Ухвала

від 15.04.2020 по справі 280/2417/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2417/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 р. в адміністративній справі №280/2417/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж ХХІ" до Головного управління ДФС у Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 р. позов ТОВ "Спецбудмонтаж ХХІ" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Запорізькій області 17 січня 2020 р. подана апеляційна скарга, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 р. залишена без руху з підстав порушення вимог, встановлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України в частині дотримання строку на апеляційне оскарження. Скаржнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подачі до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших підстав.

16 березня 2020 р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої скаржник посилається на тимчасову відсутність коштів для сплати судового збору та арешт рахунків. Зазначив, що повторне звернення з апеляційною скаргою було здійснено у найкоротші строки.

Здійснивши аналіз наведених скаржником доводів, колегія суддів дійшла висновку про їх безпідставність, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 Кодексу).

Відповідно до матеріалів справи, вступну та резолютивну частини оскарженого рішення проголошено у відкритому судовому засіданні 25 вересня 2019 р. за участю представника скаржника (а.с.67). Повний текст складений 30 вересня 2019 р. (а.с. 72). Копію рішення отримано скаржником 07 жовтня 2019 р. (а.с. 74).

Зважаючи на те, що апеляційна скарга подана скаржником 17 січня 2019 р., тобто після спливу тридцятиденного строку на апеляційне оскарження з дня отримання повного рішення суду, безумовні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визначені частиною 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 р. апеляційну скаргу ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 р. повернуто на підставі статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.92). При цьому, в резолютивній частині зазначеної ухвали судом надані роз`яснення порядку і строку її оскарження до Верховного Суду.

Головне управління ДФС у Запорізькій області правом на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 р. не скористалось, погодившись, тим самим, із викладеними у ній висновками про невідповідність поданої апеляційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд також застосовує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 червня 2019 р. у справі № 804/1274/18 (адміністративне провадження №К/9901/64727/18), і які полягають у тому, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Перша апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду апеляційної інстанції від 20 грудня 2019 р. Проте, відповідно до платіжного доручення від 27 грудня 2019 р. № 258 судовий збір в сумі 28815,00 грн. було сплаченого 27 грудня 2019 р. Вдруге з апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 17 січня 2020 р., допустивши, на думку суду, необґрунтоване зволікання.

Таким чином, наведені скаржником обставини свідчать про те, що ним не вжиті невідкладні заходи щодо повторного подання апеляційної скарги у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

На підставі викладеного суд вважає, що наведені скаржником підстави не можуть вважатись поважними для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 3 Розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №540-ІХ від 30 березня 2020 р., суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 р. в адміністративній справі №280/2417/19.

Ухвала суду набирає законної сили 15 квітня 2020 р. та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням пункту 3 Розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №540-ІХ від 30 березня 2020 р.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий