Постанова

від 14.04.2020 по справі 530/242/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 530/242/19

провадження № 61-1 7081св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Чорноземи Зіньківщини ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Чорноземи Зіньківщини на постанову Полтавського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Карпушина Г. Л., Пікуля В. П.,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Чорноземи Зіньківщини на постанову Полтавського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року .

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Чорноземи Зіньківщини (далі - ТОВ АПК Чорноземи Зіньківщини ) звернулось до суду до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що 01 травня 2014 року між ТОВ АПК Чорноземи Зіньківщини і ОСОБА_1 укладено договір оренди землі. За умовами цього договору відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 2.96 га, кадастровий номер 5321385000:00:006:0077 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

На підставі укладеного між сторонами договору оренди землі в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за номером запису: 5538654 (спеціальний розділ) зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки за ТОВ АПК Чорноземи Зіньківщини . Строк дії договору - до 31 грудня 2018 року.

Відповідно до пункту 8 договору оренди землі передбачено переважне право орендаря на його поновлення на новий строк. Для цього орендар не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору оренди повідомляє письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

01 жовтня 2018 року позивач поштовою кореспонденцією з описом вкладення надіслав на адресу місця проживання відповідача лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі і додав до нього два автентичних примірника додаткової угоди до договору оренди землі про поновлення договору оренди на 7 (сім) років та два автентичних примірника додаткової угоди до договору оренди землі про поновлення договору оренди на 10 (десять) років.

Лист-повідомлення з додатками отримано відповідачем 02 жовтня 2018 року, відповіді орендодавця щодо пропозиції на поновлення договору оренди землі на новий строк позивач не отримав.

На підставі викладеного ТОВ АПК Чорноземи Зіньківщини просило визнати Додаткову угоду до договору оренди землі укладену між ОСОБА_2 та ТОВ АПК Чорноземи Зіньківщини про поновлення строку дії договору оренди землі від 01 травня 2014 року про оренду земельної ділянки площею 2.9598 га, кадастровий номер 5321385000:00:006:0077, яка розташована на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, цільове призначення (використання) якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, (запис про державну реєстрацію речового права - права оренди ТОВ АПК Чорноземи Зіньківщини за номером: 5538654 (спеціальний розділ), в наступній редакції:

Додаткова угода до договору оренди землі, c. Проценки, Зіньківський район, Полтавська область.

ТОВ АПК Чорноземи Зіньківщини , далі у тексті Орендар , в особі його генерального директора Удовиченка А. В., який діє на підставі Статуту товариства та згідно з частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , з однієї сторони та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи НОМЕР_1 , далі у тексті Орендодавець , з другої сторони, уклали цю додаткову угоду до договору оренди землі від 01 травня 2014 року, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за номером запису: 5538654 (спеціальний розділ) зареєстровано речове право Орендаря на земельну ділянку площею 2.9598 га, кадастровий номер 5321385000:00:006:0077, що розташована на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області на умовах оренди строком на 5 (п`ять) років, до 31 грудня 2018 року, про наступне:

Поновити строк дії договору оренди землі від 01 травня 2014 року про оренду земельної ділянки площею 2.9598, кадастровий номер 5321385000:00:006:0077, строком на 5 (п`ять) років до 31 грудня 2023 року. Усі інші пункти договору оренди землі від 01 травня 2014 року залишаються без змін .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 01 квітня 2019 року (у складі судді Дем`янченка С. М.) позов задоволено.

Визнано додаткову угоду до договору оренди землі укладену між ОСОБА_1 та ТОВ АПК Чорноземи Зіньківщини про поновлення строку дії договору оренди землі від 01 травня 2014 року про оренду земельної ділянки площею 2.9598 га, кадастровий номер 5321385000:00:006:0077, яка розташована на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, цільове призначення (використання) якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, (запис про державну реєстрацію речового права - права оренди ТОВ АПК Чорноземи Зіньківщини за номером: 5538654 (спеціальний розділ), в наступній редакції:

Додаткова угода до договору оренди землі, c. Проценки, Зіньківський район, Полтавська область

ТОВ АПК Чорноземи Зіньківщини , далі у тексті Орендар , в особі його генерального директора Удовиченка А. В., який діє на підставі Статуту товариства та згідно з частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , з однієї сторони, та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи НОМЕР_1 , далі у тексті Орендодавець , з другої сторони, уклали цю додаткову угоду до договору оренди землі від 01 травня 2014 року, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за номером запису: 5538654 (спеціальний розділ) зареєстровано речове право Орендаря на земельну ділянку площею 2.9598 га, кадастровий номер 5321385000:00:006:0077, що розташована на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області на умовах оренди строком на 5 років, до 31 грудня 2018 року, про наступне:

Поновлено строк дії договору оренди землі від 01 травня 2014 року про оренду земельної ділянки площею 2.9598 га, кадастровий номер 5321385000:00:006:0077, строком на 5 років до 31 грудня 2023 року. Усі інші пункти договору оренди землі від 01 травня 2014 року залишаються без змін .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні належні та допустимі докази своєчасного надання позивачем листа-повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, разом із проектом додаткової угоди, тому відсутні підстави для відмови в поновленні зазначеного договору оренди землі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Проте, у цій справі лист - повідомлення про поновлення договору оренди містить положення та, як додаток, проекти додаткової угоди про пролонгацію договору оренди на 7 або 10 років, а надані до позовної заяви додаткові угоди містять положення про укладення договору на 12 та 15 років. Крім того, лист - повідомлення не містить реквізитів за яким вихідним номером та датою його відправлено. Отже, з вказаних документів не можливо встановити, яку саме пропозицію було запропоновано орендодавцю.

Крім того, лист - повідомлення про поновлення договору оренди було 01.10.2018 року направлено відповідачеві від імені Фермерського господарства Чорноземи Зіньківщини , з яким у ОСОБА_1 відсутні договірні правовідносини. Тому відповідач не вважав вказаний лист пропозицією Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Чорноземи Зіньківщини про намір позивача скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, ТОВ АПК Чорноземи Зіньківщини , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, уточнивши вимоги, просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що неправильне визначення апеляційним судом предмета спору та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, призвели до винесення незаконної постанови апеляційної інстанції та скасування обґрунтованого і законного рішення суду першої інстанції.

На думку позивача апеляційним судом зроблено помилкові висновки щодо відсутнього переважного права ТОВ АПК Чорноземи Зіньківщини та недотримання орендарем процедури поновлення.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

22 жовтня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що 01 травня 2014 року між сторонами у справі укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_1 у строкове платне користування передав ТОВ АП Чорноземи Зіньківщини земельну ділянку площею 2.96 га, кадастровий номер 5321385000:00:006:0077 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

На підставі укладеного між сторонами договору оренди землі в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за номером запису: 5538654 (спеціальний розділ) зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки за ТОВ АПК Чорноземи Зіньківщини . Строк дії договору - до 31 грудня 2018 року.

Відповідно до пункту 8 цього договору, орендар має переважне право на поновлення договору оренди після закінчення строку дії договору. Вказаним пунктом передбачено, що орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Установлено, що лист - повідомлення про поновлення договору оренди від 01 травня 2014 року було року направлено відповідачеві 01.10.2018 від імені Фермерського господарства Чорноземи Зіньківщини , з яким у ОСОБА_1 відсутні договірні правовідносини, і отримано останнім 02.10.2018 року.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами другою - п`ятою цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Відмовляючи в задоволенні повних вимог, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів відправлення орендодавцю відповідних листів-повідомлень з проектом додаткової угод. При цьому суд врахував, що лист - повідомлення про поновлення договору оренди від 01 травня 2014 року було направлено відповідачеві 01.10.2018 від імені Фермерського господарства Чорноземи Зіньківщини з ідентифікаційними реквізитами, відмінними від реквізитів ТОВ АП Чорноземи Зіньківщини . При цьому будь-які договірні правовідносини між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Чорноземи Зіньківщини відсутні.

При таких обставинах суд апеляційної інстанції, з урахуванням вищезазначених вимог закону, дійшов правильного висновку, що позивач не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, оскільки не дотримався встановленої статтею 33 Закону України Про оренду землі процедури.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що ТОВ АПК Чорноземи Зіньківщини продовжувало користуватися спірною земельною ділянкою і після закінчення строку дії договору оренди, оскільки такі доводи не підтверджені зібраними у справі доказами. Крім того, апеляційним судом встановлено, що 01 січня 2019 року ОСОБА_1 за договором оренди передав спірну земельну ділянку в оренду Селянському (фермерському) господарству Фаворит .

Безпідставними є доводи касаційної скарги, що апеляційний суд не врахував пояснення ТОВ АПК Чорноземи Зіньківщини і апеляційний розгляд справи без належних підстав відбувався без представника позивача, оскільки наявні в матеріалах справи докази, зокрема рекомендоване повідомлення про вручення копії ували про відкриття апеляційного провадження та судової повістки про виклик до суду із вказівкою дати отримання свідчать про належне повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, судом апеляційної інстанції враховано відзив ТОВ АПК Чорноземи Зіньківщини на апеляційну скаргу, що надійшов до суду до судового розгляду.

Інші доводи касаційної скарги, не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Верховний Суд встановив, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, на законність ухваленої постанови не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанцій - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Чорноземи Зіньківщини залишити без задоволення.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев