Постанова

від 09.04.2020 по справі 914/1295/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2020 р. Справа №914/1295/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Желіка М.Б.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Федорів Н.В.

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства «Інтра-Львів» від 20.12.2019

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2019 (повний текст рішення складено 21.11.2019, суддя Фартушок Т.Б.)

у справі № 914/1295/19

за позовом Приватного підприємства «Інтра-Львів» , м. Львів

до відповідача Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне підприємство «СТО-ВП» , м. Львів

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівська міська рада, м. Львів

про визнання протиправним та скасування розпорядження №377 від 26.06.2017 про демонтаж тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 19

представники сторін в судове засідання не з`явилися.

05.07.2019 до Господарського суду Львівської області звернулося Приватне підприємство (надалі - ПП) «Інтра-Львів» із позовною заявою до відповідача Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження №377 від 26.06.2017 про демонтаж тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 19.

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірне розпорядження стосується демонтажу тимчасової споруди Приватного підприємства «СТО-ВП» , яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 19, однак, за вказаною адресою знаходиться не тимчасова споруда, а об`єкт нерухомості (капітальна споруда), що належить на праві приватної власності Приватному підприємству «Інтра-Львів» , зареєстрований у встановленому порядку та наданий у тимчасове користування ПП СТО-ВП . Відтак, реалізація розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради буде мати наслідком позбавлення позивача можливості вільно володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном, а також спричинить позбавлення його права власності.

Ухвалами Господарського суду Львівської області від 26.07.2019 та від 17.09.2019 до участі у справі було залучено третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні позивача - Приватне підприємство «СТО-ВП» , на стороні відповідача - Львівську міську раду.

Рішенням Господарського суду Львівської області відмовлено у задоволенні позову у даній справі.

Як вбачається з протоколу судового засідання і вступної та резолютивної частини рішення у даній справі, вказане рішення було оголошено судом в судовому засіданні 12.11.2019. Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.11.2019. Водночас, при виготовленні повного тексту рішення у вступній частині зазначено дату 21.11.2019.

У зв`язку з цим, ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 виправлено описку, допущену у вступній частині повного тексту рішення Господарського суду Львівської області, зазначено замість дати рішення 21.11.2019 правильну дату 12.11.2019 .

Ухвалюючи рішення, місцевий суд виходив з наступного:

1) розпорядження голови Сихівської районної адміністрації №377 від 26.06.2017 винесено відповідачем з метою спонукання третьої особи-1, а не позивача, демонтувати самочинно встановлену тимчасову споруду, а не об`єкт нерухомого майна, належний позивачу;

2) позивачем не подано жодних належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування заявлених доводів щодо того, що тимчасова споруда третьої особи-1 площею 56 м.кв. за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19, якої стосується оскаржуване розпорядження відповідача, та належне позивачу на праві приватної власності нерухоме майно - нежитлова будівля магазину площею 78,5м.кв. за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19 є одним і тим же об`єктом, а також того, що вказаним розпорядженням порушуються права позивача як власника нерухомого майна. Позивачем також не подано доказів, що зображена в актах обстеження тимчасової споруди від 13.06.2017 та від 21.08.2018 споруда є належною позивачеві на праві власності нежитловою будівлею, як і не доведено, що така передана в оренду мережі магазинів Бейкер Маркет ;

3) обставини щодо того, чи об`єкт нерухомого майна, належний позивачу, та тимчасова споруда третьої особи-1 є одним і тим же об`єктом, встановлювалися судами у справі №914/2114/17. Зокрема, рішенням Господарського суду Львівської області від 23.04.2018 у вказаній справі, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та постановою Верховного Суду від 03.07.2019, було задоволено позов Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до ПП СТО-ВП та зобов`язано ПП СТО-ВП здійснити демонтаж тимчасової споруди на вул.Сихівській, 19 у м. Львові.

Позивач, не погодившись з вказаним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій послався на те, що вирішуючи спір, місцевий господарський суд неповно з`ясував всі обставини даної справи, у зв`язку з чим просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначив наступне:

1) мережа магазинів Бейкер Маркет орендує у позивача приміщення площею 78,5 кв.м. і, на думку позивача, документи, які підтверджують його право власності на будівлю, є достатнім доказом того, що спірний об`єкт є у його власності. За адресою Сихівська, 19 у м. Львові, окрім належного позивачу нерухомого майна та власне житлового будинку, більше ніяких споруд не розташовано; найближчі споруди, в тому числі тимчасові, розташовані на перехресті вулиць Кавалерідзе та Сихівської, зокрема біля будинку №7 по вул. Сихівська та будинку №1 по вул. Кавалерідзе, а також на пр. Червоної Калини;

2) щодо актів обстеження тимчасової споруди від 13.06.2017 та від 21.08.2017, то суду апеляційної інстанції слід звернути увагу на те, що висновок про належність тимчасової споруди ПП СТО-ВП , наведений у них, ґрунтується лише на Комплексній схемі розміщення тимчасових споруд. Особи, які проводили перевірку, не отримали жодних пояснень, не провели жодного аналізу щодо розміщеного магазину Бейкер Маркет , ними не було звернуто увагу на площу магазину, яка різниться з площею тимчасової споруди (56 кв.м.) та належної скаржнику будівлі магазину (78,5 кв.м.). Акти підписані лише зі сторони представників Сихівської РА, КП Адміністративно-технічного управління , дільничного офіцера, а представника магазину, в тому числі власника споруди, не зазначено, що свідчить про суперечність актів п. 7.4. та п.7.5. розділу 7 Порядку демонтажу тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого ухвалою Львівської міської ради Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові від 23.04.2015 за № 4526;

3) відповідач не надав суду жодної відповіді з ПАТ Львівоблеперго , яка мала б містити причини невідключення об`єкта нерухомості від мережі електропостачання, а згідно п. 7.7 ухвали Львівської міської ради №4526 встановлено, що відключення ТС від інженерних мереж проводять експлуатуючі організації цих мереж протягом 10 робочих днів з моменту отримання рішення відповідної районної адміністрації про демонтаж ТС після розірвання угод з вилученням приладів обліку;

4) представниками відповідача через їхню недбалість було лише відправлено листа «Керівнику магазину» на вул. Наукова, 10а, з вимогою демонтувати ТС, що робить цей доказ неналежним у зв`язку із відсутністю адресата;

5) стосовно покликання відповідача та суду першої інстанції на судові рішення у справі №914/2114/17, то під час її розгляду суд не виходив за межі позовних вимог Сихівської районної адміністрації, тому потреби у визначенні належності майна у нього не виникало;

6) суд першої інстанції не достатньо добре з`ясував обставини справи та не зобов`язав позивача надати документи, які б підтверджували факт орендних правовідносин, у зв`язку з чим позивач вважає оскаржуване судове рішення упередженим, необ`єктивним та ухваленим з порушенням норм процесуального та матеріального права. З огляду на це, з метою захисту свого порушеного права, позивач вважає за необхідне долучити до матеріалів апеляційної скарги низку документів з метою підтвердження орендних відносин з мережею магазинів Бейкер Маркет , а саме:

- договір оренди нежитлового приміщення від 19.12.2018, укладений між позивачем та ТзОВ Кінопродукт ;

- ліцензію від 31.01.2019, видану Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Львівській області ТзОВ Кінопродукт на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазині за адресою: вул. Сихівська, 19 у м. Львові загальною площею 78.5 кв.м.;

- лист ТзОВ Ромзен про те, що торгова марка Baker Market зареєстрована у встановленому законом порядку і перебуває у власності ТзОВ Ромзен , а право користування даним знаком на товари і послуги надано ТзОВ Кінопродукт відповідно до договору комерційної концесії (франчайзингу) №3-1218 від 19.12.2018;

7) фото магазину на акті та паспорті кольорового опорядження ПП СТО-ВП , який наданий суду третьою особою-2, суттєво відрізняються та не схожі одне на одного, що дає підстави вважати хибними висновки суду першої інстанції.

Окрім того, позивач подав до суду додаткові пояснення до апеляційної скарги, у яких:

- долучив скріншот розташування спірного об`єкта на веб-сторінці Google Maps, з якого, на думку позивача, вбачається, що за адресою вул. Сихівська, 19 розташоване саме майно позивача;

- наголосив на тому, що оскільки з 2013 року він є власником нерухомого майна, то третя особа не могла встановити свою тимчасову споруду на тому самому місці, що свідчить що спірне розпорядження було помилково прийнято щодо майна позивача;

- зазначений у розпорядженні об`єкт не може бути тимчасовою спорудою третьої особи-1, оскільки його площа не відповідає максимальній дозволеній площі стаціонарної ТС (30 кв.м.), встановленій Мінрегіонбудом;

- відповідно до умов договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди №С-473-15 третій особі-1 було надано тільки право розмістити тимчасову споруду, що не свідчить про те, що третя особа реалізувала це право;

- третя особа-1 не заявляла претензій про визнання за нею права власності на зазначений у спірному розпорядженні об`єкт.

У своїй апеляційній скарзі позивач просив скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 21.11.2019 у даній справі, однак, як зазначалося вище, у зв`язку із тим, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 було виправлено описку, допущену у вступній частині повного тексту рішення Господарського суду Львівської області, зазначивши замість помилкової дати рішення 21.11.2019 правильну дату 12.11.2019 , судова колегія Західного апеляційного господарського суду вважає, що позивач оскаржує саме рішення суду від 12.11.2019 .

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, покликаючись, зокрема, на таке:

1) оскаржуване розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради стосується тимчасової споруди для ведення підприємницької діяльності, порядок встановлення якої врегульовано ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4526. Дозвіл на встановлення тимчасової споруди, яка є окремостоячою спорудою, було видано ПП «СТО-ВП» . При цьому, адреса при встановленні тимчасових споруд не присвоюється, їх місце визначається схемою прив`язок. Місце встановлення тимчасової споруди для ПП «СТО-ВП» було визначено прив`язкою до житлового багатоквартирного будинку №19 на вул.Сихівській. Згідно ч.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» малі архітектурні форми та тимчасові, некапітальні споруди не підлягають державній реєстрації;

2) під час розгляду справи в господарському суді ПП «СТО-ВП» не заперечувало правові підстави виникнення спору, а позивач не подав доказів на підтвердження доводів, що тимчасова споруда за адресою: м.Львів, вул.Сихівська,19, якої стосується оскаржуване розпорядження, належить ПП «Інтра-Львів» на праві приватної власності;

3) за наслідком розгляду позовної заяви Сихівської районної адміністрації до ПП «СТО-ВП» про демонтаж тимчасової споруди, 23.04.2018 Господарським судом Львівської області позовні вимоги районної адміністрації задоволено в повному обсязі, зобов`язано ПП «СТО-ВП» здійснити демонтаж ТС на вул.Сихівській, 19 у м.Львові. Дане рішення суду залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019, а також постановою Верховного Суду від 03.07.2019. Слід зазначити, що ПП «Інтра-Львів» було залучено до розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

З огляду на вищенаведене, відповідач вважає, що розпорядження голови Сихівської районної адміністрації №377 від 26.06.2017 «Про демонтаж тимчасової споруди за адресою: м.Львів, вул.Сихівська,19» не порушує прав та законних інтересів ПП «Інтра-Львів» .

Треті особи не виконали вимог ухвали суду від 08.01.2020 та не подали письмових пояснень на апеляційну скаргу, хоча належним чином були повідомлені судом про даний судовий розгляд.

В судове засідання 09.04.2020 сторони не з`явилися. Неявка сторін відбулася після запровадження на території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за № 211 Про запобігання поширенню та території України коронавірусу COVID-19 .

У зв`язку із запровадженням карантину та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, 07.04.2020 на офіційній сторінці Західного апеляційного господарського суду (wag.court.gov.ua) було розміщено оголошення про те, що розгляд справи № 914/1295/19, призначеної на 09.04.2020 о 10 год. 00 хв., буде відбуватись без участі представників, участь яких суд не визнавав обов`язковою. Судом було проінформовано представників сторін про можливість подання будь-яких пояснень на електронну адресу суду inbox@wag.court.gov.ua (посилання на оголошення: https://wag.court.gov.ua/sud4870/pres-centr/news/921160/).

Водночас, 07.04.2020 та 08.04.2020 від позивача та відповідача на електронну адресу суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, які мотивовані встановленням карантину та їх бажанням прийняти безпосередню участь в судовому засіданні. Окрім того, позивач (скаржник) одночасно із клопотанням подав додаткові пояснення до апеляційної скарги. Розглянувши вказані клопотання, колегія суддів зазначає наступне:

1) позивач та відповідач надали усні пояснення по суті спору в судовому засіданні 10.02.2020, про що, зокрема, зазначено у протоколі вказаного судового засідання;

2) позиції позивача та відповідача чітко та зрозуміло викладені у письмових документах, які були подані до суду та містяться в матеріалах даної справи. Сторонами не подано суду нових доказів чи доводів, які би потребували розгляду їх безпосередньо в судовому засіданні. При цьому, додаткові пояснення до апеляційної скарги, подані відповідачем, не містять нових підстав апеляційної скарги, а роз`яснюють його позицію, тому їм може бути надана оцінка без присутності відповідача;

3) ухвалою суду від 10.03.2020 явка сторін була визнана необов`язковою, а сторонами у своїх клопотаннях не обґрунтовано мотивів, з яких їх участь слід вважати обов`язковою;

4) дане судове засідання відбувається під час карантину, оголошеного Кабінетом Міністрів України, без участі жодної зі сторін, що, на думку суду, не порушує права жодної сторін на доведення перед судом власної позиції та на спростування позиції іншої сторони.

З огляду на вищенаведене, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги позивача по суті, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги можливо здійснити без представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з ч. 1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Розпорядженням голови Сихівської районної адміністрації №377 від 26.06.2017 Про демонтаж тимчасової споруди за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19 , яке мотивовано вилученням тимчасової споруди із Комплексної схеми тимчасових споруд:

- зобов`язано Приватне підприємство «СТО-ВП» (79049, м. Львів, просп. Червоної Калини, 109, ідентифікаційний код 38007636) в добровільному порядку забезпечити демонтаж тимчасової споруди, яка розташована за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19 в термін до 25.07.2017 (пункт 1);

- зобов`язано представників відділу соціально-економічного розвитку, КП Адміністративно-технічне управління та Сихівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області скласти відповідний акт у разі невиконання пункту 1 розпорядження (пункт 2);

- ухвалено повідомити ЛМЕМ ПАТ Львівобленерго про розірвання угоди на електропостачання та відключення від електроенергії з подальшим вилученням приладів обліку (пункт 3);

- ухвалено надіслати ПП СТО-ВП належним чином завірену копію цього розпорядження пріоритетним листом (пункт 4);

- у разі невиконання демонтажу у добровільному порядку, відділу соціально-економічного розвитку надати документи у юридичний відділ для підготовки позову в суд з вимогою про примусове виконання демонтажу (пункт 5).

Вказане розпорядження є предметом оскарження у даній справі. При цьому, як зазначалося вище, підставою позову є твердження Приватного підприємства Інтра-Львів про те, що вказане розпорядження стосується належного йому нерухомого майна, а саме будівлі магазину літ Г-1 площею 78,5 кв.м., розташованого за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2114/17 за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до Приватного підприємства "СТО-ВП" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - Львівської міської ради, на стороні відповідача - Приватного підприємства "Інтра-Львів" про демонтаж тимчасової споруди на вул. Сихівській, 19 м. Львів.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.04.2018 позову у вказаній справі задоволено повністю та зобов`язано ПП СТО-ВП здійснити демонтаж тимчасової споруди на вул.Сихівській, 19 у м. Львові. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та постановою Верховного Суду від 03.07.2019 вказане рішення залишено без змін При цьому, підставою касаційної скарги були аналогічні твердження ПП Інтра-Львів про те, що спірна тимчасова споруда є насправді належним йому об`єктом нерухомості.

Рішеннями судів у справі №914/2114/17 було встановлено наступні обставини:

21.07.2015 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ПП "СТО-ВП" укладено договір № С-473-15 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасової споруди площею 56,00 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 19, термін дії договору з 01.06.2014 по 30.12.2016 (копія вказаного договору наявна також у даній справі №914/1295/19).

Відповідно до пункту 2.2.4 договору орендар зобов`язався демонтувати об`єкти соціально-культурного, торговельного та іншого призначення при скасуванні ухвал Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 та від 23.04.2015 № 4527, після закінчення терміну дії цього договору, а також у разі виникнення потреби для реконструкції, ремонту чи будівництва на місці розташування об`єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення.

Ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 №1282 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 №4527 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова", тимчасову споруду торгівельного призначення ПП "СТО-ВП", що на вул. Сихівській, 19 у м. Львові, вилучено із Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові.

Згідно з пунктом 19.3.5 Правил благоустрою і утримання території м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011, районні адміністрації забезпечують демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм.

Листом №4-2302-92 від 26.01.2017 Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради просило Сихівську районну адміністрацію забезпечити процедуру демонтажу відповідно до пункту 7.6 ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 №4526, оскільки суб`єкт підприємницької діяльності ПП "СТО-ВП" вилучений із Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд, а договір №С-473-15 від 21.07.2015 (за адресою: м.Львів, вул.Сихівська,19 площею 56,0 кв.м) припинений 01.12.2016, тобто з дати прийняття ухвали №1282.

На підставі постановленої Львівською міською радою ухвали, Сихівська районна адміністрація винесла розпорядження №377 від 26.06.2017 (спірне розпорядження у даній справі).

13.06.2017 та 21.08.2017 представниками Сихівської районної адміністрації встановлено, що на вул. Сихівській,19 у м. Львові розміщена та функціонує тимчасова споруда торгівельного призначення ПП "СТО-ВП", що засвідчується актами обстеження тимчасової споруди торгівельного призначення (копії вказаних актів наявні також у даній справі).

Постановою адміністративної комісії при Сихівській районній адміністрації №51 від 17.03.2017 за самочинно встановлену тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності на вул. Сихівській,19 керівника ПП "СТО-ВП" Дошака Романа Зеновійовича притягнуто до адміністративної відповідальності та відповідно до ст.152 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. (копія вказаної постанови наявна також у даній справі).

Водночас, залишаючи без змін рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019, Верховний Суд у своїй постанові від 03.07.2019 зазначив наступне:

- предметом спору у справі №914/2114/17 є демонтаж тимчасової споруди площею 56,00 кв.м., що була предметом договору №С-473-15 від 21.07.2015, а не нерухомого майна, площею 78, 5 кв.м., що знаходиться за цією адресою;

- захист права власності ПП "Інтра - Львів" на належне йому нерухоме майно згідно з главою 29 Цивільного кодексу України, здійснюється шляхом подання відповідного позову, а не шляхом оскарження судового рішення про зобов`язання іншої юридичної особи здійснити демонтаж тимчасової споруди площею 56,00 кв.м., що розташована за цією адресою;

- доводи скаржника про те, що нерухоме майно та тимчасова споруда є одним і тим же об`єктом, не знайшли свого підтвердження. При цьому, суд не вирішує питання щодо здійснення демонтажу будь-яких інших споруд, крім тієї споруди, що була предметом спору, а саме, споруди площею 56,00 кв.м.

З матеріалів даної справи вбачається, що за адресою: м.Львів, вул. Сихівська, 19 розташований житловий будинок (довідка ЛКП Старий Сихів від 13.06.2019 за №243). Вказана обставина не заперечується жодною зі сторін.

Також з матеріалів справи виливає, що ПП СТО-ВП здійснювало необхідні погодження для розміщення тимчасової споруди поблизу будинку №19 на вул. Сихівській у м.Львові. Так, у листі Управління архітектури Львівської міської ради від 02.08.2010 вих. №2401-2вих-222 погоджено плани земельних ділянок та схеми прив`язок низки павільйонів, в тому числі за адресою вул. Сихівська, 19. У Паспорті кольорового опорядження фасадів павільйонів ПП СТО-ВП на вул. Сихівська, 19 у м. Львові міститься план відповідного павільйону, передбачено його конструктивну схему, вимоги до зовнішнього вигляду, а також схему прив`язки. Паспорт містить погодження відповідних органів, підприємств та установ, що датовані груднем 2010 року.

Зі змісту договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди №С-473-15 від 21.07.2015 вбачається, що ПП СТО-ВП вже здійснювало користування відповідним конструктивним елементом благоустрою площею 56,0 кв.м на вул. Сихівській, 19 на підставі договору №8-11 від 31.05.2011 (розділ 1 Предмет договору ).

В матеріалах справи також є докази того, що ПП Інтра-Львів є власником будівлі магазину літ. Г-1 площею 78,5 кв.м., розташованої за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19, право власності на яку виникло на підставі двох договорів купівлі-продажу від 31.07.2013, посвідчених приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Волинською Л.В. (дата державної реєстрації 31.07.2013, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 122228146101).

В матеріалах справи відсутні докази того, що між ПП СТО-ВП та ПП Інтра-Львів існували договірні відносини будь-якого характеру щодо тимчасової споруди чи приміщення магазину, зокрема, купівлі-продажу чи оренди.

З матеріалів справи вбачається, що об`єкт, про який ідеться у спірному розпорядженні Сихівської районної адміністрації №377 від 26.06.2017 та об`єкт, який належить ПП Інтра-Львів мають різні характеристики: а) перший є тимчасовою спорудою, другий - об`єктом нерухомості; б) перший має площу 56,00 кв.м., другий - 78,5 км.; в) перший розміщений на вул. Сихівській, 19 згідно Плану прив`язки, другий - згідно Технічного паспорту із присвоєнням літерного позначення Г-1 .

Правовий режим нерухомого майна не є тотожним режиму тимчасових споруд, які відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України не є нерухомим майном.

Позивачем не наданого жодного належного, допустимого, достовірного та вірогідного доказу в розумінні ст. 76-79 ГПК України, який би підтверджував, що оспорюване розпорядження стосується одного і того ж майна.

Доводи позивача, що стосуються оренди його нерухомого приміщення мережею магазинів Бейкер Маркет , а також відсутність на актах обстеження тимчасової споруди від 13.06.2017 та від 21.08.2017 підписів власника тимчасової споруди, жодним чином не впливають на вищенаведені висновки суду. Окрім того, вказані доводи не спростовують законності спірного розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради.

Доводи позивача про відсутність відповіді з ПАТ Львівоблеперго та про направлення представниками відповідача листа про демонтаж тимчасової споруди керівнику магазину на вул. Наукова, 10а не спрямовані на встановлення обставин, які входять в предмет доказування у даній справі.

Твердження скаржника про те, що суд першої інстанції не достатньо добре з`ясував обставини справи та не зобов`язав позивача надати документи, які б підтверджували факт орендних правовідносин, колегія суддів відхиляє з огляду на принцип змагальності судового процесу, закріплений у ст. 13 ГПК України та на обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу свої вимог і заперечень, закріплений у ст. 74 ГПК України.

Щодо клопотання скаржника, поданого суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою про долучення до матеріалів справи низки документів, то згідно ч. 3 і 5 ст. 269 ГПК України, судова колегія не приймає ці документи до розгляду, оскільки такі не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а також скаржником не обґрунтовано неможливість подання таких суду першої інстанції. Додатково колегія суддів наголошує на тому, що вказані докази не стосуються правовідносин між позивачем та ПП СТО-ВП . Скріншот розташування спірного об`єкта на веб-сторінці Google Maps, з якого, на думку позивача, вбачається, що за адресою вул. Сихівська, 19 розташоване саме майно позивача не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 76-77 ГПК України.

Доводи скаржника про те, що третя особа не реалізувала своє право на розміщення тимчасової споруди та про те, що зазначений у розпорядженні об`єкт не може бути тимчасовою спорудою третьої особи-1, а також інші схожі доводи, базуються виключно на припущеннях скаржника, у зв`язку з чим також відхиляються судом.

З огляду на вищенаведене в сукупності, колегія суддів зазначає, що спірне розпорядження Сихівської районної адміністрації №377 від 26.06.2017:

- адресоване Приватному підприємству СТО-ВП , у зв`язку з чим безпосередньо не стосується прав та інтересів Приватного підприємства Інтра-Львів ;

- стосується демонтажу тимчасової споруди Приватного підприємства СТО-ВП , необхідність проведення якого також встановлено у судових рішеннях у справі №914/2114/17.

Як було зазначено вище, позивачем не доведено того, що вказане розпорядження стосується його нерухомого майна, отже не порушує його права власності на дане майно, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання розпорядження незаконним та його скасовування в порядку ч. 1 ст.21 ЦК України, ч. 1 ст.393 ЦК України та ч. 10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2019 у справі №914/1295/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Інтра-Львів» - без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 15.04.2020.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя М.Б. Желік

суддя О.С. Скрипчук