Ухвала

від 15.04.2020 по справі 320/3291/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

15 квітня 2020 року м. Київ 320/3291/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Боярської міської ради VII скликання № 65/2489 від 27.02.2020 року Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Боярської міської ради ТОВ Вейст Еко Менеджмент .

Одночасно з поданням позовної заяви позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову, а саме:

- зупинити дію рішення Боярської міської ради VII скликання №65/2489 від 27.02.2020 Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Боярської міської ради ТОВ Вейст Еко Менеджмент ;

- заборонити Боярській міській раді Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ) укладати із Товариством з обмеженою відповідальністю Вейст Еко Менеджмент (код ЄДРПОУ 43311477) договір оренди земельної ділянки площею 8,188 га кадастровий номер 3222410300:02:004:5091.

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Вейст Еко Менеджмент (код ЄДРПОУ 43311477) вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 8,188 га кадастровий номер 3222410300:02:004:5091.

- накласти арешт на земельну ділянку площею 8,188 га кадастровий номер 3222410300:02:004:5091 та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

В обґрунтування даної заяви позивач зазначив про те, що спірним рішенням Боярської міської ради № 65/2489 від 27.02.2020 року передано ТОВ Вейст Еко Менеджмент в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 8,188 га, кадастровий номер 222410300:02:004:5091 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Боярської міської ради для будівництва об`єкту забезпечення життєдіяльності міста Боярка - сміттєсортувальна станція. Крім того, вказаним рішенням Боярська міська рада зазначила про необхідність укладення у письмовій формі договору оренди та зобов`язала ТОВ Вейст Еко Менеджмент зареєструвати право оренди на земельну ділянку у відповідності до чинного законодавства України.

Заявник зауважив, що на момент підготовки позовної заяви та звернення до суду, речове право на земельну ділянку за ТОВ Вейст Еко Менеджмент (право оренди) у Державному реєстрі речових прав не зареєстровано.

При цьому, ОСОБА_1 обгрунтовуючи необхідність забезпечення позову шляхом зупинення виконання оскаржуваного рішення, заборони відповідачу укладати договір оренди та накладення арешту на спірну земельну ділянку зазначив про те, що після прийняття оскаржуваного рішення, завершальним етапом щодо оформлення права оренди на спірну земельну ділянку є: укладення договору та реєстрація права оренди (речового права) у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Після проведення державної реєстрації права оренди, на земельній ділянці площею 8,188 га кадастровий номер 3222410300:02:004:5091 розпочнеться будівництво сміттєсортувальної станції.

Також заявник зауважив, що у разі прийняття рішення про скасування рішення Боярської міської ради VII скликання № 65/2489 від 27.02.2020 року, його виконання стане неможливим, оскільки на той час вже буде побудована сміттєсортувальна станція та витрачені кошти на таке будівництво третіми особами. Позивачу у зв`язку із цим, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для виконання судового рішення та приведення земельної ділянки комунальної власності у попередній стан.

Розглянувши доводи заяви про забезпечення позову з наданням правової оцінки всім вказаним позивачем обставинам, суд вважає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з вимогами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Частиною 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

У свою чергу, відповідно до вимог пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення та заборони Боярській міській раді укладати із ТОВ Вейст Еко Менеджмент договір оренди земельної ділянки площею 8,188 га кадастровий номер 3222410300:02:004:5091, заборонити ТОВ Вейст Еко Менеджмент вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 8,188 га кадастровий номер 3222410300:02:004:5091.

Посилання заявника на те, що не вжиття обраних заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду, оскільки на той час вже буде побудована сміттєсортувальна станція та витрачені кошти на таке будівництво третіми особами є лише припущеннями заявника, які не підтверджені жодними доказами.

Обставини, наведені позивачем в поданій заяві в якості підстав для вжиття заходів забезпечення позову не підтверджують того, що існують обставин, що свідчать про неможливість відновлення порушених прав позивача у випадку, якщо обрані заходи забезпечення позову не будуть вжиті. Не містить заява про забезпечення позову й доказів на користь тверджень про необхідність значних зусиль, часу та витрат для відновлення порушених прав позивача у випадку задоволення позову та приведення земельної ділянки комунальної власності у попередній стан.

У свою чергу, судом не встановлено, а позивачем у заяві не доведено існування жодної з обставин, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення та заборони Боярській міській раді укладати із ТОВ Вейст Еко Менеджмент договір оренди земельної ділянки площею 8,188 га кадастровий номер 3222410300:02:004:5091, заборони ТОВ Вейст Еко Менеджмент вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 8,188 га кадастровий номер 3222410300:02:004:5091, заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки

При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення , може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення. Крім того, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи предмет позову, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Суд також наголошує, що відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку звернення сторони з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Водночас, заявником не наведено та не надано жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у адміністративній справі.

Щодо обраного заявником виду забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 8,188 га кадастровий номер 3222410300:02:004:5091, слід зазначити, що приписами Кодексу адміністративного судочинства України взагалі не передбачено такого виду забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.