Рішення

від 16.04.2020 по справі 520/1861/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2020 р. № 520/1861/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов та додані до нього документи Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення ГУДПС у Харківській області №0080985604 від 15.11.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на безпідставність нарахування штрафу з огляду на те, що податкові накладні, з урахуванням незначних недоліків, направлені на реєстрацію своєчасно; за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №41, 48, 49, 14, 15 контролюючий орган вже притягнув позивача до відповідальності та відповідні штрафні санкції ним сплачені. Також вказує, що податкові накладні №46, 41, 42 є зведеними та складені на операції, звільнені від оподаткування відповідно до ст. 197.1.22 ПК України, а відтак порушення граничних строків їх реєстрації в силу вимог пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України не може бути підставою для застосування штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 20.02.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача, 11.03.2020 надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлені чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкове повідомлення-рішення є законним. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

16.03.2020 позивачем надано відповідь на відзив в якій додатково аргументовано правову позицію викладену у позовній заяві.

Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за березень 2017, квітень 2017, травень 2017, липень 2017, серпень 2017, жовтень 2017, лютий 2018, березень 2018, жовтень, 2018, листопад 2018, грудень 2018, квітень 2019, червень 2019, серпень 2019, якою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (акт перевірки від 24.10.2019 №451/20-40-56-04-06/03534601).

Як свідчать обставини справи, на підставі аналізу даних ЄРПН перевіркою встановлено, що Фізико-технічним інститутом низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, перелік яких наведено в акті перевірки, на загальну суму ПДВ 811223,23 гривень, із порушенням строку реєстрації.

На підставі викладеного, відповідно до п. 120 1 .1 ст. 120 1 Кодексу, ГУ ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 15.11.2019 №0080985604 щодо застосування штрафу на суму, яку відповідачем зазначено з опискою, "сорок д`ять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять грн. 98 коп." за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 15.11.2019 №0080985604 позивач оскаржив його до Державної податкової служби України та просив скасувати частково. Рішенням ДПС №3497/6/99-00-08-05-05-06 від 28.01.2020 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

У зв`язку із викладеним позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Стосовно доводів позивача щодо повторного проведення камеральної перевірки та повторного накладення штрафу за невчасно зареєстровані податкові накладні №41 від 30.03.2017, № 48 від 03.04.2017, №49 від 28.04.2017, № 14 від 13.07.2017, №15 від 14.07.2017, за які позивачем сплачено суми штрафів, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, контролюючий орган наділений повноваженнями здійснювати камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Отже, виходячи з аналізу наведених вище правових норм, апеляційний суд зазначає, що виявлені відповідачем під час проведеної камеральної перевірки порушення позивачем терміну реєстрації податкових накладних, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що останнім не заперечується, є підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120 цього Кодексу.

Щодо доводів позивача про порушення порядку та процедури проведення камеральної перевірки, а саме проведення її повторно за один і той самий період, то слід зазначити, що об`єктом такої перевірки є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкових накладних позивачем за 2017 рік, що і стало підставою для застосування штрафу.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

Як встановлено з матеріалів справи, 14.11.2017 Головним управлінням ДФС у Харківській області проводилась камеральна перевірка Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період: жовтень 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року, квітень 2016 року, травень 2016 року, червень 2016 року, серпень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017, квітень 2017, травень 2017, липень 2017, серпень 2017.

Втім податковий орган, що не заперечується й у відзиві на адміністративний позов, 24.10.2019 провів повторну камеральну перевірку за період за березень 2017, квітень 2017, травень 2017, липень 2017, серпень 2017, жовтень 2017, лютий 2018, березень 2018, жовтень, 2018, листопад 2018, грудень 2018, квітень 2019, червень 2019, серпень 2019, що вже охоплювався перевіркою 14.11.2017 в частині за: березень 2017, квітень 2017, травень 2017, липень 2017, серпень 2017, жовтень 2017 та її результати оформлено актом камеральної перевірки від 14.11.2017 №19844/20-40-12-13-19/0353460.

За результатами розгляду заперечень, висновки акту від 14.11.2017 №19844/20-40-12-13-19/0353460 переглянуто (а.с. 22), та з урахуванням п. 120 1 .1 Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, за порушення граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 Кодексу, по підприємству Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на загальну суму 33096,75 грн., по податковим накладним від 31.03.2017 року №45, від 31.03.2017 року №46, від 30.04.2017 року №43, від 31.05.2017 року №42, від 31.07.2017 року №65 скасовано, в іншій частині - акт залишено без змін.

Також суд зазначає, що відповідач у акті камеральної перевірки від 14.11.2017 №19844/20-40-12-13-19/0353460 дослідив податкові накладні №41 від 30.03.2017, №48 від 03.04.2017, № 49 від 28.04.2017, № 14 від 13.07.2017 №15 від 14.07.2017 та за них позивачем сплачено штрафні санкції. Натомість, вказані податкові накладні; №41 від 30.03.2017, №48 від 03.04.2017, №49 від 28.04.2017, № 14 від 13.07.2017 №15 від 14.07.2017 стали повторно предметом дослідження в ході перевірки від 24.10.2019 та знов відображені у акті №451/20-40-56-04-06/03534601.

Згідно пункту 86.1 статті 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.2 статті 86 ПКУ встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Таким чином відповідачем вже була проведена попередня камеральна перевірка позивача частково з того ж питання (акт перевірки від 14.11.2017 №19844/20-40-12-13-19/0353460), що і камеральна перевірка, результати якої оформлено актом камеральної перевірки від 24.10.2019 №451/20-40-56-04-06/03534601.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків п.86.8 ст.86 ПКУ).

Законодавець не ставить чинність або не чинність камеральної перевірки в залежність від оформлення її висновків податковим повідомленням-рішенням.

Тобто, в даному випадку йдеться мова про повторне проведення камеральної перевірки за періоди березень 2017, квітень 2017, травень 2017, липень 2017, серпень 2017, оскільки наявність або відсутність податкових повідомлень-рішень за наслідками попередньої камеральної перевірки не є вирішальною обставиною.

Верховний Суд дотримується правової позиці, що проведення повторної камеральної перевірки Податковим кодексом України не передбачено. Як приклад дослідження питання повторності проведення камеральної перевірки можливо навести постанову від 05 лютого 2019 року рамках справи №824/51/16-а, адміністративне провадження № К/9901/27065/18 (ЄДРСРУ №79615454).

Протиправність повторного проведення камеральної перевірки, висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

З огляду на зазначене, податковий орган протиправно повторно притягнув до відповідальності позивача шляхом нарахування фінансових санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних: від 31.03.2017 №45, від 31.03.2017 №46, від 30.04.2017 №43, від 31.05.2017 №42, від 31.07.2017 №65, від 30.03.2017 №41, від 03.04.2017 №48, від 28.04.2017 №49, від 13.07.2017 №14, від 14.07.2017 №15.

Щодо доводів позивача про те, що податкові накладні №46 від 31.10.2017, №41 від 14.02.2018, №42 від 14.02.2018 є компенсуючими (зведеними) накладними, а відтак порушення граничних строків їх реєстрації в силу вимог пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Згідно вимог п.198.5. ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 року затверджено форми податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок №1307).

Пунктом 11 Порядку №1307 визначено, що у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної у графі Зведена податкова накладна зазначається код ознаки:

1 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України;

2 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України;

3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 цього Порядку;

4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 19 цього Порядку.

У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку №1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду по справах №816/1488/17, № 807/68/18, № 808/3250/17.

Як вбачається з акту перевірки від 24.10.2019 №451/20-40-56-04-06/03534601 фактично реєстрацію податкових накладних (згідно таблиці 1), здійснено несвоєчасно з порушенням граничного строку, зокрема, зведену податкову накладну №46 від 31.10.2017 зареєстровано 16.11.2017 з кількістю діб між датою реєстрації та граничною датою реєстрації 1, податкову накладну №41 від 14.02.2018 зареєстровано 14.03.2018 з кількістю діб між датою реєстрації та граничною датою реєстрації 14, податкову накладну №42 від 14.02.2018 зареєстровано 14.03.2018 з кількістю діб між датою реєстрації та граничною датою реєстрації 14 (а.с.7).

Судом досліджено надані інститутом зведені податкові накладні №46 від 31.10.2017, №41 від 14.02.2018, №42 від 14.02.2018 щодо яких камеральною перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН та встановлено, що в графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначив Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України, у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлено умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначено тип причини "09" та у графі "не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини зроблено помітку Х. (а.с.23, 28, 29).

Таким чином, судом встановлено, що операції, відображені у зведених податкових накладних №46 від 31.10.2017, №41 від 14.02.2018, №42 від 14.02.2018 звільнені від оподаткування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки камеральної перевірки, викладені в акті перевірки є протиправними, оскільки інститут по спірним зведеним податковим накладним №46 від 31.10.2017, №41 від 14.02.2018, №42 від 14.02.2018 звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, у зв`язку з наявністю двох обов`язкових складових: податкова накладна/розрахунки коригування не надавались отримувачу (покупцю) та, водночас, були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування.

При цьому суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11.12.2018 по справі №807/68/18, оскільки в межах розгляду справи №807/68/18 було встановлено, що Товариство не вчасно зареєструвало зведені податкові накладні, які не надавалися покупцю, оскільки складені на постачання товарів/послуг для операцій у межах балансу для невиробничого використання, а в даній справі в графі тип причини зазначено "09", тобто, накладні та розрахунки коригування складені на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що вказана постанова прийнята за інших фактичних обставин.

Враховуючи, що спірні податкова накладна та розрахунки коригування заповнювались відповідно до вимог п.11 Порядку №1307, рядки 7-9 не заповнювались.

Інші доводи сторін на висновки суду не впливають.

Додатково суд зазначає, що у податковому повідомленні-рішенні ГУ ДПС у Харківській області №0080985604 від 15.11.2020 допустило помилку: у розділі Загальна сума штрафу становить сорок д`ять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять грн. 98 коп. , що позбавляє можливості як позивача, так і суд визначити остаточну суму штрафу за податковим повідомленням-рішенням. Відповідач не надав доказів виправлення технічної описки в оскаржуваному рішенні.

Решту висновків акту перевірки від 24.10.2019 №451/20-40-56-04-06/03534601 стосовно несвоєчасної реєстрації податкових накладних (згідно з Таблицею 1 до акту) та відповідних їм сум штрафних санкцій позивач не оскаржує, а податковий орган не позбавлений можливості відповідно до п. 102.1 ст.102 ПК самостійно визначити суму грошових зобов`язань та провести перевірку платника податків у випадках, визначених цим Кодексом не пізніше закінчення 1095 днів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України (просп. Науки, буд. 47, м. Харків, 61103, код ЄДРПОУ 03534601) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області №0080985604 від 15.11.2019.

Стягнути на користь Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України сплачену суму судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов