Постанова

від 28.07.2020 по справі 520/1861/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 р. Справа № 520/1861/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бершова Г.Є.,

суддів: Катунова В.В., Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 року по справі № 520/1861/2020 (головуючий 1 інстанції Тітов О.М., повний текст складено 16.04.2020 року) за позовом Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення - рішення ГУДПС у Харківській області №0080985604 від 15.11.2019 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 задоволено позов.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області №0080985604 від 15.11.2019.

Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлені чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкове повідомлення-рішення є законним.

Представник позивача надав до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за березень 2017, квітень 2017, травень 2017, липень 2017, серпень 2017, жовтень 2017, лютий 2018, березень 2018, жовтень, 2018, листопад 2018, грудень 2018, квітень 2019, червень 2019, серпень 2019, якою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (акт перевірки від 24.10.2019 №451/20-40-56-04-06/03534601).

Як свідчать обставини справи, на підставі аналізу даних ЄРПН перевіркою встановлено, що Фізико-технічним інститутом низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, перелік яких наведено в акті перевірки, на загальну суму ПДВ 811223,23 гривень, із порушенням строку реєстрації.

На підставі викладеного, відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 Кодексу, ГУ ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 15.11.2019 №0080985604 щодо застосування штрафу на суму, яку відповідачем зазначено з опискою, "сорок д`ять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять грн. 98 коп." за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 15.11.2019 №0080985604 позивач оскаржив його до Державної податкової служби України та просив скасувати частково. Рішенням ДПС №3497/6/99-00-08-05-05-06 від 28.01.2020 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

У зв`язку із викладеним позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області №0080985604 від 15.11.2019.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, контролюючий орган наділений повноваженнями здійснювати камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Отже, виходячи з аналізу наведених вище правових норм, апеляційний суд зазначає, що виявлені відповідачем під час проведеної камеральної перевірки порушення позивачем терміну реєстрації податкових накладних, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що останнім не заперечується, є підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120 цього Кодексу.

Як встановлено з матеріалів справи, 14.11.2017 Головним управлінням ДФС у Харківській області проводилась камеральна перевірка Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період: жовтень 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року, квітень 2016 року, травень 2016 року, червень 2016 року, серпень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017, квітень 2017, травень 2017, липень 2017, серпень 2017.

Втім податковий орган 24.10.2019 провів повторну камеральну перевірку за період за березень 2017, квітень 2017, травень 2017, липень 2017, серпень 2017, жовтень 2017, лютий 2018, березень 2018, жовтень, 2018, листопад 2018, грудень 2018, квітень 2019, червень 2019, серпень 2019, що вже охоплювався перевіркою 14.11.2017 в частині за: березень 2017, квітень 2017, травень 2017, липень 2017, серпень 2017, жовтень 2017 та її результати оформлено актом камеральної перевірки від 14.11.2017 №19844/20-40-12-13-19/0353460.

За результатами розгляду заперечень, висновки акту від 14.11.2017 №19844/20-40-12-13-19/0353460 переглянуто (а.с. 22), та з урахуванням п. 1201.1 Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, за порушення граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 Кодексу, по підприємству Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на загальну суму 33096,75 грн., по податковим накладним від 31.03.2017 року №45, від 31.03.2017 року №46, від 30.04.2017 року №43, від 31.05.2017 року №42, від 31.07.2017 року №65 скасовано, в іншій частині - акт залишено без змін.

Також судова колегія зазначає, що відповідач у акті камеральної перевірки від 14.11.2017 №19844/20-40-12-13-19/0353460 дослідив податкові накладні №41 від 30.03.2017, №48 від 03.04.2017, № 49 від 28.04.2017, № 14 від 13.07.2017 №15 від 14.07.2017 та за них позивачем сплачено штрафні санкції. Натомість, вказані податкові накладні; №41 від 30.03.2017, №48 від 03.04.2017, №49 від 28.04.2017, № 14 від 13.07.2017 №15 від 14.07.2017 стали повторно предметом дослідження в ході перевірки від 24.10.2019 та знов відображені у акті №451/20-40-56-04-06/03534601.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Таким чином, відповідачем вже була проведена попередня камеральна перевірка позивача частково з того ж питання (акт перевірки від 14.11.2017 №19844/20-40-12-13-19/0353460), що і камеральна перевірка, результати якої оформлено актом камеральної перевірки від 24.10.2019 №451/20-40-56-04-06/03534601.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків п.86.8 ст.86 ПКУ).

Законодавець не ставить чинність або не чинність камеральної перевірки в залежність від оформлення її висновків податковим повідомленням-рішенням.

Тобто, в даному випадку йдеться мова про повторне проведення камеральної перевірки за періоди березень 2017, квітень 2017, травень 2017, липень 2017, серпень 2017, оскільки наявність або відсутність податкових повідомлень-рішень за наслідками попередньої камеральної перевірки не є вирішальною обставиною.

Верховний Суд дотримується правової позиці, що проведення повторної камеральної перевірки Податковим кодексом України не передбачено. Як приклад дослідження питання повторності проведення камеральної перевірки можливо навести постанову від 05 лютого 2019 року рамках справи №824/51/16-а, адміністративне провадження № К/9901/27065/18 (ЄДРСРУ №79615454).

Протиправність повторного проведення камеральної перевірки, висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий орган протиправно повторно притягнув до відповідальності позивача шляхом нарахування фінансових санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних: від 31.03.2017 №45, від 31.03.2017 №46, від 30.04.2017 №43, від 31.05.2017 №42, від 31.07.2017 №65, від 30.03.2017 №41, від 03.04.2017 №48, від 28.04.2017 №49, від 13.07.2017 №14, від 14.07.2017 №15.

Згідно вимог п.198.5. ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 року затверджено форми податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок №1307).

Пунктом 11 Порядку №1307 визначено, що у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної у графі Зведена податкова накладна зазначається код ознаки:

1 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України;

2 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України;

3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 цього Порядку;

4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 19 цього Порядку.

У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку №1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду по справах №816/1488/17, № 807/68/18, № 808/3250/17.

Як вбачається з акту перевірки від 24.10.2019 №451/20-40-56-04-06/03534601 фактично реєстрацію податкових накладних (згідно таблиці 1), здійснено несвоєчасно з порушенням граничного строку, зокрема, зведену податкову накладну №46 від 31.10.2017 зареєстровано 16.11.2017 з кількістю діб між датою реєстрації та граничною датою реєстрації 1, податкову накладну №41 від 14.02.2018 зареєстровано 14.03.2018 з кількістю діб між датою реєстрації та граничною датою реєстрації 14, податкову накладну №42 від 14.02.2018 зареєстровано 14.03.2018 з кількістю діб між датою реєстрації та граничною датою реєстрації 14 (а.с.7).

Судом досліджено надані інститутом зведені податкові накладні №46 від 31.10.2017, №41 від 14.02.2018, №42 від 14.02.2018 щодо яких камеральною перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН та встановлено, що в графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначив Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України, у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлено умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначено тип причини "09" та у графі "не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини зроблено помітку Х. (а.с.23, 28, 29).

Таким чином, судом встановлено, що операції, відображені у зведених податкових накладних №46 від 31.10.2017, №41 від 14.02.2018, №42 від 14.02.2018 звільнені від оподаткування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки камеральної перевірки, викладені в акті перевірки є протиправними, оскільки інститут по спірним зведеним податковим накладним №46 від 31.10.2017, №41 від 14.02.2018, №42 від 14.02.2018 звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, у зв`язку з наявністю двох обов`язкових складових: податкова накладна/розрахунки коригування не надавались отримувачу (покупцю) та, водночас, були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування.

При цьому судова колегія вважає необґрунтованим посилання скаржника на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11.12.2018 по справі №807/68/18, оскільки в межах розгляду справи №807/68/18 було встановлено, що Товариство не вчасно зареєструвало зведені податкові накладні, які не надавалися покупцю, оскільки складені на постачання товарів/послуг для операцій у межах балансу для невиробничого використання, а в даній справі в графі тип причини зазначено "09", тобто, накладні та розрахунки коригування складені на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що вказана постанова прийнята за інших фактичних обставин.

Враховуючи, що спірні податкова накладна та розрахунки коригування заповнювались відповідно до вимог п.11 Порядку №1307, рядки 7-9 не заповнювались.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних рішень, що є предметом оскарження позивачем.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 року по справі № 520/1861/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко