Ухвала

від 07.05.2020 по справі 420/1036/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

07 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1036/19

Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Коваль М.П., розглянувши питання про залишення без руху апеляційної скарги Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа разом з апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2 п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, у редакції станом на момент подання позову, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень була встановлена на рівні 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки ціна позову складає 955535,00 грн., ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала 14333,03 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку становить 14333,03 грн. х 150% = 21499,55 грн.

Апелянтом під час звернення до суду з апеляційною скаргою, в порушення приписів ч. 5 ст. 296 КАС України, не було додано документ про сплату судового збору.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до П`ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору у розмірі 21499,55 грн. за подання апеляційної скарги на рахунок № UA058999980313181206081015008, отримувач коштів - УК у м.Одесі/Приморський р-н/22030101 (ЄДРПОУ 38016923), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України;Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), П`ятий апеляційний адміністративний суд.

Крім того, відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 296 КАС України, в апеляційній скарзі зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності.

Апеляційну скаргу було подано представником Головного управління ДФС в Одеській області Мариновим Д.В., однак, всупереч вказаній процесуальній нормі, в поданій апеляційній скарзі не вказано місце проживання чи перебування особи, яка подає апеляційну скаргу, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності.

Відповідно до вимог п.8 ч.2 ст. 296 КАС України, в апеляційній скарзі зазначається дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, проте представником апелянта дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується в тексті апеляційної скарги зазначена не була.

Разом з тим, відповідно до положень ч.3 статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було ухвалено 23 квітня 2019 року. Разом з тим, 22.04.2020 року апелянтом було направлено апеляційну скаргу до суду першої інстанції засобами поштового зв`язку, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 295 КАС України.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом було заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року. В обґрунтування зазначеного клопотання представник апелянта зазначає, що як станом на 23.04.2020 року, так і станом на момент первинного звернення із апеляційною скаргою, апелянт не мав можливості для сплати судового збору у зв`язку із арештами рахунків, що обумовлено безспірним списанням коштів на підставі виконавчих документів. На думку апелянта, неможливість сплати судового збору є поважною причиною поновлення строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши зазначене клопотання, вважаю, що зазначені в обґрунтування пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження причини не є поважними з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Необхідно зазначити, що ГУ ДФС в Одеській області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

При цьому суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року (справа №804/958/17).

У справі Пономарьов проти України (рішення від 03 квітня 2008 року, заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини нагадав про необхідність розуміння права на справедливий розгляд судом з урахуванням принципу юридичної визначеності, який є одним із аспектів верховенства права. Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, вважаю, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Аналогічні висновки викладені зокрема у судових рішеннях Верховного Суду від 23 грудня 2019 року (справа №2040/6272/18), від 23 грудня 2019 року (справа №160/815/19) від 12 грудня 2019 року (справа №160/8755/18), від 14 листопада 2019 року (справа №826/13980/18)

Враховуючи викладене, згідно положень ст. 298 КАС України, апелянт має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, в якій може вказати інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно положень п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також щодо строків звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 169, 243, 248, 296, 298, 325, 328 КАС України суддя,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Надати апелянту строк протягом дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду: доказів сплати судового збору у розмірі 21499,55 грн., відомостей, передбачених п. 3, 8 ч. 2 ст. 296 КАС України, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для такого поновлення.

Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору у розмірі 21499,55 грн. та відомостей, передбачених п. 3, 8 ч. 2 ст. 296 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до положень ст.169 КАС України; у разі не подання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, - суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: М.П. Коваль