Постанова

від 15.04.2020 по справі 710/1625/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 710/1625/19 Суддя (судді) першої інстанції: Побережна Н.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Кузьменка В.В.,

Шурка О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

До Шполянського районного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 29.11.2019 № 534-ДК/0385/По/08/01/-19.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2020 року позовну заяву задоволено.

Скасовано постанову від 29.11.2019 № 534-ДК/0385/По/08/01/-19 про накладення адміністративного стягнення за ст. 188-5 КУпАП на ОСОБА_1 , винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області Костенком Олександром Васильовичем.

Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 28.07.1995, реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_2 , інші відомості про особу суду не відомі, до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП, закрито.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що відповідачем у встановленому порядку встановлено факт порушення вимог законодавства, що полягає в невиконані посадовою особою територіальної громади Шполянської міської ради ОТГ припису від 18.06.2019 № 225-ДК/0162Пр/03/01/-19 щодо усунення порушення земельного законодавства, яке полягає в засміченні промисловими побутовими відходами земельної ділянки площею 0,4 га комунальної власності, земель запасу, що розташована в адміністративних межах Скотарівської сільської ради за межами населеного пункту, відповідальність за що передбачена статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Окрім того, вказано, що представник Шполянської міської ради на розгляд справи щодо притягнення до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення не з`явився, а розбіжності у даті народження, які зазначені у постанові і протоколі та надсилання позивачу копії протоколу без зазначення відомостей про відмову від підпису є технічною помилкою, та жодним чином не свідчать про відсутність факту правопорушення.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи стислі строки розгляду даної категорії справ, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, протоколом про адміністративне правопорушення від 15.11.2019 № 534-ДК/0371П/07/01/-19, складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області, встановлено порушення вимог законодавства, що полягає в невиконанні посадовою особою територіальної громади Шполянської міської ради ОТГ припису від 18.06.2019 № 225-ДК/0162Пр/03/01/-19 щодо усунення порушення земельного законодавства яке полягає у засміченні промисловими, побутовими відходами земельної ділянки з кадастровим номером 7125786800:02:001:0173, площею 0,4 га, комунальної власності, землі громадської забудови, що розташована в адміністративних межах Скотарівської сільської ради (Шполянська ОТГ), за межами населеного пункту, на якій виявлено безхазяйні відходи.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 15.11.2019 № 534-ДК/926/АП/09/01/-19, у результаті перевірки з питання виконання припису з дотримання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності Шполянською міською радою Шполянської ОТГ встановлено: порушення вимог законодавства, що полягає в невиконанні припису від 18.06.2019 № 225-ДК/0162Пр/03/01/-19 щодо усунення порушення земельного законодавства яке полягає в засміченні промисловими, побутовими відходами земельної ділянки з кадастровім номером 7125786800:02:001:0173, площею 0,4 га комунальної власності, землі громадської забудови, в адміністративних межах Скотарівської сільської ради (Шполянська ОТГ), за межами населеного пункту, на якій виявлено безхазяйні відходи.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 29.11.2019 № 534-ДК/0385/По/08/01/-19 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 188-5 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Вважаючи протиправною та такою, що підлягає скасуванню вказану постанову, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач не був присутній при розгляді справи про адміністративні правопорушення, йому не було роз`яснено його права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також не повідомлено про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім того, з об`єктивних незалежних від нього причин був позбавлений можливості оскаржити постанову про накладення адміністративного стягнення №534-ДК/0385/По/08/01/-19 від 29.11.2019 у встановлений законодавством термін, позаяк отримав спірну постанову лише 09.12.2019. Крім того, строк притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання припису обмежений двома місяцями з дня його невиконання, тобто починаючи з дня, наступного за 18.07.2019, а отже, постанову, яка оскаржується було винесено з порушенням строків передбачених ст. 38 КУпАП.

Оцінюючи доводи апелянта у взаємозв`язку з обставинами справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Приписами ст. 188 5 КпАП України передбачено, що невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право зокрема: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

15.11.2019 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області Костенком О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення № 534-ДК/0371П/07/01/-19, з приводу невиконання посадовою особою територіальної громади Шполянської міської ради ОТГ припису від 18.06.2019 № 225-ДК/0162Пр/03/01/-19 щодо усунення порушення земельного законодавства яке полягає у засміченні промисловими, побутовими відходами земельної ділянки з кадастровим номером 7125786800:02:001:0173.

Приписами п. 7 розділу ІІІ Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 6 від 19.01.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.2017 за № 173/30041 передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, державний інспектор виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення чи про закриття справи.

Пунктом 5 Розділу ІІ Інструкції, зокрема, передбачено, що у протоколі зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, ім`я та по батькові, день, місяць та рік народження, місце народження, сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації), фактичне місце проживання/реєстрації (поштова адреса), посада та місце роботи або навчання (повне найменування юридичної особи та її місцезнаходження); якщо особа не працює, про це робиться відмітка).

Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (можуть бути викладені в протоколі або на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі). Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати в протоколі пояснення та зауваження щодо його змісту, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від надання пояснень у протоколі чи від його підписання, про це обов`язково робиться відповідний запис.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення № 534-ДК/0371П/07/01/-19 від 15.11.2019, який позивач отримав 09.12.2019, що підтверджується відстеженням поштового відправлення за № 2060302609896, відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так само як і відмітка про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовилася від надання пояснень.

Водночас в протоколі про адміністративне правопорушення № 534-ДК/0371П/07/01/-19 від 15.11.2019, наданому відповідачем у справі разом, міститься позначка про те, що ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, що свідчить про недобросовісність виконання свого обов`язку відповідачем щодо доведення вини особи, оскільки позивачу за результатами розгляду справи про адміністративні правопорушення був надісланий протокол, який відрізняється від наданого суду.

Відповідно до ч. 6 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі обов`язково робиться відмітка про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав і обов`язків, передбачених статтею 268 КпАП України, а також про повідомлення її про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу їй обов`язково направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення (додаток 2) із зазначенням часу і місця розгляду справи.

Разом з тим, в матеріалах справи також відсутні докази, які б підтверджували факт направлення ОСОБА_1 рекомендованого листа з повідомленням про вручення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення із зазначенням часу і місця розгляду справи, що, на переконання колегії суддів, свідчить про грубе порушення відповідачем встановленого порядку розгляду даної категорії справ та позбавило позивача законного права щодо участі в розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Натомість, апелянтом під час апеляційного розгляду не надано жодних доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України та у встановленому порядку спростовували висновки суду першої інстанції, який вказав, що ОСОБА_1 не був присутній при розгляді справи про адміністративні правопорушення, йому не було роз`яснено його права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також не повідомлено про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи доводи апелянта щодо дотримання строків притягнення позивача до відповідальності з посиланням на ч. 1 ст. 38 КпАП України, якими передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді), колегія суддів зазначає наступне.

Спірною постановою від 29.11.2019 позивача визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188 5 КпАП України, за невиконання припису від 18.06.2019 № 255-ДК/0162Пр/03/01-19 щодо усунення порушень земельного законодавства.

Правова позиція апелянта обґрунтована, зокрема, тим, що вказане правопорушення є триваючим.

Суд апеляційної інстанції відхиляє відповідні посилання апелянта, позаяк диспозиція статті ст. 188 5 КпАП України передбачає відповідальність за невиконання припису, а не засміченні промисловими, побутовими відходами земельної ділянки.

В той же час, приписом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 18.06.2019, яким було встановлено порушення п. в ст. 211 ЗК України, що полягає в засміченні промисловими, побутовими та іншими відходами земельної ділянки з кадастровим номером 7125786800:02:001:0173 було встановлено в тридцятиденний термін усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме: здійснити процедуру визначення відходів та наступного їх обліку та повідомити про виконання припису до 18.07.2019.

Колегія суддів зазначає, що триваюче правопорушення очевидно є можливим лише у триваючих відносинах. Натомість відносини позивача і відповідача не носять триваючого характеру, оскільки стверджуване відповідачем порушення є вчиненим з моменту його виявлення.

Тобто, строк притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання припису обмежений двома місяцями з дня його невиконання, тобто починаючи з дня, наступного за 18.07.2019.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

В контексті викладеного, колегія суддів погоджується з тим, що постанову про накладення адміністративного стягнення від 29.11.2019 № 534-ДК/0385/По/08/01/-19 винесено з порушенням строків передбачених ст. 38 КУпАП.

Аналізуючи вищенаведене та аргументи апелянта, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а (№ 2-а/337/154/2016).

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає цілком обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не спростував доводів позивача, відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, а тому, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188 5 КпАП України правомірно скасована судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки при прийнятті оскаржуваної постанови, відповідачем було порушено критерії правомірності, передбачені приписами ч. 2 ст. 2 КАС України.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто, прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню. Судом першої інстанції було надано належну та достатню оцінку основним доводам сторін.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області залишити без задоволення .

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2020 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко