Ухвала

від 15.04.2020 по справі 808/1922/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 квітня 2020 року

Київ

справа №808/1922/18

адміністративне провадження №К/9901/9119/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі №808/1922/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року у справі № 808/1922/18.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу. В обґрунтування скарги її заявник посилається на те, що він не мав можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів, що, на переконання скаржника, є поважною причиною для пропуску такого строку, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини першої та третьої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року позов задоволено.

Відповідач оскаржив зазначене рішення в апеляційному порядку.

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору. В подальшому, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв`язку із не усуненням її недоліків, відмовлено у продовженні процесуального строку.

28 листопада 2019 року позивач вдруге реалізував своє право на апеляційне оскарження. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та несплатою судового збору. Надано апелянту строк протягом 5 робочих днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору та надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших причин поважності пропуску строку та надати на їх обґрунтування докази. В подальшому, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв`язку із не усуненням її недоліків.

Втретє апеляційна скарга подана апелянтом 16 січня 2020 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Приймаючи таке рішення, апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, виключні підстави передбачені частиною другою статті 299 КАС України до позивача не застосовуються.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Крім того, аналізуючи посилання скаржника на ухвали Вищого адміністративного суду України як на практику, за якою суб`єкту владних повноважень поновлювався строк на касаційне оскарження при первинному поверненні касаційної скарги з підстав неможливості сплатити судовий збір, Суд не приймає до уваги, оскільки такі судові рішення, відповідно до ст. 7 КАС України, не є джерелами права, що застосовуються судом при вирішенні справ, та виходячи з норм ч. 5 ст. 242 КАС України їх висновки не є практикою та не обов`язкові для врахування. Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження. Такі ухвали Верховного Суду не є правовою позицією, що є обов`язковою до застосування у розумінні закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Посилання скаржника на окремі фрагменти рішень Європейського суду у даному спорі Суд вважає необґрунтованими, так як правові позиції цих рішень покликані захищати інтереси особи та забезпечити їй належний захист від протиправних дій чи бездіяльності з боку держави та державних органів, уповноважених на виконання її функцій. Суд переконаний, що державний орган та держава в цілому не вправі використовувати юридичні механізми захисту прав, визначені Конвенцією та правовими позиціями Європейського суду з прав людини для задоволення власних інтересів, оскільки це прямо суперечить меті та завданню самої Конвенції та може призвести до зловживання домінуючим становищем, як суб`єкта владних повноважень, у адміністративних правовідносинах.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі №808/1922/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська