Рішення
від 08.04.2020 по справі 635/3703/18
ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.04.20

Справа № 635/3703/18

Провадження № 2/635/1015/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2020 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Назаренко О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Літінської Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права приватизації в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2018 року до Харківського районного суду Харківської області подано зазначений позов, в якому позивача просить визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації земельної ділянки загальною площею 3,1302 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради Харківської області в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина. За життя він був членом фермерського господарства ОСОБА_4 , якому був виданий державний акт на право постійного користування землею серія ХР-25-66-000552 загальною площею 75,97 га для ведення селянського господарства. З метою оформлення права власності на вищезазначену земельну ділянку, членами зазначеного фермерського господарства, у тому числі ї її покійним батьком, до Харківської районної державної адміністрації було подано заяву про дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою для подальшого оформлення права власності на земельні ділянки. 11 травня 2007 року головою Харківської районної державної адміністрації було видано розпорядження №930 Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою членам фермерського господарства ОСОБА_4 , відповідно до якого членам фермерського господарства ОСОБА_4 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, які перебувають у постійному користуванні ОСОБА_4 , згідно з державним актом на право постійного користування землею. На виконання вказаного розпорядження, 28 травня 2007 року між ОСОБА_4 та ДП Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою був укладений договір №1097 про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних ділянок громадян та складання державних актів на право власності на земельні ділянки із земель фермерського господарства на території Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області. Розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації від 04.02.2010 №577 Про передачу у власність земельних ділянок припинено ФГ ОСОБА_4 право на користування на частину земельної ділянки площею 18,9292 га., яка знаходиться у його постійному користування згідно державного акту на право постійного користування землею, передано безоплатно у власність членам фермерського господарства ОСОБА_4 земельні ділянки загальною площею 18,9292 га., які перебували у постійному користуванні ФГ ОСОБА_4 , доручено замовити виготовлення державних актів на право власності, внести зміни до державного акту на право постійного користування землею, а управлінню Держкомзему у Харківській області - внести зміни до земельно-облікової документації. Позивач зазначає, що листом від 16 березня 2010 року ДП Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою звернувся до Харківської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України із заявою, в якій просило заповнити бланки державний актів на право власності на земельну ділянку громадян, у тому числі ОСОБА_3 . Листоам Харківської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України від 24.03.2010, було повідомлено, що 29 березня 2010 є плановою датою подання заявки Харківською регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України на отримання бланків на прав власності на земельні ділянки. Отже позивач вважає, що право власності на зазначену земельну ділянку за її померлим батьком виникло на підставі розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації, проте померлий за час свого життя не встиг фізично одержати державний акт на право власності на земельну ділянку. За вказаних обставин вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Разом з позовом позивачем надано клопотання про витребування доказів, в якому вона просила для отримання доказів того, що вона прийняла спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 та того, що право на земельну ділянку не включено у склад спадщини, витребувати із П`ятої Харківської державної нотаріальної контори спадкову справу №446/2010. Суд вважає, що зазначене не має значення для вирішення питання про визнання за позивачем права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06 червня 2018 року позову залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. Позивачем недоліки усунуто, подано уточнену позовну заяву.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 липня 2018 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.

10 жовтня 2018 року до суду надійшли заперечення завідувача П`ятої Харківсько державної нотаріальної контори Г.В. Абеленцевої, відповідно до яких вона заперечує проти залучення державного нотаріуса П`ятої харківської державної нотаріальної контори Шевцової Олени Вячеславівни до участі у справі в якості відповідача.

16 жовтня 2018 року до суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на позов ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права приватизації в порядку спадкування, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_3 за життя не набув права на спірну земельну ділянку; а позивачем не надано жодних доказів щодо набуття ОСОБА_3 права на вказану земельну ділянку.

09 листопада 2018 року до суду надійшов відзив Харківської районної державної адміністрації на позов ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права приватизації в порядку спадкування, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на наступне. Так, розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації від 11.05.2007 № 930 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою членам фермерського господарства ОСОБА_4 щодо передачі у власність земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю), визначеної для члена КСП Березівка на території Коротичанської селищної ради за рахунок земель сільськогосподарського призначення

сільськогосподарських угідь, що перебувають у постійному користуванні

ОСОБА_4 згідно з державним актом на право постійного користування ХР-25-66-

000552. Розпорядженням голови Харківської райдержадміністрації від 04.02.2010

№ 577 припинено ФГ ОСОБА_5 . ОСОБА_6 . право користування на частину земельної

ділянки площею 18,9292 га., яка знаходиться в її постійному користуванні згідно

державного акту № ХР-25-66-000552, а також передано у власність членам ФГ ОСОБА_4 земельні ділянки площею 18,9292 га., що перебували в її постійному користуванні, а саме: ОСОБА_4 3,3576 га., ОСОБА_7 3,1303 га., ОСОБА_1 3,1303 га., ОСОБА_3 3,1302 га., ОСОБА_8 3,1130 га., ОСОБА_9 3,0678 га. За інформацією Міськрайонного управління у Харківському районі та м. Люботині ТУ Держгеокадастру у Харківській області, відповідно до Книг записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю, на території Коротичанської селищної ради на ім`я ОСОБА_1 обліковується державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 3,1303 га., серія ЯЛ № 180218 від 23.03.2011, кадастровий номер 6325157000:02:009:0004 для ведення фермерського господарства. За гр. ОСОБА_3 правовстановлюючі документи на право власності, право постійного користування не обліковуються. Даний державний акт виготовлено на ім`я ОСОБА_1 на підставі зазначеного вище розпорядження голови Харківської райдержадмініетрації від 04.02.2010 № 577 Про передачу у власність земельних ділянок . Статтею 121 Земельного кодексу України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Так, для ведення фермерського господарства громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання. Таким чином ОСОБА_1 вже реалізувала своє право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу встановлено, що вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю може вимагати лише власник земельної ділянки. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Крім того зазначають, що з 01.01.2013 року місцеві державні адміністрації позбавлені права розпоряджатися земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення, згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності . Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України, повноваження щодо передачі вказаних земель перейшли до Держгеокадастру України та його територіальних органів. Зважаючи на це, до повноважень Харківської районної державної адміністрації не належить прийняття рішень (розпоряджень) щодо передачі земель державної та комунальної власності, райдержадміністрація права та інтереси позивача не порушувала, у зв`язку з чим вимоги ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації є неактуальними. Також вказують, що у позовній заяві ОСОБА_1 повідомляє, що 08.04.2013 року нею отримано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого до спадкової маси увійшла квартира АДРЕСА_1 , а земельна ділянка, щодо якої позивач просить визнати право на завершення процедури приватизації, до складу спадкової маси не увійшла. Таким чином, позивачу було відомо про порушення її прав (на її думку) з квітня 2013 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права приватизації в порядку спадкування до судового розгляду.

В судове засідання учасники справи не з`явилися.

Позивач надала суду заяву про слухання справи у її відсутність, позов підтримує, просить його задовольнити.

Представник відповідача Харківської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про слухання справи у їх відсутність, позов не визнають у повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в судове зсідання не з`явилася, ОСОБА_10 , надала суду клопотання про розгляд справі за відсутності представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити у повному обсязі обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Представник Другої Харківської міської державної нотаріальної контори (колишня назва П`ята Харківська державна нотаріальна контора) не з`явився, надали суду заяву, відповідно до якої просили розглянути справу у їх відсутність а прийняти рішення на розсуду суду.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

08 квітня 2020 року на підставі ч. ч.1,4 ст. 268 ЦПК України вступна і резолютивна частини рішення підписані судом без його проголошення за неявкою усіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції 111 січня 2010 року, актовий запис №523.

11 травня 2007 року головою Харківської районної державної адміністрації було видано розпорядження №930 Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою членам фермерського господарства ОСОБА_4 , відповідно до якого членам фермерського господарства ОСОБА_4 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, які перебувають у постійному користуванні ОСОБА_4 , згідно з державним актом на право постійного користування землею.

Згідно зі ст.13 Конституції України, ст.373 ЦК України, ст.1 ЗК України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до ст.ст.1,2 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно ч.2 ст.4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.ч. 6, 7, 8, 9 ст.123 Земельного кодексу України (в редакції від 13.01.2007 року, чинній на час прийняття розпорядження Харківської області №930 від 11.05.2007р,) передача земельних ділянок громадянам у власність здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Положеннями ч.ч.8,9 цієї статті визначалося, що проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об`єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

В силу вимог ст.123 Земельного кодексу України в редакції від 13.01.2007 року земельні ділянки мали надаватися громадянам зазначеним у вказаному списку у власність за проектами відведення цих ділянок, а не технічної документації із землеустрою.

Крім того, ч.1 ст.126 Земельного кодексу України в редакції від 13.01.2007 року визначалося, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.125 Земельного кодексу України в редакції від 13.01.2007 року право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Положеннями ст.125 Земельного кодексу України в чинній редакції встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із ст.126 чинного Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже у ОСОБА_3 відсутні документи, які підтверджують виникнення права власності вище наведеною земельною ділянкою площею 3,1302 га. тобто право власності не оформлено згідно вимог чинного законодавства.

Відтак, вказаний документ - розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області №930 від 11.05.2007р. не підтверджує наявність у ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 3,1302 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради Харківської області, тобто право власності на останню не було оформлено згідно вимог законодавства.

Згідно із ст.126 ЗК України (в редакції чинній на момент ухвалення рішення) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"..

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Відповідно до ст.3 вищевказаного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Відтак зазначені правові норми не передбачають виникнення у особи прав на землю на підставі рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Відповідно до вимог статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до абз.3 п.1 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об`єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів), при цьому, зазначено, зокрема, що абзац 3 пункту 1 розділу X діє до 15.10.2010 згідно із Законом України № 509-УІ від 16.09.2008 (набрав чинності 14.10.2008 року), враховуючи зміни, внесені Законом України №2367-YІ від 29.06.2010.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" (в редакції Закону № 2367-VI (2367-17) від 29.06.2010) встановлено, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об`єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розглядаються в установленому законом порядку.

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області №577 від 04.02.2010 було припинено ФГ ОСОБА_4 право користування на частину земельної ділянки площею 18,9292 га., яка знаходиться в її постійному користуванні згідно державного акту ХР-25-66-000552. А також передано у власність членам ФГ ОСОБА_4 земельні ділянки площею 18,9292 га., що перебували в її постійному користуванні, а саме: ОСОБА_4 земельна ділянка площею 3,3576 га., ОСОБА_7 - 3,1303 га., ОСОБА_1 - 3,1303 га., ОСОБА_3 - 3,1302 га., ОСОБА_8 - 3,1130 га., ОСОБА_9 - 3,0678 га. При цьому даним розпорядженням не конкретизовано про затвердження виготовленої землевпорядної документації громадянам яким надано дозвіл на її виготовлення, а позивачем до позову не надано доказів на підтвердження затвердження виготовленої землевпорядної документації вищезазначеним громадянам.

Тож прийняті до 01.01.2008 року дозволи на розроблення проекту відведення земельної ділянки після 14.10.2010 року втратили чинність.

Таким чином, Розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області №930 від 11.05.2007, яким надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, тобто всупереч ст.123 Земельного кодексу України, станом на 15.10.2010 року втратило чинність, адже не було виконане.

Вимогами ст.ст.125,126 ЗК України не передбачено виникнення права власності на підставі органу державної влади.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.

Відповідно до пункту 3.5. роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Верховний Суд у постанові від 03.04.2019 у справі № 727/7684/16-а, зазначив, що набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядуваня або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом.

Як вбачається з матеріалів позову, у ОСОБА_3 відсутні документи, які підтверджують виникнення права власності на спірну земельну ділянку загальною площею 3,1302 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради Харківської області, тобто право власності на останню не було оформлено згідно вимог законодавства.

Відтак, Розпорядження Харківської РДА Харківської області №930 від 11.05.2007 не підтверджує наявність у ОСОБА_3 права власності на вищевказану земельну ділянку загальною площею 3,1302 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради Харківської області.

Захист судом прав на землю здійснюється способами, визначеними ст.ст.16, 21, 393 Цивільного кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України тільки власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Таким чином, відсутність державної реєстрації за ОСОБА_3 права власності земельною ділянкою унеможливлює захист прав позивача у визначений ним спосіб, інтерес позивача не пов`язаний з його суб`єктивними правами, тому він не підлягає правовому захисту і не може вважатись законним інтересом, оскільки, заявлений позов не направлено на відновлення порушеного права.

Враховуючи зазначене, підстави для визнання за позивачем права на завершення процедури приватизації відсутні. Такі права не ввійшли до складу спадщини ОСОБА_3 та відповідно не можуть бути набуті його спадкоємцем у заявлений ним спосіб.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.4,12,81,141,263-265,430 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі ст.ст.125,126 ЗК України, ст.ст.182,1216,1218 ЦК України, суд,

ВИРІШИІВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права приватизації в порядку спадкування- відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач- ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , зареєстроване місцепроживання АДРЕСА_2 ;

відповідач- Харківська районна державна адміністрація-код ЄДРПОУ:04058775, місцезнаходження м. Харків, Григорівськешосе, 52;

відповідач - ОСОБА_2 , державнийнотаріус Другої Харківської міської державної нотаріальної контори (колишня назва П`ята Харківська державна нотаріальна контора), м. Харків, Павлівська площа, 2;

відповідач-Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, код ЄДРПОУ:39792822, місцезнаходження м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, підїзд 1 поверх 6.

Повний текст рішення складено 14 квітня 2020 року.

Суддя О.В.Назаренко

СудХарківський районний суд Харківської області
Дата ухвалення рішення08.04.2020
Оприлюднено15.04.2020
Номер документу88754901
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —635/3703/18

Ухвала від 31.08.2020

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Хорошевський О. М.

Ухвала від 18.05.2020

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Хорошевський О. М.

Рішення від 08.04.2020

Цивільне

Харківський районний суд Харківської області

Назаренко О. В.

Рішення від 08.04.2020

Цивільне

Харківський районний суд Харківської області

Назаренко О. В.

Ухвала від 05.03.2019

Цивільне

Харківський районний суд Харківської області

Назаренко О. В.

Ухвала від 09.07.2018

Цивільне

Харківський районний суд Харківської області

Назаренко О. В.

Ухвала від 06.06.2018

Цивільне

Харківський районний суд Харківської області

Назаренко О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні