Постанова

від 14.04.2020 по справі 640/22105/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22105/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Добрівська Н.А.

Суддя-доповідач:Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменко В.В.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вільям Постач до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в м. Києві про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вільям Постач звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в м. Києві в якому просило скасувати: рішення №872882/41849398 від 07.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 21 від 26.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Вільям Постач ; рішення №872881/41849398 від 07.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 22 від 26.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Вільям Постач ; рішення №887508/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 23 від 26.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Вільям Постач ; скасувати рішення №887506/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 24 від 26.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Вільям Постач ; скасувати рішення №887499/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 25 від 26.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Вільям Постач ; скасувати рішення №887501/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 26 від 27.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Вільям Постач ; скасувати рішення №887502/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 27 від 27.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Вільям Постач ; скасувати рішення №887507/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 28 від 27.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Вільям Постач ; скасувати рішення №887500/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 29 від 30.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Вільям Постач ; скасувати рішення №887503/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 30 від 30.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Вільям Постач ; скасувати рішення №887505/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 31 від 30.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Вільям Постач ; скасувати рішення №887504/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 33 від 31.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Вільям Постач та зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 21 від 26.07.2018, № 22 від 26.07.2018, № 23 від 26.07.2018, № 24 від 26.07.2018, № 25 від 26.07.2018, № 26 від 26.07.2018, № 27 від 26.07.2018, № 28 від 26.07.2018, № 29 від 26.07.2018, № 30 від 26.07.2018, № 31 від 26.07.2018, № 33 від 26.07.2018, подані ТОВ Вільям Постач .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскільки позивачем не надано штатний розпис, складські документи, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи, а саме банківські виписки, акт прийому-передачі, довіреності, відсутність вищезазначених документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції ТОВ Вільям Постач , згідно з яких виписані вказані податкові накладні.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що у квитанціях про прийняття податкових накладних не було зазначено конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкових накладних, а в оскаржуваних рішеннях взагалі не зазначено, які саме порушення і в яких саме наданих документах містяться недоліки, а також яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Вільям Постач (постачальник) та ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія (покупець) 23.07.2018 укладено Договір поставки №23/07-1 від 23.07.2018, згідно умов якого постачальник зобов`язується виготовити, поставляти та передати у власність замовника товар, відповідно до еталонів-зразків, затверджених замовником. Замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем надано специфікацію до договору №1 від 26.07.2018, видаткову накладну №28 від 26.07.2018, Інвойс, митну декларацію, податкову накладну № 21 від 26.07.2018.

27.07.2018 податкову накладну № 21 від 26.07.2018 направлено через систему Me.Doc на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Квитанцією №9155434785 від 27.07.2018 ДФС України повідомила про те, що вищезазначена податкова накладна прийнята, але її реєстрація зупинена. У даній квитанції орган ДФС повідомив, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК від 26.07.2018 №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник D =0, Р =0 .

На підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК ним було подано до органу ДФС пояснення та копії документів на підтвердження реальності господарської операції, за якою виписано податкову накладну №21 від 26.07.2018. Зазначена обставина відповідачами не заперечується, проте, надані позивачем пояснення та документи, не були прийняті до уваги, оскільки рішенням комісії ДФС України №872882/41849398 від 07.08.2018 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №21 від 26.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою відмови в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено: Не надання платником податку копії документів - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) .

Також, 16.07.2018 між ТОВ Вільям Постач (постачальник) та ТОВ Партнер Постач (покупець) було укладено Договір поставки №23/07-1 від 23.07.2018, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, прийняти та оплачувати цей товар.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем надано специфікації до договору №11 від 31.07.2018, №9 від 30.07.2018, №8 від 30.07.2018, №7 від 30.07.2018, №5 від 27.07.2018, №4 від 27.07.2018, №6 від 27.07.2018, №2 від 26.07.2018, №1 від 26.07.2018, №3 від 26.07.2018, видаткові накладні №31 від 31.07.2018, №33 від 30.07.2018, №27 від 30.07.2018, №22 від 30.07.2018, №18 від 27.07.2018, №7 від 27.07.2018, №32 від 27.07.2018, №3 від 26.07.2018, №2 від 26.07.2018, №30 від 26.07.2018.

Позивачем 30.07.2018 податкову накладну №23 від 26.07.2018 направлено через систему Me.Doc на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Також позивачем 15.08.2018 через систему Me.Doc направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні: №24 від 26.07.2018, №25 від 26.07.2018, №26 від 26.07.2018, №27 від 26.07.2018, №28 від 26.07.2018, №29 від 26.07.2018, №30 від 26.07.2018, №31 від 26.07.2018, №33 від 26.07.2018.

Квитанцією від 30.07.2018 №9157454843 ДФС України повідомила позивача про те, що податкова накладна №23 від 26.07.2018 прийнята, але її реєстрація зупинена з наступних підстав: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 26.07.2018 №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник D =0, Р =0 .

Квитанціями від 15.08.2018 за №9172498613, №9172528246, №9172514676, №9172463040, №9172521648, №9172528312, №9172462882, №9172500144, №9172535959 ДФС України повідомила про те, що податкові накладні №24 від 26.07.2018, №25 від 26.07.2018, №26 від 26.07.2018, №27 від 26.07.2018, №28 від 26.07.2018, №29 від 26.07.2018, №30 від 26.07.2018, №31 від 26.07.2018, №33 від 26.07.2018 прийняті, але їх реєстрація зупинена з тих же самих підстав, однак із зазначенням показника D =0, а показника Р =969494.67 .

Як стверджує позивач, на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК ним до органу ДФС були направлені пояснення та копії відповідних документів на підтвердження реальності здійснених операцій.

Не зважаючи на надання позивачем документів, комісією ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення: №887508/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 23 від 26.07.2018; №887506/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №24 від 26.07.2018; №887499/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №25 від 26.07.2018; №887501/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №26 від 27.07.2018; №887502/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №27 від 27.07.2018; №887507/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №28 від 27.07.2018; №887500/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №29 від 30.07.2018; №887503/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №30 від 30.07.2018; №887505/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №31 від 30.07.2018; №887504/41849398 від 20.08.2018 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №33 від 31.07.2018.

Підставою відмови в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено: Не надання платником податку копії документів - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків .

Також, 26.07.2018 між ТОВ Вільям Постач (постачальник) та ТОВ ІКС-ТОРГ (покупець) було укладено Договір поставки №23/07-1 від 23.07.2018, згідно умов якого постачальник зобов`язується виготовити, поставляти та передати у власність замовника товар, відповідно до еталонів-зразків, затверджених замовником. Замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем надано специфікацію до договору №1 від 26.07.2018, видаткову накладну №29 від 26.07.2018, Інвойс, митну декларацію, податкову накладну №22 від 26.07.2018.

30.07.2018 податкову накладну №22 від 26.07.2018 направлено через систему Me.Doc на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Квитанцією №9156094962 від 30.07.2018 ДФС України повідомила про те, що податкова накладна №22 від 26.07.2018 прийнята, але її реєстрація зупинена з наступних підстав: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 26.07.2018 №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник D =0, Р =0 .

Як вказує позивач і підтверджує у своєму відзиві ГУ ДФС у м. Києві, на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК позивач подав до органу ДФС пояснення та копії договорів, специфікації, видаткові накладні, Інвойси, митні декларації, контракти.

Однак, надані позивачем пояснення та документи, не були прийняті до уваги, оскільки рішенням комісії ДФС України №872881/41849398 від 07.08.2018 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №22 від 26.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступних підстав: Не надання платником податку копії документів - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) .

Вважаючи рішення контролюючого органу протиправним та таким, що порушує його права як платника податків, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що нечіткість формулювання підстав зупинення реєстрації податкової накладної, відсутність посилання на конкретні критерії ризиковості платника податків у квитанції позбавило можливості платника податків надати вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 вказаного Порядку передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних та/або розрахунків коригування, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених п. 12 наведеного Порядку, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 6 Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації", якою закріплено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 ПК України;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Абзацом 7 пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. 4 п. 13 цього Порядку (за Переліком документів); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Колегія суддів зазначає, що наявність у податкового органу повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішень, законність яких обґрунтовано перевірена судом.

Разом з тим, 22 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджені порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. 4 п. 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до п. 22 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Пунктом 21 цього Порядку передбачено, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Крім того, затверджена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

В той же час, незважаючи на подання відповідачу позивачем у передбаченому законодавством порядку відповідного повідомлення та письмових пояснень, разом із підтверджуючими документами, які відповідають вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13 червня 2017 року, які в повній мірі доводять наявність підстав для подання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних № 21 від 26.07.2018, № 22 від 26.07.2018, № 23 від 26.07.2018, № 24 від 26.07.2018, № 25 від 26.07.2018, № 26 від 26.07.2018, № 27 від 26.07.2018, № 28 від 26.07.2018, № 29 від 26.07.2018, № 30 від 26.07.2018, № 31 від 26.07.2018, № 33 від 26.07.2018, приймаючи оскаржувані рішення №872882/41849398 від 07.08.2018, №872881/41849398 від 07.08.2018, №887508/41849398 від 20.08.2018, №887506/41849398 від 20.08.2018, №887499/41849398 від 20.08.2018, №887501/41849398 від 20.08.2018, №887502/41849398 від 20.08.2018, №887507/41849398 від 20.08.2018, №887500/41849398 від 20.08.2018, №887503/41849398 від 20.08.2018, №887505/41849398 від 20.08.2018, №887504/41849398 від 20.08.2018 контролюючим органом не наведено жодних мотивів неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, комісією не було з`ясовано специфіку проведених господарських операцій та не визначено документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу і наявності підстав для здійснення відповідного коригування кількісних і вартісних показників. Оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. В той же час, у вказаному рішенні не зазначено, які конкретно документи не були подані позивачем, в тому числі шляхом підкреслення таких документів у відповідному рішенні.

Разом з тим, у квитанції про реєстрацію податкової накладної відповідачем не вказано ані конкретного критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.

Натомість, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження наявності підстав для здійснення відповідного коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, разом із відповідними поясненнями, що було здійснено повідомленнями щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких була зупинена.

Однак, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийняті рішення №872882/41849398 від 07.08.2018, №872881/41849398 від 07.08.2018, №887508/41849398 від 20.08.2018, №887506/41849398 від 20.08.2018, №887499/41849398 від 20.08.2018, №887501/41849398 від 20.08.2018, №887502/41849398 від 20.08.2018, №887507/41849398 від 20.08.2018, №887500/41849398 від 20.08.2018, №887503/41849398 від 20.08.2018, №887505/41849398 від 20.08.2018, №887504/41849398 від 20.08.2018, якими відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 21 від 26.07.2018, № 22 від 26.07.2018, № 23 від 26.07.2018, № 24 від 26.07.2018, № 25 від 26.07.2018, № 26 від 26.07.2018, № 27 від 26.07.2018, № 28 від 26.07.2018, № 29 від 26.07.2018, № 30 від 26.07.2018, № 31 від 26.07.2018, № 33 від 26.07.2018 в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів.

Всупереч визначених у вказаних рішеннях підставах для їх прийняття, податковим органом не наведено жодного порушення норми матеріального права і не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодних доказів наявності підстав для прийняття оскаржуваних рішень, а саме не доведено, в чому саме виявилась недостатність поданих позивачем документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних позивача.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи, що позивачем подано всі документі, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, колегія суддів доходить висновку про протиправність та наявність підстав для скасування рішень комісії ГУ ДФС у м. Києві №872882/41849398 від 07.08.2018, №872881/41849398 від 07.08.2018, №887508/41849398 від 20.08.2018, №887506/41849398 від 20.08.2018, №887499/41849398 від 20.08.2018, №887501/41849398 від 20.08.2018, №887502/41849398 від 20.08.2018, №887507/41849398 від 20.08.2018, №887500/41849398 від 20.08.2018, №887503/41849398 від 20.08.2018, №887505/41849398 від 20.08.2018, №887504/41849398 від 20.08.2018 і як наслідок, необхідності зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у день надходження податкові накладні № 21 від 26.07.2018, № 22 від 26.07.2018, № 23 від 26.07.2018, № 24 від 26.07.2018, № 25 від 26.07.2018, № 26 від 26.07.2018, № 27 від 26.07.2018, № 28 від 26.07.2018, № 29 від 26.07.2018, № 30 від 26.07.2018, № 31 від 26.07.2018, № 33 від 26.07.2018, подані ТОВ Вільям Постач .

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.