Рішення

від 09.04.2020 по справі 428/171/20

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/171/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренка К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Геленіум 2019 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним попереднього договору, стягнення грошових коштів та відшкодування заподіяної моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Геленіум 2019 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним попереднього договору, стягнення грошових коштів та відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що нею було прочитано оголошення про продаж автомобіля марки Chevrolet Orlando , 2015 р.в., в якому також було зазначено, що при внесенні від 30 до 50 відсотків вартості автомобіля надається безпроцентний кредит до трьох років. Ціна автомобіля була вказана в сумі 186000 грн. Позивач зателефонувала за номером телефону, який був вказаний у оголошенні, жінка на ім`я ОСОБА_3 підтвердила інформацію, зазначену в оголошенні та повідомила, що для оформлення договору купівлі-продажу автомобіля необхідно приїхати в м. Павлоград до офісу ТОВ Геленіум 2019 . 29.11.2019 позивач приїхала до офісу разом зі своїм братом, там ОСОБА_3 виписала їй квитанцію на оплату 95000 грн. за автомобіль та повідомила, що після оплати вказаної суми позивачу віддадуть автомобіль Chevrolet Orlando . Після отримання автомобіля, на залишок недосплаченої суми в розмірі 72000 грн. буде оформлено кредит. Позивач оплатила, вказану в квитанції суму, та повернулася в офіс. Попередній договір №9825 від 29.11.2019 вже був підписаний ТОВ Геленіум 2019 та у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 поспішала на обід, позивач не встигла прочитати договір і підписала його. ОСОБА_3 сказала їй чекати автомобіль біля офісу та пішла, обіцяючи повернутися після обіду. Вона так і не повернулася, телефон був відключений. Позивач зателефонувала чоловіку, який повинен був підігнати автомобіль, останній повідомив про перешкоди та сказав, що автомобіль безкоштовно доставлять у м. Сєвєродонецьк. Позивач звернулася до відповідача ТОВ Геленіум 2019 з вимогою про повернення грошових коштів. 11.12.2019 позивачу зателефонувала головний бухгалтер ТОВ Геленіум 2019 та попросила реквізити, на яку можна повернути грошові кошти в сумі 95000 грн. До теперішнього часу грошові кошти не повернені та автомобіль позивач не отримала та, ознайомившись з попереднім договором, зрозуміла, що її ошукали. В договорі був вказаний автосалон Геленіум 2019 , а за квитанцією грошові кошти в сумі 95000 грн. позивачем були сплачені на рахунок відповідача ФОП ОСОБА_2 . Вказаними діями відповідачів позивачу було спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює у 100000 грн. Позивач відкладала кошти на придбання автомобіля декілька років. Не отримавши ані автомобіля, ані грошей, позивач зазнала сильних душевних хвилювань. Два тижні вона не могла спати та спілкуватися з близькими людьми, стан її здоров`я значно погіршився. У зв`язку з викладеним, позивач звернулася з даним позовом до суду та просить визнати недійсним попередній договір № 9825 від 29.11.2019, стягнути з відповідачів суму переведених позивачем грошових коштів в розмірі 95000 грн., комісію в сумі 1140 грн. та заподіяну моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

1.2. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача ТОВ Геленіум 2019 та відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про причину неявки суд не повідомили, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином (ч. 4 ст. 130, ч. 1 ст. 131 ЦПК України). Заяви про розгляд справи без їх участі до суду не надходили, відзиви на позов від відповідачів також не надходили. Всі надіслані відповідачам повістки були повернуті до суду з поміткою про те, що адресати відсутні за вказаними адресами.

1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи за відсутності відповідачів. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідачів, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. 29.11.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Геленіум 2019 в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 9825 (далі - Договір).

Відповідно до Договору ціна - вартість, яка складається з ревардінгового платежу та викупної вартості. Ревардінговий платіж - грошова сума, яка оплачується на рахунок продавця покупцем на підтвердження намірів останнього укласти Основний договір та є оплатою за комплекс заходів, проведених відповідно до п. 2.5. цього договору. Викупна вартість - сума, за яку покупець придбаває у власність транспортний засіб за укладеним Основним договором без урахування ревардінгового платежу. Предмет Основного договору - транспортний засіб, зазначений у цьому договорі.

Згідно з п. 2.1 Договору сторони зобов`язуються в майбутньому укласти і належним чином оформити Основний договір на умовах, в порядку та строки, визначені цим договором, за яким покупець зобов`язується сплатити викупну вартість та отримати від продавця транспортний засіб. Продавець зобов`язується придбати та передати покупцю транспортний засіб у власність.

Відповідно до п. 2.2 Договору транспортний засіб має наступні ідентифікаційні ознаки: транспортний засіб - легкове авто, марка - Chevrolet, модель - Orlando, рік випуску - 2015, знаряддя - коробка АТ, колір білий, комплектація LT2; інші характеристики - зимня резина у подарунок.

З п. 2.5 Договору вбачається, що комплексом заходів, за який сплачується ревардінговий платіж, є консультація.

З п. 4.1 Договору вбачається, що сторони домовились укласти Основний договір з урахуванням таких істотних умов: 4.1.1 Предмет Основного договору: продавець зобов`язується продати, а покупець купити транспортний засіб за 167000 грн. 4.1.2 Право власності на транспортний засіб переходить покупцю з моменту сплати ціни. 4.1.3. Транспортний засіб передається покупцю з моменту сплати у позовному обсязі ціни після укладення Основного договору, якщо сторони не домовляться про інше при укладенні Основного договору. Покупець сплачує викупну вартість у розмірі 100 % від вартості транспортного засобу, що складає 95000 грн.

Відповідно до копії квитанції №N1DVR4161M від 29.11.2019 ОСОБА_1 перерахувала на рахунок ФОП ОСОБА_2 в якості оплати за договором №9825 від 29.11.2019 грошові кошти в сумі 95000 грн.

Згідно з копією квитанції №N1DVR4161К від 29.11.2019 ОСОБА_1 сплатила комісію за переказ готівки без відкриття рахунку на користь отримувача ПАТ Райффайзен банк Аваль згідно тарифів банку 1140 грн.

3. Релевантні джерела права

3.1. Частинами 1, 3 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В силу ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Згідно із статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

3.2. Відповідно до ч. 2, п. п. 3, 10 ч. 3, абз. 1 ч. 4, ч. ч. 6 - 8 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Як вбачається зі ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів нечесна підприємницька практика забороняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що забороняються як такі, що вводять в оману, зокрема, недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення).

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

У пункті 4 ч. 1 ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

3.3. Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів , при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч .2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Суд зазначає, що згідно з Попереднім договором купівлі-продажу транспортного засобу № 9825 від 29.11.2019, сторони зобов`язалися укласти Основний договір протягом 10 робочих днів за умови сплати покупцем у повному обсязі ревардінгового платежу (п. 7.1). Розмір ревардінгового платежу складає 10% від ціни.

Крім того, позивачем була сплачена викупна вартість у сумі 95000 грн., яка насправді за умовами договору не є ціною транспортного засобу (п. 4.1.3). Підпунктом а п. 4.1.1 Договору передбачено, що продавець зобов`язується продати, а покупець купити транспортний засіб за 167000 грн.

Також, в п. 7.3 Договору передбачено, що про придбання транспортного засобу продавець зобов`язується повідомити покупця у письмовому вигляді у триденний термін з моменту придбання такого транспортного засобу. Строк, протягом якого продавець зобов`язується придбати транспортний засіб у офіційних дилерів або дистриб`юторів для його відчуження покупцеві за основним договором, Попереднім договором не передбачений. Відсутність конкретної дати надає право продавцю на власний розсуд визначати необмежені строки придбання автомобіля, що ставить позивача, як покупця у невигідні умови. Також, Попередній договір не передбачає відповідальності продавця за порушення умов Попереднього договору, що є обмеженням прав споживача. Суд вважає, що спірним договором фактично забезпечено захист інтересів лише продавця, а це свідчить про очевидну диспропорцію між правами та обов`язками сторін.

Вказані обставини свідчать про нечесну підприємницьку практику з боку відповідача ТОВ Геленіум 2019 , оскільки позивача при укладенні Попереднього договору було введено в оману шляхом надання їй нечіткої та двозначної інформації щодо умов договору в частині строків придбання автомобіля та його ціни.

З огляду на викладене, суд вважає доцільним розцінювати дії ТОВ Геленіум 2019 у даному випадку, як прояв нечесної підприємницької практики, результатом якої стало укладення оспорюваного правочину, висновку про недійсність якого в цілому дійшов суд.

4.2. Відповідно до копії квитанції №N1DVR4161M від 29.11.2019 ОСОБА_1 перерахувала на рахунок ФОП ОСОБА_2 в якості оплати за договором №9825 від 29.11.2019 грошові кошти в сумі 95000 грн.

ФОП ОСОБА_2 не є стороною договору, укладеного між позивачем та ТОВ Геленіум 2019 , а отже отримані ним кошти є такими, що отримані без достатніх правових підстав. Доказів на користь протилежного суду надано не було. При цьому, оспорюваний договір визнано судом недійсним. Отже, перераховані на користь ФОП ОСОБА_2 грошові кошти, на думку суду, є такими, що отримані ним безпідставно.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь позивача грошових коштів у розмірі 95000 грн., сплачених за попереднім договором купівлі-продажу транспортного засобу № 9825 від 29.11.2019.

4.3. Підстав для стягнення з ТОВ Геленіум 2019 грошових коштів в сумі 95000 грн. судом не виявлено, адже позивач не сплачувала на користь вказаного товариства ці кошти.

Також, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на користь позивача комісії за переказ готівки без відкриття рахунку, адже вказана комісія була сплачена позивачем на користь ПАТ Райффайзен банк Аваль , яке не є учасником цієї справи та взяло комісію з позивача за надання банківських послуг.

4.4. Посилання позивача на постанови Верховного Суду України у справах № 6-2766цс15 та № 6-1551цс16 є неспроможними, адже спірний договір не є договором найму транспортного засобу.

4.5. Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000 грн., то суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні, адже позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо наявності спричиненої їй моральної шкоди внаслідок вчинення недійсного правочину. Позивач посилається на те, що у неї підвищився тиск, вона була змушена відвідувати лікарню, проте позивачем не надано медичних документів, які б свідчили про погіршення стану здоров`я позивача або про наявність душевних хвилювань, а також не вказано з чого саме виходила позивач при визначенні цього розміру шкоди.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов ОСОБА_1 містить кілька вимог майнового та немайнового характеру, але судом даний позов задоволено частково: визнаний недійсним попередній довір, укладений з одним із відповідачів, та стягнуто з іншого відповідача 95000 грн., сплачених за цим Договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

До суду позивач звернулася засобами поштового зв`язку 28.12.2019, а тому розмір судового збору має обчислюватися за ставками, які були чинними станом на 28.12.2019.

Таким чином, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача ТОВ Геленіум 2019 на користь держави підлягає стягненню судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 768,40 грн., а з відповідача ФОП ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 950 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Геленіум 2019 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним попереднього договору, стягнення грошових коштів та відшкодування заподіяної моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недійсним попередній договір № 9825 від 29.11.2019, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Геленіум 2019 .

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , грошові кошти в сумі 95000 (дев`яносто п`ять тисяч) грн.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Геленіум 2019 , код ЄДРПОУ 43280423, місцезнаходження: Україна, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Ювілейна, буд. 1-Д, оф. 215, на користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (судовий збір).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 950 (дев`ятсот п`ятдесят) грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (судовий збір).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Д.Б. Баронін