Постанова

від 15.04.2020 по справі 420/5022/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2020 р.м. ОдесаСправа № 420/5022/19

Головуючий в 1 інстанції Харченко Ю.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 21 грудня 2019 року

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Логаз до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Логаз звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області та Державній фіскальній службі України, а саме: визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних від 05 серпня 2019 року: № 1244752/38154688, № 1244703/38154688, № 1244704/38154688; зобов`язання зареєструвати податкові накладні: № 1 від 28 травня 2019 року, № 2 від 28 травня 2019 року, № 3 від 29 травня 2019 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як позивачем не надано всіх необхідних документів для прийняття рішень про реєстрацію його податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого податковим органом правомірно прийнято рішення про відмову у реєстрації відповідних податкових накладних.

В свою чергу, позивачем подано відзив на вказану апеляційну скаргу у якому зазначено про безпідставність вимог поданої податковим органом апеляційної скарги, а також про відсутність правових підстав для відмови у реєстрації складених ним податкових накладних.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 травня 2019 року між ТОВ ЛОГАЗ (в особі продавця) та ТОВ МІТ СКАЙНЕТ (в особі покупця) укладено договір купівлі-продажу № 200/19-1, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 даного договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений у п. 1.2. договору товар.

За умовами вказаного договору позивач продає наступний товар: ємність для зберігання СВГ V=50 м3, виробник Румунія, у кількості 2 одиниць, вартістю 6 423 375,00 грн.; компресор з автоматикою СУРК-12, АУ-45, 1987 року виготовлення, потужність 22 кВт, продуктивність 1450 м3/хв.Р-16кгс/см2, у кількості 1 одиниці, вартістю 715 210,00 грн.

За наслідком виконання умов вищевказаного договору ТОВ ЛОГАЗ складено та направлено на реєстрацію наступні податкові накладні: № 1 від 28 травня 2019 року; № 2 від 28 травня 2019 року, №3 від 29 травня 2019 року.

Проте, податковим органом зупинено реєстрацію надісланих накладних та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, корі достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В свою чергу, ТОВ ЛОГАЗ на адресу податкового органу направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Проте, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 05 серпня 2019 року №1244752/38154688, № 1244703/38154688, № 1244704/38154688 щодо відмови в реєстрації податкових накладних № 1 від 28 травня 2019 року, № 2 від 28 травня 2019 року, № 3 від 29 травня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки платником податків не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин справи судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, згідно пп. 4 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, викладених у листі ДФС України № 959/99-99-07-18, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Крім того, згідно п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій, що затверджені ДФС України 05 листопада 2018 року, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин податковим органом зупинено реєстрацію складених позивачем податкових накладних за наслідком здійснення своєї господарської діяльності.

Між тим, з вищевикладених положень податкового законодавства вбачається, що складені платниками податків податкові накладні підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

При цьому, встановлений ПК України обов`язок з реєстрації податкових накладних носить імперативний характер та безумовно має виконуватись відповідними платниками податків.

В свою чергу, зупиняючи реєстрацію податкових накладних товариства податковим органом зазначено, що подані накладні відповідають вимогам п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій.

Проте, всупереч вищевикладеним вимогам, податковим органом не конкретизовано, який саме критерій ризиковості платника податків, зазначений у п. 1.6 Критеріїв, ним вбачається у поданих позивачем накладних.

Між тим, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податків має право направити податковому органу письмові пояснення та копії документів, що на його думку підтверджують факт здійснення спірної господарської операції.

В даному випадку, при зупинці реєстрації податкової накладної товариства, останньому запропоновано надати додаткові пояснення та/або копії документів для прийняття рішення про реєстрацію його податкової накладної.

При цьому, податковим органом не зазначено повного переліку документів, які повинен надати позивач для здійснення реєстрації податкової накладної.

В свою чергу, товариством у встановлені строки, після зупинення реєстрації його накладних, подано до податкового органу відповідні документи, із зазначенням обставин придбання та продажу спірного майна.

Проте, за наслідком отримання відповідних документів, податковим органом прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, так як товариством не надано усіх документів щодо спірної операції.

Між тим, надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням податкового органу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому, податковим органом в оскаржуваних рішеннях не зазначено з яких фактичних підстав ним зроблено висновок про ризиковість проведених операції, а також не зазначено обґрунтованих мотивів неприйняття наданих йому документів.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень, з чим погоджується колегія суддів.

В даному випадку, вищевикладений висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 29 листопада 2018 року (справа № 811/1669/17).

Крім того, варто зазначити, що з метою перевірки обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги товариства, судом зібрано копії документів, надані для реєстрації спірної податкової накладної.

В даному випадку, 20 травня 2019 року між ТОВ ЛОГАЗ (в особі продавця) та ТОВ МІТ СКАЙНЕТ (в особі покупця) укладено договір купівлі-продажу № 200/19-1, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві Товар, визначений у п. 1.2 даного договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений у п. 1.2. договору товар.

За наслідком виконання умов вищевказаного договору ТОВ ЛОГАЗ складено та направлено на реєстрацію наступні податкові накладні: № 1 від 28 травня 2019 року; № 2 від 28 травня 2019 року, №3 від 29 травня 2019 року.

На підтвердження продажу товару податковому органу направлено акт приймання-передачі товару від 29 травня 2019 року, видаткову накладну № 1 від 29 травня 2019 року, виписки з банківських рахунків.

Крім того, у матеріалах справи зібрано докази придбання товару у ТОВ ВК-ІНВЕСТ 2005 та ТОВ БЛЕК СІ РІВ`ЄРА , поставленого на адресу ТОВ МІТ СКАЙНЕТ .

В свою чергу, враховуючи зібрані документи, колегія суддів вважає наявними підстави для здійснення реєстрації спірних податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Державну фіскальну службу України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.