Рішення

від 03.04.2020 по справі 420/1036/19

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 03.04.2020

ЄУ № 420/1036/19

Провадження №2/942/27/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Чалого А.В.,

секретаря судового засідання - Сіренко А.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2019 року позивач звернулась до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на наступні обставини.

Позивач ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 02.11.2017 року було розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу згоди щодо добровільного поділу майна сторони не дійшли. Позивач зазначає, що частина майна, яке є спільною сумісною власністю відповідач вивіз за адресою: АДРЕСА_1 , в якому на даний час проживає, а іншу частину до свого батька, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Майном, що є спільною власністю є:

-Відеокамера Sony HCR-HC 27 E , придбана у 2006 році за 1500 грн.;

- DVD-плеєр Samsung , придбаний в 2005 році за 570 грн.;

-Телевізор марки LG , придбаний у 2005 році за 500 грн.;

-Холодильник марки LG , придбаний у 2008 році за 3000 грн.;

-Пральна машина Indesit WISN 821, придбана у 2016 році за 4930 грн.;

-Пилосос Saturn ST-VCO 251, придбаний у 2015 році за 900 грн.;

-Комп`ютер стаціонарний, придбаний у 2012 році за 4000 грн.;

-Морозильна камера Indesit б/у, придбана в 2011 році за 2000 грн.;

-Мультиварка, придбана у 2014 році за 1000 грн.;

-Хлібопічка, придбана у 2014 році за 1000 грн.;

-Трактор Т-40, культиватор, граблі, косарка, придбані у 2013 році за 30000 грн.;

-Будинок, придбаний у 2014 році за 20000 грн.;

-Автомобіль марки ВАЗ 211120 , 2007 року випуску за 46000 грн.;

-Велосипед Україна , придбаний у 2011 році за 1500 грн.

Вказані обставини підтверджуються копією керівництва користувача телевізора марки LG , копією керівництва користувача пилососу Saturn ST-VCO 251, копією накладної від 10.11.2005 року на придбання DVD-плеєра Samsung , копією гарантійного талону від 19.06.2007 року на придбання відеокамери Sony HCR-HC 27 E .

Позивач вказує, що не має можливості зазначити точну вартість, оскільки решта документів та спірне майно знаходиться у відповідача.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на відеокамеру Sony HCR-HC 27 E , холодильник марки LG , пилосос Saturn ST-VCO 251, хлібопічку, комп`ютер стаціонарний, морозильна камеру Indesit , мультиварку, автомобіль марки ВАЗ 211120 , 2007 року випуску. Визнати за ОСОБА_2 право власності на DVD-плеєр Samsung , телевізор марки LG , пральну машину Indesit WISN 821, трактор Т-40, культиватор, граблі, косарка, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , велосипед Україна .

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 05 липня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 04 вересня 2019 року.

02 серпня 2019 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що з 2005 року по листопад 2018 року перебував в зареєстрованому шлюбі з позивачем. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу проживає з відповідачем та знаходиться на його утриманні за рахунок його доходів та аліментів, які стягуються з позивача. Під час шлюбу подружжям був придбаний житловий будинок, вартістю 22244,00 грн., розташований за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль ВАЗ 211120, 2007 року випуску, вартістю 46000,00 грн. Відповідач зазначав, що окремо заявить клопотання про призначення судової будівельно-технічної та автотоварознавчої експертизи щодо дійної вартості цього майна. Крім зазначеного вище, разом з позивачем із переліченого в позовній заяві було придбане наступне майно:

-відеокамера, 2006 року випуску, яка на теперішній час перебуває у володінні та користуванні сина ОСОБА_5 ;

- DVD-плеєр, 2005 року випуску, який на теперішній час перебуває в помешканні за адресою проживання відповідача з сином;

- телевізор марки LG , 2005 року випуску, який на теперішній час перебуває в помешканні за адресою проживання відповідача з сином;

- пральна машина, придбана в 2016 році, яка на теперішній час перебуває в користуванні та адресою проживання відповідача з сином;

- пилосос Saturn , придбаний в 2015 році, який на теперішній час перебуває в помешканні за адресою проживання відповідача з сином;

- мультиварка, придбана у 2014 році, яка на теперішній час перебуває в помешканні за адресою проживання відповідача з сином;

- хлібопічка, придбана у 2014 році, яка на теперішній час перебуває за адресою проживання відповідача з сином;

- велосипед Україна , придбаний у 2011 році, який на теперішній час перебуває за адресою проживання відповідача з сином.

Щодо іншого майна, переліченого в позовній заяві, відповідач зазначив, що холодильник марки LG та морозильна камера Indesit були придбані та надані подружжю в тимчасове користування батьками відповідача ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Вказані речі були повернуті власнику, але за відсутністю власних відповідач з сином продовжує ними користуватися. Комп`ютер був подарований в 2012 році сину ОСОБА_5 за гроші, які були подаровані йому на свята. У теперішній час комп`ютер продовжує перебувати у володінні та користуванні спільного сина. Відповідач стверджує, що ані трактора, ані будь-якої іншої сільгосптехніки ніколи не купував та у володінні не мав. Тому вважає посилання позивача в позовній заяві на зазначені в цій частині речі, як на спільне майно подружжя, безпідставними, необґрунтованими та недоведеними жодними належними, беззаперечними та допустимими доказами.

Відповідач ОСОБА_2 зазначив, що 17 лютого 2018 року між сторонами було добровільно поділено та забране позивачем наступне майно: газова плита Гретта , прихожий гарнітур, кухонний куток, м`який куток, комп`ютерний стіл, комод, туалетний стіл, гладильна дошка та праска, меблевий гарнітур.

Посилаючись на вказані обставини, відповідач ОСОБА_2 частково визнав позовні вимоги та просив судвизнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частку автомобіля ВАЗ 211120, 2007 року випуску, пилосос Saturn , мультиварку, DVD-плеєр, телевізор марки LG , велосипед Україна . Стягнути на його користь судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом даної справи.

04 вересня 2019 року оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні, у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи.

05 вересня 2019 року подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій представник позивача вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Зазначає, що запропонований відповідачем варіант поділу майна є неприйнятним, оскільки суперечить обставинам справи та інтересам спільного сина, зокрема в тій частині, що DVD-плеєр, телевізор марки LG , пральна машина Indesit , велосипед Україна вже перебувають у помешканні відповідача і ними користується син подружжя. Відповідача вказує, що холодильник марки LG та морозильна камера Indesit придбане подружжям спільно, а отже є їх спільною власністю, те, що зазначене майно передане у користуванням батькам відповідача на поділ цього майна не впливає.

Представник позивача заперечує доводи відповідача про те, що ані трактора, ані будь-якої сільськогосподарської техніки він не купував та у володінні не мав, оскільки ці обставини спростовуються показами свідків та наданими доказами.

Питання щодо поділу газової плити Гретта , прихожого гарнітуру, кухонного кутку, м`якого кутку, комп`ютерного столу, комоду, туалетного столу, гладильної дошки та праски, меблевого гарнітуру не ставиться та не стосується предмету даного спору.

Представник позивача вважає, що доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, порушують принцип рівності часток подружжя, не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 05 вересня 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду на 03 жовтня 2019 року.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, підтримали доводи, зазначені у відзиві на позов.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників справи та свідків, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач та відповідач з 27.08.2005 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 01.11.2018 року розірвано (справа ЄУ №420/226/18).

Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 12.07.2006 року Заайдарівською сільською радою Новопсковського району Луганської області.

ОСОБА_5 проживає разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою №639 від 26.07.2019 року та актом №638 від 26.07.2019 року, виданих виконкомом Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 20.11.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Новопсковського нотаріального округу Луганської області Чернявською І.В., ОСОБА_9 передала у власність ОСОБА_2 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Продаж здійснено за 22244,00 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , 20.09.2007 року за ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб марки ВАЗ 211120, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 .

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст.372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст.61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Враховуючи, що спірне домоволодіння та транспортний засіб набуті сторонами за час перебування у шлюбі, то такі є об`єктом спільної сумісної власності подружжя сторін, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про їх поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, визнавши право власності за позивачем та відповідачем по Ѕ частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та по Ѕ частки автомобіля марки ВАЗ 211120, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 .

Щодо поділу іншого рухомого майна суд зазначає наступне.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися „обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21 грудня 2007 р. N 11).

Зі змісту п.п.23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Доводи позивача щодо поділу майна, придбаного під час перебування у шлюбі, та наявність якого не оспорюється відповідачем, а саме - пральної машини Indesit , комп`ютера, мультиварки, хлібопічки, велосипеду Україна , телевізора марки LG , пилососу Saturn ST-VCO 251, DVD-плеєра Samsung , відеокамери Sony HCR-HC 27 E , суд вважає безпідставними, оскільки з матеріалів справи неможливо визначити вартість, джерело, спосіб та час набуття кожної з одиниць описаного майна.

Суд зауважує, що сторони не скористались своїм правом заявити клопотання про проведення судово-товарознавчої експертизи для встановлення дійсної вартості спірного майна під час розгляду справи.

Вирішуючи питання в частині поділу холодильнику марки LG , морозильної камери Indesit , трактору Т-40, культиватора, граблів та косарки суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, в Єдиному реєстрі для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів інформація щодо зареєстрованої сільськогосподарської (будівельної) техніки за ОСОБА_2 відсутня, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит від 13.09.2019 року за №01-11/3755, виданого Головним управлінням Держспоживслужби в Луганській області.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що ОСОБА_2 є його знайомим. Йому відомо, що він розлучився з дружиною та живе з сином. Свідок є підприємцем та займається продажом сільськогосподарського інвентаря з 2005 року. Приблизно у 2013 році ОСОБА_2 придбав у нього косарку, граблі та культиватор. Цей інвентар, зі слів ОСОБА_2 , був придбаний для трактора, який він нещодавно купив. Свідку відомо, що трактор ОСОБА_2 нібито купив у ОСОБА_11 . Ніяких письмових доказів придбання інвентаря ОСОБА_2 у ОСОБА_10 у свідка не має.

З довідки від 02.09.2019 року, виданою ОСОБА_10 ОСОБА_4 вбачається, що вона зі своїм чоловіком ОСОБА_2 дійсно придбала сільсьгоспінвентар - косарку, граблі, культиватор загальною вартістю приблизно 25000,00 грн. Дана продукція придбавалася в період 2013-2014 роки. На кожну одиницю товару виписувалася накладна, термін зберігання копій накладних - 3 роки.

Свідок ОСОБА_7 надав суду пояснення, що він є батьком відповідача ОСОБА_2 Трактор, холодильник та морозильну камеру він придбав разом з дружиною за власні кошти. Трактор завжди знаходився у його дворі, син ним іноді користувався. Коли і у кого він придбав трактор він не пам`ятає, оскільки є людиною похилого віку. На придбання трактору у нього є відповідна розписка. Холодильник та морозильна камера були придбані після купівлі трактору.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що він є сусідом ОСОБА_2 . У 2018 році він був свідком, коли дружина ОСОБА_2 вивозила з будинку речі. Яке саме майно він точно зазначити не може, бачив деякі меблі - м`який куток, шафу, стіл та щось замотане у простирадла. Свідок пояснив, що він був запрошений ОСОБА_2 для того, щоб той бачив, що майно поділено добровільно. Після цього ОСОБА_12 допомагав ОСОБА_2 вивозити холодильник. Це було приблизно після смерті матері ОСОБА_2 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що в серпні 2013 року він продав ОСОБА_13 трактор Т-40 АМ, причеп, культиватор та плуг за 30000,00 грн. Гроші свідку ОСОБА_11 передав особисто ОСОБА_14 . Ніяких угод з ОСОБА_15 він не укладав, була тільки складена розписка. На трактор документи були, але згодом трактор був списаний.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновків про недоведеність позивачем позовних вимог в частині придбання під час шлюбу подружжям холодильнику марки LG , морозильної камери Indesit , трактору Т-40, культиватора, граблів та косарки, оскільки доводи позивача в цій частині спростовуються пояснення свідків та наданими сторонами доказами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом ст. 141 ЦПК України розподілу підлягають усі здійсненні документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи, що судом задовольняється 28,23% позовних вимог, тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_4 слід стягнути, сплачений нею судовий збір у розмірі 254,49 грн. пропорційно до задоволених вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат з оплати правничої допомоги представником відповідача надано: ордер серії ЗП №103150 від 31.07.2019 року про надання правової допомоги, договір про надання правової допомоги №31/07 від 31.07.2019 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №3 від 18.03.2020 року, товарний чек №14 від 18.03.2020 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №2 від 04.11.2019 року, товарний чек №13 від 04.11.2019 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 05.09.2019 року, товарний чек №11 від 05.09.2019 року, додаток №1 до Договору №31/07 про надання правової допомоги від 31.07.2019 року, копії судових повісток та адвокатський запит.

Згідно з детальним описом наданих послуг, що зазначені в актах виконаних робіт (наданих послуг) представник відповідача:

- 31.07.2019 року надав усну консультацію клієнту з вивченням документів - 300,00 грн.;

- 02.08.2019 року склав відзив на позовну заяву (5 сторінок) - 2000,00 грн.;

- 04.09.2019 року брав участь у судовому засіданні - 1500,00 грн.;

- 05.09.2019 року склав адвокатський запит - 500,00 грн.;

- 05.09.2019 року брав участь у судовому засіданні - 700,00 грн.;

- 03.10.2019 року брав участь у судовому засіданні - 700,00 грн.;

- 04.11.2019 року брав участь у судовому засіданні - 700,00 грн.;

- 18.03.2020 року підготовив та склав письмову промову адвоката у судових дебатах - 1500,00 грн.;

- 18.03.2020 року брав участь у судовому засіданні - 700,00 грн.

З наданих товарних чеків вбачається, що відповідач ОСОБА_2 сплатив у зв`язку з розглядом даної справи 8600,00 грн.

Щодо доводів відповідача, наведених у відзиві на позов, про не співмірність судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 4, 5, 6, ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з пунктом 4 частини першої ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ст. 19 зазначеного вище Закону, до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2018 року по справі № 826/856/18.

З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з позовними вимогами майнового характеру, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 1436,82 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку автомобіля ВАЗ 211120 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку автомобіля ВАЗ 211120 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 254 (двісті п`ятдесят чотири) гривень 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1436 (одна тисяча чотириста тридцять шість) гривень 82 копійок.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий 08.09.2005 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Матвєєва Тетяна Сергіївна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1633 від 21.05.2019 року, адреса: АДРЕСА_4

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , виданий 25.11.1999 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Войтенко Олександр Миколайович , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП №001465 від 30.10.2017 року, адреса: АДРЕСА_3 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 квітня 2020 року.

Суддя Новопсковського районного суду

Луганської області А.В. Чалий