Постанова

від 15.04.2020 по справі 520/9519/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2020 року

Київ

справа №520/9519/18

адміністративне провадження №К/9901/17178/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі за позовом Приватної фірми СТЦ-ІСТОК до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Приватна фірма СТЦ-Істок звернулась до суду з позовом до ГУ ДФС у Харківській області, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 9 серпня 2018 року №00001011412.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Харківській області на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 20 липня 2018 року №2954/20-40-14-12-11/24341160 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства винесено податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 320307,50 грн в тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 256486 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 64121,50 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 9 серпня 2018 року №00001011412.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Харківській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ПП Лагуна-Біч за червень-вересень 2015 року; ПП Авалон-2 за жовтень, листопад 2015 року; ПП Ставр ІК за грудень 2015 року та січень 2016 року; ПП Інком-Торг за лютий 2016 року; ПП Пайола за березень, квітень 2016 року; ПП Вайтома за травень 2016 року; ПП Фанди Бей за травень 2016 року; ПП Гардес-Плюс за червень 2016 року; ПП Ентер-Сел за жовтень, листопад 2016 року, а також подальшої реалізації у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), про що складений акт від 20 липня 2018 року №2954/20-40-14-12-11/243411160.

Відповідно до висновків вказаного акту, перевіркою, зокрема, встановлено порушення: п.198.1, п.198.2 ст.198, п.201.1. п.201.7 ст.201 ПК України завищено податковий кредит на загальну суму 258693 грн, в тому числі за червень 2015 року на суму 9985 грн, за липень 2015 року на суму 18270 грн, за серпень 2015 року на суму 18398 грн, за листопад 2015 року на суму 9950 грн, за грудень 2015 року на суму 9970 грн; за січень 2016 року на суму 19890 грн, за лютий 2016 року на суму 29640 грн, за березень 2016 року на суму 29645 грн, за квітень 2016 року на суму 29780 грн, за травень 2016 року на суму 19875 грн, за червень 2016 року на суму 9000 грн, за жовтень 2016 року на суму 9950 грн, за листопад 2016 року на суму 9990 грн; п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187,п.201.1 п.201.7 ст.201 ПК України завищено податкові зобов`язання за жовтень 2015 року на загальну суму податку на додану вартість 2207 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 256486 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 9 серпня 2018 року №00001011412 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 320307,50 грн в тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 256486 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 64121,50 грн.

У зв`язку із вказаними обставинами, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом, в якому оскаржує податкове повідомлення-рішення від 9 серпня 2018 року №00001011412.

Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що судовим розглядом справи не спростовано висновків контролюючого органу, що послугували підставою для прийняття оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення від 9 серпня 2018 року №00001011412, а отже останнє є таким, що прийнято у відповідності до норм діючого законодавства, у зв`язку із встановленими перевіркою порушеннями.

Скасувавши рішення суду першої інстанції та задовольнивши позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи надані письмові докази на підтвердження господарських взаємовідносин, висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій сформовані виходячи з припущень стосовно можливих порушень податкового законодавства.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції і вважає їх такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно із п.187.8 ст.187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п.187.9 ст.187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

На підставі п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

П.201.7 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом ставиться під сумнів формування податкового кредиту за період з червня 2015 року по червень 2016 року, жовтень, листопад 2016 року за результатами господарських операцій з ПП Лагуна-Біч , ПП Авалон-2 , ПП Ставр ІК , ПП Інком-Торг , ПП Пайола , ПП Вайтома , ПП Фанди Бей , ПП Гарде-Плюс , ПП Ентер-Сел .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ПП Лагуна-Біч , з яким був укладений договір від 3 березня 2015 року №03 про продаж та проведення ремонту електронного торгівельного обладнання.

В підтвердження фактичного характеру даної господарської операції позивачем надані наступні копії документів, а саме: акти здачі-прийняття робіт (послуг) № ОУ-000041 про ремонт ваговимірювального обладнання у червні 2015 року; №ОУ-00087 про сплату за ремонт ваговимірювального обладнання у липні 2015 року, №ОУ-000072 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у липні 2015 року, №ОУ-00044 про сплату за ремонт ваговимірювального обладнання у серпні 2015 року, №ОУ-00052 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у серпні 2015 року, №ОУ-00077 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у вересні 2015 року, №ОУ-000249 про сплату за ремонт ваговимірювального обладнання у червні 2015 року.

В частині господарських операцій з ПП Авалон-2 , суд апеляційної інстанції встановив, що між позивачем та вказаним підприємством укладено договір від 1 жовтня 2015 року №33 з продажу та проведенню ремонту електронного торгівельного обладнання.

В підтвердження фактичного характеру даної господарської операції позивачем надані наступні копії документів, а саме: копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000127 про сплату за ремонт ваговимірювального обладнання у жовтні 2015 року, №ОУ-000077 про ремонт торгівельного обладнання у жовтні 2015 року, №ОУ-0000175 про сплату за ремонт ваговимірювального обладнання у листопаді 2015 року.

Крім того, у період жовтня, листопада 2015 року ПП Авалон-2 документально оформлено на адресу ПФ СТЦ-Істок реалізацію товарів/послуг відповідно до накладних (актів виконаних робіт, тощо) з номенклатурою, зокрема, товарів: сканер HoneywellМК9540-77с41 RS232; модем Cinterion MC522iТ; блок живлення 12в500мА; антенна 0-04Y-FМЕ (3dВі).

В ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ПП Ставр ІК , з яким був укладений договір від 1 грудня 2015 року №73 з продажу та проведенню ремонту електронного торгівельного обладнання.

В підтвердження фактичного характеру даної господарської операції позивачем надані такі копії документів, а саме: копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000022 про сплату за ремонт ваговимірювального обладнання у січні 2016 року, №ОУ-0000004 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у січні 2016 року, №ОУ-0000184 про сплату за ремонт ваговимірювального обладнання у грудні 2015 року.

Окрім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ПП Інком-Торг , з яким був укладений договір від 1 лютого 2016 року №80 з продажу та проведенню ремонту електронного торгівельного обладнання.

На підтвердження реальності виконання умов вищенаведеного договору позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000066 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у березні 2015 року, №ОУ-000077 про ремонт торгівельного обладнання у березні 2016 року, №ОУ-0000196 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у березні 2016 року; №ОУ-0000195 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у березні 2016 року; №ОУ-0000150 про сплату за ремонт ваговимірювального обладнання у березні 2016 року; №ОУ-0000270 про сплату за ремонт ваговимірювального обладнання у квітні 2016 року; №ОУ-0000267 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у квітні 2016 року; №ОУ-000210 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у квітні 2016 року.

Крім цього, в ході своєї господарської діяльності, позивач мав взаємовідносини з ПП Пайола , з яким укладений договір від 1 березня 2016 року № 33.

На підтвердження реальності виконання умов вищезазначеного договору позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000066 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у березні 2015 року, № ОУ-000077 про ремонт торгівельного обладнання у березні 2016 року, № ОУ-0000196 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у березні 2016 року; № ОУ-0000150 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у березні 2016 року; №ОУ-0000270 про сплату за ремонт ваговимірювального обладнання у квітні 2016 року№ № ОУ-0000267 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у квітні 2016 року; №ОУ-000210 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у квітні 2016 року.

Окрім цього, в ході своєї господарської діяльності, позивач мав взаємовідносини з ПП Вайтома , з яким укладений договір від 4 травня 2016 року №38.

На підтвердження фактичного характеру даної господарської операції позивачем надані такі копії документів: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000037 про сплату за ремонт ваговимірювального обладнання у травні 2016 року.

В ході своєї господарської діяльності, позивач мав взаємовідносини з ПП Фанди Бей ; з яким укладений договір від 30 квітня 2016 року №65.

В підтвердження фактичного характеру даної господарської операції позивачем надані такі копії документів, а саме: копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000130 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у травні 2016 року.

В ході своєї господарської діяльності, позивач мав взаємовідносини з ПП Гарде-Плюс , з яким укладений договір від 1 червня 2016 року №21.

В підтвердження фактичного характеру даної господарської операції позивачем надані такі копії документів, а саме: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000030 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у червні 2016 року.

Крім цього, в ході своєї господарської діяльності, позивач мав взаємовідносини з ПП Ентер-Сел , з яким укладений договір надання послуг від 30 вересня 2016 року №83.

В підтвердження фактичного характеру даної господарської операції позивачем надані такі копії документів, а саме: копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000092 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у жовтні 2016 року; №ОУ-0160 про сплату за ремонт торгівельного обладнання у листопаді 2016 року.

В суді апеляційної інстанції позивачем долучені до матеріалів справи наступні докази, а саме: акт прийому-передачі матеріальних цінностей від ПП СТЦ-Істок ПП ЛАГУНА-БІЧ від 04.06.2015 року; акт прийому-передачі матеріальних цінностей від ПП СТЦ-Істок ПП ЛАГУНА-БІЧ від 02.08.2015 року; акт прийому-передачі матеріальних цінностей від ПП СТЦ-Істок ПП ТЕРА-ПРАЦС від 01.02.2016 року; акт прийому-передачі матеріальних цінностей від ПП СТЦ-Істок ПП АВАЛОН-2 від 01.10.2015 року; акт прийому-передачі матеріальних цінностей від ПП СТЦ-Істок ПП ВАЙТОМА від 04.05.2016 року; акт прийому-передачі матеріальних цінностей від ПП СТЦ-Істок ПП Гарде-Плюс від 02.06.2016 року; акт прийому-передачі матеріальних цінностей від ПП СТЦ-Істок ПП Ентер-Сел від 01.11.2016 року; акт прийому-передачі матеріальних цінностей від ПП СТЦ-Істок ПП Ентер-Сел від 03.10.2016 року; акт прийому-передачі матеріальних цінностей від ПП СТЦ-Істок ПП ПАЙОЛА від 04.03.2016 року; акт прйому-передачі матеріальних цінностей від ПП СТЦ-Істок ПП ПАЙОЛА від 02.04.2016 року; акт прийому-передачі матеріальних цінностей від ПП СТЦ-Істок ПП СТАВР І К від 01.12.2015 року; акт прйому-передачі матеріальних цінностей від ПП СТЦ-Істок ПП ЛАГУНА-БІЧ від 04.06.2015 року; акт прйому-передачі матеріальних цінностей від ПП СТЦ-Істок ПП ФАНДІ БЕЙ від 03.05.2016 року.

Відповідно до частини першої - шостої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, а саме: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Спростовуючи доводи податкового органу та суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи доказів фактичного переміщення електротоварів від позивача до місця проведення ремонтних робіт та їх повернення замовнику, та спеціалістів для виконання послуг, у зв`язку із знаходженням контрагентів на відстані від позивача (м. Кривий Ріг, м. Херсон), та фіксування факту повернення відремонтованої техніки, директором ПФ СТЦ-Істок в суді апеляційної інстанції надані наступні пояснення.

Позивач здійснює свою господарську діяльність з 11 липня 1996 року та його основною діяльністю є реалізація, ремонт та обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, вагового обладнання.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року №601 Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок) введення реєстраторів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюється центрами сервісного обслуговування виключно на підставі укладених з користувачами відповідних договорів.

Виконання зазначених робіт іншими особами або центрами сервісного обслуговування без укладення з користувачами відповідних договорів забороняється.

Відповідно до статті 14 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон №265/95-ВР) центри сервісного обслуговування зобов`язані: проводити свою діяльність відповідно до Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Кабінетом Міністрів України; у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів; при здійсненні технічного обслуговування або ремонту реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати відповідність їх конструкції та програмного забезпечення конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника; у разі незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора розрахункових операцій ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб`єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій.

Згідно із пунктом 5 Порядку, технічне обслуговування та ремонт реєстраторів може бути пов`язаним, зокрема, з розбиранням реєстраторів та заміною комплектувальних виробів та складових частин, у тому числі окремих вузлів (блоків), та залежно від вимог експлуатаційних документів та умов укладеного договору між користувачем та центром сервісного обслуговування може проводитися у приміщенні центру сервісного обслуговування або за місцем їх експлуатації.

Пунктом 11 Порядку визначено, що роботи з введення реєстраторів в експлуатацію виконуються центром сервісного обслуговування відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб з дати його інформування ДФС про резервування фіскального номера реєстратора.

Інформація про резервування фіскального номера до центру сервісного обслуговування надсилається ДФС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов`язкових реквізитів електронних документів у день резервування фіскального номера реєстратора в інформаційній системі ДФС територіальним органом ДФС, де проводиться реєстрація реєстратора.

Пунктом 23 Порядку встановлено, що строк проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту узгоджується сторонами, але не може перевищувати сім робочих днів. У разі незабезпечення в установлений строк гарантійного ремонту реєстратора центр сервісного обслуговування зобов`язаний не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб`єкта господарювання резервний реєстратор.

Центр сервісного обслуговування несе відповідальність, передбачену укладеними з користувачами договорами про технічне обслуговування та ремонт реєстраторів.

З урахуванням вказаних вимог, позивач виконує функції Центру сервісного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій та у вказаній діяльності керується наведеними приписами Закону №265/95-ВР та Порядку.

В ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції директор позивача пояснив, що сервісне обслуговування та ремонт реєстраторів розрахункових операцій в м. Харкові та Харківській області здійснюється відповідно до укладених з контрагентами типових угод на технічне обслуговування та ремонт електронного вагового обладнання, вагового обладнання.

При цьому директор позивача наполягав на тому, що особливий характер предмету даних господарських операцій, зокрема, швидкоплинність проведення даних робіт від 10 хвилин до 72 годин не виключаючи роботу у вихідні та святкові дні, проведення їх в приміщенні позивача та спеціально підготовленими для цього працівниками, покладені на позивача, як на сервісний центр відповідно до чинного законодавства виключають можливість переміщення техніки, що ремонтується в інші аніж сервісний центр місце.

Окрім цього, директором позивача зауважено про те, що умови переміщення товару матеріальних цінностей вказані безпосередньо у типових угодах із замовниками послуг.

Додатково директор позивача пояснив про порядок повернення предмету ремонту з обов`язковою присутністю при цьому представника замовника зі внесенням записів до відповідних розділів експлуатаційних документів, відповідно до пункту 35 Порядку.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, наведені пояснення позивача підтверджуються наданими до суду копіями укладених угод.

Щодо необхідності укладання договорів з контрагентами ПП Лагуна-Біч , ПП Авалон-2 , ПП Ставр ІК , ПП Інком-Торг , ПП Пайола , ПП Вайтома , ПП Фанди Бей , ПП Гарде-Плюс , ПП Ентер-Сел та здійснення з ними господарської діяльності, директор позивача послався на неможливість виконати своїми трудовими ресурсами обов`язковий обсяг робіт, у зв`язку з появою випадків перевищення обсягу необхідних обов`язкових ремонтних робіт, які повинні виконуватись позивачем.

При цьому, характер ремонтних робіт виключає прогнозованість виду та періодичності необхідного ремонту контрагентам, у зв`язку з цим прийняття на роботу додаткових працівників безпосередньо позивачем призвело б до необґрунтованого збільшення навантаження на фонд заробітної плати позивача.

Щодо посилань ГУ ДФС у Харківській області в касаційній скарзі на численні кримінальні провадження за ознаками злочину, передбаченого статтею 205, 212 КК України щодо контрагентів позивача, то колегія суддів зазначає, що в таких кримінальних провадженнях відсутні вироки, а відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків.

За вказаних обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судом апеляційної інстанції, на підставі яких суд встановив обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів відповідно до частини другої статті 341 КАС України знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

Доводи ж касаційної скарги фактично стосуються оцінки судом апеляційної інстанції доказів у справі та встановлення на підставі цієї оцінки обставин у справі. Оскільки порушень норм процесуального права чи помилки при застосуванні норм матеріального права апеляційним судом не було допущено, доводи касаційної скарги визнаються безпідставними як такі, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених обставин справи.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, правильність висновків апеляційного суду та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх