ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/120/20 пров. № А/857/3023/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - не з`явився;
від відповідача - не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Волиньбакалія на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 31.01.2020р. про повернення позовної заяви Публічного акціонерного товариства Волиньбакалія до Приватного виконавця Таранка Дмитра Вікторовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Андрусенко О.О., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 31.01.2020р. м.Луцьк),-
В С Т А Н О В И В:
Оскаржуваною ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.01.2020р. повернуто позивачу Публічному акціонерному товариству /ПАТ/ Волиньбакалія в порядку п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства /КАС/ України його позовну заяву до Приватного виконавця Таранка Д.В. про визнання дій протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, спонукання до вчинення певних дій (Т.1, а.с.13-14).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач ПАТ Волиньбакалія , який в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, недоведеність порушення строків та порядку здійснення виправлень недоліків позовної заяви, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвели до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви (Т.2, а.с.2-5).
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції не враховані положення ст.ст.118, 120 КАС України, які визначають можливість подання процесуальних документів (заяв тощо) засобами поштового зв`язку та не взято до уваги нормативи пересилання поштових відправлень. При цьому, висновок про неотримання судом заяви про виправлення недоліків позову не знаходить підтвердження матеріалами справи.
Зокрема, ухвалу суду від 14.01.2020р. про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем 17.01.2020р., якою визначено десятиденний строк для усунення визначених судом недоліків. В межах цього строку 26.01.2020р. позивачем скеровано відповідну заяву про усунення недоліків засобами поштового зв`язку на адресу суду, яка надійшла до останнього 28.01.2020р.
З урахуванням наведених обставин судом першої інстанції помилкового повернуто позовну заяву ПАТ Волиньбакалія .
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, 10.01.2020р. до суду першої інстанції надійшла позовна заява ПАТ Волиньбакалія до Приватного виконавця Таранка Д.В. про визнання дій протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, спонукання до вчинення певних дій (Т.1, а.с.1-3).
Ухвалою суду від 15.01.2020р. залишено позовну заяву ПАТ Волиньбакалія без руху, оскільки така не відповідає вимогам ст.161 КАС України, оскільки до неї долучений документ про сплату судового збору, згідно якого платником такого збору не є позивач, а інша особа. Також у позовній заяві не наведені відомості щодо представника позивача адвоката Чугунова М.В., повні найменування сторін, які визначені в п.2 ч.5 ст.160 КАС України, а також в порушення п.4 ч.5 ст.160 КАС України позовні вимоги визначені нечітко (Т.1, а.с.8-10).
Вказану ухвалу отримано ПАТ Волиньбакалія 17.01.2020р., що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (Т.1, а.с.12).
26.01.2020р. позивачем скеровано поштою до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (на виконання ухвали суду від 15.01.2020р. про залишення позовної заяви без руху), до якої були долучено уточнену позовну заяву разом з додатками, пояснення щодо застосованого порядку сплати судового збору за допомогою банківського рахунку представника позивача - Адвокатського об`єднання Екселенс Креатіві Траст ЛО (скорочене найменування - АО ЕЙ СІ ТІ ЛО) (Т.1, а.с.16-124).
Зазначена заява з додатками надійшла до суду першої інстанції 31.01.2020р. (Т.1, а.с.16).
Згідно ухвали суду від 31.01.2020р. заявлений позов повернуто позивачу ПАТ Волиньбакалія , оскільки останнім станом на 31.01.2020р. не виконані вимоги ухвали суду від 15.01.2020р. про залишення позовної заяви без руху в установлений строк (Т.1, а.с.13-14).
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції помилковими та поспішними, виходячи з наступного.
Питання залишення позовної заяви без руху та повернення позову врегульовані діючим процесуальним законом.
Зокрема, відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1).
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що судом першої інстанції передчасно та поспішно прийнято ухвалу про повернення позовної заяви, оскільки у встановлений строк позивачем скеровано поштою заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Зокрема, після отримання 17.01.2020р. копії ухвали суду від 15.01.2020р. про залишення позовної заяви без руху позивач ПАТ Волиньбакалія скерував до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (з додатками). Остання була направлена через органи поштового зв`язку 26.01.2020р. і поступила до суду першої інстанції 31.01.2020р.
Відповідно до ч.9 ст.120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Таким чином, позивачем в установлені судом строки та у визначений процесуальним законом спосіб були вжиті заходи для виконання ухвали суду від 15.01.2020р. та усунення недоліків позовної заяви.
Незважаючи на викладене, виносячи оскаржувану ухвалу від 31.01.2020р., суд першої інстанції не врахував наявність заяви позивача від 26.01.2020р. про усунення недоліків позовної заяви, не надав їй жодної правової оцінки, обмежившись лише констатацією неперевіреного факту невиконання позивачем вимог суду в установлений строк.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що за таких умов в суду першої інстанції не було достатніх і належних підстав для повернення позовної заяви ПАТ Волиньбакалія на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України, а тому оскаржувана ухвала суду є необґрунтованою, а відтак не відповідає вимогам закону.
Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що повернення позовної заяви в даному випадку суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст.64 Конституції України, не може бути обмежене (п.п.1, 2 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25.12.1997р., абз.7 п.3 мотивувальної частини Рішення № 11-рп/2012 від 25.04.2012р.).
Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
У справі Bellet v. France , Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13.01.2000р. та в рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28.10.1998р. Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 8 ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Враховуючи зазначені положення законодавства апеляційний суд вважає, що повернення позовної заяви позивачу в даному випадку призведе до порушення права, визначеного Конституцією України, на доступ до правосуддя.
Питання правильності та повноти усунення недоліків позовної заяви, які наведені в ухвалі суду від 15.01.2020р., не покладалися в основу прийнятого рішення про повернення позовної заяви, заява ПАТ Волиньбакалія про усунення недоліків позовної заяви не розглядалася судом першої інстанції, а відтак суд апеляційної інстанції не вправі надати вказаним документам оцінку на предмет повного і точного виконання зауважень суду щодо правильності оформлення позову і сплати судового збору.
Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З огляду на викладене, враховуючи приписи п.4 ч.1 ст.320 КАС України, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного повернення позовної заяви, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ст.312, ч.2 ст.313, п.4 ч.1 ст.320, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Волиньбакалія задовольнити.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 31.01.2020р. про повернення позовної заяви в адміністративній справі № 140/120/20 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська В. Я. Макарик Дата складення повного судового рішення: 15.04.2020р.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2020 |
Оприлюднено | 17.04.2020 |
Номер документу | 88777111 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Андрусенко Оксана Орестівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Андрусенко Оксана Орестівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шавель Руслан Миронович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Андрусенко Оксана Орестівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Андрусенко Оксана Орестівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні