Ухвала

від 15.04.2020 по справі 524/223/20

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/223/20

Провадження № 2/524/1160/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Андрієць Д.Д., перевіривши позовну заяву Міського спортивно-технічного клубу "Дніпро" Товариства сприяння обороні України до ОСОБА_1 , ПРАТ "СК "ВУСО" про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява Міського спортивно-технічного клубу "Дніпро" Товариства сприяння обороні України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Згідно ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В ст.20 ЦПК України визначено, що не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.4 ст.188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п.15 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Позивачем та одним із відповідачів є суб`єкти господарювання - Міський спортивно-технічний клуб "Дніпро" Товариства сприяння обороні України та ПРАТ "СК "ВУСО".

В постанові від 20 листопада 2019 року по справі № 201/12877/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне: Правом на визначення предмета, підстав позову та відповідачів розпоряджається позивач. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком, який виконує суд під час розгляду справи. Законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, передбачало право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов`язання. У цій справі позовні вимоги є пов`язаними та мають розглядатися в одному провадженні, оскільки висновки суду щодо позовної вимоги до відповідача-фізичної особи, винної у настанні страхового випадку, залежать від висновків суду щодо позовної вимоги до відповідача-страховика особи, винної у настанні страхового випадку. Питання про відповідальність кожного з відповідачів має бути вирішене, зокрема, залежно від положень дійсного полісу страхування, яким було застраховано майно, шкода якому була заподіяна, зокрема ліміту відповідальності страховика за завдану майну шкоду. Якщо однією зі сторін справи (відповідачем) є фізична особа, а позовні вимоги випливають з однієї підстави-юридичного факту до двох відповідачів, одним з яких є юридична особа, то такий спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства з підстав такого суб`єктного складу сторін.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача по справі, ОСОБА_1 , була застрахована з лімітом відповідальності 100000 грн, розмір франшизи 2000 грн.

У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (пункт 72 вказаної постанови)

Відповідно до статті 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Згідно зі статтею 36 цього Закону сума франшизи має бути компенсована страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки.

Суддя приймає до уваги те, що заявлені позивачем вимоги до відповідача ОСОБА_1 стосуються лише стягнення франшизи, розмір якої передбачений умовами договору про обов`язкове страхування, а її стягнення із страхувальника передбачене положеннями законодавства і не залежить від встановлення судом розміру заподіяної шкоди.

На переконання судді вимоги позивача - юридичної особи до відповідача юридичної особи про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування не пов`язані із вимогами про стягнення із відповідача - фізичної особи франшизи та можуть бути розглянуті за правилами різних видів судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, суддя вважає за можливе відмовити у відкритті провадження по справі в частині вимог до відповідача - ПРАТ "СК "ВУСО", роз`яснивши, що вказані вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст.186, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

У відкритті провадження по справі за позовом Міського спортивно-технічного клубу "Дніпро" Товариства сприяння обороні України до ОСОБА_1 , ПРАТ "СК "ВУСО" про відшкодування шкоди в частині вимог до ПРАТ "СК "ВУСО" - відмовити.

Роз`яснити, що спір між позивачем та ПРАТ "СК "ВУСО" віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що відповідно до п.3 розділу XII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Д.Д.Андрієць