Рішення

від 16.04.2020 по справі 826/19815/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2020 року м. Київ № 826/19815/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Інформейшн сістемс сек`юріті партнерс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006062207 від 13.10.2015 року, В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформейшн сістемс сек`юріті партнерс" (далі також - позивач) до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.10.2015 року №0006062207.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвіновою А.В. від 19.12.2016 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2016 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.05.2017 року.

В судове засідання 22.05.2017 року прибули представники сторін.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2017 року задоволено клопотання представника позивача про виклик свідка у судове засідання, та долучено заперечення на позов.

Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 16.11.2017 року з метою виклику свідка, обов`язок забезпечення явки якого покладено на представника відповідача.

На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 11.10.2017 року №7481 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2017 року визначено суддю Маруліну Л.О. для розгляду адміністративної справи №826/19815/16.

15.12.2017 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі також - КАС України в чинній редакції), визначеній Законом України від 03.10.2017 року №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Згідно з пунктом 10 частиною першою Розділу VII Перехідних положень, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 35 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2018 року адміністративну справі №826/19815/16 прийнято до свого провадження суддею Маруліною Л.О. Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 22.03.2018 року.

У судове засідання 22.03.2018 року прибув представник позивача. Належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відповідачем явку уповноваженого представника не забезпечено, як і не забезпечено явку свідка.

Враховуючи те, що про причини неявки представника відповідача та свідка суд не повідомлено, заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи до 22.05.2018 року.

У судове засідання 23.05.2018 року прибули представники сторін.

Представником відповідача повідомлено про неможливість забезпечення явки свідка у судове засідання, оскільки поштові конверти, які надсилаються відповідачем на адресу свідка повертаються на адресу відповідача у зв`язку з закінчення терміну зберігання.

Судом поставлено на обговорення питання щодо продовження розгляду справи без заслуховування свідка, проти чого представники сторін не заперечували.

Судом оголошено про початок розгляду справи по суті.

Представником позивача позов підтримано, просить задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Відповідно до змісту податкового повідомлення - рішення ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.10.2015 року №0006062207 (далі також - оскаржуване ппр) згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю Інформейшн сістемс сек`юріті партнерс (далі - ТОВ ІССП ) збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 825 198 грн., в тому числі за основним платежем 660 158 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 165 040 грн.

Оскаржуване ппр винесено на підставі матеріалів документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ІССП (податковий номер 36351406) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року та податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 31.08.2015 року при взаємовідносинах з ТОВ Поліком Сервіс (податковий номер 39643461) та ТОВ Арієз (податковий номер 39710569), про що ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві складено Акт перевірки від 05.10.2015 року № 33/26-58-22-07-11/36351406 (далі також - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено відсутність взаємовідносин ТОВ ІССП з ТОВ Арієз (податковий номер 39710569).

Крім того, перевіркою встановлено порушення ТОВ ІССП пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 660 158 грн., в тому числі за березень 2015 року - на суму 660 158 грн.

Зазначені порушення в Акті перевірки обґрунтовано тим, що ТОВ Поліком Сервіс та ТОВ ІСПП здійснювали фінансово-господарські взаєморозрахунки протягом 2015 року.

Однак, як зазначено в Акті перевірки, ТОВ Поліком Сервіс має ознаки фіктивності та незаконно формує податковий кредит з ПДВ для реально діючих суб`єктів господарювання.

ТОВ ІССП вважає оскаржуване ппр протиправним з огляду на те, що операції між позивачем та ТОВ Поліком Сервіс є фактично здійсненими (реальними) господарськими операціями, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, долученими до матеріалів справи.

З огляду на викладене, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, в свою чергу, проти позову заперечує.

Так, відповідно до постанови старшого слідчого з особливо важливих справ 2-го відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві майора податкової міліції Мельника Д.А., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРД за №32014100000000194 від 23.09.2014 року, зареєстрованого за фактом ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ Арієз та ТОВ Поліком Сервіс мають ознаки фіктивності , стани платників відмінні від 0 , за місцем реєстрації не знаходяться.

Відповідачем встановлено, що відповідно до баз даних, ТОВ Поліком Сервіс має стан 8 , свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано.

Враховуючи викладене, відповідач вважає що операції ТОВ ІССП та ТОВ Поліком Сервіс не є господарською діяльністю підприємстві в розумінні Податкового кодексу України.

В зв`язку з тим, що звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ Поліком Сервіс за період березень 2015 року, відсутні правочини ТОВ ІССП та ТОВ Поліком Сервіс за перевіряємий період, як такі, що спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

З огляду на зазначене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Проголосивши вступні слова, представниками сторін заявлено письмову заяву про закінчення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Керуючись частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято заяву сторін та ухвалено продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі направлення №2174/26-58-22-07-09 від 22.09.2015 року, виданого державною податковою інспекцією у Солом`янському районі м. Києва Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, старшим державним ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту Мірошник Юлією Станіславівною згідно із підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, у зв`язку з надходженням постанови від 14.07.2015 року старшого слідчого з ОВС 2-го відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві майора податкової міліції Мельника Д.А., винесеної в рамках кримінального провадження №32014100000000194 від 23.09.2014 року та відповідно до наказу ДПІ у Солом`янському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві від 22.09.2015 року №1227 проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю ІССП (податковий номер 36351406) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року та податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 31.08.2015 року по взаємовідносинах з ТОВ Поліком Сервіс (податковий номер 39643461) та ТОВ Арієз (податковий номер 39710569).

Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ ІССП (податковий номер 36351406) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період 01.01.2014 року по 31.12.2014 року та податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 31.08.2015 року по взаємовідносинах з ТОВ Поліком Сервіс (податковий номер 39643461) та ТОВ Арієз (податковий номер 39710569) складено Акт від 05.10.2015 року №33/26-58-22-07-11/36351406.

Відповідно до Акту перевірки, старшим слідчим з особливо важливих справ 2-го відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві майора податкової міліції Мельником Д.А., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРД за №32014100000000194 від 23.09.2014 року, зареєстрованого за фактом ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ Арієз та ТОВ Поліком Сервіс мають ознаки фіктивності , стани платників відмінні від 0 , за місцем реєстрації не знаходяться.

З наданих підприємством до перевірки документів та АІС Податковий Блок встановлено відсутність взаємовідносин ТОВ ІССП та ТОВ Арієз .

Водночас, в ході перевірки первинних документів, контролюючим органом встановлено взаємовідносини між позивачем та ТОВ Поліком Сервіс .

В Акті перевірки зазначено, що між ТОВ ІССП в особі директора Маковця Сергія Валентиновича (Замовником) та ТОВ Поліком Сервіс в особі директора Романовської Валентини Василівни (Постачальник) укладено низку договорів купівлі-продажу товарів та послуг.

Також, і змісту Акту встановлено, що доводи відповідача щодо фіктивності ТОВ Поліком Сервіс та про нереальність господарських операцій останнього із позивачем ґрунтуються на тому, що до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві надійшов лист начальника 2-го відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві полковника податкової міліції Балтага Л.С. щодо відпрацювання постанови від 14.07.2015 року старшого слідчого з ОВС 2-го відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві майора податкової міліції Мельника Д.А., винесеної в рамках кримінального провадження №32014100000000194 від 23.09.2014 року.

До листа долучено матеріали кримінального провадження, зокрема, Протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 21.05.2015 року, відповідно до змісту якого ОСОБА_2 взагалі не мала на меті займатися фінансово-господарською діяльністю ТОВ Поліком Сервіс , яке зареєстровано з метою надавання послуг реально діючим суб`єктом господарської діяльності з метою ухилення їх від сплати податків.

Також, у цьому Протоколі Романовською В.В. зазначено: Також, хочу зазначити, що ТОВ Поліком Сервіс (код 39643461), на мою думку, не здійснювало реальних економічних операцій, а було створено та зареєстровано на моє ім`я з метою прикриття незаконної діяльності з ухилення від сплати податків. .

Отже, відповідач дійшов висновку, що операції ТОВ ІССП та ТОВ Полікорм Сервіс не є господарською діяльністю в розумінні Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, відповідачем встановлено, що підприємством ТВ ІССП порушено пункт 198.1 статті 198, пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункт 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, пункт 9.1. статті 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість березень 2015 року на загальну суму 66 0158 грн.

На підставі Акту перевірки від 05.10.2015 року №33/26-58-22-07-11/36351406 ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 13.10.2015 року №0006062207.

Вважаючи оскаржуване ппр протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, підпунктами 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, законодавцем визначено підставу виникнення у платника податку права на отримання податкового кредиту, пов`язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів, визначених нормами чинного законодавства, та видану суб`єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником ПДВ.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Відповідно до статті 1, частини третьої статті 8, частини першої статті 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закону №996), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Зокрема, як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02.06.2011 року (06.05.2011 року) №742/11/13-11, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно із статтею 1 Закону №996, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивачем надано усі належним чином оформлені первинні документи (їх копії), якими, за переконанням суду, підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Поліком Сервіс , а саме: копії Договору купівлі-продажу №0603-1 віл 06.03.2015 року між ТОВ Поліком Сервіс та ТОВ ІССП ; Договору купівлі-продажу №0603-2 від 06.03.2015 року між ТОВ Поліком Сервіс та ТОВ ІССП ; Договору купівлі-продажу №0603-3 від 06.03.2015 року між ТОВ Поліком Сервіс та ТОВ ІССП ; Договору купівлі-продажу №0603-4 від 06.03.2015 року між ТОВ Поліком Сервіс та ТОВ ІССП ; Договору купівлі-продажу №0603-5 від 06.03.2015 року між ТОВ Поліком Сервіс та ТОВ ІССП ; акту наданих послуг б/н від 26.03.2015 року на загальну суму 192 000 грн. з ПДВ; акту наданих послуг б/н від 26.03.2015 року на загальну суму 261 720 грн. з ПДВ; акту наданих послуг б/н від 26.03.2015 року на загальну суму 383 928 грн. з ПДВ; акту наданих послуг б/н від 26.03.2015 року на загальну суму 341 988 грн. з ПДВ; акту наданих послуг б/н від 26.03.2015 року на загальну суму 193 956 грн. з ПДВ; видаткової накладної №2603-1 від 26.03.2015 року; видаткової накладної №2603-2 від 26.03.2015 року; видаткової накладної №2603-3 від 26.03.2015 року; видаткової накладної №2603-4 від 26.03.2015 року; видаткової накладної №2603-5 від 26.03.2015 року; видаткової накладної №2603-6 від 26.03.2015 року; видаткової накладної №2603-7 від 26.03.2015 року; податкової накладної №38 від 26.03.2015 року; податкової накладної №39 від 26.03.2015 року; податкової накладної №40 від 26.03.2015 року; податкової накладної №41 від 26.03.2015 року; податкової накладної №42 від 26.03.2015 року; податкової накладної №43 від 26.03.2015 року; податкової накладної №44 від 26.03.2015 року; податкової накладної №45 від 26.03.2015 року; податкової накладної №46 від 26.03.2015 року; Договору №101-119 від 29.12.2014 року між ТОВ ІССП та ПАТ Промінвестбанк ; Акту прийому - передачі товару №150327-2 від 27.03.2015 року згідно Договору №101-119 від 29.12.2014 року між ТОВ ІССП та ПАТ Промінвестбанк ; Договору №101-120 від 29.12.2014 року між ТОВ ІССП та ПАТ Промінвестбанк ; Додаткової Угоди №1 від 19.03.2015 року до Договору №101-120 від 29.12.2014 року між ТОВ ІССП та ПАТ Промінвестбанк ; Акту прийому - передачі товару №150327-1 від 27.03.2015 року згідно Додаткової Угоди №1 від 19.03.2015 року до Договору №101-120 від 29.12.2014 року між ТОВ ІССП та ПАТ Промінвестбанк ; Договору №101-129 від 24.02.2015 року між ТОВ ІССП та ПАТ Промінвестбанк ; Акту прийому - передачі товару №150420 -1 від 20.04.2015 року до Договору №101-129 від 24.02.2015 року між ТОВ ІССП та ПАТ Промінвестбанк ; Договору № 150127-1 від 27.01.2015 року між ТОВ ІССП та ТОВ ЕІТ ; видаткової накладної № 150326-1 від 26.03.2015 року; видаткової накладної № 150326-2 від 26.03.2015 року.

Контрагент позивача - ТОВ Поліком Сервіс на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних, був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ними податкових накладних є правомірною.

При цьому суд враховує, що ПК України не містить положень, які б визначали можливість нівелювання сум податкового кредиту з ПДВ, сформованих на підставі податкових накладних, виданих зареєстрованим платником ПДВ, у разі подальшого анулювання реєстрації такого контрагента-постачальника платником ПДВ.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного наголошує на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, як-то неподання звітності, недекларування податкових зобов`язань, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача за спірними операціями (як на момент перевірки, так і під час судового розгляду), яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагента позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку статті 55-1 Господарського кодексу України ( Фіктивна діяльність суб`єкта господарювання ).

Не надано рішення суду, прийнятого в порядку статті 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентами недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України.

Також не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку статті 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм Цивільного кодексу України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

В Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов`язку, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод та які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям, а відтак ДПІ не доведено законності та обґрунтованості висновків акту перевірки та оскаржуваних рішень.

Наведені ж ДПІ в Акті перевірки аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статей 73, 74 КАС України.

У зв`язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо протиправного заниження позивачем ПДВ у розмірі 660 158 грн. за березень 2015 року, та, як наслідок, про протиправність оскаржуваного ппр та його скасування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду адміністративної справи судом встановлено протиправність проведеної перевірки відповідачем, та як наслідок, протиправність прийнятого оскаржуваного ппр, яке підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що за подання позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12 377,97 грн. (платіжне доручення від 12.12.2016 року №1).

З огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі, сплачена сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі - ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Водночас, станом на день вирішення справи судом, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39471390) припинено (дата запису: 02.08.2019; номер запису: 10731120014027517).

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року №296 Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання як структурних підрозділів до відповідних територіальних органів Служби за переліком згідно з додатком.

Так, відповідно до переліку територіальних органів Державної фіскальної служби, які реорганізуються шляхом приєднання як структурні підрозділи до відповідних територіальних органів Служби, ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві приєднано до ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, з метою належного виконання рішення суду в частині стягнення судового збору на користь позивача, суд дійшов висновку здійснити процесуальне правонаступництво та замінити відповідача у справі Державну податкову інспекцію у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39471390, адерса: 03151, м. Київ, Солом`янський район, вул. Смилянська, буд. 6) на його правонаступника - Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980), та, як наслідок, стягнути на користь позивача сплачену суму судового збору з ГУ ДФС у м. Києві.

Керуючись статтями 6, 9, 11, 73 - 78, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інформейшн Сістемс Сек`юріті Партнерс задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 13.10.2015 року №0006062207.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інформейшн Сістемс Сек`юріті Партнерс (03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 24, код ЄДРПОУ 36351406) сплачену суму судового збору у розмірі 12 377, 97 (дванадцять тисяч триста сімдесят сім грн. 97 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Інформейшн Сістемс Сек`юріті Партнерс (03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 24, код ЄДРПОУ 36351406);

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980).

Повне рішення складено 16.04.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна