Рішення

від 13.04.2020 по справі 640/3844/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 квітня 2020 року №640/3844/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Фінансово-промислова група Атіка та Товариства з обмеженою відповідальністю Феліксія до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи - Міністерство культури, молоді та спорту України, Міністерство культури України, про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень в частині,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Фінансово-промислова група Атіка (також далі - позивач-1) , Товариства з обмеженою відповідальністю Феліксія (також далі - позивач-2) до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (також далі - відповідач) , треті особи - Міністерство культури, молоді та спорту України (також далі - третя особа-1) , Міністерство культури України (також далі - третя особа-2) , в якій позивачі просять суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 Містобудівних умов та обмежень №144467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, в частині де зазначено: на підставі висновків історико-містобудівного обґрунтування, що має бути погоджене Міністерством культури України ;

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 Містобудівних умов та обмежень №144467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: визначити відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури ДБН 360-92** ;

- визнати протиправним та скасувати абзац 1 пункту 5 Містобудівних умов та обмежень №№144467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в археологічній та ландшафтній охоронних зонах, в межах архітектурного та археологічного заповідників (рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979), в межах Державного історико-архітектурного заповідника Стародавній Київ (постанова Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 №183, в межах пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10, в межах пам`ятки археології місцевого значення Культурний шар Подолу (рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 17.11.1987 №1112) ;

- визнати протиправним та скасувати абзац 2 пункту 5 Містобудівних умов та обмежень №144467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: виконати вимоги Закону України "Про архітектурну діяльність , Закону України Про охорону культурної спадщини , Закону України Про археологічну спадщину , розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 ;

- визнати протиправним та скасувати абзац 3 пункту 5 Містобудівних умов та обмежень №144467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого, погодженого та затвердженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 ;

- визнати протиправним та скасувати абзац 4 пункту 5 Містобудівних умов та обмежень №144467/0/7-1-17 від 28.12.2017для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України Про охорону культурної спадщини ) ;

- визнати протиправним та скасувати абзац 5 пункту 5 Містобудівних умов та обмежень №144467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: дозвіл на виконання робіт отримати згідно чинного законодавства в разі необхідності (Закон України Про охорону культурної спадщини ) ;

- визнати протиправним та скасувати абзац 6 пункту 5 Містобудівних умов та обмежень №144467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: отримати висновок Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження ;

- визнати протиправним та скасувати абзац 17 пункту 5 Містобудівних умов та обмежень №144467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: "проектну документацію розробляти та затверджувати серед іншого відповідно до вимог Законів України Про охорону культурної спадщини , Про охорону археологічної спадщини (далі - оскаржувані містобудівні умови та обмеження) .

Ухвалою суду від 21.02.2020 р. позовну заяву позивача залишено без руху та надано йому строк для усунення виявлених недоліків.

У встановлений судом строк виявлені недоліки позовної заяви позивачем усунуто, у зв`язку з чим ухвалою суду від 04.03.2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/3844/20 (далі - справа) , яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а також надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву (відзиву).

Крім того, через канцелярію до суду представником позивачів подано письмову заяву вх. №03-14/43540/20 від 30.03.2020 р., в якій просив:

- вважати вірним по тексту (в описовій та прохальній частинах) уточненої позовної заяви після номерів пунктів та перед словосполученням Містобудівні умови та обмеження №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 - розділ Містобудівні умови та обмеження ;

- вважати вірним по тексту (в описовій та прохальній частинах) уточненої позовної заяви перед пунктом 2 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 - абзац 1 .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновок відповідача щодо віднесення ділянки проектування (адреса розташування земельної ділянки: на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва) до меж Центрального історичного ареалу міста Києва, археологічної та ландшафтної охоронних зон, меж архітектурного та археологічного заповідників є помилковим, оскільки такі межі та зони не затверджено Міністерством культури України, як центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, як того вимагають положення ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини .

На думку позивачів, Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 не є науково-проектною документацією, у розумінні приписів п. 12 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318, а тому не може вважатись належним документом із затвердження меж історичного ареалу міста Києва.

На підставі викладеного, у Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутні підстави вимагати від позивачів отримання висновку щодо проектної документації та дозволу на виконання робіт, отриманих у відповідності до Закону України Про охорону культурної спадщини .

Разом з тим, позивачі посилаються на безпідставність віднесення ділянки проектування (адреса розташування земельної ділянки: на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва) до меж Державного історико-архітектурного заповідника Стародавній Київ , меж пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра , меж пам`ятки археології місцевого значення Культурний шар Подолу , оскільки станом на поточну дату у встановленому законом порядку не затверджені межі історичного ареалу м. Києва.

Також, позивачі вважають необґрунтованими положення Містобудівних умов та обмежень щодо необхідності отримання висновку Інституту Археології НАН України, оскільки земельна ділянка на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, не знаходиться в зоні охорони пам`яток культури м. Києва, а відтак така вимога є протиправною.

Крім того, на думку позивачів, безпідставними є вимоги відповідача щодо врахування висновків історико-містобудівного обґрунтування, у зв`язку із втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318, та відсутністю законодавчо закріпленого механізму розроблення, погодження та затвердження історико-містобудівного обґрунтування Міністерством культури України.

Також, позивачі вважають необґрунтованими положення Містобудівних умов та обмежень щодо необхідності отримання дозволу на виконання робіт згідно Закону України Про охорону культурної спадщини , оскільки такі у відповідності до положень діючого законодавства видаються тільки фізичним особам, в той час, коли позивачі є юридичними особами.

Відповідач та треті особи у встановлений судом строк не подали відзиву на позовну заяву / письмові пояснення.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

26.09.2003 між Київською міською радою, як орендодавцем, та Акціонерним товариством закритого типу Фінансово-промислова група Атіка , як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Київською міською радою, на підставі рішення від 10.07.2003 №638/798, передано в оренду (строкове платне користування) АТЗТ Фінансово-промислова група Атіка земельну ділянку, площею 0,1965 га, розташовану на перетині вулиць Верхній Вал та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, з цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування та експлуатації офісних споруд, кадастровий номер 8000000000:85:381:0049.

Вищевказаний договір оренди земельної ділянки зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 26.01.2004 за №85-6-00092 у книзі записів державної реєстрації договорів.

18 вересня 2007 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та Акціонерним товариством закритого типу Фінансово-промислова група Атіка , як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Київською міською радою, на підставі рішення від 26.07.2007 №63/1897, передано в оренду (строкове платне користування) АТЗТ Фінансово-промислова група Атіка земельну ділянку, площею 2600 кв.м, розташовану по вулиці Кожум`яцькій у Подільському районі м. Києва, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування бізнес-центру з підземним паркінгом, кадастровий номер 8000000000:85:381:0018.

Вищевказаний договір оренди земельної ділянки зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 21.09.2007 за №85-6-00347 у книзі записів державної реєстрації договорів.

26 грудня 2017 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та Приватним акціонерним товариством Фінансово-промислова група Атіка , як орендарем, укладено Договір про поновлення договору оренди земельної ділянки. Даним договором поновлено на 10 (десять) років вищевказаний Договір оренди земельної ділянки від 18.09.2007. Також, даним договором викладено в новій редакції підпункт 2.1 пункту 2 Договору оренди, яким передбачено, що об`єктом оренди є земельна ділянка, площею 0,2600 га, розташована за адресою: вулиця Кожум`яцька у Подільському районі м. Києва, з цільовим призначенням - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування бізнес-центру з підземним паркінгом, кадастровий номер 8000000000:85:381:0018, категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

11 серпня 2005 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Феліксія , як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Київською міською радою, на підставі рішення від 17.03.2005 №165/2741, передано в оренду (строкове платне користування) ТОВ Феліксія земельну ділянку, площею 715 кв.м, розташовану по вулиці Кожум`яцькій у Подільському районі м. Києва, з цільовим призначенням - для будівництва бізнес-центру з паркінгом, кадастровий номер 8000000000:85:381:0011.

Вищевказаний договір оренди земельної ділянки зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 23.08.2005 за №85-6-00219 у книзі записів державної реєстрації договорів.

05 грудня 2013 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Феліксія , як орендарем, укладено Договір про поновлення договору оренди земельної ділянки. Даним договором поновлено до 24.08.2015 вищевказаний Договір оренди земельної ділянки від 11.08.2005.

09 листопада 2015 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Феліксія , як орендарем, укладено Договір про поновлення договору оренди земельної ділянки. Даним договором поновлено на 5 (п`ять) років вищевказаний Договір оренди земельної ділянки від 11.08.2005.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Приватним акціонерним товариством Фінансово-промислова група Атіка та Товариством з обмеженою відповідальністю Феліксія отримано в Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Містобудівні умови та обмеження №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , які затверджені наказом Департаменту №32 від 12.01.2018 (надалі - Містобудівні умови та обмеження №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017).

В розділі Містобудівні умови та обмеження визначено, зокрема, наступні вимоги до об`єкта будівництва:

- умовна висота 73,5 ? h ? 26,5 м. Остаточно граничнодопустиму висоту визначати проектною документацією з урахуванням оточуючої забудови, за умов дотримання вимог з інсоляції та на підставі висновків історико-містобудівного обґрунтування, що має бути погоджене Міністерством культури України (п. 1);

- визначити відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури ДБН 360-92** (абз. 1 п. 2);

- ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в археологічній та ландшафтній охоронних зонах, в межах архітектурного та археологічного заповідників (рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979), в межах Державного історико-архітектурного заповідника Стародавній Київ (постанова Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 №183, в межах пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10, в межах пам`ятки археології місцевого значення Культурний шар Подолу (рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 17.11.1987 №1112) (абз. 1 п. 5);

- виконати вимоги Закону України Про архітектурну діяльність , Закону України Про охорону культурної спадщини , Закону України Про археологічну спадщину , розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 (абз. 2 п. 5);

- проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого, погодженого та затвердженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 (абз. 3 п. 5);

- отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України Про охорону культурної спадщини ) (абз. 4 п. 5);

- дозвіл на виконання робіт отримати згідно чинного законодавства в разі необхідності (Закон України Про охорону культурної спадщини ) (абз. 5 п. 5);

- отримати висновок Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження (абз. 6 п. 5);

- проектну документацію розробляти та затверджувати, серед іншого, відповідно до вимог Законів України Про охорону культурної спадщини , Про охорону археологічної спадщини (абз. 17 п. 5).

Не погоджуючись з вказаними положеннями Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з тим, що такі положення не відповідають законодавству України, будівельним нормам, стандартам і правилам, а також покладають на позивачів, як замовників будівництва, не передбачені законодавством обов`язки, що є порушенням їх прав, позивачі звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Щодо позовних вимог про протиправність та скасування абзаців 1 та 2 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 26 та ч. 8 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

В силу наведених нормативних приписів, реалізовуючи своє право на забудову земельної ділянки на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, позивачі зобов`язані додержуватись усіх вимог, визначених Містобудівними умовами та обмеженнями №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017, що підтверджує вплив змісту Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 на права та обсяг обов`язків позивачів, оскільки недотримання таких вимог є підставою для притягнення останніх до відповідальності, як забудовників.

Приписами ч. 3 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

З огляду наведеного, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які є одними із основних вихідних даних для проектування, повинні містити планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони охоронюваного ландшафту тощо).

Так, оскаржуваними положеннями Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 ділянку проектування віднесено до меж Центрального історичного ареалу, археологічної та ландшафтної охоронних зон, меж архітектурного та археологічного заповідників (на підставі рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979), меж Державного історико-архітектурного заповідника Стародавній Київ (на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 №183), меж пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра (на підставі наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10), меж пам`ятки археології місцевого значення Культурний шар Подолу (на підставі рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 17.11.1987 №1112), у зв`язку з чим ПрАТ Фінансово-промислова група Атіка та ТОВ Феліксія зобов`язані дотримуватись Закону України Про архітектурну діяльність , Закону України Про охорону культурної спадщини , Закону України Про археологічну спадщину , проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого, погодженого та затвердженого історико-містобудівного обґрунтування, отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку, а також отримати дозвіл на виконання робіт згідно законодавства у разі необхідності у порядку, передбаченому положеннями Закону України Про охорону культурної спадщини .

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є Закон України Про охорону культурної спадщини .

Приписами п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону України Про охорону культурної спадщини визначено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, у тому числі, належить надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини , з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини , з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

З аналізу викладених норм вбачається, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Місто Київ внесено до Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878.

На виконання вказаних положень Закону України Про охорону культурної спадщини , постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (надалі - Порядок №318).

Відповідно до п. 1 Порядку№318, історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку №318, відповідальними за визначення меж та режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку №318 передбачено, що межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.

Пунктом 10 Порядку №318 передбачено, що історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування.

Згідно з п. 11 Порядку №318, частина територій історичних ареалів, а саме території пам`яток та їх охоронних зон, території заповідників, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення.

Відповідно до п. 12 Порядку №318, визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.

Отже, межі історичних ареалів міста Києва, як історичного населеного місця України, визначаються науково-проектною документацією, погодженою відповідним органом місцевого самоврядування та затвердженою Мінкультури.

Відповідно до ч. ч. 1, 10 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

З аналізу наведених норм вбачається, що Генеральний план м. Києва є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка затверджується Київською міською радою та не є науково-проектною документацією в розумінні положень ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року №318.

Межі та режими використання історичних ареалів м. Києва визначені діючим Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804. Однак, як на момент видання Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017, так й на момент розгляду судом даної справи, відсутні відомості щодо подання історико-містобудівного опорного плану, який входить до складу згаданого Генерального плану м. Києва, на розгляд до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини.

Як вбачається з офіційного веб-сайту Міністерства культури України (за посиланням http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244995501&cat_id=244993460), дію наказу Мінкультури від 21.10.2011 №912/0/16-11 щодо затвердження меж зон охорони пам`яток та історичних ареалів м. Києва зупинено.

Даний висновок, який є обов`язковим для суду першої інстанції, викладено Верховним Судом у постанові від 27.02.2019 по справі №826/5755/17, в якій зазначено, що межі історичного ареалу міста Києва не затверджено Міністерством культури України у відповідності до вимог статті 32 ЗУ Про охорону культурної спадщини та Порядку №318.

Той факт, що межі історичного ареалу міста Києва не затверджені Міністерством культури України, підтверджується також постановами Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2020 по справі №640/8212/19, від 11.02.2020 по справі №640/9524/19, від 10.12.2019 по справі №640/9526/19 та від 18.09.2019 по справі №640/21505/18.

Таким чином, станом на момент виникнення спірних правовідносин, а також станом на момент розгляду судом даної справи, межі історичних ареалів міста Києва, як історичного населеного місця України, межі та режими використання зон охорони пам`яток, як того вимагають положення Закону України Про охорону культурної спадщини , з урахуванням приписів Порядку №318, належним чином не затверджені.

Суд також зазначає, що відповідно до положень ст. 1 Закону України Про охорону культурної спадщини , історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Згідно з ст. 5 Закону України Про охорону культурної спадщини , до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, зокрема, належить занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 затверджено Порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (станом на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до пунктів 1, 2 якого, об`єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об`єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об`єктів місцевого значення). На кожний об`єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі. Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.

З аналізу вказаних законодавчих норм, можна дійти висновку, що кожен об`єкт культурної спадщини місцевого значення має бути внесено Міністерством культури України до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, про що складається облікова документація.

В ході розгляду справи судом з`ясовано, що у Державному реєстрі нерухомих пам`яток України відсутні дані про віднесення земельної ділянки на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, на якій планується будівництво об`єкта Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом , до пам`яток культурної спадщини як національного, так і місцевого значення, занесених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Суд дійшов висновку, що оскільки межі та режими використання історичного ареалу м. Києва, межі та режими використання зон охорони пам`яток у м. Києві не затверджено у встановленому законом порядку, а також, що земельна ділянка на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва не відноситься до об`єктів, пов`язаних з охороною культурної спадщини, то відсутні правові підстави вважати, що об`єкт будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в межах зони охорони пам`яток, як це зазначено відповідачем в абз. 1 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017.

В контексті викладеного, суд погоджується з твердженнями позивачів щодо безпідставності положень Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017, в частині вимог ведення проектування об`єкта, з урахуванням вимог Закону України Про архітектурну діяльність , Закону України Про охорону культурної спадщини , Закону України Про археологічну спадщину , рішень виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, від 17.11.1987 №1112, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, постанови Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 №183, наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10.

Щодо положень Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017, в частині виконання вимог розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817 передбачено заходи з захисту історико-культурного середовища та припинення хаотичної забудови історичної частини м. Києва, зокрема, тимчасово, до прийняття відповідного рішення Київської міської ради з цього питання, заборонено розміщення і проектування висотних будинків у межах Центральної планувальної зони м. Києва, визначеної Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , на підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.

У відповідності до положень ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відповідна міська рада має право приймати рішення про оновлення містобудівної документації на місцевому рівні одним із способів, визначених частиною 2 вказаної статті.

Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Оновлення містобудівної документації передбачає: 1) актуалізацію картографо-геодезичної основи; 2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму; 3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що відповідна міська рада має право приймати рішення про оновлення містобудівної документації на місцевому рівні одним із способів, визначених частиною другою статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Разом з тим, такий спосіб внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні, як встановлення мораторію на будівництво, Законом не передбачено, що свідчить про невідповідність вказаного інструменту принципу правової визначеності.

Аналогічна правова позиція, яка є обов`язковою для суду першої інстанції, викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 по справі №809/721/18.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у позивачів відсутні підстави для застосування положень розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817 до об`єкта Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва .

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування абзаців 1 та 2 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено:

абз. 1 - ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в археологічній та ландшафтній охоронних зонах, в межах архітектурного та археологічного заповідників (рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979), в межах Державного історико-архітектурного заповідника Стародавній Київ (постанова Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 №183, в межах пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10, в межах пам`ятки археології місцевого значення Культурний шар Подолу (рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 17.11.1987 №1112) ;

абз. 2 - виконати вимоги Закону України Про архітектурну діяльність , Закону України Про охорону культурної спадщини , Закону України Про археологічну спадщину , розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 .

Щодо позовних вимог про протиправність та скасування абзаців 4 та 17 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017.

Як зазначалося вище, в абзацах 4 та 7 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 визначено:

абз. 4 - отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України Про охорону культурної спадщини ) ;

абз. 17 - проектну документацію розробляти та затверджувати серед іншого відповідно до вимог Законів України Про охорону культурної спадщини , Про охорону археологічної спадщини .

Так, відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно положень ч. 6 ст. 31 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Зі змісту наведених норм містобудівного законодавства чітко вбачається, що проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами.

Окрім того, положеннями п. 14 ч. 2 ст. 5 Закону України Про охорону культурної спадщини , до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.

Відповідно до п.п. 68 п. 4 Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №495, Міністерство культури України відповідно до покладених на нього завдань у межах повноважень, передбачених законом, погоджує, зокрема, програми та проекти містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.

З аналізу наведених норм вбачається, що до повноважень Міністерства культури України належить саме погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації, а не проектної документації на будівництво об`єктів, що вказує на протиправність абзаців 4 та 17 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування абзаців 4 та 17 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено:

абз. 4 - отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України Про охорону культурної спадщини ) ;

абз. 17 - проектну документацію розробляти та затверджувати серед іншого відповідно до вимог Законів України Про охорону культурної спадщини , Про охорону археологічної спадщини .

Щодо позовних вимог про протиправність та скасування пункту 1 в частині, абзацу 3 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017.

Як зазначалося вище, в пункті 1 в частині, абзаці 3 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 визначено:

п. 1 - на підставі висновків історико-містобудівного обґрунтування, що має бути погоджене Міністерством культури України ;

абз. 3 п. 5 - проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого, погодженого та затвердженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 .

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць .

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №92 внесено зміни до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318, а саме до пунктів 8 та 9 вказаного Порядку.

Зазначені пункти викладено в такій редакції:

8. Проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

9. У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону.

Водночас, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №92 унормовано, що вимоги п. 9 Постанови №318 застосовуються до 1 січня 2019 року.

З вищенаведеного чітко вбачається, що положення щодо розробки історико-містобудівного обґрунтування та його погодження Міністерством культури України, та затвердження для здійснення проектування та будівництва в межах історичних ареалів населених місць з 01.01.2019 застосуванню не підлягають, що вказує на відсутність передбачених законом підстав для дотримання позивачами вимог п. 1 в частині та абз. 3 п. 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017, щодо розроблення проектної документації у відповідності до висновків історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318.

Наведене свідчить про відсутність законодавчо закріпленого механізму розроблення, погодження та затвердження історико-містобудівного обґрунтування Міністерством культури України, що унеможливлює дотримання позивачами вимог п. 1 в частині та абз. 3 п. 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, в частині, що кореспондують з вказаними пунктами Постанови №318.

Окрім того, згідно із наказом Міністерства культури України від 07.12.2018 №1079, наказ Міністерства культури України від 17.02.2012 №122 Про затвердження методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівного обґрунтування визнано таким, що втратив чинність з 1 січня 2019 року.

Також, як зазначалося судом вище, як станом на момент виникнення спірних правовідносин, так й станом на момент розгляду судом даної справи, межі зон охорони пам`яток та історичних ареалів міста Києва, як історичного населеного місця України, як того вимагають положення Закону України Про охорону культурної спадщини , з урахуванням приписів Порядку №318, належним чином не затверджені.

Враховуючи викладене, а також той факт, що межі зон охорони пам`яток та історичних ареалів міста Києва не затверджені в установленому законному порядку, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування пункту 1 в частині та абзацу 3 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №№14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено:

п. 1 - на підставі висновків історико-містобудівного обґрунтування, що має бути погоджене Міністерством культури України ;

абз. 3 п. 5 - проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого, погодженого та затвердженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 .

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування абзацу 5 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017.

Як зазначалося вище, в абзаці 5 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 визначено: дозвіл на виконання робіт отримати згідно чинного законодавства в разі необхідності (Закон України Про охорону культурної спадщини ) .

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України Про охорону культурної спадщини , проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини.

Відповідно до п.п. 4-6 Порядку видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №316, археологічні розвідки, розкопки, інші земляні роботи на об`єктах культурної спадщини проводяться лише за наявності дозволів, які видаються Мінкультури. Форми дозволів затверджуються Мінкультури.

Дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок видає Мінкультури на ім`я фізичної особи - наукового працівника за наявності у нього кваліфікаційного документа (відкритого листа), виданого Інститутом археології Національної академії наук, копія якого залишається у Мінкультури.

Дозвіл на проведення інших земляних робіт видається Мінкультури за офіційною заявою органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, дирекції державних заповідників та музеїв-заповідників, інших заінтересованих осіб.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що дозвіл Міністерства культури України для проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах, видається виключно виконавцю робіт - фізичній особі, а не юридичній особі - замовнику будівництва, з урахуванням чого позивачі, як замовники будівництва об`єкта Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом не є особами, які повинні одержувати дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва.

Аналогічна правова позиція, яка є обов`язковою для суду першої інстанції, викладена у п.п. 75-82 постанови Верховного Суду від 27.02.2019 по справі №826/5755/17.

Окрім викладеного, суд зауважує, що визначення відповідачем у абз. 5 п. 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень 14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 словосполучення в разі необхідності додатково свідчить про відсутність чіткого визначення обов`язку у замовника будівництва на отримання дозволу на виконання відповідних робіт.

Враховуючи викладене, а також той факт, що межі зон охорони пам`яток та історичних ареалів міста Києва не затверджені в установленому законному порядку, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування абзацу 5 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: дозвіл на виконання робіт отримати згідно чинного законодавства в разі необхідності (Закон України Про охорону культурної спадщини ) .

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування абзацу 6 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017.

Як зазначалося вище, в абзаці 6 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 визначено: отримати висновок Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження .

Так, статтею 12 Закону України Про охорону археологічної спадщини визначено, що інститут археології Національної академії наук України є державною науковою установою у сфері дослідження археологічної спадщини, що відповідно до законодавства здійснює наукову археологічну експертизу програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, виконання яких може негативно позначитися на стані об`єктів археологічної спадщини, їх територій та зон охорони.

За визначенням понять, які містяться у ст. 1 Закону України Про охорону культурної спадщини , зони охорони пам`ятки - встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Приписами ч. 1 ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини встановлено, що з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Оскільки межі та режими використання історичного ареалу м. Києва, межі та режими використання зон охорони пам`яток у м. Києві не затверджено у встановленому законом порядку, відсутні правові підстави вважати, що земельна ділянка на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва знаходиться у межах Центрального історичного ареалу, а також в межах зони охорони пам`яток (в межах археологічної та ландшафтної охоронних зон, в межах архітектурного та археологічного заповідників тощо), як це зазначено відповідачем в Містобудівних умовах та обмеженнях №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017.

З урахуванням того, що земельна ділянка на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, не знаходиться в зоні охорони пам`яток культури м. Києва, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для дотримання позивачами вимог абз. 6 п. 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017, щодо необхідності отримання висновку Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження.

Враховуючи викладене, а також той факт, що межі зон охорони пам`яток та історичних ареалів міста Києва не затверджені в установленому законному порядку, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування абзацу 6 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: отримати висновок Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження .

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування абзацу 1 пункту 2 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017.

Як зазначалося вище, в абзаці 1 пункту 2 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 визначено: визначити відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури ДБН 360-92** .

Так, відповідно до п. 11.1 Розділу 11 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92** у плануванні і забудові міських і сільських поселень слід дотримуватись вимог законодавства України про охорону і використання пам`яток історії та культури, відповідних інструкцій та методичних вказівок.

Пунктом 11.2 ДБН 360-92** передбачено, що обліку і збереженню у плануванні і забудові підлягають: будинки і споруди, їх ансамблі та комплекси, містобудівні формування, цінні у художньому відношенні ландшафти, твори монументального мистецтва, археологічні об`єкти, пам`ятні місця, які мають історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, віднесені до категорії пам`яток історії і культури загальнодержавного і місцевого значення, а також пам`ятки заново виявлені у процесі досліджень.

За визначенням понять, які містяться у ст. 1 Закону України Про охорону культурної спадщини , пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про охорону культурної спадщини об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України Про охорону культурної спадщини занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що об`єкт нерухомого майна набуває правового статусу пам`ятки тільки із занесенням його до Реєстру.

Разом із тим, судом встановлено, що у Державному реєстрі нерухомих пам`яток України, оприлюдненому на офіційному веб-сайті Міністерства культури України, відсутні дані про віднесення земельної ділянки, яка розташована на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва до пам`яток культурної спадщини як національного значення, так і місцевого значення.

В контексті викладеного, суд вважає безпідставним та необґрунтованим положення абз. 1 п. 2 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 в частині визначення відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури ДБН 360-92** .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування абз. 1 п. 2 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: визначити відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури ДБН 360-92** .

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Фінансово-промислова група Атіка та Товариства з обмеженою відповідальністю Феліксія про визнання протиправними та скасування оскаржуваних положень Містобудівних умов та обмежень 14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Приватного акціонерного товариства Фінансово-промислова група Атіка та Товариства з обмеженою відповідальністю Феліксія до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи - Міністерство культури, молоді та спорту України, Міністерство культури України, про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень в частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача-1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 18918,00 грн., а також на користь позивача-2 - 18918,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства Фінансово-промислова група Атіка (місцезнаходження: 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 7; код ЄДРПОУ 19069997) та Товариства з обмеженою відповідальністю Феліксія (місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Сокальська, буд. 4; код ЄДРПОУ 32824226) до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32; код ЄДРПОУ 26345558), треті особи - Міністерство культури, молоді та спорту України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 43220275), Міністерство культури України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 19; код ЄДРПОУ 37535703), про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень в частині задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, в частині де зазначено: на підставі висновків історико-містобудівного обґрунтування, що має бути погоджене Міністерством культури України .

3. Визнати протиправним та скасувати абзац 1 пункту 2 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: визначити відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури ДБН 360-92** .

4. Визнати протиправним та скасувати абзац 1 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в археологічній та ландшафтній охоронних зонах, в межах архітектурного та археологічного заповідників (рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979), в межах Державного історико-архітектурного заповідника Стародавній Київ (постанова Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 №183, в межах пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10, в межах пам`ятки археології місцевого значення Культурний шар Подолу (рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 17.11.1987 №1112) .

5. Визнати протиправним та скасувати абзац 2 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: виконати вимоги Закону України Про архітектурну діяльність , Закону України Про охорону культурної спадщини , Закону України Про археологічну спадщину , розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 .

6. Визнати протиправним та скасувати абзац 3 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого, погодженого та затвердженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 .

7. Визнати протиправним та скасувати абзац 4 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України Про охорону культурної спадщини ) .

8. Визнати протиправним та скасувати абзац 5 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: дозвіл на виконання робіт отримати згідно чинного законодавства в разі необхідності (Закон України Про охорону культурної спадщини ) .

9. Визнати протиправним та скасувати абзац 6 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: отримати висновок Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження .

10. Визнати протиправним та скасувати абзац 17 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень №14467/0/7-1-17 від 28.12.2017 для проектування об`єкта будівництва Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум`яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: проектну документацію розробляти та затверджувати, серед іншого, відповідно до вимог Законів України Про охорону культурної спадщини , Про охорону археологічної спадщини .

11. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Фінансово-промислова група Атіка сплачений ним судовий збір у розмірі 18918,00 грн. (вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

12. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Феліксія сплачений ним судовий збір у розмірі 18918,00 грн. (вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко