Рішення

від 15.04.2020 по справі 490/580/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/2293/2020 Справа № 490/580/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2020 року Центральний районний суд м.Миколаєва в складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.,

при секретарі - Дудник Г.С.,

без участі представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради , треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Александрия Групп", ОСОБА_2 про визнання права оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради про визнання за ним право оренди земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1 ( кадастровий номер 4810137200:07:026:0004) , визначеної умовами договору оренди землі № 5186 від 04.10.2007 р. , вважати укладеною додаткову угоду до вказаного договору оренди землі в редакції вказаної позивачем :

Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 03.10.2007 року ( зареєстрованого 04.10.2007 в Управлінні Держкомзему у м. Миколаїв, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.10.2007 реєстрація у книзі записів договорів оренди за № 5186 ) про заміну сторони у зобов`язанні.

ТОВ "Александрія групп" (далі Сторона 1) в особі директора Юсефа Алі Іссу , що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Миколаївська міська рада (далі сторона 2) в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича , який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та витягу з протоколу № 1 сесії Миколаївської міської ради сьмого скликання від 24.11.2015 року , з другої сторони , та ОСОБА_1 (далі - Сторона 3) з третьої сторони , у зв`язку з тим, що 30 жовтня 2014 ОСОБА_1 став власником незавершеного будівництва адміністративної будівлі літер А-7 , відсоток готовності 12%, розташованого на земельній ділянці (кадастровий номер 4810137200:07:026:0004), яка належить на праві комунальної власності Стороні 2 та на праві користування стороні 1 згідно договру оренди землі № 5186 від 03.10.2007 (далі - Договір) за адресою АДРЕСА_1 , уклали дану Додаткову угоду до Договру про наступне:

1. В порядку та на умовах, визначених цією Додатковою угодою, Сторони домовились про заміну Сторони 1 на Сторону 3 як зобов`язану та управнену сторону у Договорі. Сторона 3 підтверджує, що ознайомлена та погоджується з умовами договору.

2.Сторона 2 стверджує згоду на заміну Сторони 1 на Сторону 3 в Договорі в порядку та на умовах, визначених цієїю Додатковою угодою.

3. Заміна сторони за цією Додатковою угодою не тягне за собою жодних інших змін умов договору , окрім тих, що пов`язані із заміною Сторона 1 на Сторону 3.

4. Усі спори, що виникають з цією Додаткової угоди або пов`язані з нею, вирішуються шляхом переговорів. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку.

5. Строк дії цієї Додаткової угоди відповідає строку дії договору.

6. Ця Додаткова угода складена при повному розумінні сторонами її умов та термінології українською мовою у трьох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної сторони.

Місцезнаходження , реквізити та підписи сторін.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13 жовтня 2014 року між ним та ОСОБА_2 , укладено договрі даруванняза яким він отримав у власність незавершену будівництвом адмністративну будівлю літер А-7, відсоток готовності 12% за даресою АДРЕСА_1 .Це нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, площею 0,1319 га за цією ж адресрю.

Між Миколаївською міською радою та ТОВ "Александрия групп" (код ЄДРПОУ 33896747) було укладено договір оренди землі № 5186 від 03.10.2007 по цій адресі, який зареєстрований в Управлінн Держкомзему у місті миколаєві 04.10.2007 запис за № 040760100520.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 договору оренди землі від 03.10.2007 року, ММР передала, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку для обслуговування нежитлових приміщень адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 , загальною площею 1319 кв.м.

Зазначає, що 21 березня 2019 року через Центр надання адмністративних пслуг ММР звернувся до Миколаївської міської ради із заявою про переоформлення договору оренди землі в звязку з заміною сторони в зобов`язанні на тих самих умовах, що визначені Договром № 5186 від 03.10.2007 року.

Одночасно з додатковою угодою він додав засвідчені копії документів, які підтверджують його право власності на об`єкт нерухомості, та інші документи на обгрунтування необхідності укладення додаткової угоди до договору оренди землі.

Відповідач отримав 21.03.2019 року підписану позивачем додаткову угоду до договору оренди землі про заміну сторони у зобов`язанні, супровідний лист та додані копії документів, проте до теперішнього часу договір не переоформлено.

11 березня 2020 року відповідачем надано відзив на позов, в якому просять відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Так, у розумінні положень ст.ст.7 ЗУ "Про оренду землі", ст. 120,125,126 ЗК України - при виникненні в іншої особи права власності на житловий будінико або споруду право попереднього власника або користувача земельної ділянки, на якій розташована нерухомість, припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення в цілому договру оренди земельної ділянки.Відповідно новий власник об`єкта нерухомості набуває права оренди за чинним договром оренди , а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні. Після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості , який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене. Отже, заміна орендаря у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично в силу прямої норми закону. Така позиція неодноразово висловлювалася в Постановах Верховного Суду. За такого, вважають, що при відчуженні ТОВ "Александрия Групп" об`єкта нерухомості, розташованого на спірній земельній ділянці, договір оренди діє на тих самих умовах стосовно нового власника - позивача по справі. Крім того, законодавством не передбачено , що внесення змін до договору оренди в частині заміни орендаря є обов`язковим для органу місцевого самоврядування в силу закону і не може бути зобов`язано судом укласти відповідні договірні відносини.

Ухвалою суду від 12 березня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити з підстав наведених в позовній заяві .

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідаача.

Треті особи в судове засідання не зявилися, письмові пояснення по суті позовних вимог не надали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Суд встановив, що 03.10. 2007 року між ТОВ "Александрия Групп"в особі директора ОСОБА_3 Алі Іссу , як орендарем, та Миколаївською міською радою, як орендодавцем, укладено договір оренди землі по АДРЕСА_1 , для обслуговування нежитловихї приміщень адмністративної будівлі , площею 1319 кв.м., в ому числі 386 кв.м. під капітальною забудовою, 17 кв.м. під тимчасовою забудовою, 916 кв.м. під проходами, проїщдами та площадками без права передачі її в суборенду, строком на 20 років з дати його державної реєстрації. Річна орендна плата за земльну ділянку встановлюється у розмрі 1,2 % від її нормативної грошової оцінки, де 773 659 ,40 грн номативна оцінка землі на час укладання цього договору ( з урахуванням коефіцієнту щорічної індексації 1,035 ).

Відповідно до пп. к) п. 9.4 цього договру Орендар зобов`язаний у разі відчуження усіх будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці, наданій в оренду , Орендар може звернутися до міської ради з клопотанням дострокового розірвання договру, при цьому він зобовязаний повідомити нового власника про необхдіність переоформленняна себе правових документів на землю. Договрі оренди буде достроково розірваний з ініціативи Орендаря з дати укладання договру оренди землі між міською радою та новим власником споруд.

Відповідно до розділу 12 цього Договру, всі зміни та/або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткового правочину, що буде невід`ємною частиною цього договору та нотаріально посвідченим.Згодою або запереченням орендодавця на зміни або доповнення до уього договру, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

Випадки припинення та розірвання договору визначені пунктами 12.3-12.5 Договору - і серед цих випадків не передбачена зміна власника розташованих на земельній ділянці будівель.

Договір зареєстровано у миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 жовтня 2007 року за № 040700100520. Договір зареєстровано в Книзі записів договорів оренди землі 04.10.2007 року за № 5186.

13 червня 2008 року за ТОВ "Александрия Групп" було зареєстровано право власності на незавершену будівництвом адміністративну будівлю в АДРЕСА_1 .

Відповідно до Договору дарування від 30 жовтня 2014 року , ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 незавершену будівництвом адмністративну будівлю літер А-7, відсоток готовності 12%, що знаходиться в АДРЕСА_1 .Вищезгадане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,1319 га, кадастровий номер 4810137200:07:026:0004.

З технічного паспорту на вказаний об`єкт незавершеного буівництва вбачається, що станом на 31.10.2014 року площа забудови земельної ділянки становить 595,4 кв.м., рік побудови 2008 рік ( натомість в договрі оренди вказано площа дземельноїділянки під капітальною забудовою 396 кв.м.).

Матерілами справи підтверджується, що 21 березня 2019 року позивач звертався до відповідача з заявою в установленому законом порядку про переоформлення земельної ділянки для продовження будівництва , зміни сторони договру на зазначену земельну ділянку.

Згідно витягу з ЄДРПОУ, ТОВ "Александрия Групп" є зарежстрованою юридичною особою, де одним із засновників та кінцевим беніфіціаром є ОСОБА_4 , він є і керівником Товариства, підписантом є ОСОБА_5 - з 30.11.2005.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 16, 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Виключною компетепенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ст.. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, крім іншого: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Аналогічні положення щодо оренди землі містяться у частині першій статті 93 ЗК України.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частинах другій та третій статті 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченомуЗемельним кодексом України, або за результатами аукціону. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Згідно з частинами першою-третьою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).

Норма статті 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачає механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Аналогічним чином перехід права користування на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовано у статті 377 ЦК України, згідно якої до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до положень частини третьої статті 7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Тлумачення наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України.

Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, у постановах: від 10 квітня 2018 року у справі № 915/672/17, від 30 травня 2018 року у справі № 908/1990/17, від 04 жовтня 2018 року у справі № 904/326/18.

При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що уразі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову виходили з того, що позивачі не скористались своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі , а тому підстави для визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною відсутні, а направлення листа-повідомлення про передачу в оренду земельної ділянки у зв`язку із переходом права власності на об`єкт нерухомості має інші підстави та умови, проте суди не дослідили і не дали оцінки тому, що позивачі звернулися до суду з позовом про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною також на підставі статті 7 Закону України Про оренду землі , статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист земельних прав - це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

За такого, суд доходить висновку, що позивач має право оренди спірної земельної ділянки , визщначеної умовами договору оренди землі № 5186 від 03.10.2007 року і таке його порушенен право підлягає судовому захисту.

Що стосується позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договру ороенди земелі про заміну сторони в зобов`язанні, то як стверджує позивач, з моменту набуття права власності , що розташована на спірній земельній ділянці, він нею користуються і має намір користуватится натих самих умовах , які передбачені договором оренди .

У свою чергу, з пояснень відповідача у відзиві вбачається, що виходячи із норм Земельного кодексу України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , позивач не звертався саме з питанням про укладення додаткової угоди до Договору оренди та узгодження її змісту безпосередньо до Миколаївської міської ради.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Як вже зазначено судом , з урахуванням положень ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 7 Закону України „Про оренду землі, з моменту укладення договору відчуження нежитлового приміщення, яке розташовано на орендованій земельній ділянці, право користування земельною ділянкою у попереднього орендаря ТОВ "Александрия Групп" за договором оренди землі №5186 від 03.10.2007року припинилось, а отже зазначений договір є таким, що припинений з дня укладення третьою особою договору дарування нежитлового приміщення - ( а це щонайменше 08 лютого 2014 року- коли право власності на нерухомість набула дарувальниця ОСОБА_2 - інших відомостей позивач суду не наав і на такі не посилався) але не повністю, а припинився лише щодо зобов`язань для ТОВ "Александрия Групп".

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону України " Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, буде порушене в разі відмови орендодавця укласти договір на новий строк, тобто поновленння договору, у разі дотриманні орендарем процедури повідомлення орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі 594/376/17-ц.

Так, оскільки право оренди землі для ТОВ "Александрия Групп" припинилося ще до набуття прваа оренди цієї земельної ділянки позивачем - укласти Додаткову угоду в запропонованій позивачем редакції суперечило б прямим приписам закону.

Крім того , позивачем не надано належних та допустимих доказів виконання ним умов договру оренди з часу набуття ним права власнсті на нерухомість да то теперішнього часу та на тих умовах, які передбачені Договором оренди, до якого він просить внести зміни. До того ж в сенсі положень Закону України Про оренду землі для набуття прав та обов`язків орендаря за договором оренди землі - необхідно ініціювання пропозиції щодо продовження договору оренди земельної ділянки (надання проекту додаткової угоди) саме від орендаря, а за такого, враховуючи відсутність повноважень у Сторони 1 (як-то просить в своїй позовній заяві позивач) на підписання запропонованої Додаткової угоди ( тим більше, загальновідомим є той факт, що засновник та керівник ТОВ "Александрия Групп" ОСОБА_4 був убитий ще у 2013 році) - орендодавець у свою чергу, позбавлений можливості обговорити пропоновані умови щодо подальшого користування земельною ділянкою на тих самих умовах ( які вочевидь на теперішній час змінилися - щонайменше стосовно площі забудови спірної ділянки).

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання укладеною Додаткової угоди до Договру ореннди земельної ділянки № 5186 задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.12,13,79-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради , треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Александрия Групп", ОСОБА_2 про визнання права оренди землі - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) право оренди земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 ( кадастровий номер 4810137200:07:026:0004) , загальною площею 0,1319 га.

В задоволенні позовних вимог про визнання укладеною Додаткової угоди до договору оренди землі № 5186 від 04.10.2007 року в редакції , наданої позивачем - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Якщо справу розглянуто без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня отримання повного тексту рішення суду учасниками процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Гуденко О.А.