Рішення

від 16.04.2020 по справі 140/1512/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/1512/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства Курус Плюс до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Курус Плюс (далі - ПП Курус Плюс ) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2019 №0010001408 та №0010011408.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну невиїзну перевірку ПП Курус Плюс щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації згідно УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення за окремими митними деклараціями, за результатами якої складено акт від 21.08.2019 №17097/14-08/42308772.

На підставі вказаного акта ГУ ДФС у Волинській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.09.2019 №0010001408 та №0010011408, якими позивачу збільшено грошові зобов`язання за платежами мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, та податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів, а також застосовано штрафні санкції.

Позивач зазначені податкові повідомлення-рішення вважає протиправними та просить їх скасувати, оскільки висновки акта перевірки ґрунтуються на неправильному застосуванні податкового та митного законодавства, зазначені в акті обставини є необґрунтованим та помилковими.

Так, зазначає, що відповідно до показників одометру, що підтверджується актом митного огляду, який здійснений працівниками митниці, пробіг транспортного засобу Mercedes-Benz S65, номер кузова НОМЕР_1 , становить 12 км. Відтак, даний пробіг є меншим ніж 6 000 км, а тому згідно із нормами чинного законодавства України даний автомобіль не може вважатися вживаним, а є новим. Таким чином, на виконання даних вимог національного законодавства ПП Курус Плюс правильно здійснено імпорт даного товару як нового.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідно до отриманої інформації від митних органів Федеративної Республіки Німеччина легковий автомобіль Mercedes-Benz S65, номер кузова НОМЕР_1 був допущений до експлуатації в Федеративній Республіці Німеччина 24.12.2018 (перший допуск до експлуатації) і знятий з експлуатації 17.01.2019. Згідно із митною декларацією (далі - МД) від 31.01.2019 №UA205100/2019/002655 вказаний автомобіль заявлений як новий.

Відповідно до додаткових загальних положень пояснень до товарної групи 87 УКТ ЗЕД нові транспортні засоби означає транспортні засоби, які ніколи не були зареєстровані, а транспортні засоби, що використовувались означає транспортні засоби, які були зареєстровані щонайменше один раз. Відповідно до додаткової примітки пояснень до товарної групи 87 УКТ ЗЕД у товарних позиціях 8702, 8703, 8704 транспортними засобами, що використовувалися, вважаються такі, на які були або є реєстраційні документи, видані уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, що дають право експлуатувати ці транспортні засоби.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням відомостей, отриманих від митних органів Федеративної Республіки Німеччина, та інформації щодо характеристик транспортного засобу встановлено, що товар легковий автомобіль Mercedes-Benz S65, номер кузова НОМЕР_1 підлягає класифікації у товарній позиції 8703 за кодом 8703 24 90 10 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС в 2019 році - 6,4 %). Відтак, неправильна класифікація позивачем товару призвела до виникнення податкових зобов`язань по сплаті ввізного мита у розмірі 106 351,90 грн. та ПДВ у розмірі 21 270,38 грн.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну невиїзну перевірку ПП Курус Плюс щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення за окремими митними деклараціями, за результатами якої складено акт від 21.08.2019 №17097/14-08/42308772 (а.с.10-17).

Так, перевіркою встановлено, що за МД від 31.01.2019 №UA205100/2019/002655 на митну територію України ввезено товар - легковий автомобіль марки Mercedes-Benz, моделі S65, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 4, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, тип двигуна - бензиновий, робочий об`єм циліндрів - 5980 cm3, потужність - 463 к\У, тип кузова - купе, колісна формула - 4x4, колір - чорний, новий, календарний рік виготовлення 2019, модельний рік виготовлення - 2019. Категорія ТЗ за документами виробника - МІ. на підставі контракту від 02.01.2019 №01/19-ЕХ, укладеного ПП Курус Плюс з компанією EXPORT EURO CAR Sp. z о.о. (Республіка Польща). При митному оформленні вказаний товар заявлений як транспортний засіб з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 3 000 cm3, новий за кодом УКТ ЗЕД 8703 24 10 00.

Разом з тим, ГУ ДФС у Волинській області від Волинської митниці ДФС отримано лист-відповідь Генеральної митної дирекції Федеративної Республіки Німеччина від 03.05.2019, яким надано інформацію, що легковий автомобіль Mercedes-Benz S65, номер кузова НОМЕР_1 був допущений до експлуатації в Федеративній Республіці Німеччина 24.12.2018 (перший допуск до експлуатації) і знятий з експлуатації 17.01.2019.

Відповідно до пояснень та приміток до УКТ ЗЕД, характеристик автомобіля, зазначених у графі 31 МД від 31.01.2019 №UA205100/2019/002655 та інформації, отриманої від Генеральної митної дирекції Федеративної Республіки Німеччина, встановлено, що ввезений автомобіль повинен класифікуватися за кодом 8703 24 90 10 УКТ ЗЕД.

Таким чином, перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги статті 257 Митного кодексу України (далі - МК України), Закону України Про Митний тариф України , правил 1, 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів згідно УКТЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України в частині правильності класифікації товару при митному оформленні, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 106 351,90 грн.; вимоги пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 21 270,38 грн.

На підставі акта 21.08.2019 №17097/14-08/42308772 ГУ ДФС у Волинській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.09.2019:

1) №0010001408, яким позивачу збільшено грошове забезпечення за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 132 939,88 грн., з яких: 106 351,90 грн. - основне зобов`язання, 26 587,98 - штрафні санкції (а.с.19);

2) №0010011408, якими позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 26 587,98 грн., з яких: 21 270,38 грн. - основне зобов`язання, 5 317,60 грн. - штрафні санкції (а.с.20).

Зазначені податкові повідомлення-рішення ПП Курус Плюс оскаржував в адміністративному порядку, проте рішенням ДФС України від 27.11.2019 №44495/6/99-99-11-06-03-25 скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.22-26).

Позивач, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся в суд із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, зокрема у формі: проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно із статтею 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Згідно із пунктом 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Як вбачається з акта перевірки від 21.08.2019 №17097/14-08/42308772, ГУ ДФС у Волинській області здійснено перевірку на підставі надходження від уповноважених митних органів Федеративної Республіки Німеччина документально підтвердженої інформації щодо реєстрації легкового автомобіля марки Mercedes-Benz, моделі S65, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 (а.с.54-58).

Таким чином, службові особи ГУ ДФС у Волинській області, проводячи перевірку позивача та складаючи акт за результатами такої перевірки, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 271, 272 МК України визначено, що мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита, зокрема, ввізне мито, яке встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України.

За змістом статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону України Про Митний тариф України митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з УКТ ЗЕД, складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Згідно із статтею 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до статті 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Указом Президента України від 17.05.2002 № 466/2002 Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів Україна приєдналась до вказаної системи.

Згідно із пунктом а статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983), що є частиною національного законодавства, Договірна Сторона Конвенції зобов`язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов`язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об`єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401 затверджено Пояснення до УКТ ЗЕД, які побудовано на основі пояснень ГС версії 2012 року та розроблені з метою реалізації статті 68 МК України і опубліковані на сайті Державної фіскальної служби України.

Згідно із Правилом 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у підпозиціях будь-якої товарної позиції проводиться відповідно до назви підпозицій і приміток, які стосуються підпозицій, а також вищезазначених Правил, за умови, що порівнювати кожна лише підпозиції одного рівня. У цілях цього Правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів та груп, якщо не обумовлено інше.

Відповідно до додаткових загальних положень пояснень до товарної групи 87 УКТ ЗЕД нові транспортні засоби означає транспортні засоби, які ніколи не були зареєстровані, а транспортні засоби, що використовувались означає транспортні засоби, які були зареєстровані щонайменше один раз.

У додаткових примітках пояснень до товарної групи 87 УКТ ЗЕД вказано, що у товарних позиціях 8702, 8703, 8704 транспортними засобами, що використовувалися, вважаються такі, на які були або є реєстраційні документи, видані уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, що дають право експлуатувати ці транспортні засоби.

Крім того, відповідно до абзацу 10 пункту 189.3 статті 189 ПК України новими транспортними засобами вважаються, зокрема, наземний транспортний засіб - той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів.

Таким чином, з наведених норм слідує, що новим транспортним засобом є транспортний засіб, який ніколи не був зареєстрованим, а якщо транспортний засіб був зареєстрований хоча б один раз, то він вважається таким, що вже використовувався.

Як вбачається з матеріалів справи, легковий автомобіль марки Mercedes-Benz, моделі S65, номер кузова НОМЕР_1 відповідно до інформації, отриманої від митних органів Федеративної Республіки Німеччина, був допущений до експлуатації в Федеративній Республіці Німеччина 24.12.2018 та знятий з експлуатації 17.01.2019. Відтак, вказаний автомобіль вважається транспортним засобом, що використовувався, а тому підлягав класифікації у товарній позиції 8703 за кодом 8703 24 90 10 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС в 2019 році - 6,4 %).

Отже, контролюючим органом у акті перевірки від 21.08.2019 №17097/14-08/42308772 правомірно зроблено висновок про порушення позивачем вимог статті 257 МК України, Закону України Про Митний тариф України , правил 1, 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів згідно УКТЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України в частині правильності класифікації товару при митному оформленні, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 106 351,90 грн., та, відповідно, вимог пункту 190.1 статті 190 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 21 270,38 грн.

Відповідно до частини сьомої статті 345 МК України у разі виявлення органом доходів і зборів під час проведення перевірки ознак порушень митних правил або контрабанди посадові особи органу доходів і зборів вживають передбачених законом заходів.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Положеннями пункту 123.1 статті 123 ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, оскільки такі прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач всупереч вимогам статті 77 КАС України не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваних рішень підтверджено належними та допустимими доказами. Відтак позов задоволенню не підлягає.

Крім того, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2393 грн. не підлягає стягненню з відповідача та залишається за позивачем.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Порядок набрання законної сили рішенням та його апеляційного оскарження застосовується з врахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України.

Суддя В.В. Дмитрук