Рішення

від 14.04.2020 по справі 160/2390/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року Справа № 160/2390/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши в м.Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу №160/2390/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана від імені ОСОБА_1 представником останнього (адвокат Міняєв Андрій Олександрович) позовна заява, що звернена до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни та в якій позивач просить суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №60462212 від 31.10.2019 р.;

-визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №60462212 від 31.10.2019 р.;

-визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №60462212 від 07.11.2019 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.10.2019 р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60462212 та постанову про стягнення з боржника основної винагороди. 07.11.2019 р. приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Клітченко О.А. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника №60462212. Виконавчим округом приватного виконавця Клітченко О.А. визначено місто Київ. За приписами ч. 2 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. При цьому, як зауважує позивач, останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наданою копією витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання. ОСОБА_1 наголосив, що аналогічна адреса зазначена й у постанові про відкриття виконавчого провадження. Окремо ОСОБА_1 зауважив, що у нього відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення та яке знаходиться на території виконавчого округу міста Києва. Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідач неправомірно виніс оскаржувані постанови.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/2390/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам ст. ст. 123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 р. вищезазначений позов був залишений без руху, з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної зави без руху шляхом надання ОСОБА_1 до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із даним позовом разом із доказами поважності причин його пропуску та документу про сплату судового збору на суму 1681, 60 грн.

На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 р., представник позивач виправив вказані недоліки позовної заяви та надав до суду доказ сплати позивачем судового збору на суму 1681, 60 грн. та заяву про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування даної заяви зазначено, що ОСОБА_1 з автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України дізнався про те, що є боржником у виконавчому провадженні №60462212, у зв`язку з чим представником позивача було направлено відповідачу адвокатський запит з проханням надати документи виконавчого провадження №60462212, відповідь на який отримано лише 26.02.2020 р. Так, позивач надав до суду власне письмове підтвердження про те, що він не знав які саме постанови були винесені приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Клітченко О.А. в межах виконавчого провадження №60462212 та не отримував оскаржуваних постанов (в т.ч. засобами поштового зв`язку).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 р. визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду по справі №160/2390/20.

Також вищезазначеною ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/2390/20 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Окрім того, даною ухвалою суд залучив до участі у справі № 160/2390/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (далі - ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", третя особа).

07 квітня 2020 р. та 14 квітня 2020 року до суду надійшов від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. відзив на позовну заяву, в якому остання заперечила проти задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог. Так, відповідач зазначила, що дії приватного виконавця були вчинені відповідно до Закону України Про виконавче провадження виходячи з наступного. У відповідності до ч. 2 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження - приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. При цьому, відповідач зауважила, що грошові кошти у формі записів на рахунках у банках є майном у розумінні Цивільного кодексу України. Дану позицію також підтримано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах. Так відповідач зазначає, що стягувачем (ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ") було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у TOB "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", що розташований за адресою: м.Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5Б. Таким чином, оскільки до відповідача надійшов виконавчий документ у якому зазначено, що місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання, а, отже, дії виконавця та спірні постанови є правомірними.

Також 07 квітня 2020 р. до суду надійшла заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 р. по справі №160/2390/20 суд запропонував ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо наявності інших підстав для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даним позовом поважними.

10 квітня 2020 р. до суду надійшло від представника позивача направлене засобами електронного зв`язку за пропозицією суду клопотання, до якого останнім додано власні письмові пояснення ОСОБА_1 щодо отримання ним оскаржуваних постанов та дотримання ним строку звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 р. по справі №160/2390/20 суд відмовив у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

14 квітня 2020 р. у судове засідання учасники справи не з`явились та надали до суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від представника третьої особи письмові пояснення щодо позову або відзиву до суду не надійшли, відповідно до статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України - учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

25 жовтня 2019 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною був вчинений виконавчий напис №7239 щодо стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" заборгованості.

ТОВ "Вердикт Капітал" звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни із заявою (вх. №2450 від 30.10.2019 р.) про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною за №7239 від 25.10.2019 р. про стягнення із боржника ( ОСОБА_1 ) коштів у розмірі 22 396, 33 грн., за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника та у відповідності до вимог статей 3, 4, 5, 19, 24, 28, п. 1 ч. 1 ст. 26, ч. 2 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" просив відкрити виконавче провадження, зазначивши, що випадку встановлення доходу боржника, звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.

До заяви додано платіжне доручення про сплату авансового внеску, оригінал виконавчого напису № 7239 від 25.10.2019 року та належним чином завірена копія довіреності представника стягувача.

31 жовтня 2019 р. на підставі вищезазначеного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною було відкрите виконавче провадження №60462212 про стягнення з позивача на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" заборгованість в розмірі 22 396, 33 грн., про що складена постанова, на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Одночасно із даною постановою відповідачем було винесено постанову від 31.10.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 , як з боржника, на користь приватного виконавця основної суми винагороди за виконавчим провадженням №60462212 у розмірі 2239, 63 грн., на підставі ст. 3, ч.3 ст. 40, ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження".

07 листопада 2019 р. на підставі вищевказаного виконавчого напису №7239 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_1, оскільки згідно з відомостями наданими ПФУ, ДФС у відповідь на запит приватного виконавця щодо отримання боржником доходів, що боржник отримує дохід від особи, якою є: Приватне підприємство ЛЄОН (код ЄДРПОУ 34366803).

Не погодившись із вищезазначеними постановами приватного виконавця, ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даною позовною заявою.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються положеннями Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Пунктом 3 ч.1 ст.9 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчих написів нотаріусів.

Частиною 1 ст.5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Абзацом 2 ч.1 ст.19 Закону №1404-VIII встановлено, що право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно із ч.1 ст.24 Закону №1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Частиною 2 ст.24 Закону №1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Отже, вищенаведеними нормами чітко встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи та вчиняє виконавчі дії лише за місцезнаходженням боржника або за місцезнаходженням його майна.

Матеріалами справи підтверджується, та не заперечується відповідачем, що місцем проживання боржника, яким є ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання.

Згідно п.4 ч.2 ст.23 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (далі - Закон №1403-VIII), у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Судом встановлено, що виконавче провадження № 60462212, відкрито на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса № 7239 від 25.10.2019 року, саме приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною.

Щодо посилання відповідачем у відзиві про те, що позивач є власником карткового рахунку № 37713809948 від 22.12.2018 року в валюті гривня в ТОВ "Вердикт Капітал", що розташоване за адресою : 04053, м.Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд.5 Б, що підтверджується довідкою ТОВ "Вердикт Капітал" вих. № 13809948 від 28 жовтня 2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Статтею 179 Цивільного кодексу України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно з п.3.1 Закону України Про платіжні системи та перекази коштів в Україні , кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до п.7.1 Закону України Про платіжні системи та перекази коштів в Україні банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання та кореспондентські рахунки.

Таким чином, наявність самого рахунку в банку, за відсутності на ньому коштів чи цінностей, не породжує цивільні права та обов`язки, оскільки рахунок це - засіб, механізм, спосіб безготівкового здійснення розрахунків, отримання готівки чи інший спосіб розпорядження коштами, що на ньому знаходяться за волевиявленням власника цих коштів. При цьому, наявність рахунку у банку, місцезнаходження якого зареєстровано у м. Києві, не є тотожнім місцезнаходженню майна боржника, зокрема, його грошових коштів.

Будь-яких доказів на підтвердження знаходження на рахунку № НОМЕР_1 від 22.12.2018 року, відкритого в ТОВ "Вердикт Капітал", що розташоване за адресою : 04053, м.Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд.5 Б, грошових коштів позивача, що б давало підстави вважати їх майном боржника - матеріали виконавчого провадження не містять. При цьому, належних доказів подачі такої довідки разом із заявою про примусове виконання рішення також не надано, оскільки остання відсутня в додатках до заяви.

Згідно із ч.2 ст.25 Закону №1403-VIII, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Так, в ході розгляду справи, судом встановлено, що приватний виконавець Клітченко О.А. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, що підтверджується отриманою з Єдиного реєстру приватних виконавців України інформаційною довідкою №35271720200226 від 26.02.2020 р.

Таким чином, за приписами ч.2 ст.25 Закону №1403-VIII, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївні має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах, де розташовано його виконавчий округ, тобто, виключно місто Київ.

Тобто, відповідач, в даному випадку, у відповідності до ч.2 ст.24 Закону №1404-VIII, мав підстави для відкриття виконавчого провадження та винесення оскаржуваних постанов лише у разі, якщо місцезнаходженням боржника або за місцезнаходження майна боржника є місто Київ.

Матеріали справи не містять належних письмових доказів того, що місцезнаходженням боржника або за місцезнаходженням майна боржника є місто Київ.

З матеріалів справи не вбачається, що на дату прийняття оскаржуваних постанов у приватного виконавця були підстави для прийняття до виконання виконавчого напису № 7239 виданого 25.10.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатовою А.А., у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі №826/7969/16 (адміністративне провадження №К/9901/16029/18), яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд не бере до уваги доказ відповідача, лист Міністерства юстиції України за №23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018, з огляду на те, що даним листом надавалась відповідь конкретній особі - приватному виконавцю Вольф Т.Л.

В силу ст. 74 Кодексі адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а відтак, лист адресований іншій особі щодо запитуваної нею інформації, не може бути належним доказом у цій справі.

Крім того, лист Міністерства юстиції України №23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018 не має сили нормативного акту, отже, не може регулювати спірні правовідносини. В листі надано оцінку правомірності відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за умови знаходження грошових коштів на рахунках боржника, що також обумовлює наявність у приватного виконавця інформації про наявність таких коштів на рахунку на дату прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, що в оскаржуваному випадку приватним виконавцем не було перевірено.

Суд відхиляє посилання відповідача на Постанову Верховного Суду № 905/3542/15 від 10.09.2018, оскільки вказана постанова прийнята щодо господарських правовідносин і в ній Верховним Судом надана оцінка правовідносинам щодо правомірності накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках боржника, а не щодо відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням карткового рахунку боржника за відсутністю доказів про наявність на цьому рахунку грошових коштів.

Щодо посилань відповідача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, від 19 серпня 2019 року в справі № 922/1293/15, де зазначено, що вирішуючи спір, суду належало встановити не тільки місцезнаходження боржника, а й місцезнаходження його майна, зокрема, грошових коштів з урахуванням вимог статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", вимог глави ХІІІ ЦК України в розумінні якої, грошові кошти є майном та Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Необхідно вказати на те, що суд при розгляді справи враховує таку думку суду. Необхідною умовою розгляду справи є встановлення як і місце проживання боржника так і місце знаходження майна такого боржника.

Але, матеріали справи не містять жодного доказу того, що майно позивача перебуває у виконавчому окрузі міста Києва.

За таких обставин, постанова про відкриття провадження № 60462212 від 31.10.2019 року прийнята відповідачем з порушенням приписів частини 2 статті 24 Закону України №1404, оскільки останнім виконавчий документ прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи (позивача).

Відповідно до позовної заяви позивач просить скасувати постанови, що винесені приватним виконавцем, натомість суд вказує, що в силу ст. 13 Закону України №1404, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відтак постанова про відкриття виконавчого провадження № 60462212 від 31.10.2019, яка прийнята приватним виконавцем, є протиправною та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Оскільки, постанова про відкриття виконавчого провадження, під час розгляду вказаної справи, визнана протиправною та скасована - підстави для стягнення основної винагороди приватного виконавця з позивача - відсутні та як наслідок відсутня підстава для звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 60462212.

Враховуючи викладене, постанова про стягнення з боржника основної винагороди за №60462212 від 31.10.2019 та постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 60462212 від 07.11.2019 року, які прийняті приватним виконавцем, є протиправними та підлягають скасуванню в судовому порядку.

В силу вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані ними докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Приписами статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в загальному розмірі 2522,40 грн., що документально підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями за №MP_АВ190588CES_12717573 від 28.02.2020 р. на суму 840, 80 грн. та за №МР_АВ190588CES_12805733 від 06.03.2020 р. на суму 1681, 60 грн.

Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем - у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу позову до суду в сумі 2522, 40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (АДРЕСА_3; РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (04053, м.Київ, Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №60462212 від 31.10.2019 р.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №60462212 від 31.10.2019 р.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №60462212 від 07.11.2019 р.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (АДРЕСА_3; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2522, 40 гривень (дві тисячі п`ятсот двадцять дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити, що обчислення строків здійснюється з урахуванням наслідків запровадження карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Н.В. Боженко