Рішення

від 11.08.2020 по справі 915/539/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року Справа № 915/539/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з без виклику сторін за наявними матеріалами справу

за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (вул. С.Петлюри, б. 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 09806443)

адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, б. 30, каб. 414 - представник - адвокат Клименко Т.В.

до відповідача 1 : Приватного підприємства "АІР 2011" (вул. 7 Слобідська, 72/7, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 37630445)

до відповідача 2 : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Приватного підприємства "АІР 2011" та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №ID5763367 від 26.12.2018 станом на 29.02.2020 в сумі 181622,04 грн, яка складається з:

- 162237,22 грн - заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена);

- 0,01 грн - заборгованість за відсотками (в т.ч. прострочена);

- 9100,00 грн - заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій);

- 2108,92 грн - сума нарахованого штрафу;

- 8175,89 грн - сума пені за прострочення виконання зобов`язання.

Позовна заява містить клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/539/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 21.04.2020 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем приписів п. 8 ч. 3 ст. 162 та ч. 2 ст. 164 ГПК України.

Судом встановлено позивачеві 10-денний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

07.05.2020 на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла заява позивача від 04.05.2020 про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 21.05.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/539/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи, зокрема запропоновано відповідачу в строк, визначений п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (зі змінами внесеними Законом України №540-ІХ от 30.03.2020) надати суду відзив з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Визначено відповідачу 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500, зокрема уряд установив з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції "COVID-19", зокрема: роз`яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020); процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, усі процесуальні строки, продовжені судом відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом тобто з 07.08.2020.

Враховуючи, що розгляд цієї справи відбувається в спрощеному провадженні без виклику сторін, відповідач повідомлявся за юридичною адресою про розгляд справи, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обгрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений на підставі наведених норм Закону.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

26.12.2019 року між Акціонерним товариством "Таскомбанк" та Приватного підприємства "АІР 2011" укладено заяву-договір № ID5763367 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), відповідно до пунктів 1.1., 1.2. договору за умови наявності вільних коштів банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору. Кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, та на придбання основних засобів та інших інвестицій в бізнес.

Розділом 2 договору передбачено: розмір кредиту - 260000,00 грн.; валюта кредиту - гривня; вартість кредиту - розмір процентної ставки за користування кредитом - 0,0001% річних; розмір комісійної винагороди - 1,75% від суми виданого кредиту (щомісячно); тип процентної ставки - фіксована; терміни і порядок погашення кредиту - згідно графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку 1 до цього договору; термін повернення кредиту: 26.12.2020 року.

Відповідно до п. 3.2. договору остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше дати, зазначеної в п. 2.6. цього договору.

Відповідно до п. 3.3. договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до п. 4 договору визначено, що цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та цінові параметри продукту є Кредитним договором.

Відповідно до п. 4.2 цей договір є договором приєднання у визначений ст. 634 Цивільного кодексу України, в зв`язку із чим: умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.taskombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому (п.п. 4.2.1 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору визначено, що строк дії договору встановлений у розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк".

На виконання умов кредитного договору позивач надав ПП "АІР 2011" кредит в сумі 260000,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку, копіями повідомлень-вимог № б/н від 07.02.2020 року, витягом з Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок в ТАС24/Бізнес"), заявою-договором № ID5763367 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") та довідку щодо онлайн сервісу перевірки ЕЦП ПП "АІР 2011", проте станом на 29.02.2020 року розмір заборгованості перед банком за кредитним договором № ID5763367 від 26.12.2018 року складає 181622 грн. 04 коп., з яких:

162237,22 грн. - заборгованість по тілу кредиту

0,01 грн. - заборгованість по відсоткам

9100,00 грн. - заборгованість по комісії

2108,92грн. - сума нарахованого штрафу

8175,89 грн. - сума пені, нарахована на суму простроченої заборгованості.

За доводами позивача, спір у справі виник внаслідок того, що позичальник не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, а тому відповідачі мають сплатити наявну заборгованість, зокрема: заборгованість по тілу кредиту - 162 237,22 грн, заборгованість по відсоткам - 0,01 грн, заборгованість по комісії - 9100,00 грн, суму штрафу - 2108,92 грн та пені - 8175,89 грн.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як зазначалось раніше сторонами обумовлено термін повернення кредиту - 26.12.2020 (п. 2.6 кредитного Договору).

Відповідно до п. п. 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлено у розмірі 0,0001 % річних, а розмір комісійної винагороди -1,75 % від суми виданого кредиту (щомісячно).

В пункті 2.5 кредитного договору вказано, що терміни і порядок погашення кредиту зазначені у графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку 1 до цього договору.

Так, в додатку № 1 до кредитного договору сторони погодили графік погашення основної суми боргу та комісії за управління кредитом, відповідно до якого відповідач-1 зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту у розмірі 10834,00 грн та комісію у розмірі 4550,00 грн щомісячно протягом 24 місяців з 26.01.2019 по 26.12.2020.

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 18.2.23.8 Правил Банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань клієнтом за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Згідно з п. 18.2.2.2.5 Правил Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту для виконання зобов`язань з погашення Кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках Клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за Кредитом, Клієнт доручає Банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані Банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

Відповідно до п. 18.2.2.2.6 Правил у разі списання щомісячного внеску по Кредиту за рахунок кредитних коштів, отриманих за продуктом "Кредитний ліміт на поточний рахунок", Клієнт оплачує комісію, згідно діючих Тарифних пакетів на розрахунково-касове обслуговування в Банку. Сплата комісії регулюється п. 18.1.14 цього Договору.

Позивачем було направлено відповідачу-1 повідомлення-вимогу від 07.02.2020 про дострокове повернення кредиту та відсотків, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач-1 взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту, процентів та комісії в передбачені кредитним договором строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 161237,22 грн боргу по тілу кредиту, 0,01 грн боргу по відсотках та 9100,00 грн боргу по комісії.

Згідно з п.2 ст.1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.7 ст.193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 162237,22 грн, заборгованості по відсоткам у розмірі 0,01 грн та заборгованості по комісії у розмірі 9100,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача 8175,89 грн пені та 2108,92 грн. штрафу, нарахованих на суму простроченої заборгованості за Кредитним договором у зв`язку із чим, слід зазначити наступне.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1, в порушення умов кредитного договору, у визначені строки оплату по погашенню кредиту, сплаті відсотків та комісії не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст.216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Як зазначалось раніше, сторонами в пункті 3.3 кредитного договору узгодили відповідальність позичальника за порушення ним будь-якого із грошових зобов`язань, а саме: сплату Банку пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Суд перевіривши розрахунки позивача вважає, що розрахунки пені є арифметично правильними. При цьому визначені позивачем періоди нарахування вказаних штрафних санкцій узгоджуються з умовами Договору та нормами законодавства.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 8175,89 грн. за період з 28.02.2019 по 29.02.2020 та штрафу в розмірі 2108,92 грн. за період з 29.08.2019 по 05.03.2020 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою.

26.12.2018 р. між AT ТАСКОМБАНК та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки № Т 05.10.2018 І 6376, відповідно до умов якого Поручитель ОСОБА_1 зобов`язався відповідати перед Кредитором - АТ ТАСКОМБАНК - на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ПП "АІР 2011" зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Заяви-договору про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT ТАСКОМБАНК № ID5763367 від 26 грудня 2018 р., що укладений між Кредитором AT ТАСКОМБАНК та ПП "АІР 2011", зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до п. 1.2 Договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за Кредитним договором, в тому числі:

1.2.1 повернути Кредитору Кредит у розмірі 260000,00 гривень (Двісті шістдесят тисяч грн. 00 коп.), у герміни (строки), визначені Кредитним договором та Додатком №1 до Кредитного договору, але в будь-якому випадку не Пізніше "26" грудня 2020 року;

1.2.2 щомісячно сплачувати Кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001% (Нуль цілих і одна десятитисячна) річних з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов Кредитного договору, та в строки, що встановлені Кредитним договором;

1.2.3. щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом в розмірі 1,75% (Одна ціла і сімдесят п`ять сотих відсотків) від суми виданого кредиту в порядку, встановленому Кредитним договором;

1.2.4 сплатити Кредитору неустойку, пеню, штрафи, та понад суму неустойки, пені, штрафів відшкодувати збитки, заподіяні Кредитору невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором;

1.2.5 у випадках, передбачених Кредитним договором та/або законодавством України, з дати пред`явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути Кредитору кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із Кредитного договору;

1.2.6 інших грошових зобов`язань, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, у тому числі, збільшення грошових зобов`язань, які передбачені умовами Кредитного договору.

Відповідно до п .2.1 Договору у випадку невиконання або прострочення виконання Боржником зобов`язань, що випливають із Кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й Боржник.

Відповідно до п . 2.2 Договору визначено, що передбачена п. 2.1. цього Договору відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник порушить зобов`язання та/або допустить прострочення виконання будь-якого із зобов`язань, зазначених у п.п. 1.2., 1.3. цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору у випадку невиконання боржником будь-яких зобов`язань за Кредитним договором або невиконання зобов`язань у строки, визначені Кредитним договором, кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу поручителя ,зазначену в розділі 7 цього договору та копію надсилає боржнику.

Відповіднодо п. 5.1 Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Порука за цим договором припиняється, якщо кредитор протягом 5 років від дня настання строку повернення кредиту не пред`явить вимоги до поручителя(п. 5.2 Договору).

Таким чином, ОСОБА_1 26.12.2018 р. скористався своїм правом та на підставі Закону України Про електронний цифровий підпис вчинив правочин, підписавши Договір поруки № Т 05.10.2018 І6376 від 26.12.2018 р. електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://ca.informjust.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України).

Таким чином, оскільки зобов`язання позичальника - ПП "АІР 2011" перед позивачем не виконані, отже поручитель ОСОБА_1 як солідарний боржник відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії та пені.

Таким чином, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів основного боргу в розмірі 162237,22 грн, відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01 грн, комісії в розмірі 9100,00 грн, пені в розмірі 8175,89 грн. та штрафу в розмірі 2108,83 грн. є обґрунтованими.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі під час розгляду справи не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у них обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України: витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "АІР 2011" (вул. 7 Слобідська, 72/7, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 37630445) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) - заборгованість за кредитним договором ID 5763367 від 26.12.2018 року в сумі 181622,04 грн., а саме:

заборгованість по тілу кредита - 162237,22 грн.;

заборгованість по відсоткам - 0,01 грн.;

заборгованість по комісії - 9100,00 грн.;

штраф- 2108,92 грн.;

сума пені - 8175,89 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства "АІР 2011" (вул. 7 Слобідська, 72/7, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 37630445) на користь на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) судовий збір у сумі 1362,16 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) судовий збір у сумі 1362,16 грн.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

6. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач : Приватне підприємство "АІР 2011" (вул. 7 Слобідська, 72/7, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 37630445)

відповідач: Приватне підприємство "АІР 2011" (вул. 7 Слобідська, 72/7, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 37630445)

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Судове рішення складено і підписано 11.08.2020.

Суддя В.О. Ржепецький