Рішення

від 12.03.2020 по справі 160/11004/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року Справа № 160/11004/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Максименко Е.М.,

представника позивача Скупінського О.В.,

представника відповідача Радіновського Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Галіко кост до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Галіко кост (далі - ТОВ Галіко кост , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 02.12.2019 року, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2019 № 0003361417.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з наступних обставин. У відповідача не було підстав для прийняття наказу про проведення перевірки. Акт перевірки не відповідає Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727. Акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення, без дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника податків, не може бути належним та допустимим доказом складу таких порушень. Посилання відповідача на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 15.12.2017 року по справі №760/19229/17-к є безпідставним. Відсутність у контрагента позивача найманих працівників не свідчить про те, що ТОВ Укрконсул не може бути виконавцем послуг, які надані позивачу. Податкове повідомлення-рішення від 11.10.2019 № 0003361417 прийняте після спливу 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі № 160/11004/19 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 28.12.2019 року.

Представником відповідача 28.12.2019 року подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи тим, що на податкову адресу ТОВ Галіко кост направлено лист від 07.02.2019 року №13399/10 щодо надання пояснень та документальних підтверджень по взаємовідносинам з ТОВ Укрконсул за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, але відповіді не отримано. На підставі вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 15.12.2017 року по справі №760/19229/17-к та відсутності у контрагента позивача найманих працівників та основних засобів, перевіряючими зроблено висновок про те, що ТОВ Укрконсул створено лише для оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, в тому числі ТОВ Галіко кост .

В підготовчому судовому засіданні 16.01.2020 року оголошено перерву до 13.02.2020 року.

13.02.2020 року представником позивача надано суду відповідь на відзив, проте в судовому засіданні просив вказану відповідь на відзив не розглядати у зв`язку з відкликанням, про що зробив відповідну відмітку на першій сторінці відповіді на відзив.

В підготовчому засіданні 13.02.2020 року закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду на 12.03.2020 року.

В судовому засіданні 12.03.2020 року представники сторін підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ Галіко кост (код ЄДРПОУ 10401745) зареєстровано юридичною особою приватного права 04.11.2005 року, основний ви діяльності - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

На підставі повідомлення від 28.05.2019 року №920 та відповідно до наказу від 28.05.2019 року №3088-п, згідно з п.п.19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Галіко кост з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Укрконсул (код ЄДРПОУ 39938263) за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.07.2019 року №37452/04-36-14-17/40101745.

Перевіркою встановлено порушення:

- пп. 14.1.27, 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 44100 грн., у тому числі на 2016 рік - 44100 грн.;

- п.44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 49000 грн., в тому числі за березень 2016 року - 49000 грн.

На підставі акту перевірки від 09.07.2019 року №37452/04-36-14-17/40101745 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 11.10.2019 року №0003361417 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у сумі 55125 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 44100 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 11025 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку доводам позивача про відсутність підстав для проведення перевірки, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, правонаступником якої є відповідач у справі, на адресу ТОВ Галіко кост 07.02.2019 року направлено запит щодо надання пояснень та документів по взаємовідносинам з ТОВ Укрконсул за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року №13399/10/04-36-14-09. Вказаний запит отримано позивачем 12.03.2019 року, що не заперечується позивачем.

ТОВ Галіко кост направило на адресу податкового органу лист №0204/2 від 02.04.2019 року, в якому зазначило, що первинні документи за вказаний період втрачені, і наданий час підприємство не має можливості їх надати з причин, які від нього не залежать.

Заява про втрату первинних документів отримана ГУ ДФС у Дніпропетровській області 02.04.2019 року, тобто на 15 робочий день після отримання позивачем запиту про надання інформації та її документального підтвердження.

Також, 02.04.2019 року позивачем подано до ДФС у Дніпропетровській області лист-відповідь на інформаційний запит, в якому зазначено про втрату документів, у зв`язку з чим не має можливості надати первинні документи.

У відповідності до положень п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обовязкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші субєкти інформаційних відносин зобовязані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України).

Підставою для надіслання відповідного запиту №13399/10/04-36-14-09 від 07.02.2019 року стало отримання відповідачем вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 15.12.2017 року по справі №760/19229/17-к стосовно директора та засновника ТОВ Укрконсул .

Суд зазначає, що письмовий запит контролюючого органу вимагає від платника податків надання не тільки подання первинних документів, а і пояснень по суті взаємовідносин з контрагентом.

Жодних пояснень позивачем з обґрунтуванням неможливості документально підтвердити такі пояснення через викрадення документів, у визначений ст. 73 ПК України строк, позивачем на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області подано не було.

Так, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, єдиною підставою для не призначення перевірки за пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України є надання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень.

Оскільки жодних пояснень позивачем надано не було, ГУ ДФС у Дніпропетровській області було правомірно призначено перевірку.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд, зокрема у постанові від 11.09.2018 року у справі №813/4042/17, постанові від 19.04.2018 року у справі №810/4282/16, який зазначає, що надання платником податків інформації/її документальних пояснень на запит контролюючого органу унеможливлює проведення позапланової перевірки з підстав, наведених у пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України.

Отже, у перевіряючих були підстави для проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Галіко кост .

Основні вимоги до форми та змісту акта (довідки) документальної перевірки, інформативних додатків до акта (довідки), порядку його (її) підписання, реєстрації та зберігання визначаються Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (далі - Порядок №727) (п.3 розд.І Порядку №727).

Відповідно до п.2 розд.І Порядку №727 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до положень розд.ІІ Порядку №727 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки (п.1).

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) (п.2).

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.3).

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.4).

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.5).

Відповідно до п. 1 розд.ІІІ Порядку №727 акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки.

Відповідно до положень п.2 розд.V Порядку №727 акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або застосовують консолідовану сплату та у випадках проведення документальних перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, - протягом 10 робочих днів), з дотриманням визначених у пункті 5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що законодавцем визначена чітка процедура оформлення результатів перевірок, яка передбачає, що у випадку виявлення уповноваженим контролюючим органом під час проведення документальної перевірки платника податків фактів порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, за результатом її проведення складається акт перевірки, який повинен бути оформлений відповідно до встановлених чинним законодавством вимог щодо його форми та змісту.

Належним чином оформлений акт документальної перевірки є документом, який відображає результати проведеної перевірки та підтверджує факт виявлених в ході перевірки порушень. Встановлення за результатом перевірки фактів заниження чи завищення сум податкових зобов`язань платника, підтверджених належним чином оформленим актом перевірки, є передбаченою законом підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень про нарахування грошових зобов`язань.

Відповідно до п.2 розділу ІІІ Порядку №727 вступна частина акта (довідки) документальної перевірки повинна містити такі дані, зокрема інформацію про останню попередню документальну планову перевірку (документальну позапланову перевірку з усіх питань) із зазначенням найменування контролюючого органу, що проводив перевірку, дати та номера акта перевірки, періоду перевірки (встановлені порушення та вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків).

Згідно з п.3 розділу ІІІ Порядку №727 загальні положення акта (довідки) документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) повинні містити такі дані:

- інформація про документи, які використані при перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий);

- інформація про запити, які у разі необхідності надані (надіслані) посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) щодо надання для проведення перевірки документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо;

- інформація про складені акти про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, акти відмови керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначених актів.

На підставі п.4 Порядку №727 описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

В порушення наведених норм, акт перевірки від 09.07.2019 року №37452/04-36-14-17/40101745 не містить обов`язкових вимог до його складання, що свідчить про порушення перевіряючими Порядку №727.

Відповідач на спростування доводів позивача про порушення процедури складання акту перевірки жодних пояснень не надав.

Стосовно тверджень представника позивача про недопустимість проведення документальної перевірки за відсутності первинних документів, суд зазначає наступне.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 78.8 статті 78 Податкового кодексу України).

У пункті 86.1 статті 86 Податкового кодексу України закріплено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Таким чином, дані перевірок результатів діяльності платника податків є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, про що безпосередньо зазначено в нормах згідно яких прийняті акти індивідуальної дії, що є предметом позову у цій справі.

Акт перевірки, складений за результатами документальної виїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатися правомірними та підлягають скасуванню.

Неприйнятним є також спосіб встановлення податковим органом правопорушення без перевірки документів, адже у будь-якому випадку документальна перевірка вимагає дослідження документів, на підставі яких встановлюються податкові правопорушення. Порушення способу перевірки доводить неналежне виконання контрольної функції податковим органом та унеможливлює прийняття будь-яких рішень за наслідками не проведення перевірки. Документальний спосіб дослідження у будь-якому випадку передбачає документи, як предмет такого дослідження, висновок податкового органу про податкове правопорушення по факту відсутності документів можливий виключно у випадку їх ненадання податковому органу платником податку під час проведення належної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 821/597/17 (К/9901/48710/18), від 26.04.2019 у справі № 806/252/16 (К/9901/31885/18).

Відповідно до положень пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Як було встановлено судом вище, позивач належним чином повідомив ГУ ДФС у Дніпропетровській області про втрату первинних документів заявою, поданою 02.04.2019 року.

Відповідач, незважаючи на повідомлення позивача про неможливе надання первинних документів з поважних та незалежних від позивача причин, не вчинив передбачених статтею 44 Податкового кодексу України дій щодо перенесення термінів проведення перевірки, та здійснив перевірку без дослідження первинних документів позивача.

Факт здійснення документальної перевірки без дослідження та оцінки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не заперечується і самим контролюючим органом.

Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення податкових зобов`язань, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Суд зазначає, що документальна перевірка за змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, а відтак акт документальної перевірки, яким встановлені податкові правопорушення, без дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника податків, не може бути належним та допустимим доказом складу таких порушень в розумінні статтей 73-74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного суду від 18.09.2018 року у справі №820/15224/14.

Отже, належними діями відповіда у випадку належного повідомлення платника податків про втрату первинних документів є перенесення строків проведення перевірки.

Таким чином, суд вважає, що проведеною перевіркою, перевіряючі порушили право позивача на відновлення втрачених документів та можливості їх подання для проведення документальної перевірки, а тому відповідні дії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, правонаступником яко є відповідач у справі, є протиправними.

З огляду на встановлені у справі обставини, а саме протиправність проведеної перевірки, оформленої актом від 09.07.2019 року №37452/04-36-14-17/40101745, суд приходить до висновку про протиправність прийнятого на підставі такої перевірки податкового повідомлення-рішення від 11.10.2019 № 0003361417.

Також, суд зазначає про порушення строку винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.10.2019 № 0003361417.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, виходячи зі змісту приписів пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що акт перевірки від 09.07.2019 року №37452/04-36-14-17/40101745 вручено позивачеві 13.08.2019 року, що підтверджується роздруківкою із сайту Укрпошти за відповідним номером поштового відправлення.

Натомість, податкове повідомлення-рішення винесене лише 11.10.2019 року, тобто поза межами, визначеного п. 86.8 ст. 86 ПК України.

Відповідачем пояснень щодо строків винесення податкового повідомлення-рішення суду не надано.

Враховуючи, що закон пов`язує право податкового органу прийняти податкове повідомлення-рішення з наявністю акта перевірки, та відповідно встановлює граничні строки прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками складання такого акта, суд вважає, що контролюючий орган при прийнятті податкових повідомлень-рішень зобов`язаний дотримуватися строків давності проведення перевірок, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, та строків прийняття податкових повідомлень-рішень, передбачених статтею 86 Податкового кодексу України за наслідками складання акта перевірки.

Оскільки, діючим законодавством не передбачено право органу доходів і зборів приймати податкові повідомлення-рішення на протязі більше ніж п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у податкового органу відсутні повноваження приймати податкові повідомлення-рішення після спливу вказаного строку, та визначити податкові зобов`язання незалежно від дати складання акта перевірки.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного суду від 12.03.2019 року у справі №820/4167/17.

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення процедури складання акту перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що є самостійною безумовною підставою для визнання протиправним та скасування такого повідомлення-рішення.

Відтак, за відсутності первинних документів у позивача на момент розгляду справи судом та на підставі встановлених процедурних порушень проведення перевірки, суд не вбачає належним надавати правову оцінку взаємовідносинам ТОВ Галіко кост та ТОВ Укрконсул , оскільки надання судом такої правової оцінки можливо лише за наслідками належно проведеної податкової перевірки.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.10.2019 № 0003361417 є протиправним та підлягає скасуванню у зв`язку зі встановленими судом порушенням під час проведення перевірки, складення акту та строку прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Обставини та питання порушення норм податкового законодавства позивачем не були предметом розгляду у цій справі та не покладені в основу прийнятого судом рішення у цій справі.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Представником відповідача, як суб`єктом владних повноважень, в судовому засіданні не доведено правомірність процедури проведеної перевірки та строків винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Галіко кост (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 40101745) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.10.2019 № 0003361417.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Галіко кост (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 40101745) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 23 березня 2020 року.

Суддя О.В. Врона