Постанова

від 15.04.2020 по справі 904/2469/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2020 року м.Дніпро Справа № 904/2469/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів Верхогляд Т.А., Кузнецова В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство" Кортеж" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 (прийняте суддею Рудь І.А., повне судове рішення складено 13.12.2019) у справі № 904/2469/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж"

до

відповідача-1: Приватного підприємства фірми "Продмаркет"

відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

про відшкодування шкоди, заподіяної позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 10 960,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви) про:

- стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" майнової шкоди, заподіяної позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 9 960,70 грн, з яких: 9 260,70 грн - вартість відновлювального ремонту автобусу Богдан державний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу, 700,00 грн - вартість автотоварознавчого дослідження;

- стягнення з Приватного підприємства фірми "Продмаркет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" франшизи у розмірі 1 000,00 грн.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 у справі № 904/2469/19 позов задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства фірми "Продмаркет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" 1 000,00 грн - франшизи, 175,26 грн - витрат по сплаті судового збору, у задоволенні позовних вимог до відповідача-2 відмовлено у повному обсязі.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження звернення до відповідача-2 із заявою про виплату страхового відшкодування у строк (один рік з моменту скоєння відповідної ДТП), визначений пунктом 35.1 ст. 35 ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Враховуючи зазначене, господарський суд дійшов висновку, що оскільки позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про страхове відшкодування з пропуском річного строку (дата настання дорожньо-транспортної пригоди - 27.03.2018; дата звернення з заявою про виплату страхового відшкодування - 19.04.2019), Приватне акціонерне товариство "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" правомірно відмовило йому у виплаті страхового відшкодування.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення майнової шкоди у сумі 1 000,00 грн, місцевий господарський суд, посилаючись на статті 12. 36, Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначив, що оскільки умовами полісу обов`язкового страхування № АК/7200127 від 11.08.2017 передбачена франшиза у розмірі 1 000,00 грн, на яку за вищенаведеними приписами Закону повинна бути зменшена сума страхового відшкодування, вимоги позивача в частині стягнення з Приватного підприємства фірми "Продмаркет" майнової шкоди на суму 1 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилаючись на ст. 129 ГПК України суд першої інстанції зазначив, що судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 1 921,00 грн покладаються на відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач просив суд покласти на відповідачів витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн, місцевий господарський суд зазначив, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, іншу професійну правничу допомогу та на компенсацію витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, позивачем не надано. Водночас, у позовній заяві позивачем зазначено, що згідно із умовами надання правничої допомоги оплата за послуги здійснюється після вирішення справи в суді.

При цьому, посилаючись на приписи ч. 8 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Між тим, судом першої інстанції встановлено те, що до закінчення судових дебатів представником позивача відповідної заяви зроблено не було, у зв`язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідачів зазначеної позивачем суми витрат на правничу допомогу.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" подало апеляційну скаргу, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 у справі № 904/2469/19 просить скасувати в частині відмови у стягненні з Приватного акціонерного товариства "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" майнової шкоди у розмірі 9 960,70 грн., з яких 9 260,70 грн. - вартість відновлювального ремонту, 700,00 грн. - вартість експертного автотоварознавчого дослідження, та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" майнову шкоду у розмірі 9960,70 грн., з яких 9 260,70 грн. - вартість відновлювального ремонту, 700,00 грн. - вартість експертного автотоварознавчого дослідження.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині незадоволених позовних вимог, вважає обгрунтування судом першої інстанції відмови у їх незадоволенні незаконним та необгрунтованим.

Так, за доводами апелянта, ДТП відбулася за участю застрахованого ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" транспортного засобу. Відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.04.2018, винуватцем ДТП було визнано водія відповідача-1, який був за кермом застрахованого автомобіля, тобто автотранспортному засобу ТОВ "Автотранспортне підприємство "Кортеж" було завдано матеріальної шкоди, у зв`язку з чим апелянт вважає, що має право на відшкодування завданої шкоди, а оскільки автотранспортний засіб було застраховано, відшкодувати завдану шкоду відповідно до загальних положень про обов`язкове страхування має страхова компанія, якою, в даному випадку, є ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".

Апелянт, посилаючись на ст. 33 Закону № 1961-ІV, вважає, що вжив усіх дій і вчасно повідомив ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про настання ДТП. В подальшому, оскільки страховик протягом двох робочих днів не розпочав жодних дій для визначення завданої шкоди та протягом 10 днів не направив свого представника для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (п. 34.1. та п. 34.2. ст. 34 Закону України № 1961-ІV), то позивач самостійно провів експертне дослідження та визначив розмір завданої шкоди, а експертне дослідження було направлено до страховика.

За доводами Апелянта, в подальшому для отримання страхового відшкодування його представник неодноразово спілкувався в телефонному режимі з представником ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", після розмов з яким апелянту стало зрозуміло, що із сумою шкоди, визначеною в експертному дослідженні позивачем, страховик не погоджується, досягнути порозуміння щодо суми шкоди не вдалося, у зв`язку з чим позивач звернувся до Павлоградського міськрайонного суду із вимогою до ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про виплату страхового відшкодування.

Апелянт, посилаючись на Закон України № 1961-ІV зазначає, що досудовий порядок вирішення питання щодо виплати страхового відшкодування не є обов`язковим, у зв`язку з чим вважає, що має право на звернення одразу до суду для захисту свого порушеного права без обов`язкового попереднього звернення за виплатою до ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп". 18.06.2018 позивач звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з відповідною позовною заявою.

Щодо висновків суду першої інстанції про порушення позивачем строку звернення із заявою про страхове відшкодування, то, на думку апелянта, відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України № 1961-ІV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. Між тим, за доводами апелянта, окрім даного положення жодних законодавчих вимог до форми та змісту заяви про страхове відшкодування немає, тобто відсутня законодавчо встановлена форма заяви про страхове відшкодування, отже, зважаючи на наведене, апелянт вважає, що подана ним заява до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області 18.06.2018 є саме тією заявою із якою позивач звернувся за виплатою страхового відшкодування до ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", оскільки усі необхідні дані, про які необхідно було зазначити у заяві про виплату страхового відшкодування, наявні у позовній заяві. Крім того, разом із повідомленням про ДТП усі необхідні документи були подані.

Апелянт звертає увагу суду і на те, що 19.04.2019 ТОВ "Автотранспортне підприємство "Кортеж" уже зверталося до ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" із заявою про виплату страхового відшкодування повторно, у якій було зазначено, що дана заява є повторною.

Враховуючи наведене, апелянт вважає, що не пропустив однорічний строк на звернення до ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" за виплатою страхового відшкодування.

Крім того, апелянт посилається на п. 35.3 ст. 35 Закону України № 1961-IV, відповідно до якого у страховика є обов`язок надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди. Тобто, у випадку, якщо страховик вважав, що ТОВ "Автотранспортне підприємство "Кортеж" не виконало якісь умови для отримання страхового відшкодування або у нього є певні документи для визначення розміру шкоди іншої, ніж заявленої позивачем, страховик повинен був усе це вказати позивачеві, а у даному випадку у відзиві на позовну заяву в Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Апелянт не погоджується з встановленими в оскаржуваному рішенні суду обставинами того, що у серпні 2018 року ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" проводила огляд пошкодженого транспортного засобу і провела оцінку завданої шкоди транспортному засобу БОГДАН, за результатами якої складено звіт №6974 від 30.08.2019. Так, за доводами апелянта, жодного огляду транспортного засобу ТОВ "Автотранспортне підприємство "Кортеж" представники страховика не здійснювали, а під час телефонних розмов у 2018 році страховик стверджував, що розмір шкоди є меншим, ніж визначений в експертному дослідженні, проведеному позивачем, лише на підставі поданих ТОВ "Автотранспортне підприємство "Кортеж" документів.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Приватне підприємство фірма "Продмаркет" та Приватне акціонерне товариство "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 у справі № 904/2469/19, Приватне підприємство фірма "Продмаркет" та Приватне акціонерне товариство "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4900079760604 та №4900079760698, якими відповідачу-1 та відповідачу-2 направлені в копіях ухвали суду про відкриття апеляційного провадження та призначення до розгляду зазначеної апеляційної скарги в порядку письмового провадження.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 у справі № 904/2469/19 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії зазначеної ухвали для усунення недоліку, а саме: сплатити судовий збір у встановленому порядку, розмірі та на належні реквізити, надати до суду докази його сплати (у сумі 2 881,50 грн).

11.02.2020 до апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої апелянтом додано оригінал платіжного доручення № 1423 від 29.01.2020, відповідно до якого апелянтом сплачено судовий збір у сумі 2 881,50 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 у справі № 904/2469/19.у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Учасникам справи роз`яснено право подати відзив на апеляційну скаргу, встановлено строк для його подання, а також право подати клопотання та заяви (за наявності), додаткові докази (за наявності) та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції, заперечення на заяви та клопотання, встановлено строк їх подання.

7. Встановлені судом обставини справи.

27.03.2018 о 17 год. 10 хв. у місті Павлограді по вул. Дніпровській сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме відбулося зіткнення автомобілів "Ford", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автобуса Богдан , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 .

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.04.2018 у справі № 185/2599/18 за результатами розгляду матеріалів, які надійшли від сектору патрульної поліції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який працює водієм "Продмаркет" за ст. 124 КУпАП встановлено, що 27.03.2018 о 17 год. 10 хв. ОСОБА_1 по вул. Дніпровській в м. Павлограді керував автомобілем "Ford", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не обрав безпечної швидкості для руху та безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автобусом Богдан державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, суд вважав, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 25.03.2018; схемою місця ДТП від 23.03.2018, письмовими поясненнями.

Судом постановлено ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 340 грн у дохід держави.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Автотранспортне підприємство "Кортеж" замовило проведення експертного автотоварозначого дослідження у Приватного підприємця Резніченко В.Д. - судового експерта-автотоварознавця (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), який має вищу технічну освіту та досвід роботи експертом з 2000 року, стаж роботи за спеціальністю 41 рік, свідоцтво Міністерства юстиції України № 360 від 16.11.2015 з правом проведення автотоварознавчих експертиз за спеціальністю 12.2 "Визначення вартості колісних транспортних засобів, розміру шкоди, нанесеного власнику транспортного засобу", строк закінчення свідоцтва 20.11.2018.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 033-1/18 від 03.05.2018, розмір майнової шкоди, спричиненої володільцю автобуса Богдан - А09202, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на 23.03.2018 складав 6 085, 20 грн; вартість відновлювального ремонту автобуса Богдан-А09202, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складала 10260, 70 грн

Вартість проведення зазначеного дослідження становить 700,00 грн.

Приватним підприємцем Резніченко В.Д. - судовим експертом-автотоварознавцем складено Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) (дата огляду 01.05.2018) щодо пошкодженого транспортного засобу Богдан, власником якого є ТОВ АТП "Кортеж", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до зазначеного акту виявлено наступні пошкодження:

- бампер задній розбитий зліва;

- ліхтар лівий габариту розбитий;

- пробоїна матеріалу зліва;

- кранштейн кріплення бампера лівий зігнутий;

- профіль каркасу кузова задній лівий вертикальний зігнутий по всій довжині.

Відповідно до наявного в матеріалах справи полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК-7200127 від 11.08.2017, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Ford", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на час настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у Приватного акціонерного товариства "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".

Згідно з зазначеним полісом страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

Строк дії полісу з 00 годин 00 хвилин 12.08.2017 до 11 08 2018 включно.

Пунктами 4, 5 полісу № АК-7200127 від 11.08.2017 встановлено страхові суми (ліміт відповідальності) на одного потерпілого:

за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 200 000,00 грн;

за шкоду, заподіяну майну - 100 000,00 грн;

розмір франшизи - 1 000,00 грн.

Страхувальник - ПП фірма "Продмаркет" (п. 6 полісу).

30.03.2018 (вих. № 40) Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" направило на адресу Приватного акціонерного товариства "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" повідомлення щодо події (ОСЦПВ), що мала місце 23.03.2018 у м. Павлограді.

В додатках до зазначеного повідомлення значаться:

- Пояснення потерпілого 2 арк.;

- Копія паспорту, інд.коду, посвідчення водія на 2 арк.;

- Копія наказу № 7/2 о/д на 1 арк.;

- Копія свідоцтва про реєстрацію на 1 арк.;

- Копія протоколу ОТК на 1 арк;

- Копія полісу АК/9642792;

- Копії уставних документів ТОВ "АТП "Кортеж" на 8 арк.;

- Довіреність представника на 3 арк.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується змістом позовної заяви позивача, 18.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" звернулося до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" Дніпровська філія № 1 та ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у цивільній справі № 185/4991/18 встановлено, що в судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про заміну первісного відповідача ОСОБА_1 на належного відповідача ПП "Продмаркет". Крім того, представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку з тим, що зі зміною відповідача справа стає непідсудною судам загальної юрисдикції та не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства.

В ухвалі суду також зазначено, що 25.01.2019 під час судового засідання стало відомо про те, що ОСОБА_1 , який є відповідачем по справі, під час дорожньо-транспортної пригоди керував транспортним засобом "Форд", реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належав "Продмаркет". На момент дорожньо-транспортної пригоди відповідач ОСОБА_1 був офіційно працевлаштованим в ПП "Продмаркет" і виконував свої трудові обов`язки.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 1172 ЦК України, відповідно до яких юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, суд дійшов висновку, що належним відповідачем замість ОСОБА_1 по даній справі є ПП "Продмаркет".

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі № 185/4991/18 постановлено, зокрема, замінити первісного відповідача ОСОБА_1 належним відповідачем ПП "Продмаркет"; провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" до Приватного акціонерного товариства "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" Дніпровська філія № 1, ПП "Продмаркет" про відшкодування матеріальних збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - закрити.

З матеріалів справи № 904/2469/19 також вбачається, що 10.12.2015 ТОВ "ЕАК "Фаворит" з ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" укладено договір про проведення оцінки матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу (КТЗ) Богдан А09202, реєстраційний номер: НОМЕР_1 .

Проведення оцінки доручено оцінювачу ОСОБА_4 , який має вищу освіту, кваліфікацію оцінювача дорожніх транспортних засобів (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача Фонду державного майна України МФ № 796 від 20.12.2003, та свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів Фонду державного майна України 02.06.2004 № 1318).

За результатами проведеної оцінки (дата оцінки 30.08.2018) складено звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - Богдан А09202, реєстраційний номер: НОМЕР_1 .

Відповідно до висновку, наведеного у звіті, вартість відновлювального ремонту КТЗ Богдан А09202, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначена за витратним підходом, складає 3 448, 99 грн; Ринкова вартість КТЗ Богдан А09202 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначена за порівняльним підходом, може складати : 297 408, 00 грн (інструментальні дослідження КТЗ не проводилися). На підставі виконаних досліджень та рекомендацій зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику ТОВ АТП "Кортеж" після аварійного пошкодження КТЗ Богдан А09202 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 30.08.2018 дорівнює з урахуванням ПДВ, але без врахування ВТВ (величина втрати товарної вартості): 2784, 97 грн.

Також, Приватним акціонерним товариством "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" в особі спеціаліста відділу врегулювання ОСОБА_5 складено Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) щодо пошкодженого транспортного засобу Богдан А09202 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до зазначеного акту виявлено наступні пошкодження:

- пошкоджено задній бампер в кутовій лівій частині;

- стійка задня ліва пошкоджена в нижній частині;

- пошкоджена задня частина стоп.

19.04.2019 (вих. № 67) Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" направило на адресу Приватного акціонерного товариства "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" заяву (повторно), відповідно до якої просило (повторно) ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" відшкодувати шкоду, яку було завдано ТОВ "АТП "Кортеж" внаслідок ДТП у розмірі матеріального збитку - 10 260,70 грн (згідно висновку експертного дослідження) та 700,00 грн - вартість за проведення експертного дослідження.

В зазначеній заяві ТОВ "Автотранспортне підприємство" Кортеж" посилається на те, що підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування немає, оскільки вся інформація, в тому числі і заява про виплату страхового відшкодування, була надіслана страховику, а розгляд судової справи № 185/4991/18 з 18.06.2018 по 12.03.2018 призупинив однорічний строк на звернення із заявою про страхове відшкодування. Також, в зазначеній заяві ТОВ "Автотранспортне підприємство "Кортеж" зазначило, що у відповіді на адвокатський запит ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" було вказано на те, що ТОВ "АТП " Кортеж" не надсилало заяви про виплату страхового відшкодування і саме це стало підставою невиплати страхового відшкодування дотепер, проте ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" було надано відзив на позовну заяву 16.08.2018 № 18-114, в якому зазначено, що страховик не зобов`язаний виплачувати розмір франшизи, та прохання все це врахувати при прийнятті рішення по справі. У відзиві жодним чином не вказано про те, що страховик немає підстав для прийняття рішення про визнання даної події страховим випадком та про відшкодування завданої шкоди ТОВ "АТП "Кортеж" через відсутність заяви про виплату страхового відшкодування.

14.05.2019 (вих. № 3835) Приватне акціонерне товариство "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" направило ТОВ "АТП "Кортеж" лист, в якому повідомило позивача про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) на підставі пунктів 37.1.4, 37.1 статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пропущенням річного строку зі зверненням з відповідною заявою, оскільки заяву про страхове відшкодування ТОВ "АТП "Кортеж" було надано 19.04.2019, а дорожньо-транспортна пригода відбулась 23.03.2018.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, строк дії договору, факт скоєння ДТП, наявність полісу страхування цивільно-правової відповідальності винуватця ДТП, звернення вигодонабувача до страхової компанії із повідомленням про настання страхового випадку та із заявою про виплату страхового відшкодування, наявність звіту про оцінку вартості матеріального збитку.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду).

Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Зазначені зобов`язання не виключають одне одного.

Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.

Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок щодо страхового відшкодування.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному.

Тобто, потерпілий вільно й на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування, або шляхом звернення до страховика, в якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст.1194 ЦКУ підстав.

Право потерпілої особи на відшкодування завданих збитків реалізовується нею на власний розсуд, шляхом пред`явлення позову безпосередньо до винної особи або до страхової компанії, цивільно-правову відповідальність в якій застраховано завдавачем такої шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2018 у справі № 754/1114/15-ц та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.06.2019 у справі № 904/3635/18.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За вимогами ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 21 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які, зі свого боку, є боржниками у відповідному зобов`язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

Відповідно до ст.ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, крім загальних підстав, відповідальність суб`єкта господарювання за шкоду настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з особою до якої подано позов у трудових відносинах, і шкода заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

Суд зазначає, що доказом вини особи в скоєнні ДТП у спірних відносинах є постанова Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2018 року у справі № 185/2599/18, якою встановлено факт вини особи ( ОСОБА_1 ) у скоєнні ДТП та якого притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1.4.1 ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Пункт 1.5. ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлює, що - наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.

Власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах (п. 1.6. ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору (п. 1.8. ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки (п. 1.12. ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

У п. 33.1.4 ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

В ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

- вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

- невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, визначаючи обов`язок страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.

Тобто право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що, у свою чергу, законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17.

Щодо доводів апелянта про те, що досудовий порядок вирішення питання щодо виплати страхового відшкодування не є обов`язковим, у зв`язку з чим, він має право на звернення одразу до суду для захисту свого порушеного права без обов`язкового попереднього звернення за виплатою до ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", а 18.06.2018 ним до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області була подана позовна заява в тому числі до ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про відшкодування матеріальних збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" закріплено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Тобто в даному випадку, позовна заява позивача до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області не є тією заявою в розумінні ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", також, заява, звернена до страховика про виплату страхового відшкодування, з огляду на вищезазначені положення Закону не є заявою, поданою в порядку досудового врегулювання спору.

Крім того, надаючи правову оцінку заяві позивача та його посиланням про те, що розгляд судової справи № 185/4991/18 з 18.06.2018 по 12.03.2018 призупинив однорічний строк на звернення із заявою про страхове відшкодування, які містяться в заяві (вих. № 67 від 19.04.2019) ТОВ "Автотранспортне підприємство "Кортеж", адресованій ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Ішуранс Груп" про відшкодування шкоди, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

При цьому відповідно до ч.ч. 1 та. 5 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня , коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписами частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Однак, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Враховуючи зазначене, позовна давність у спірних правовідносинах не застосовується.

Разом з тим, при зверненні страхувальника до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування страхувальник повинен дотримуватися строку звернення з відповідною заявою, визначеного ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", однак у спірних правовідносинах страхувальник не дотримався такого строку, який як правильно зазначено судом першої інстанції, є присічним і поновленню не підлягає.

Аналогічна позиція (щодо того, що встановлений ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строк для звернення страхувальника до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування є присічним ) викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.04.2019 у справі № 336/7752/16-ц.

Отже, враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів подання позивачем заяви про виплату страхового відшкодування до відповідача-2 протягом року з моменту ДТП, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" правомірно відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що направлена ним 19.04.2019 заява (вих. № 67) на адресу ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про виплату страхового відшкодування є повторною, оскільки матеріали справи не містять іншої відповідної заяви апелянта до страховика про виплату страхового відшкодування, поданої апелянтом в межах строку, визначеного пунктом 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Також, колегія суддів відхиляє доводи апелянта обгрунтовані його посилання на п. 35.3 ст. 35 Закону України № 1961-4, відповідно до якого у страховика є обов`язок надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди, оскільки матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що заява про виплату страхового відшкодування складалась апелянтом у страховика та про те, що апелянт заявляв страховику вимогу ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами.

Враховуючи те, що апелянтом заявлено про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 лише в частині відмови суду у задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", відповідно рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства фірми "Продмаркет" на користь ТОВ "Автотранспортне підприємство "Кортеж" франшизи у розмірі 1000,00 грн не переглядається та не надається йому правова оцінка.

За викладеного вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 у цій справі відсутні.

Також колегія суддів відхиляє решту доводів, заявлених в апеляційній скарзі, як таких, що не впливають на правильність вирішення спору по суті судом першої інстанції.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 у справі № 904/2469/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 у справі № 904/2469/19 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Кортеж".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя В.О. Кузнецов