, відповідачем не було доведено факт виникнення недоліків товару внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Однак, правовий висновок, викладений у вищенаведеній постанові не може бути застосований у даній справі, оскільки ці дві справи не є аналогічними за складом цивільних правовідносин, що склалися.

У даній справі суди вказали, що позивачем не надано належних і допустимих доказів щодо того, що саме ТОВ Арсенал-Центр є виробником металочерепиці, придбаної ним у продавців, і що саме металочерепицею виробленою ТОВ Арсенал-Центр позивачем облаштовано дах будинку. Мотивувальні частини оскаржуваних судових рішень містять детальний аналіз доказів у справі (наданих відповідачем актів, звітів, висновків експертизи, проведеної за заяво відповідача), на підставі яких суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог. Натомість, у справі, в ході касаційного перегляду якої Верховним Судом був наданий правовий висновок, на який посилається скаржник, позовні вимоги щодо придбання позивачем товару неналежної якості були задоволені на підставі того, що відповідач не надав жодних доказів на спростування заявлених позивачем позовних вимог. А відтак, невідповідність судових рішень судів першої інстанції вищевказаній постанові Верховного Суду не є підставою для перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених у малозначній справі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Зазначена справа є справою малозначною в силу закону та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

З урахуванням вищенаведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2019 року та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 лютого 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Арсенал-Центр , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватне підприємство Фасад , фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про захист прав споживача.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді А. А. Калараш

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик