Рішення

від 15.04.2020 по справі 160/8904/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 рокуСправа № 160/8904/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Первинної профспілкової організації "Вільна профспілка "Спартак" до Дніпровської міської ради, треті особи: Комунальний заклад Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклінічна поліклініка № 4 Дніпропетровської обласної ради, Комунальний заклад Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 2 Дніпропетровської обласної ради, Комунальний заклад Стоматологічна поліклініка № 3 Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ :

12.09.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Первинної профспілкової організації "Вільна профспілка "Спартак" (вул. Шолохова, 15/42, м. Дніпро, 49080, код ЄДРПОУ 42145014) до Дніпровської міської ради (пр. Д. Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26510514), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальний заклад "Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка № 4" Дніпропетровської обласної ради" (вул. Столєтова, 13, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 05494538), Комунальний заклад "Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 2" Дніпропетровської обласної ради" (пр. Слобожанський, 42, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 05446344), Комунальний заклад "Стоматологічна поліклініка № 3" Дніпровської міської ради" (пр. Слобожанський, 99, м. Дніпро, 49026, код ЄДРПОУ 05411268), Департамент охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради (пр. Д. Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 02012674), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради VII скликання від 24.07.2019 року за № 92/47 "Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров`я шляхом приєднання".

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що рішенням міської ради від 24.07.2019 № 92/47 Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров`я шляхом приєднання порушено права членів територіальної громади міста Дніпра та працівників медичних закладів-членів профспілки. Позивач вказує на те, що оскаржуваним рішенням відповідача порушено ст. ст. 19, 49 Конституції України, з огляду на те, що на підставі цього рішення проведено реорганізацію Комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка № 4 Дніпропетровської обласної ради, Комунального закладу Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 2 Дніпропетровської обласної ради, Комунального закладу Стоматологічна поліклініка № 3 Дніпровської міської ради з припиненням як юридичних осіб шляхом приєднання до створеної юридичної особи Комунального закладу Лівобережна стоматологічна поліклініка Дніпровської міської ради. Прийняття відповідачем оскаржуваного рішення за твердженням позивача відбулось також із порушенням Закону України Про доступ до публічної інформації , а саме, неоприлюднення на офіційному інтернет-порталі міської ради проекту оскаржуваного рішення. Крім того, позивач вважає, що оскаржуваним рішенням відповідачем масово порушуються права працівників медичних закладів, яких примушують писати заяви про звільнення та зазначає, що оскаржуваним рішенням громадянам міста Дніпра нанесено моральної шкоди шляхом порушенням їх прав на охорону здоров`я, надання медичної допомоги, отримання безкоштовної стоматологічної допомоги, на доступність і належну якість такої медичної допомоги, вільний вибір лікаря, вибір методів лікування, про що свідчить їх колективне звернення до міського голови. Також позивач вважає, що відповідачем перевищено повноваження під час прийняття оскаржуваного рішення, а саме через припинення як юридичних осіб: Комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклінічна поліклініка № 4 Дніпропетровської обласної ради, Комунального закладу Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 2 Дніпропетровської обласної ради, Комунального закладу Стоматологічна поліклініка № 3 Дніпровської міської ради шляхом приєднання до створеної юридичної особи Комунального закладу Лівобережна стоматологічна поліклініка Дніпровської міської ради, адже це є скорочення мережі закладів охорони здоров`я.

01.10.2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій просить: зупинити дію пункту 4 рішення Дніпровської міської ради VII скликання від 24.07.2019 року за № 92/47 "Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров`я шляхом приєднання" - "Комісіям (пп 3.1. цього рішення) здійснити комплекс заходів, пов`язаних з припиненням (реорганізацією) юридичних осіб..."; заборонити комісіям з припинення юридичних осіб (п. 2 цього рішення) приймати будь-які акти, спрямовані на проведення ліквідації та реорганізації: Комунального закладу "Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка № 4" Дніпропетровської обласної ради, Комунального закладу "Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка № 2" Дніпропетровської обласної ради, Комунального закладу "Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка № 3" Дніпропетровської обласної ради з припиненням їх юридичних осіб шляхом приєднання до створеної юридичної особи Комунальний заклад "Лівобережна стоматологічна поліклініка" Дніпровської міської ради.

08.10.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву Первинної профспілкової організації "Вільна профспілка "Спартак" до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальний заклад Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклінічна поліклініка № 4 Дніпропетровської обласної ради, Комунальний заклад Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 2 Дніпропетровської обласної ради, Комунальний заклад Стоматологічна поліклініка № 3 Дніпровської міської ради, Департамент охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення прийнято до свого провадження суддею Голобутовським Р.З. та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

08.10.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

05.11.2019 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, який обґрунтовано тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень профспілки для звернення з цим позовом, адже з колективного звернення членів територіальної громади не видно, що підписанти є членами профспілки. Також з приводу самого оскаржуваного рішення зазначено, що ним не було скорочено існуючу мережу закладів, що прямо заборонено законом, а отже, відсутні порушення вимог законодавства під час прийняття оскаржуваного рішення. Щодо посилань позивача на те, що відповідачем порушено ЗУ Про доступ до публічної інформації , зазначає, що відповідно до листа департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради від 04.11.2019 року № 2/2-138 проект оскаржуваного рішення оприлюднено на сайті Дніпровської міської ради 07.06.2019 року тобто більше, ніж передбачено ч. 3 ст. 15 ЗУ Про доступ до публічної інформації . Щодо порушення вказаним рішення трудових прав працівників та мешканців міста зазначає, що жодних доказів на підтвердження порушення трудових прав працівників реорганізованих закладів позивач не надав. Відтак, просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

12.11.2019 року третьою особою - комунальним закладом Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка №4 Дніпропетровської обласної ради надано пояснення, у яких вказує на те, що спірне рішення є таким, що відповідає чинному законодавству України. Всі працівники, які надали особисту згоду, були переведені до створеного КЗ Лівобережна стоматологічна поліклініка відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України в кількості 87 осіб. На цей час в КЗ Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка №4 Дніпропетровської обласної ради працюючих осіб немає і заклад знаходиться в процесі реорганізації. Всі філії КЗ ЛСП ДМР працюють за тими ж адресами, що були в КЗ ДМКСП № 4 ДОР , де мешканці підлеглих районів отримують якісну стоматологічну допомогу. На безкоштовне лікування пільгових категорій населення КЗ ЛСП ДМР виділені асигнування з бюджету в сумі 327071 грн. Для лікування учасників бойових дій АТО виділені кошти в сумі 203128 грн. Невідкладна стоматологічна допомога в КЗ ЛСП ДМР надається в повному обсязі цілодобово і безкоштовно.

12.11.2019 року третьою особою - Департаментом охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради надано пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні позовної заяви. Зазначає про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень профспілки для звернення з цим позовом, адже з колективного звернення неможливо встановити чи є членами ППО ВП Спартак особи, які підписали колективне звернення. Так, неможливо встановити законне представництво позивача. Також зазначає, що справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки відповідач виступає у цих правовідносинах як суб`єкт права власності, а не суб`єкт владних повноважень. Вказує на те, що позивач безпідставно вважає, що оскаржуваним рішенням порушено права громадян на охорону здоров`я, надання медичної допомоги, отримання безкоштовної стоматологічної допомоги, оскільки КЗ Лівобережна стоматологічна поліклініка є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків КЗ Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка № 4 Дніпропетровської обласної ради , КЗ Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 2 Дніпропетровської обласної ради , КЗ Стоматологічна поліклініка № 3 Дніпровської міської ради . На цей час КЗ Лівобережна стоматологічна поліклініка Дніпровської міської ради працює в звичайному режимі, надає безкоштовну стоматологічну допомогу населенню м. Дніпра, відповідно до чинного законодавства, трудові відносини з медичними працівниками закладів, які припиняються як юридичні особи у зв`язку з реорганізацією, за їх бажанням продовжено, тому позивач безпідставно вважає, що рішення, яке оскаржується суперечить державним програмам та звужує коло суб`єктів - отримувачів послуг та перелік надаваних послуг Комунальним закладом Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка № 4 Дніпропетровської обласної ради , Комунальним закладом Стоматологічна поліклініка № 3 Дніпровської міської ради та Комунальним закладом Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 2 Дніпропетровської обласної ради . Вказує на те, що позивач безпідставно посилається на постанову КМУ від 11.07.2002 року №955 Про затвердження Програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги , так як дія цієї постанови не поширюється на органи місцевого самоврядування. Щодо посилань позивача на порушення Закону України Про доступ до публічної інформації , а саме, не оприлюднення на офіційному інтернет - порталі міської ради проекту оскаржуваного рішення у термін не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття , зазначає, що це не відповідає дійсності, так як відповідно до листа керуючого справами виконавчого комітету міської ради - директору департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради від 04.11.2019 № 2/2-138 Про надання інформації , копію якого додано відповідачем до відзиву на адміністративний позов, проект рішення міської ради Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров`я шляхом приєднання оприлюднено 07.06.2019 року, оновлено 15.07.2019 року, а прийняте рішення від 24.07.2019 року № 92/47 оприлюднено 24.07.2019 року. Також зазначає, що позивач безпідставно вказує на те, що при проведенні реорганізації у відповідності до рішення Дніпровської міської ради від 24.07.2019 № 92/47 Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров`я шляхом приєднання масово порушуються трудові права працівників - їх вимагають писати заяви про звільнення, хоча це не відповідає ч. 3 ст. 36 КЗпП України, тобто переведення працівників через звільнення були незаконні та рішенням, яке оскаржується нанесено моральну шкоду громадянам міста Дніпра порушенням їх прав (та прав людини) на охорону здоров`я, надання медичної допомоги, нанесено моральну шкоду співробітникам медичних закладів, що ліквідуються порушенням їх трудових прав, проводиться скорочення штату співробітників, що не було обумовлено самим оскаржуваним рішенням міської ради... , так як жодних доказів на підтвердження вказаного позивач до позову не надає. Зазначає, що питання переведення, скорочення штату працівників це трудові взаємовідносини між керівниками закладів охорони здоров`я, які реорганізуються та працівниками цих закладів і не мають жодного відношення до предмету спору цієї справи. Крім того вказує, що позивач незаконно звертається до суду від громадян міста Дніпра, так як відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності профспілки, їх об`єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів тільки членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об`єднаннями громадян.

03.12.2019 року позивачем подано відповідь на відзив, яка обґрунтована тим, що позивачем додано до позову колективне звернення громадян-членів громади м. Дніпра, які звернулись за захистом своїх соціальних прав до представника Первинної профспілкової організації Вільна профспілка Спартак у СП №3 ДМР Акатової Г.Ю. Повноважний представник Первинної профспілкової організації Вільна профспілка Спартак у СП №3 ДМР Акатова Г.Ю. є представником позивача - Первинної профспілкової організації Вільна профспілка Спартак . Також позивач зазначає, що наслідком прийняття оспорюваного рішення є погіршення умов надання послуг населенню, що є порушенням прав громадян-членів громади м. Дніпра. Зазначає також, що оскаржуване рішення не є актом індивідуальної дії, а є рішенням, що стосується великої кількості громадян-членів громади м. Дніпра.

16.12.2019 року від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких зазначає, що грубе порушення положень Конституції України відбулося внаслідок прийняття Дніпровською міською радою оскаржуваного рішення. Також зазначає, що приймаючи таке рішення міська рада перевищила свої дискреційні повноваження. Вказує на те, показання свідків і матеріали справи доводять те, що внаслідок прийняття спірного рішення вже є порушення прав громадян - членів територіальної громади м. Дніпра, а саме, погіршення умов надання послуг населенню та скорочення мережі комунальних медичних закладів - філіалів стоматологічної поліклініки №3 ДМР

23.12.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду провадження у справі № 160/8904/19 зупинено до перегляду ухвали про відкриття провадження у справі в суді апеляційної інстанції.

18.02.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду провадження у справі № 160/8904/19 поновлено.

03.03.2020 року позивачем подано заяву, у якій просить вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення щодо захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, положень Конституції України, Законів України, виконання якого поновить роботу всієї мережі комунальних медичних закладів охорони здоров`я населення м. Дніпра, які діяли на час прийняття рішення Дніпровської міської ради від 24.07.2019 року Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров`я шляхом приєднання в повному обсязі. Заява обґрунтована тим, що у листі Департаментом охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради від 18.02.2020 року міститься посилання на ч. 3 та ч. 5 ст. 16 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я , а в листі викреслено із закону саме останнє речення: Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена , що є порушенням Конституції і закону, а також злочином.

05.03.2020 року третьою особою - Департаментом охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради суду надано заперечення на заяву позивача від 03.03.2020 року, у якому просить відмовити у її задоволенні, а також надає пояснення аналогічні викладеним у раніше долучених до матеріалів справи поясненнях. Крім того, повідомляє, що КЗ "Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка № 4" Дніпропетровської обласної ради" (ЄДРПОУ 05494538), КЗ "Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 2" Дніпропетровської обласної ради" (ЄДРПОУ 05446344), КЗ "Стоматологічна поліклініка № 3" Дніпровської міської ради"(ЄДРПОУ 05411268) припинені.

17.03.2020 року від відповідача надійшли пояснення щодо заяви позивача про вихід за межі позовних вимог, обґрунтовані тим, що така заява позивача є безпідставною і не підлягає задоволенню, оскільки позивач ототожнює свою заяву про вихід за межі позовних вимог із заявою про збільшення позовних вимог, однак, своїм право подати таку заяву не скористався, судовий збір за подання заяви про збільшення позовних вимог не сплатив.

09.04.2020 року позивачем надано суду додаткові пояснення, у яких зазначено доводи, аналогічні наданим раніше поясненням, викладеним у заявах по суті справи та поясненнях. Також просить вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення щодо захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, положень Конституції України, Законів України, виконання якого поновить роботу всієї мережі комунальних медичних закладів охорони здоров`я населення м. Дніпра, які діяли на час прийняття рішення Дніпровської міської ради від 24.07.2019 року Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров`я шляхом приєднання в повному обсязі.

07.04.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату після закінчення карантину.

Учасники справи у судове засідання не з`явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

07.04.2020 року судом ухвалено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог ст. ст. 205, 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, заслухавши пояснення представників сторін і третіх осіб, суд встановив такі обставини справи.

Рішенням міської ради від 24.07.2019 року № 92/47 Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров`я шляхом приєднання вирішено провести реорганізацію Комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклінічна поліклініка № 4 Дніпропетровської обласної ради , Комунального закладу Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 2 Дніпропетровської обласної ради , Комунального закладу Стоматологічна поліклініка № 3 Дніпровської міської ради з припиненням як юридичних осіб шляхом приєднання до створеної юридичної особи Комунального закладу Лівобережна стоматологічна поліклініка Дніпровської міської ради.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинено діяльність Комунального закладу Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 2 Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 05446344), Комунального закладу Стоматологічна поліклініка № 3 Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 05411268), Комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка № 4 Дніпропетровської обласної ради ( ЄДРПОУ 05494538).

Також створено юридичну особу Комунальний заклад Лівобережна стоматологічна поліклініка Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 43135274), яку відповідно до Статуту створено з метою задоволення потреб дорослого та дитячого населення у високоякісній, ефективній стоматологічній допомозі, яка є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка № 4 Дніпропетровської обласної ради , Комунального закладу Стоматологічна поліклініка № 3 Дніпровської міської ради та Комунального закладу Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 2 Дніпропетровської обласної ради .

Первинна профспілкова організація Вільна профспілка Спартак звернулась до суду в інтересах інших осіб (членів громади міста Дніпро та працівників медичних закладів - членів профспілки ППО ВП Спартак ) відповідно до ч. 3, ч. 8 ст. 21, ч. 3, ч. 4 ст. 22, ст. 30, ч. 1 ст. 19, ст. 23 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності оскільки вважає, що оскаржуваним рішенням відповідача порушено ст. ст. 19, 49 Конституції України з огляду на те, що на підставі цього рішенням проведено реорганізацію Комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка № 4 Дніпропетровської обласної ради , Комунального закладу Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 2 Дніпропетровської обласної ради , Комунального закладу Стоматологічна поліклініка № 3 Дніпровської міської ради з припиненням як юридичних осіб шляхом приєднання до створеної юридичної особи Комунального закладу Лівобережна стоматологічна поліклініка Дніпровської міської ради.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Конституції України держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Статтею 16 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я закріплено, що держава сприяє розвитку закладів охорони здоров`я усіх форм власності.

Порядок створення, припинення закладів охорони здоров`я, особливості діяльності та класифікація закладів визначаються законом.

Мережа державних і комунальних закладів охорони здоров`я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Планування розвитку мережі державних і комунальних закладів охорони здоров`я, прийняття рішень про її оптимізацію, створення, реорганізацію, перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров`я здійснюються відповідно до закону органами, уповноваженими управляти об`єктами відповідно державної і комунальної власності.

Заклад охорони здоров`я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом).

За змістом ст. ст. 80-81 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Види та організаційні форми підприємств визначені ст. 63 Господарського кодексу України, відповідно до ч. 1 якої залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності); спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб`єктами співробітництва. В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Приписами ч. ч. 1-2 ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ч. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 5 ст. 60 Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Що стосується посилання відповідачів на те, що позивач не має повноважень на звернення до суду з позовною заявою, то суд не бере їх до уваги, оскільки вважає, що розгляд цієї справи стосується прав та інтересів членів ППО "Вільна профспілка "Спартак", з огляду на те, що вони є членами територіальної громади м. Дніпра, й звернулись до суду за захистом своїх конституційних прав та свобод.

Судом встановлено, що Рішенням Дніпровської міської ради від 25.07.2018 року № 44/34 Про надання згоди на передачу зі спільної власності у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра комунальних закладів охорони здоров`я Дніпропетровської обласної ради та їх майна до комунальної власності міста прийнято, зокрема: Комунальний заклад "Дніпропетровська стоматологічна поліклініка № 2" Дніпропетровської обласної ради", Комунальний заклад "Дніпропетровська міська стоматологічна поліклініка № 3" Дніпропетровської обласної ради", Комунальний заклад "Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка № 4" Дніпропетровської обласної ради".

Відповідно до п. 2 Рішення Дніпровської міської ради від 24.07.2019 року № 92/47 Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров`я шляхом приєднання міська рада вирішила провести реорганізацію Комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка № 4 Дніпропетровської обласної ради , Комунального закладу Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 2 Дніпропетровської обласної ради , Комунального закладу Стоматологічна поліклініка № 3 Дніпровської міської ради з припиненням як юридичних осіб шляхом приєднання до створеної юридичної особи Комунального закладу Лівобережна стоматологічна поліклініка Дніпровської міської ради.

Як видно з тексту спірного рішення, Дніпровська міська рада, яка є власником зазначених комунальних підприємств, прийняла рішення про їх реорганізацію шляхом приєднання до створеної юридичної особи Комунального закладу Лівобережна стоматологічна поліклініка Дніпровської міської ради, що не суперечить положенням ст. 49 Конституції України, зокрема, та Законам України Основи законодавства України про охорону здоров`я та Про місцеве самоврядування в Україні , оскільки таким рішенням ухвалено провести реорганізацію з припиненням як юридичних осіб шляхом приєднання, а не реорганізацію з припиненням як юридичних осіб шляхом ліквідації.

Щодо посилань позивача про скорочення існуючої мережі комунальних медичних закладів та закриття частини філій Комунального закладу Стоматологічна поліклініка № 3 Дніпровської міської ради, а також щодо того, що оскаржуване рішення відповідача звужує коло отримувачів та перелік послуг, що надавались Комунальним закладом Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка № 4 Дніпропетровської обласної ради , Комунальним закладом Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 2 Дніпропетровської обласної ради , Комунальним закладом Стоматологічна поліклініка № 3 Дніпровської міської ради, то проаналізувавши текст спірного рішення, суд встановив, що рішення Дніпровської міської ради від 24.07.2019 року № 92/47 "Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров`я шляхом приєднання" не містить жодних посилань щодо скорочення філій, послуг, чи кола відвідувачів новоствореної юридичної особи Комунального закладу Лівобережна стоматологічна поліклініка Дніпровської міської ради .

Суд вважає за необхідне зауважити, що Перелік та місцезнаходження відокремлених підрозділів Комунального закладу Лівобережна стоматологічна поліклініка Дніпровської міської ради визначено Статутом цього закладу, зокрема п. 2.3.2 стоматологічного відділення № 3, який затверджений Наказом департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради від 24.07.2019 року № 357.

Крім того, відповідно до п. 3 розпорядження генерального директора Комунального закладу Лівобережна стоматологічна поліклініка Дніпровської міської ради від 01.10.2019 року № 2 Про оптимізацію роботи стоматологічних відділень заступника генерального директора з економічних питань Копоть Т. П. зобов`язано вивільнити приміщення деяких відокремлених підрозділів та передати їх на баланс орендодавцям.

У рамках цієї справи суд не перевіряє зазначені розпорядчі акти на відповідність положенням ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вони не є предметом спору та вважає за необхідне зазначити, що їх законність може бути встановлена в окремому судовому провадженні.

З огляду на викладене, у спірному рішенні міська рада не визначала та відповідно не скорочувала філії реорганізованих комунальних закладів, зокрема, Комунального закладу "Стоматологічна поліклініка № 3" Дніпропетровської обласної ради, а отже, оскаржуване рішення жодним чином не стосується питань, про які зазначає позивач, як і не стосується аналогічних питань, зазначених у зверненні мешканців м. Дніпра до міського голови з приводу скорочення існуючої мережі медичних закладів.

Таким чином, суд робить висновок про те, що оскаржуваним рішенням відповідача не скорочено існуючу мережу закладів, що прямо заборонено законом, також не скорочено працівників цих закладів та не внесено жодних корективів щодо кількості філій чи послуг, які надаються населенню, а отже, відсутні порушення вимог законодавства під час прийняття такого рішення.

Що стосується посилань позивача на порушення Закону України Про доступ до публічної інформації , а саме, неоприлюднення на офіційному інтернет-порталі міської ради проекту оскаржуваного рішення, то вони не відповідають дійсності з огляду на наступне.

Відповідно до листа департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради від 04.11.2019 року № 2/2-138 проект оскаржуваного рішення оприлюднено на сайті Дніпровської міської ради 07.06.2019 року, тобто навіть раніше ніж у строк, що передбачений ч. 3 ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Щодо посилань позивача на порушення оскаржуваним рішенням трудових прав працівників та мешканців міста, то суд зауважує, що жодних доказів на підтвердження порушень трудових прав працівників реорганізованих закладів позивач не надав, а саме лише колективне звернення не можна вважати належним та допустимим доказом порушення оскаржуваним рішенням прав підписантів цього звернення.

Крім того, необхідно зазначити, що в абз. 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

У п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 у справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акту індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Із посиланням на зазначені рішення Верховний Суд у постанові від 14.03.2019 року у справі № 804/587/18 зробив висновок, що задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії (у цьому випадку оскаржуваного рішення) не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки, по-перше, таке рішення відповідача не є юридично значимим ані для позивача, ані для його членів, по-друге, після реалізації цього рішення чиїсь права можуть бути порушені лише у разі порушення прав конкретних осіб (працівників), для захисту яких законодавством передбачено інший спосіб - вирішення у судовому порядку трудових спорів.

Також суд зауважує, що позивачем надано копію колективного звернення членів територіальної громади до міського голови від 10.10.2019 року вх. № КоА-26/1 та лист голови комісії з припинення як юридичної особи КЗ СП № 3 ДМР в.о. генерального директора Таран О. М. від 06.08.2019 року № 3128 про скорочення посад в штатному розписі, зокрема, посади завідувача лікувально-профілактичного відділення.

Натомість, у матеріалах справи наявні докази, які спростовують факт скорочення члена профспілки - ОСОБА_1 на підставі листа голови комісії з припинення як юридичної особи КЗ СП № 3 ДМР в. о. генерального директора Таран О. М. від 06.08.2019 року № 3128, адже відповідно до її заяви від 07.10.2019 року, наказом від тієї ж дати за № 122-к остання звільнена відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України у зв`язку із її переведенням до КЗ ЛСП ДМР, а не у зв`язку із скороченням.

Що стосується заяви позивача, у якій він просить суд вийти за межі раніше заявлених позовних вимог, а саме: Прийняти рішення щодо захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, положень Конституції України, Законів України, виконання якого поновить роботи всієї мережі комунальних закладів охорони здоров`я населення міста Дніпра, які діяли до на час прийняття Рішення Дніпровської міської ради від 24.07.2019 № 92/47 Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров`я шляхом приєднання в повному обсязі , суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте, може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо обраний позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів або якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Так, вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права. У цьому випадку можливо на підставі ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, за загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.

Одним із принципів адміністративного судочинства є диспозитивність - надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.

Позивач просить суд вийти за межі заявлених позовних вимог шляхом прийняття рішення щодо поновлення роботи всієї мережі комунальних закладів охорони здоров`я населення міста Дніпра, які діяли до та на час прийняття Рішення Дніпровської міської ради від 24.07.2019 № 92/47 Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров`я шляхом приєднання , що фактично є збільшенням позовних вимог.

При цьому, позивач не скористався своїм правом подати заяву про збільшення позовних вимог, судовий збір за подання такої заяви не сплатив (або не надав документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).

З огляду на викладене, а також оскільки судом не встановлено протиправності оскаржуваного рішення відповідача, вказана заява позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем як суб`єктом владних повноважень доведено правомірність свого рішення, натомість позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд робить висновок про те, що Рішення Дніпровської міської ради від 24.07.2019 року № 92/47 Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров`я шляхом приєднання прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та не порушує прав, свобод та інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд робить висновок, що позовна заява задоволенню не підлягає.

Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, то суд вказує на те, що відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови у задоволенні позову, судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Первинної профспілкової організації "Вільна профспілка "Спартак" (вул. Шолохова, 15/42, м. Дніпро, 49080, код ЄДРПОУ 42145014) до Дніпровської міської ради (пр. Д. Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26510514), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальний заклад "Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка № 4" Дніпропетровської обласної ради" (вул. Столєтова, 13, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 05494538), Комунальний заклад "Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 2" Дніпропетровської обласної ради" (пр. Слобожанський, 42, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 05446344), Комунальний заклад "Стоматологічна поліклініка № 3" Дніпровської міської ради" (пр. Слобожанський, 99, м. Дніпро, 49026, код ЄДРПОУ 05411268), Департамент охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради (пр. Д. Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 02012674), про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський