Справа № 362/583/20
Провадження № 1-в/362/139/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2020 року слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву директора ПП «Лабаз» про роз`яснення ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.01.2020 року про накладення арешту
в с т а н о в и в :
10.04.2020 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернувся директор ПП «Лабаз» ОСОБА_3 з заявою про роз`яснення ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.01.2020 року про накладення арешту на нерухоме майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в провадженні СВ Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110140000246 від 25.01.2020 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що у Васильківському міськрайонному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебувають матеріали виконавчого провадження 58611289 з примусового виконання виконавчого листа Васильківського міськрайонного суду Київської області № 2/1008/12 від 04.09.2012 про стягнення із ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_5 боргу в розмірі 163600,00 грн. Крім того, встановлено, що в рамках даного виконавчого провадження державним виконавцем передано на реалізацію на електронних торгах нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , яке не належить боржнику, а належить на праві приватної власності ПП «Лабаз» відповідно до свідоцтва про право власності від 02.03.2015 року (індексний номер 34381472).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.01.2020 року задоволено клопотання заступника начальника СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 , накладено арешт на нерухоме майно нежитлову будівлю, зерносклад реєстраційний номер НОМЕР_1 , загальною площею 791 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_4 ; накладено арешт на нерухоме майно нежитлову будівлю, торгівельний комплекс реєстраційний номер 34381472, загальною площею 617 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ПП «Лабаз».
Разом з тим, заявнику з тексту ухвали Васильківського міськрайонногосуду Київськоїобласті від31.01.2020року не зрозуміло, чи передбачає дана ухвала заборону прийняття державним виконавцем постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та складання акту відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», які є підставою для оформлення права власності на зазначене в ухвалі майно за стягувачем.
Заслухавши представника ПП «Лабаз», який підтримав клопотання, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
В провадженні СВ Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110140000246 від 25.01.2020 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що у Васильківському міськрайонному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебувають матеріали виконавчого провадження 58611289 з примусового виконання виконавчого листа Васильківського міськрайонного суду Київської області № 2/1008/12 від 04.09.2012 про стягнення із ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_5 боргу в розмірі 163600,00 грн.
Крім того, встановлено, що в рамках даного виконавчого провадження державним виконавцем передано на реалізацію на електронних торгах нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 , яке не належить боржнику, а належить на праві приватної власності ПП «Лабаз» відповідно до свідоцтва про право власностівід 02.03.2015 (індексний номер 34381472).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.01.2020 року задоволено клопотання заступника начальника СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 , накладено арешт на нерухоме майно нежитлову будівлю, зерносклад реєстраційний номер НОМЕР_1 , загальною площею 791 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_4 ; накладено арешт на нерухоме майно нежитлову будівлю, торгівельний комплекс реєстраційний номер 34381472, загальною площею 617 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ПП «Лабаз».
Необхідність у накладенні арешту пов`язана з метою забезпечення збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні у відповідності до п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України.
Разом з тим,станом на сьогоднішній день, в рамках виконавчого провадження державний виконавець має намір прийняти постанову про передачу нерухомого майна нежитлової будівлі, зерносклад загальною площею 791 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 стягувачу ОСОБА_7 в рахунок погашення боргу, в наслідок чого фактично відбудеться відчуження майна, на яке накладено арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.1 ст.380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Відповідно до статті 307 КПК України, рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування є виключно ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Статтею 21 КПК України передбачено, що вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Відповідно до вимог ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
Роз`яснюючи ухвалу слідчого судді, суд не вправі змінювати зміст ухвали або роз`яснювати мотиви прийняття рішення слідчим суддею при постановлені ухвали, тобто немає права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред`являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у ст. 372 КПК України.
Згідно з положеннями ст.13 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини також вказав, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
З рішення Європейського суду в справі «Пронина проти України» від 18 липня 2006 року вбачається, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Оскільки, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі тертім особам, відчуження, разом з тим, в наслідок прийняття будь-якою особою постанови про передачу нерухомого майна нежитлової будівлі, зерносклад загальною площею 791 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 стягувачу ОСОБА_7 в рахунок погашення боргу, фактично відбудеться відчуження майна, на яке накладено арешт. Тобто, мета накладення арешту не буде досягнута.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне роз`яснити, що ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.01.2020 року передбачає передбачає заборону відчуження, розпорядження та/або користування майном, а також вчинення будь-яких дій та прийняття будь-якимиособамирішень щодо майна нежитлової будівлі, зерносклад загальною площею 791 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 .
На підставівикладеного і керуючись ст. ст.131,380 КПК України-
У Х В А Л И В:
Заявузадовольнити.
Роз`яснити ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.01.2020 року таким чином, що дана ухвала передбачає заборону відчуження, розпорядження та/або користування майном, а також вчинення будь-яких дій та прийняття будь-якимиособамирішень щодо майна нежитлової будівлі, зерносклад загальною площею 791 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Васильківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2020 |
Оприлюднено | 08.02.2023 |
Номер документу | 88752159 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях |
Кримінальне
Васильківський міськрайонний суд Київської області
Ковбель М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні