Рішення

від 15.04.2020 по справі 910/993/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.04.2020Справа № 910/993/20 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом адвокатського об`єднання "Адванс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сисуєв, Бондар, Храпуцький"

про стягнення заборгованості в розмірі 22 646,40 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява адвокатського об`єднання "Адванс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сисуєв, Бондар, Храпуцький" про стягнення заборгованості в розмірі 22 646,40 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору № 19/04/19 про надання правової допомоги від 19.04.2019 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання по сплаті наданих послуг, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у заявленому розмірі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.01.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Ухвала господарського суду м. Києва від 29.01.2020 р. отримана відповідачем 03.02.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 53435878.

20.02.2020 року до канцелярії суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.

25.02.2020 року до канцелярії суду позивачем подано відповідь на відзив.

27.03.2020 року до канцелярії суду відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

19.04.2019 року між адвокатським об`єднанням "Адванс" (адвокатське об`єднання) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сисуєв, Бондар, Храпуцький" (замовник) укладено договір про надання правової допомоги №19/04/19.

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги в інтересах торгово-транспортного приватного унітарного підприємства БЕЛКАСПІАН (резидента Республіки Білорусь, реєстраційний номер 800001092, ОКПО 37614346) (надалі за текстом - клієнт) в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Правова допомога за цим договором надається з метою повернення у володіння клієнта належного йому автомобільного транспорту, а саме: вантажного автомобіля, типу сідловий тягач, марки DAF FT XF 105 460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобільного транспортного засобу, типу напівпричіп, реєстраційний номер НОМЕР_2 (п.1.2 договору).

Згідно з п.1.3 договору даний договір про надання правової допомоги укладений у відповідності до умов договору № 26 від 15 квітня 2019 року, укладеного між замовником та клієнтом.

Відповідно до п.2.1 договору адвокатське об`єднання приймає на себе наступні зобов`язання з надання правової допомоги клієнту:

2.1.1. здійснювати представництво інтересів клієнта в місцевих, апеляційних та вищих спеціалізованих судах України, у Верховному Суді, в органах Національної поліції України, Прокуратури України, Служби безпеки України, Державної фіскальної служби країни, в усіх інших установах, підприємствах та організаціях, незалежно від їх організаційно-правової форми та підпорядкування, з усіх питань, що стосуються інтересів клієнта.

2.1.2. надавати клієнту усні, або письмові консультації з питань застосування тих чи інших нормативно-правових актів до відповідних відносин, що стосуються інтересів клієнта.

2.1.3. складати, подавати та отримувати від імені та в інтересах клієнта будь-які процесуальні документи у судових справах, провадження у яких здійснюється відповідно до цивільного, адміністративного та кримінального судочинства, у тому числі, але не обмежуючись: позовні заяви, відзиви на позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, одержувати копії судових рішень, подавати скарги на дії та рішення органів і посадових осіб, що здійснюють досудове розслідування в рамках кримінального провадження.

2.1.4 представляти інтереси клієнта під час здійснення органами досудового слідства слідчих дій в рамках кримінальних проваджень, у тому числі у кримінальному провадженні № 2201803000000138, з усіма процесуальними правами, що надані відповідній стороні (учаснику) кримінального провадження, статусу якої набув клієнт.

2.1.5 представляти інтереси клієнта під час судового розгляду у кримінальному провадженні з усіма процесуальними правами, що надані відповідній стороні (учаснику) кримінального провадження, статусу якої набув клієнт.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 року, а в частині грошового зобов`язання - до повного їх виконання.

Після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на невизначений термін (п. 8.2 договору).

Відповідно до п.4.1 договору загальна вартість послуг за цим договором складається із вартості гонорару адвокатського об`єднання, що включає у себе витрати, передбачені п.3.1.4. цього договору.

Розмір гонорару за надання правової допомоги за цим договором, визначається за погодженням між адвокатським об`єднанням та замовником і вказується у додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною цього договору (п.4.2 договору).

Додатком №1 до договору про надання правової допомоги №19/04/19 від 19.04.2019 року (Договірна ціна та порядок розрахунків) передбачено наступне:

1. розмір гонорару адвокатського об`єднання за надання правової допомоги за договором становить суму еквіваленту 2 800 євро.

2. всі розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі у національні валюті України за банківським курсом гривні по відношенню до євро на день розрахунків, що встановлений Національним банком України.

3. розрахунки за цим договором здійснюються наступним чином:

3.1 протягом 10 робочих днів з дати підписання сторонами цього додатку №1 замовник, перераховує на банківський рахунок адвокатського об`єднання, вказаний у розділі 10 договору, суму еквівалентну 1 960,00 євро.

3.2 решту суму, що еквівалентна 840,00 євро, замовник перераховує на користь адвокатського об`єднання протягом 10 робочих днів з дати прийняття органами слідства чи іншими компетентним органом рішення про повернення у володіння клієнта автомобільного транспорту, зазначеного у п.1.2 договору.

На виконання умов договору відповідачем 23.04.2019 року перераховано позивачу 59 177,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №99 від 23.04.2019 року з призначенням платежу: послуги за надання правової допомоги, згідно рахунку №1 від 19.04.2019 без ПДВ .

Як зазначено позивачем, на виконання умов договору за період з 20.04.2019 по 31.12.2019 року позивачем здійснено представництво інтересів клієнта в органах досудового слідства, суду та прокуратури під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження №22018030000000138 від 05.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305 Кримінального кодексу України.

Крім того, на виконання умов договору, позивачем здійснено представництво інтересів клієнта в органах Волинської митниці ДФС України з питань митного оформлення зазначених вище транспортних засобів.

У результаті надання правової допомоги позивачем слідчим відділом Управління СБУ у Волинській області 06.09.2019 в рамках кримінального провадження № 22018030000000138 від 05.10.2018 прийняте рішення про закриття кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України.

Відповідна постанова про закриття кримінального провадження направлена слідством до Волинської митниці ДФС для завершення митних формальностей стосовно вантажу та транспортних засобів.

У зв`язку із закриттям кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч:3 ст.305 КК України, позивачем в інтересах клієнта було вчинено ряд процесуальних дій. У тому числі, подано скаргу до Волинської митниці ДФС України на бездіяльність посадових осіб митного посту Доманове .

В результаті наданих позивачем послуг, майно клієнта повернулося у його володіння протягом терміну дії договору, що і передбачалося умовами договору.

Автомобільний транспорт, зазначений у п.1.2 повернуто у володіння клієнта 04.12.2019 року, що підтверджується листом Волинської митниці ДФС України від 05.12.2019 за вих. № ФОП -2436/20/03-70-20-02 та листом відповідача за №43 від 23.12.2019 року.

Станом на 21.01.2020 року відповідач не перерахував суму коштів, як це передбачено п.3.2 додатку №1 до договору, тобто не розрахувався в повному обсязі з позивачем згідно з умовами Договору.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в сумі 22 646,40 гривень ( із розрахунку 840 Євро(сума заборгованості) х 26,96 (офіційний курс Євро станом на 21.01.2020)= 22 646,40 грн.

08.01.2020 року позивачем на звернення відповідача за №43 від 23.12.2019 року на адресу відповідача направлявся лист-відповідь за №08/01/2020 від 08.01.2020 року та акти приймання-передачі наданих за договором послуг. При цьому, відповідач повідомлявся про існування заборгованості та необхідності її оплати. Проте, відповідачем вказаний лист позивача залишено без реагування.

У зв`язку з вищезазначеним позивач просить суд стягнути з відповідача 22 646,40 гр. боргу за договором про надання правової допомоги №19/04/19 від 19.04.2019 року.

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

На думку суду укладений між сторонами договір про надання правової допомоги №19/04/19 від 19.04.2019 року за своєю правовою природою є змішаним договором з елементами договору про надання послуг та договору підряду.

Згідно з нормами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень статті 827 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з умовами статті 903 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач за первісним позовом, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи (листа Волинської митниці ДФС України від 05.12.2019 за вих. № ФОП -2436/20/03-70-20-02), зазначено позивачем та не заперечується відповідачем автомобільний транспорт, зазначений у п.1.2 повернуто у володіння клієнта 04.12.2019 року.

Листом вих. №43 від 23.12.2019 року відповідач звернувся до позивача в якому зазначив, що на його адресу надійшов лист від клієнта, в якому зазначається про неналежне виконання умов договору зі сторони адвокатського об`єднання, а саме:

1. Довготривала процедура повернення транспортного засобу (договір укладений 19.04.2019 року, а транспортний засіб повернений власнику лише 04.12.2019 року).

2. Залишення без задоволення неодноразових вимог клієнта щодо надання звіту про виконану роботу в розрізі дій, які сприяли скороченню строку повернення транспортного засобу.

3. У звязку з неналежним виконанням умов договору зі сторони адвокатського об`єднання, працівники клієнта та водій вимушені були тричі приїздити на територію України для комунікацій та взаємодії з державними органами, в результаті чого понесли збитки (витрати) в розмірі 2 000,00 євро.

4. До теперішнього часу адвокатське об`єднання не надало клієнту документи компетентних органів України щодо повернення клієнту у володіння автомобілю, у звязку з чим клієнт не має підтверджуючих документів щодо місцезнаходження вантажа. Отримання документів необхідно для заперечення претензії власника вантажа про його втрату пред`явленої претензії.

Також, в листі зазначено, що клієнт відмовляється від оплати послуг відповідно до договору про надання правової допомоги №19/04/19 від 19.04.2019 року. Та, для врегулювання даного питання просив надіслати на адресу ТОВ "Сисуєв, Бондар, Храпуцький" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40 Х ) звіт про виконану адвокатським об`єднанням роботу в рамках виконання договору про надання правової допомоги від 19.04.2019 року №19/04/19, а також копії та оригінали всіх процесуальних документів, які складені та отримані адвокатським об`єднанням в процесі виконання умов договору.

У відповідь листом №08/01/2020 від 08.01.2020 року позивачем надано інформацію щодо здійснених на виконання умов договору про надання правової допомоги №19/04/19 від 19.04.2019 року робіт, надано частину підтверджуючих документів та два примірника оригіналів актів приймання передачі наданих послуг від 08.01.2020 року згідно договору про надання правової допомоги №19/04/19 від 19.04.2019 року підписаних зі сторони АО Адванс . А також, просив відповідача сплатити заборгованість в розмірі 22 167,60 грн.

Вищезазначений лист направлений відповідачу на адресу 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40 Х , що підтверджується фіскальним чеком від 09.01.2020 року та описом вкладення у цінний лист №0209507604222 від 09.01.2020 року.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.01.2019 року місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Сисуєв, Бондар, Храпуцький" є 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40 Х .

Тобто, вищезазначений лист позивачем направлено на юридичну адресу відповідача.

Тому, відповідач зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження.

Відповідно до відстеження листа №0209507604222 з сайту з Укрпошти вбачається, що 10.01.2020 року дане відправлення знаходилось у точці видачі/доставки та 24.01.2020 року було повернено за зворотньою адресою.

В наявному в матеріалах справи акті приймання-передачі наданих послуг від 08.01.2020 року підписаним тільки позивачем зазначено, що сторони підтверджують те, що у відповідності до п.1.1, 1.2 договору про надання правової допомоги №19/04/19 від 19.04.2019 в період з 20.04.2019 по 31.12.2019 року адвокатське об`єднання надало замовнику послуги з надання правової допомоги в інтересах торгово-транспортного приватного унітарного підприємства БЕЛКАСПІАН (резидента Республіки Білорусь, реєстраційний номер 800001092, ОКПО 37614346) шляхом представництва інтересів клієнта в органах досудового слідства (слідчий відділ Управління СБУ у Волинській області), в Луцькому міськрайонному суді Волинської області, Волинській митниці ДФС, внаслідок чого 04.12.2019 року повернуто у володіння клієнта належним йому автомобільним транспортом, а саме вантажний автомобіль, типу сідловий тягач, марки DAF FT XF 105 460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобільного транспортного засобу, типу напівпричіп, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Загальна вартість послуг за договором складає 81 344,60 грн.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що адвокатське об`єднання після надання правової допомоги надсилає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг у двох примірниках. В акті приймання-передачі наданих-послуг адвокатське об`єднання вказує: дату надання правової допомоги та її зміст. Замовник від імені клієнта підписує, ставить дату і повертає адвокатському об`єднанню один примірник такого акта приймання-передачі наданих послуг або надсилає адвокатському об`єднанню мотивовану відмову від його підписання.

Акт приймання-передачі наданих послуг вважається підписаним, а послуга наданими у повному обсязі, без будь-яких зауважень, у випадку, якщо протягом 5 (п`яти) днів з дати отримання замовником відповідного акту, останній не надав адвокатському об`єднанню письмову вмотивовану відмову від підписання таких актів (п.4.8 договору).

Судом враховано, що в матеріалах справи відсутня вмотивована відмова відповідача від підписання акту приймання-передачі наданих послуг від 08.01.2020 року.

Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що в період дії договору, а саме з моменту його укладення і до моменту повернення клієнту транспортних засобів (з 19.04.2019 року по 04.12.2019 року) відповідач звертався до позивача з будь-якими претензіями щодо якості та своєчасності надання послуг в інтересах клієнта.

В матеріалах справи наявні документи, що підтверджують представництво позивачем клієнта про які зазначено в акті приймання-передачі наданих послуг від 08.01.2020 року.

Суд зазначає, що умовами укладеного між сторонами договору не вказано терміну до якого позивач зобов`язаний вчинити дії щодо повернення у володіння клієнта належного йому автомобільного транспорту, а саме: вантажного автомобіля, типу сідловий тягач, марки DAF FT XF 105 460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобільного транспортного засобу, типу напівпричіп, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Суд вважає необґрунтоване посилання відповідача на ч.1 статті 852 ЦК України в якій зазначено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

В п.4.3 договору передбачено, що сторони допускають можливість зміни розміру гонорару адвокатського об`єднання, визначеного у відповідному додатку до цього договору, у зв`язку з істотним збільшенням або зменшенням обсягу правової допомоги, яка буде чи фактично надана за цим договором. Відповідні зміни узгоджуються сторонами шляхом внесення змін до відповідного додатку до цього договору.

У випадку, коли цей договір розривається достроково, оплата гонорару адвокатському об`єднанню провадиться за фактично виконану роботу, а у випадку, коли дострокове розірвання договору здійснюється за ініціативи замовника і таке розірвання не пов`язане із невиконанням чи; неналежним виконанням адвокатським об`єднанням зобов`язань за цим договором, внесений авансовий платіж поверненню не підлягає (4.9 договору).

Судом враховано, що умовами укладеного між сторонами договору передбачено зменшення обсягу правової допомоги та дострокове розірвання даного договору, проте, з даними вимогами відповідач не звертався до позивача.

Будь-яких інших доказів оплати в розмірі 22 646,40 грн. матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, та беручи до уваги факт повернення у володіння клієнта транспортних засобів передбачених п.1.2 договору, тобто досягнення мети укладеного між сторонами договору №19/04/19 про надання правової допомоги від 19.04.2019 року, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 22 646,40 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, суд зазначає, що з вимогами про стягнення збитків, завданих замовнику невиконанням або неналежним виконання договору про надання послуг, відповідач не позбавлений звернутися до суду з окремим позовом.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сисуєв, Бондар, Храпуцький" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40 Х , ідентифікаційний код 38814260) на користь адвокатського об`єднання "Адванс" (04070, м. Київ, вулиця П. Сагайдачного, 12, ідентифікаційний код 42306377) заборгованість у розмірі 22 646 (двадцять дві тисячі шістсот сорок шість) грн. 40 коп. та судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий