Рішення

від 13.04.2020 по справі 918/112/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/112/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Ножняк Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Управління економіки і власності Дубенської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Дубно" про розірвання договору оренди та виселення із займаного приміщення

представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року Управління економіки і власності Дубенської міської ради (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Дубно" (далі - відповідач) про розірвання договору оренди № 323 від 02.10.2017 року та виселення із займаного приміщення.

Ухвалою суду від 12.02.2020 року позовну заяву залишено без руху. Зобов`язано Управління економіки і власності Дубенської міської ради у 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення суду подати докази доплати судового збору в розмірі 2 102,00 грн., та докази зарахування цих коштів до спеціального фонду державного бюджету.

Ухвалою суду від 24 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 17.03.2020 року.

Ухвалою суду від 17 березня 2020 року розгляд справи відкладено на 31.03.2020 року.

Ухвалою суду від 31 березня 2020 року закрито підготовче провадження у справі 918/112/20 та призначено справу до судового розгляду по суті "13" квітня 2020 року.

У судове засідання 13.03.2020 року представник позивача не з`явився. Однак, 10.04.2020 року подав через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У засідання представник відповідач не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду повернувся конверт з ухвалою суду від 31.03.2020 року з відміткою поштового зв`язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення Відповідача про призначені судові засідання - відповідні ухвали суду надсилалися на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 35603, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Пекарська, 30.

Органом поштового зв`язку повернуто ухвали суду з відмітками "за відмовою адресата від одержання" та "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", що підтверджується повідомленнями поштового зв`язку, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Окрім того, слід зазначити, що на офіційному сайті Господарського суду Рівненської області були розміщенні повідомлення про час та місце розгляду даної справи.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 13.04.2020 року, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи у судовому засіданні за відсутності представників сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

За приписами ч. 3 ст. 222 ГПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу при розгляді даної справи не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні подані позивачем документи і матеріали справи в сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

02 жовтня 2017 року між Управлінням економіки і власності Дубенської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Дубно" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно №323 (далі - договір) (а.с. 8-10).

За умовами розділу 1 даного договору позивачем на підставі рішень Дубенської міської ради від 24.02.2006 № 1573 та 23.09.2011 року № 622 передано в оренду відповідачу частину нежитлової будівлі, загальною площею 146,6 кв. м. для розміщення телестанції - 106,0 кв. м., допоміжних приміщень - 40,6 кв. м., яка розташована за адресою: вул. Пекарська, 30, м. Дубно, (надалі іменується "об`єкт оренди").

Строк дії договору встановлено з 02.10.2017 року по 02.09.2020 року (п. 7.1. Договору).

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.4 договору орендна плата за користування об`єктом оренди визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням міської ради від 24.06.2011 року №489 і становить за базовий місяць розрахунку (вересень 2017 року) без ПДВ - 3 971 грн. 38 коп. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць, якщо інше не встановлено рішенням Дубенської міської ради. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним на рахунок місцевого бюджету.

Всупереч положень договору, відповідач по справі належним чином не виконував свого обов`язку зі сплати орендної плати, внаслідок чого за договором станом на 20.01.2020 виникла заборгованість у розмірі 73 676,40 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за період з 02.10.2017 року по 20.01.2020 року (а.с.18).

Так, відповідачем по справі за 2018 рік орендна плата не сплачувалась в березні, липні, серпні, листопаді та грудні місяці. В 2019 році відповідач лише один раз в березні вніс орендну плату в розмірі 8 000 грн., а всі інші місяці сплата оренди відсутня.

Пунктом 8.7. договору оренди передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Водночас, в п. 4.1. договору закріплено, що орендодавець має право при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу порушити питання в суді про дострокове розірвання договору та примусове виселення орендаря.

Як зазначає позивач, орендар неодноразово не вносив орендну плату понад три місяці підряд, зокрема з грудня 2018 року по лютий 2019 року та з квітня 2019 року по січень 2020 року.

У відповідності до п. 3.2. договор,у оренди орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, однак відповідач постійно порушує своє зобов`язання, що позбавляє можливості позивача отримати належний йому дохід, а тому на думку позивача в судову порядку слід розірвати договір оренди та виселити ТОВ "ТРК "Дубно" із займаного ним приміщення.

З метою досудового врегулювання спору позивач на адресу відповідача неодноразово надсилав листи (від 17.08.2018 року №2.1-03-19/161, від 19.06.2019 року № 2.1-03-19/100) про сплату заборгованості, яка виникла за договорами оренди, однак відповідач залишив їх без відповіді та задоволення (а.с. 15-17).

Наведені обставини стали причиною звернення Позивача з даним позовом та є предметом спору у справі, що розглядається.

Доказів погашення заборгованості в розмірі 73 676,40 грн. відповідачем не подано.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з несвоєчасною сплатою орендних платежів, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, тощо.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Також це передбачає і норма ст.762 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що 02 жовтня 2017 року між Управлінням економіки і власності Дубенської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Дубно" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно №323

Матеріалами справи підтверджено, що позивач належним чином виконав умови договору та передав орендарю за актом приймання-передачі від 02 жовтня 2017 року частину нежитлової будівлі загальною площею 146,6 кв.м., оціночною вартістю станом на 30.09.2017 року - 553 164,00 грн., що знаходиться по вул. Пекарська,30 в м. Дубно, в складі нежитлових приміщень, розміщених на другому поверсі: (в техпаспорті позначені №№19-27) площею 140,6 кв.м. та 1/2 сходової клітки 1-го поверху (в техпаспорті позначеної за №9) площею 6,0 кв.м. Відповідач у свою чергу прийняв за актом приймання-передачі від 02 жовтня 2017 року частину нежитлової будівлі загальною площею 146,6 кв.м., оціночною вартістю станом на 30.09.2017 року - 553 164,00 грн., що знаходиться по вул. Пекарська,30 в м. Дубно, в складі нежитлових приміщень, розміщених на другому поверсі: (в техпаспорті позначені №№19-27) площею 140,6 кв.м. та 1/2 сходової клітки 1-го поверху (в техпаспорті позначеної за №9) площею 6,0 кв.м.

Отже, з зазначених обставин вбачається, що у відповідача виник обов`язок перед позивачем по оплаті оренди нерухомого майна.

Однак, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе договірні зобов`язання по оплаті оренди майна виконував не в строк встановлений у договорі та не належним чином, що у свою чергу призвело до виникнення заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті орендованого майна в сумі 73 676,40 грн. 00 коп. Вказані обставини знаходять підтвердження у розрахунку заборгованості зі сплати орендної плати орендарем (відповідачем) за період з 02.10.2017 року по 20.01.2020 роки (а.с. 18).

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів оплати суми боргу, а матеріали справи містять докази, які вказують на обов`язок відповідача оплатити для позивача суму заборгованості по орендній платі 73 676 грн. 40 коп., позивач просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна № 323 від 02 жовтня 2017 року та зобов`язати відповідача виселитися із займаного приміщення, що є предметом вказаного договору оренди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 782 Цивільного кодексу України передбачає право наймодавця відмовитись від договору найму та вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з ч. 1 ст. 785 вказаного Кодексу у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 8.7. договору оренди передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Окрім того, в п. 4.1. договору закріплено, що орендодавець має право при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу порушити питання в суді про дострокове розірвання договору та примусове виселення орендаря.

Відповідач, як орендар неодноразово не вносив орендну плату понад три місяці підряд, зокрема, як встановлено судом, з грудня 2018 року по лютий 2019 року та з квітня 2019 року по січень 2020 року.

З метою досудового врегулювання спору позивач на адресу відповідача неодноразово надсилав листи (від 17.08.2018 року №2.1-03-19/161, від 19.06.2019 року № 2.1-03-19/100) про сплату заборгованості, яка виникла за договором оренди, які відповідачем залишено без відповіді та задоволення (а.с. 15-17).

Разом з цим, як уже зазначалось вище, доказів погашення заборгованості в розмірі 73 676,40 грн. матеріали справи не містять.

Як передбачено п. 5 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 29 травня 2013 року № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена ч. 1 ст. 782 ЦК України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку.

Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем належних платежів.

Відповідно до ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

За умовами п. п. 5.5., 5.7. договору при поверненні об`єкта оренди складається акт приймання-передачі, яки підписується представниками сторін. Об`єкт оренди вважається фактично переданим (повернутим) Орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання акта приймання-передачі.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів повернення за актом приймання-передачі частини нежитлової будівлі, що є предметом договору оренди № 323 від 02 жовтня 2017 року, а положення вказаного договору містять механізм повернення орендованого майна, який не виконано відповідачем, - суд визнає обгрунтованими та доведеними в повному обсязі позовні вимоги про розірвання договору оренди № 323 нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно від 02.10.2017 року у зв`язку із заборгованістю по орендній платі та зобов`язання відповідача звільнити, шляхом виселення, нежитлове приміщення, розміщене на 2-му поверсі нежитлової будівлі площею 140,6 м2 (в техпаспорті позначені за №№ 19-27) та 1/2 сходової клітки 1-го поверху площею 6 м2 (в техпаспорті позначені за №9) по вул. Пекарській, 30, у м. Дубно.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, сукупним аналізом наведених вище норм права, взятих судом до уваги тверджень сторін та досліджених доказів, суд констатує достатні правові підстави для задоволення у повному обсязі позову Управління економіки і власності Дубенської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Дубно" про розірвання договору оренди та виселення із займаного приміщення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати за позовом покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73-80, 86, 123, 129, 196, 202, 232, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Управління економіки і власності Дубенської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Дубно" про розірвання договору оренди та виселення із займаного приміщення - задовольниити.

2. Розірвати договір № 323 оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно від 02.10.2017 року, який укладений між Управлінням економіки і власності Дубенської міської ради (ЄДРПОУ 34134055) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Дубно" (ЄДРПОУ 32354911).

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Дубно" (ЄДРПОУ 32354911) звільнити шляхом виселення нежитлове приміщення, розміщене на 2-му поверсі нежитлової будівлі площею 140,6 м2 (в техпаспорті позначені за №№ 19-27) та 1/2 сходової клітки 1-го поверху площею 6 м2 (в техпаспорті позначені за №9) по вул. Пекарській, 30 у м. Дубно.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Дубно" (35603, м. Дубно, вул. Пекарська, 30, код ЄДРПОУ 32354911) на користь Управління економіки і власності Дубенської міської ради (35603, м. Дубно, вул. Замкова, 4, ЄДРПОУ 34134055) 4 204 (чотири тисячі двісті чотири ) грн. 00 коп. - судового збору.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Усі процесуальні строки обраховуються з урахуванням змін, внесених до розділу Х "Прикінцевих положень " ГПК України, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX.

Повний текст рішення суду складено та підписано 14 квітня 2020 року.

Суддя Романюк Ю.Г.