Постанова

від 14.04.2020 по справі 657/1732/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2020 року м. Херсон

справа № 657/1732/18

провадження №22-ц/819/212/20

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,

суддів: Радченка С.В.,

Пузанової Л.В.,

секретар Павловська Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційні скарги ОСОБА_1 та засновника газети Слава Праці Приватного підприємства Інформаційне агентство Слава праці на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області у складі судді Максимовича І.В. від 22 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до редакції газети Слава праці , засновника газети Приватного підприємства Інформаційне агентство Слава Праці (редактор ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання інформації недостовірною та зобов`язання спростування недостовірної інформації, встановив:

26 липня 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до редакції газети Слава праці , засновника газети в особі Приватного підприємства Інформаційне агентство Слава Праці редактора ОСОБА_4, а також до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання інформації недостовірною та зобов`язання спростування недостовірної інформації, в якому просили суд:

- визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 та ОСОБА_1 інформацію про те, що: останні є фігурантами карних справ - ОСОБА_2 - карна справа №12018230180000054, ст. 240 та ОСОБА_1 - №120172301800001051, ст. 191 ч. 1; інформацію про те, що КУП Джерело позивається до ОСОБА_2 , за незаконне (без договорів) використання води в хлібопекарні, незаконне (також без договорів) користування каналізацією Джерела , а також інформацію про те, що ОСОБА_1 , проходить по справі, як такий, який взяв в касі КУП Джерело грошові кошти в загальному розмірі 53 тис. грн. 00 коп., для вирішення технічних проблем та останніх не вирішив і відповідно грошові кошти не повернув;

- зобов`язати Інформаційне видання Каланчацького району Слава Праці не пізніше семи днів з дня набрання чинності рішення суду спростувати відомості, що розміщені у номері НОМЕР_4 ( НОМЕР_2 ) під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 , опубліковані за матеріалами, наданими депутатами Каланчацької селищної ради: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8; ОСОБА_9 - депутатом Каланчацької районної ради, шляхом публікації у Інформаційному виданні Каланчацького району Слава праці повідомлення про те, що відомості, розміщені у номері 27 ( НОМЕР_2 ) під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 , опубліковані за матеріалами, наданими депутатами Каланчацької селищної ради: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - депутатом Каланчацької районної ради є недостовірними та такими, що не відповідають дійсності;

- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачів по 20000 грн кожному спричиненої моральної шкоди, а також стягнути судові витрати по сплаті судового збору.

Мотивуючи свої вимоги, позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у номері НОМЕР_4 (НОМЕР_2) Інформаційним виданням Каланчацького району Слава праці опубліковано матеріали, надані депутатами Каланчацької селищної ради: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - депутатом Каланчацької районної ради та ОСОБА_13 , під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі змісту надрукованих матеріалів із вищезазначеною назвою відомо те, що депутати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пишуть звернення на дії посадових осіб Комунального унітарного підприємства Джерело , спрямовані на притягнення їх до адміністративної відповідальності в частині накладення відносно них відповідних штрафів, а сплачувати їх нібито покладено на громаду селища. При зміні керівництва несплата своєчасно накладених штрафів, останнє призведе до закриття вказаного комунального підприємства і інших наслідків.

У вказаній публікації також містяться посилання на те, що особи, які пишуть стосовно протиправних та незаконних дій посадових осіб вказаного підприємства є фігурантами карних справ, таких наприклад, як: ОСОБА_2 (читайте ОСОБА_3 ) - карна справа № 12018230180000054, ст.240; ОСОБА_1 - карна справа № 120172301800001051, ст. 191 ч.1.

Окрім того, у вказаній публікації зазначено наступне, а саме Комунальне унітарне підприємство Джерело позивається до ОСОБА_2 , за незаконне (без договорів) використання води в хлібопекарні (хоча в БТІ досі там зареєстровані гаражі. Тож людей годували і годують хлібом, який випікають в гаражі) та незаконне ( також без договорів) користування каналізацією Джерела .

Дана публікація також містить інформацію про наступне: ОСОБА_1 , проходить по справі, як такий, що працюючи в тому ж таки КУП Джерело головним інженером, взяв у касі кошти в сумі 53 тис. грн., для вирішення технічних проблем, та не вирішив і не повернув .Отакої!!!

Що стосується ОСОБА_1 та викладених ним у зверненнях на дії посадових осіб КУП Джерело , в частині того, що не ведуться журнали обліку, не оформлена земля під свердловинами та не огороджена навкруги свердловин смуга суворого режиму, то як зазначено у публікації питання до ОСОБА_1 , що він робив будучи на посаді головного інженера вказаного підприємства і за що одержував заробітну плату, адже вище перераховане входило нібито у його функціональні обов`язки, працюючи на вказаній посаді.

І насамкінець, про тарифи на водопостачання та водовідведення. А ні комісія, очолювана ОСОБА_3 , а ні керівництво КУП Джерело не вийшли на ту цифру, яка б відображала більшменш правдивий тариф. Одні занизили їх у п`ять разів, інші, при розрахунку, керувалися стпрою методикою розрахунків, але тепер під контролем деяких депутатів все буде перераховано і ми запропонуємо виконкому Каланчацької селищної ради затвердити нові чесні тарифи .

Вище викладена інформація, опублікована в пресі є недостовірною та порушує права позивачів до гідності, честі та ділової репутації та суперечить вимогам чинного законодавства.

Здійснюючи публікацію з посиланням на карні справи з відповідними номерами та фігурантами у яких зазначаючи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , інформаційне видання не звернуло увагу на основні вимоги Кримінально процесуального закону, яким відомості досудового розслідування можно розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора та жодного відношення до кримінальних проваджень останні не мають, їм не повідомлено про підозру та відносено них до суду не скеровано жодного обвинувального акту, отже зазначена інформація є недостовірною.

Не відповідає дійсності і інформація щодо водокористування , оскільки з цього питання будь-які позови в судах відсутні. Факту поза облікового використання води не виявлено, а тому інформація, яка викладена у публікації щодо незаконного використання води є недостовірною.

Інформація щодо ОСОБА_1 про те, що він взяв та не повернув кошти в сумі 53 тис. грн. порушує принцип презумпції невинуватості, також є негативною, тобто такою, яка не відповідає дійсності.

Інформація щодо діяльності ОСОБА_1 на посаді головного інженера КУП Джерело є негативною, недостовірною, висвітленою за минуванням майже одного року з часу його звільнення з посади.

Позивачі зазначають, що в результаті вищезазначених дій з боку відповідачів, позивачами були понесені душевни страждання, які виразилися у неодноразових зверненнях до медичних працівників та які знаходяться у причинному зв`язку з оприлюдненням вищезазначеної недостовірної інформації, прямого втручання у особисте та приватне життя позивачів. Крім того дана публікація з недостовірною інформацією говорить про те, що під впливом опинилась і професійна репутація позивачів, оскільки вони являються публічними людьми (депутатами та їх помічниками). Посилаються на те, що зазначена публікація, яка містила недостовірну інформацію становило втручання в право на повагу до приватного (родинного) життя позивачів у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 22 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до редакції газети Слава праці , засновника газети в особі Приватного підприємства Інформаційне агентство Слава Праці редактора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання інформації недостовірною та зобов`язання спростування недостовірної інформації - задоволено частково.

Суд ухвалив:

Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 та ОСОБА_1 інформацію про те, що: останні є фігурантами карних справ - ОСОБА_2 карна справа №12018230180000054, ст. 240 та ОСОБА_1 - №120172301800001051, ст. 191 ч. 1; інформацію про те, що КУП Джерело позивається до ОСОБА_2 , за незаконне (без договорів) використання води в хлібопекарні, незаконне (також без договорів) користування каналізацією Джерела , а також інформацію про те, що ОСОБА_1 , проходить по справі, як такий, який взяв в касі КУП Джерело грошові кошти в загальному розмірі 53 тис. грн. 00 коп., для вирішення технічних проблем та останніх не вирішив і відповідно грошові кошти не повернув.

Зобов`язати Інформаційне видання Каланчацького району Слава Праці не пізніше семи днів з дня набрання чинності рішення суду спростувати відомості, що розміщені у номері НОМЕР_4 ( НОМЕР_2 ) під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 , опубліковані за матеріалами, наданими депутатами Каланчацької селищної ради: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8; ОСОБА_9 - депутатом Каланчацької районної ради, шляхом публікації у Інформаційному виданні Каланчацького району Слава праці повідомлення про те, що відомості, розміщені у номері НОМЕР_4 ( НОМЕР_2 ) під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 , опубліковані за матеріалами, наданими депутатами Каланчацької селищної ради: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - депутатом Каланчацької районної ради є недостовірними та такими, що не відповідають дійсності.

Стягнути солідарно з відповідачів: Інформаційного видання Каланчацького району Слава Праці , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 по 833,33 грн. (з кожного) на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн..

Стягнути судовий збір в розмірі 2114,40грн. (по 352,40 грн. з кожного з відповідача) з Інформаційного видання Каланчацького району Слава Праці , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь позивачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (по 704,80 грн. кожному).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині солідарного стягнення на його користь моральної шкоди, змінити, задовольнивши вимоги в цій частині у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідачів на користь ОСОБА_1 не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості внаслідок його заниження. Зазначає, що в результаті опублікування недостовірної інформації та того, що зазначені дії відбулися при публічному її висвітленні ( через пресу), яка є загальнодоступною для великої кількості людей, він зазнав як моральних, так і психологічних страждань, які супроводжуються хвилюваннями і переживаннями, та які проявилися у порушенні стосунків з оточуючими людьми, підриву його престижу, та вважає, що зазначені дії перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку між вказаними діями та їх появою.

В апеляційній скарзі Приватне підприємство Інформаційне агентство Слава праці , посилаючись на не відповідність висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних відмовити у повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що поза увагою суду першої інстанції залишилися обставини публікації даної інформації, а саме щодо обов`язку редакції надати можливість іншим громадянам спросувати поширену про них інформацію як відповідно до вимог Закону України Про інформацію (щодо права публікаційї будь-якого матеріалу наданого дописувачами), так і відповідно до вимог Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні ( ст. 37).

Суд не звернув увагу, що публікацій було декілька і вони були наслідком громадських слухань питання щодо коригування тарифів на водопостачання та водовідведення, проведених виконкомом наприкінці січня 2018 року. Розпорядженням селищного голови було створено робочу групу для додаткового вивчення цього питання, та результати роботи робочої групи згодом були оприлюднені в газеті Слава праці (НОМЕР_5) від ІНФОРМАЦІЯ_6. Посилається на те, що в жодному з наданих документів до статті, не було підтверджено, що тарифи невірні чи не відповідають законодавству.

Вважає, що публікація в частині порушених кримінальних справ є достовірною на підтвердження чого суду надавалися копії документів та в даній публікації не вказано, що позивачам повідомлено про підозру у вчиненні злочинів чи існує вирок суду.

Також вважає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку доказам зібраним у справі на підтвердження опублікованої інформації, надані суду докази ( акти, приписи та інше) позивачі не спростували, також поза увагою суду залишився порядок досудового врегулювання господарських спорів, визначений ГПК України та ці обставини надали підстави для викладення тексту в статті у такому вигляді як вона була надрукована.

Отримана з офіційних джерел копія заяви ОСОБА_2 від 13 липня 2018 року до директора КУП Джерело з проханням видати технічні умови та провести роботу по підключенню до центральної системи водопостачання об`єкту бару ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_1 підтверджує обставини викладені в статті про обезоблікове використання водопостачання та водовідведення. Проте вказаному факту суд також не надав оцінки.

Критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження, критичні рецензії творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. А отже слово фігурант , згідно словника - це учасник будь-якого дійства, яке являється предметом обговорення, вивчення, аналізу та у контексті наведеного і дослідженого у суді першої інстанції щодо кримінальних справ не може бути підставою для задоволення заявлених позовних вимог.

Межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати, а отже суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивачів, які є публічними особами не звернув на зазначене належної уваги.

Зазначає, що назва статті вибрана дописувачами з байки Л.Глібова і не містить в собі якоїсь певної образи і була відповіддю на першу публікацію позивачів, а отже будь-яка вина у публікації матеріалу ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня.

Посилається на те, що судом не враховано, що позивачі фактично не довели свої позовні вимоги, не спростували докази надані суду на спростування позовних вимог, порушено норми ст. 141 ЦПК України.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивачі доводи апеляційної скарги відповідача (юридичної особи) не визнали. Відзив на апеляційну скаргу надійшов з порушенням встановленого в ухвалі суду строку, а доводи про неотримання апеляційної скарги, як підстави для надання відзиву поза межами встановленого строку спростовуються як поштовими повідомлення про вручення позивачам ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з примірником апеляційної скарги, так і витягом з реєстру відправки вихідної кореспонденції суду. Проте, колегія суддів враховує наявність відзиву на апеляційну скаргу, оскільки його надання є процесуальним правом особи, а доводи в ньому викладені були наголошені представником позивачів в спростування доводів апеляційної скарги юридичної особи.

У судовому засіданні суду апеляціної інстанції представник відповідача юридичної особи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не визнав, зазначив, що доводи апеляційної скарги юридичної особи спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 . Зазначив, що ОСОБА_1 був співавтором статей, обговорення яких викликало публікацію оспорюваної статті та як помічник депутата приймає участь у обговоренні питань, висвітлених у газеті, а отже має приймати певний ризик критики.

Заслухавши доповідача, сторін, представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга засновника газети Слава праці Приватного підприємства Інформаційне агентство Слава праці підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову мотивовано тим, що оспорювана інформація не відповідає дійсності, є негативною, створює негативне уявлення про позивачів, та безпосередньо порушує їх особисті права і завдає шкоди їх честі, гідності та діловій репутації. Характер статті та форма, в якій було викладена інформація, свідчать, що інформація була поширена з нехтуванням питання про її правдивість чи неправдивість. Виходячи з вищевикладених приписів законодавства, враховуючи, що поширена відносно позивачів інформація подана у формі фактичних тверджень, відповідачі не надали належних доказів правдивості такої інформації, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачів про визнання поширеної щодо них інформації недостовірною та такою, що порочить їх честь, гідність та ділову репутацію, та спростування недостовірної інформації. Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що в силу вимог ч.2 ст. 31 Закону України Про інформацію зазначені особи позбавлені права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду виходячи з такого.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у номері НОМЕР_4 (НОМЕР_2) Інформаційним виданням Каланчацького району Слава праці опубліковано матеріали, надані депутатами Каланчацької селищної ради: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - депутатом Каланчацької районної ради та ОСОБА_13 , під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Опублікований матеріал (стаття) має в собі інофрмацію про те що: останні є фігурантами карних справ - ОСОБА_2 карна справа №12018230180000054, ст. 240 та ОСОБА_1 - №120172301800001051, ст. 191 ч. 1; КУП Джерело позивається до ОСОБА_2 , за незаконне (без договорів) використання води в хлібопекарні, незаконне (також без договорів) користування каналізацією Джерела ; ОСОБА_1 , проходить по справі, як такий, який взяв в касі КУП Джерело грошові кошти в загальному розмірі 53 тис. грн. 00 коп., для вирішення технічних проблем та останніх не вирішив і відповідно грошові кошти не повернув

Учасники справи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 є депутатми Каланчацької селищної ради, ОСОБА_9 - депутатом Каланчацької районної ради, ОСОБА_1 - помічником-консультантом депутата ОСОБА_3.

З наданих приватним підприємством Інформаційне агенство Слава Праці суду апеляційної інстанції в доведення доводів апеляційної скарги публікацій в газеті Слава Праці вбачається, що суспільно значимою темою для громадськості смт Каланчак та Каланчацького району є тарифи на водопостачання, водокористування.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_6 у газеті Слава Праці була опублікована стаття ІНФОРМАЦІЯ_8 серед авторів якої зазначені ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та стаття ІНФОРМАЦІЯ_9 серед авторів якої зазначені ОСОБА_3, ОСОБА_1 / т.3 а.с.9/.

ІНФОРМАЦІЯ_11 у газеті Слава Праці (НОМЕР_6) у рубріці Повертаючись до написаного опублікований матеріал ( стаття) під назвою ІНФОРМАЦІЯ_10 (Панове громадяни! Ся байка вам в пригоді, може, стане…. Л.Глібов), серед авторів яких зазначені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та наявна позначка редакці , що матеріал публікується в оригіналі, без виправлень/ т.3 а.с.10/.

Надалі, ІНФОРМАЦІЯ_5 газета Слава Праці опублікувала вищенаведену статтю ІНФОРМАЦІЯ_1 , авторами якої зазначені відповідачі (фізичні особи) по справі. При цьому автори статті своє звернення до читачів газети розпочали зі звернення : Шановні жителі Каланчацької громади, ми відповідаємо на байку (казку), яка була опублікована в нашій районці НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_11. / т.3 а.с.11/ Надалі автори пишуть : мабуть через те, що це і є байка, то й все, що там написано-повна нісенітниця і просто наклеп на тих, хто сьогодні є керуючою ланкою КУП Джерело .

Стаття містить інформацію про те, що серед підписантів є люди - фігуранти карних справ:

1)ОСОБА_2 (читайте ОСОБА_3) - карна справа №12018230180000054, ст. 240;

2)ОСОБА_1 - № НОМЕР_3 , ст. 191 ч. 1.

КУП Джерело позивається до ОСОБА_2 , за незаконне (без договорів) використання води в хлібопекарні( хоча в БТІ досі там зареєстровані гаражі! Тож людей годували і годують хлібом, який випікають в гаражі?) та незаконне (також без договорів) користування каналізацією Джерела .

ОСОБА_1 проходить по справі, як такий, що працюючи в тому ж таки КУП Джерело головним інженероом, взяв в касі кошти в сумі 53 тис. грн. для вирішення технічних проблем та не вирішив і не повернув . Отакої!!! .

Надалі автори пишуть : А тепер ще й хочемо запитати, коли Ви писали цю байку і вказували, що не ведуться журнали обліку, не оформлена земля під свердловинами та не огороджена навкруги свердловин смуга суворого режиму, то й ніхто з Вас не задав питання одному з байкарів ОСОБА_1 А що ж Ви, шановний, тоді робили на посаді головного інженера і за що одержували зарплатню?. Адже все перераховане входить у функціональні обов`язки головного інженера! , що не входить до предмета оскаржування позивачів. Також автори зазначають про тарифи на водопостачання та водовідведення, їх затвердження.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що редакція газети Слава Праці не є юридичною особою.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Главою 22 Цивільного кодексу України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканість ділової репутації (стаття 299 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі (Стаття 297 ЦК України).

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Під гідністю необхідно розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки "інформації" чи "ідей", які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік), свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї "інформації" чи тих "ідей", які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких "демократичне суспільство" неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідачів , не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів зауважує, що як журналістська свобода так і громадська діяльність також включають можливість перебільшень або навіть провокацій. Повідомлення новин, засноване на інтерв`ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль сторожового пса суспільства (рішення Європейського суду з прав людини у справі The Observer and The Guardian v. the United Kingdom , від 26 листопада 1991 року).

Публікація висловлювань інших осіб щодо питання , яке ставить суспільне значення, не може заважати пресі сприяти обговоренню цих суспільно значимих питань якщо для іншого немає винятково вагомих причин.

Вищенаведені статті у газеті Слава Праці з урахуванням останньої, яка сприйнята позивачами, як така, яка має в собі інофрмацію, що порушує їх права на повагу до честі, гідності та ділової репутації та потребує визнання її недостовірною, на думку судової колегії, у сукупності свідчать про публікацію, що становить суспільне значення для громадськості та виноситься на її обговорення.

Згідно пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати про особливий статус ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які є публічними особами - депутатами селищної ради, а відтак повинні мати вищий "поріг вразливості", бути відкритими і готовими до критики і дискусії з питань, що становлять певний інтерес для громадськості, враховуючи також і те, що вони працюють у сфері бізнеса, пов`язаного з використанням води, тарифи та сплата за що має для громадськості важливе значення.

Європейський суд з прав людини вважає порушенням статті 10 Конвенції з прав людини задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації, оскільки ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.

Межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

На думку колегії суддів, скаржник правильно зазначив, що окрім публічності позивачів, які є депутататми, інформація щодо того, що КУП Джерело позивається до ОСОБА_2 за незаконне (без договорів) використання води не є такою, що входить до предмету та підстав спору, оскільки надання відомостей про час укладання договору та позасудового порядку вирішення спорів у господарських правовідносинах, реалізація відповідачами права на власні погляди та оціночні судження унеможливлює погодитися з доводами адвоката позивача про іншу оцінку зазначеної інформації.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини справи та норми матеріального права, надані приватним підприємством Інформаційне агенство Слава Праці суду першої та апеляційної інстанції отримані ним для публікації статті відомості, в тому числі і щодо карних справ, використання позивачами, які є депутатами, водопостачання та водовідведення у підриємницькії діяльності, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення вимог зазначених позивачів щодо винання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , зобов`язання спростувати цю інформацію.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Колегія суддів повторно наводить, що не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідачів, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Застосоване у статті словосполучення фігуранти карних справ є оціночним судженням. Крім того, сторонами не заперечувалося, що як за заявою керівника КУП Джерело Бойка М.К. так і за заявою ОСОБА_1 порушені кримінальні провадження (щодо розтрати посадовоими особами грошових коштів та відносно посадових осіб ККУП Джерело та ДП Джерело ) /т.1 а.с.52, 222,225/. Проте саме оціночне судження фігуранти карних справ не підлягає спростуванню та його правдивість не доводиться, а зазначенння у статті номерів кримінального провадження не є тією інформацію, яка підпадає під захист порушеного позивачами питання.

Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити іх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачений ст. 10 Конвенції. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку. Отже, відповідачі, фізичні особи, мали право на власні погляди, оціночні судження, критичні висловлювання, на їх висвітлення у пресі, що ОСОБА_1 проходить по справі, як такий, що працюючи в тому ж таки КУП Джерело головним інженероом, взяв в касі кошти в сумі 53 тис. грн. для вирішення технічних проблем та не вирішив і не повернув . Отакої!!! , а тому суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо задовлення вимог ОСОБА_1 ..

Крім того, у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року у справі Українська прес-група України (заява №72713/01) зазначено, що навіть, якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний баланс для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшенням за відсутності будь-якого фактичного підгрунття ( рішення DENAES GIJSELSv. BELGIUM, стор.236, параграф 47).

Отже, враховуючи обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку, що вислови, наведені у позові позивачів та опубліковані ПП Інформаційне видання "Слава Праці" стаття під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1", відображають власні думки, переконання авторів, критичну оцінку ними певних фактів, а отже на підставі частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" є оціночними судженнями. Особисте сприйняття позивачів зазначених в позові висловлювань, як таких, що принижують їх честь, гідність і ділову репутацію, не може бути підставою для задоволення позову. Оприлюднення інформації щодо позивачів, які є депутатами, не суперечить вищенаведеним нормам матеріального права та обставинам справи.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції, що Інформація (стаття в газеті) підлягає визнанню недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію позивачів, внаслідок чого виникає зобов`язання її спростування та часткове стягнення моральної шкоди не грунтується на вищенаведеному.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що вищенаведені обставини справи та норми матеріального права спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , а тому вона не підлягає задоволенню, проте доводи апеляційної скарги юридичної особи знайшли своє підтвердження, а тому вона підлягає задоволенню за вищевикладених обставин, внаслідок чого рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в рівних частинах, підлягає стягненню на користь Приватного підприємства Інформаційне агентство Слава Праці судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4757 грн 40 коп, сплачений платіжними дорученнями №471 від 23 грудня 2019 року та № 495 від 21 січня 2020 року.

На підставі ст.ст.9,32,68 Конституції України, ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.201, 277, 297, 299 ЦК України, ст. 30 Закону України Про інформацію , керуючись ст.ст.367,374,376,382 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу засновника газети Слава Праці Приватного підприємства Інформаційне агентство Слава Праці задовольнити.

Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 22 листопада 2019 року скасувати, ухвалити нове.

У задоволенні позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, стягнення моральної шкоди, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства Інформаційне агентство Слава Праці судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4757 грн 40 коп..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.В.Склярська

Судді: С.В.Радченко

Л.В.Пузанова

Повне судове рішення складено 15 квітня 2020 року

Суддя І.В. Склярська