Ухвала

від 16.04.2020 по справі 915/539/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

16 квітня 2020 року Справа № 915/539/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову (вх. № 4754/20 від 14.04.2020)

за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (вул. С.Петлюри, б. 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 09806443)

адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, б. 30, каб. 414 - представник - адвокат Клименко Т.В.

до відповідача 1 : Приватного підприємства "АІР 2011" (вул. 7 Слобідська, 72/7, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 37630445)

до відповідача 2 : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Приватного підприємства "АІР 2011" та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №ID5763367 від 26.12.2018 в сумі станом на 29.02.2020 181622,04 грн, яка складається з:

- 162327,22 грн - заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена);

- 0,01 грн - заборгованість за відсотками (в т.ч. прострочена);

- 9100,00 грн - заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій);

- 2108,92 грн - сума нарахованого штрафу;

- 8175,89 грн - сума пені за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/539/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Разом із позовною заявою позивачем подано до господарського суду заяву про забезпечення позову (вх. № 4754/20 від 14.04.2020), якою заявник просить суд в якості забезпечення позову накласти арешт на майно, що належить на праві приватної власності відповідачу-2 (поручителю) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:

- автомобіль PEOGEOT, модель 208, 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ;

-автомобіль MITSUBISHI, модель Lancer, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_3 .

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду у даній справі, а також може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки відповідачі протягом тривалого часу не здійснюють виконання зобов`язань за Кредитним договором щодо погашення суми боргу, процентів за його користування, діють недобросовісно, уникають своїх обов`язків з повернення кредиту.

Заява про забезпечення позову обґрунтована посиланням на норми ст. ст. 525, 526, 610, 625, 599, 1049, 1054 Цивільного кодексу України. ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що заяву про забезпечення позову позивачем подано з дотриманням вимог ст. 139 ГПК України та оплачено судовим збором.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 вказаної постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем на підтвердження наявності підстав для вжиття вказаних заходів забезпечення позову не подано суду доказів, які б підтверджували наявність у відповідача 2 прав власності на майно щодо якого позивач просить застосувати заходи забезпечення позову, а також обставин того, що зазначене майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також вчинення відповідачем 2 дій щодо його відчуження майна.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України, встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Враховуючи вищевикладене, заява про вжиття заходів забезпечення позову є не підтвердженою належними та допустимими доказами. В задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 13, 14 , 74, 136, 137, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволені заяви Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" про забезпечення позову (вх. № 4754/20 від 14.04.2020) - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 16.04.2019 року

Суддя В.О.Ржепецький