Рішення

від 05.03.2020 по справі 616/636/19

ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 616/636/19

Провадження № 2/616/18/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

„05" березня 2020 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ЛОГВІНОВОЇ М.В.

представника позивача ЗІНЧЕНКО С.А.,

Справа № 616/636/19,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в особі Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до територіальної громади Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в особі Рубленської сільської ради, ОСОБА_4 в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя м. Харків ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 5,7838 га, цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321484500:01:000:0101, що розташована на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , який на дату смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, площею 5,7838 га, цільове призначення для товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321484500:01:000:0101, що розташована на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, згідно до Державного акта серії ХР № 105628, зареєстрованого в книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку. На випадок своєї смерті ОСОБА_5 склав заповітом, який посвідчений 12 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Чудовською М.М., яким заповів все своє майно ОСОБА_1 . У встановлений шестимісячний термін для подання заяви про прийняття спадщини позивач подала заяву до Четвертої Харківської державної нотаріальної контори. На підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадку державним нотаріусом була заведена спадкова справа № 184/2017. Однак, після спливу шестимісячного терміну після смерті спадкодавця, при оформленні спадкових прав їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналу державного акта на право власності на спадкову земельну ділянку. З зазначених підстав, державним нотаріусом Четвертої Харківської державної нотаріальної контори було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. До газети Вісник Великобурлуччини позивачем було подано об`яву про втрату державного акта на право власності на земельну ділянку. Окрім того, письмовим листом державний нотаріус Четвертої Харківської державної нотаріальної контори роз`яснив сину спадкодавця ОСОБА_5 - ОСОБА_4 зміст ст.1241 ЦК України, однак до нотаріальної контори останній із заявою про прийняття спадку не звертався. Інші спадкоємці за прийняттям спадщини не звертались. На момент смерті ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований з позивачем.

За таких обставин, позивач позбавлена можливості оформити своє право на земельну ділянку через втрату правовстановлюючого документу, тому вимушена звернутися до суду з позовом про визнання за нею права на земельну ділянку.

Представник позивача - адвокат Зінченко С.А. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, зазначивши, що спадкоємець у заповіті виклав свою волю щодо належного йому майна, яке заповів своїй дочці з якою проживав разом у м. Харків. Син спадкодавця ОСОБА_4 на майно не претендує, заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини не подавав та подавати наміру немає.

Відповідач - представник Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області у судове засідання не з`явився, про розгляд справи були повідомлені належним чином та завчасно, судову повістку отримано 15 лютого 2020 року (а.с.108). Рубленський сільський голова Плясецька Н.А. на адресу суду надала заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради. В заяві зазначено, що сільська рада визнає позов (а.с.90).

Відповідач ОСОБА_4 у підготовчому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнав, зазначивши, що їх батько ОСОБА_5 за життя залишив заповіт, яким заповів належне йому майно своїй дочці ОСОБА_1 . Він заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавав та немає такого наміру. В подальшому належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.113), на адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність в якій також зазначив, що позовні вимоги визнає повністю (а.с.77).

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.263 ЦПК України , судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України , цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ч.1 п.11 ст.346 ЦК України однією із підстав припинення права власності є смерть власника.

Відповідно до ст.1216 ЦК України , спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України , до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1223 ЦК України , право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1235 ЦК України надається право заповідачу на призначення спадкоємців.

З заповіту, складеного ОСОБА_5 12 жовтня 2016 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського округу Харківської області Чудовською М.С. та зареєстровано в реєстрі за № 2029 вбачається, що він все належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.07).

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 14 грудня 2016 року складено відповідний актовий запис № 18257, місце смерті м. Харків (а.с.06).

З копії державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ХР № 105628 вбачається, що ОСОБА_5 на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації від 12 березня 2003 року за № 58 належало право на земельну ділянку, розміром 5,7838 га, кадастровий номер земельної ділянки 6321484501:01:000:0101 (а.с.10). Право власності ОСОБА_5 на зазначену земельну ділянку також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.16).

Відповідно до постанови державного нотаріуса Четвертої Харківської державної нотаріальної контори Нікуліної О.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02 жовтня 2017 року, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно - земельну ділянку, зареєстровану в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 2060 від 02.10.2018 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв`язку з тим, що у спадкоємця ОСОБА_1 відсутній оригінал державного акта про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6321484501:01:000:0101 (а.с.09)

В газеті Вісник Великобурлуччини від 15 лютого 2019 року за № 7 було опубліковано оголошення про втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР № 105628(а.с.19-22).

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 цього Кодексу ).

Позивач ОСОБА_1 у встановлений шестимісячний строк подала заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , однак через відсутність правовстановлюючого документа на земельну ділянку не змогла оформити своїх спадкових прав.

Як вбачається з листа державного нотаріуса Червертої Харківської державної нотаріальної контори Нікуліної О.М. від 30 жовтня 2018 року за вих. № 4652/02-14 щодо оформлення спадщини після ОСОБА_5 , сину спадкодавця ОСОБА_4 , 1963 року народження, який був зареєстрований разом із спадкодавцем на час смерті, 03 серпня 2018 року було надіслано листа із роз`ясненням змісту ст.1241 ЦК України. До нотаріальної контори Олійник В.І. не звертався, листів не надсилав. Інших заяв в спадкові справі немає, свідоцтво про право на спадщину нікому не видавалось (а.с.08).

Відповідач ОСОБА_4 в підготовчому засіданні зазначив, що заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 він не подавав.

Як встановлено в судовому засіданні інших спадкоємців немає, що також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру за № 59228903 від 31.01.2020 (а.с.94).

Згідно ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу . Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , Земельного Кодексу , а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Частиною 2 ст.373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст.152 Земельного Кодексу України

Приписами ч.1 ст.1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 7 від 14 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладання договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 7 , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно у виді права на земельну ділянку позивач не має можливості з тих підстав, що оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку було втрачено.

ОСОБА_1 скористалася своїм правом, звернувшись до суду із відповідним позовом про визнання її права на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити неможливо, а набуття позивачем права на земельну ділянку не порушує права та законні інтереси інших осіб.

Оскільки покійний ОСОБА_5 за свого життя мав на праві власності вищевказану земельну ділянку та на випадок своєї смерті розпорядився нею на користь ОСОБА_1 , та згідно заповіту, вона являється спадкоємцем і спадщину прийняла у встановленому законом порядку, проте відсутність оригіналу державного акта на право на земельну ділянку унеможливлює їй оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та знаходить підстави визнати, що ОСОБА_1 , відповідно до ст.ст. 1217 , 1268 ЦК України , набула право власності на зазначену спадкову земельну ділянку, так як є суб`єктом набуття права власності на земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за заповітом, в порядку ч.1 ст.1269 ЦК України .

Керуючись ст.ст. 7, 12 , 13 , 76 , 81 , 89 , 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України , районний суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в особі Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку, площею 5,7838 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, кадастровий номер 6321484500:01:000:0101, посвідчену Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР № 105628, виданого Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області 11 грудня 2003 року, що належала ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст.358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Скуносово Путивльського району Сумської області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Орджонікідзевського РВХМУУМВС України в Харківській області 15 квітня 1998 року, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Рубленська сільська рада Великобурлуцького району Харківської області, місцезнаходження: мікрорайон 25, с. Рублене, Великобурлуцький район, Харківська область, код ЄДРПОУ 04399298.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Скуносово, Путивльський район, Сумська область, ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Великобурлуцьким РВУМВС України в Харківській області 16 грудня 1997 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Судове рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 05 березня 2020 року, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13 березня 2020 року.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ